Версія для друку

Конвертер історичних числових систем

Версія 1.0

  1. Про програму
  2. Використання програми
  3. Особливості кириличної цифірі
  4. Особливості римської цифірі
  5. Завантаження дистрибутиву

Про програму

Програма призначена для перетворення чисел з арабської цифрової нотації у кириличну та римську литерну нотацію, а також для зворотнього перетворення.

Програма призначена для використання філологами, істориками, фахівцями в гуманітарних галузях знань. Програма розрахована на будь-який рівнь знань – від школяра до професора.

Системні вимоги : наявність операційної системи Windows95 / 98 / ME / NT4 / 2000 / XP / Vista.

Програма не потребує інсталяції і може запускатись з будь-якого носія (жосткий диск, компакт-диск, мережевий каталог і т.д.)

Програма розроблена групою "Мисленого древа" (Київ, Україна).

Програмісти, котрі зацікавлені у розвитку даної програми, можуть отримати її висхідні тексти (надішліть листа розробникам через веб-сайт).

ЛІЦЕНЗІЯ КОРИСТУВАЧА

1. Даний продукт є безкоштовним (freeware). Користувач має право вільно вживати його і поширювати далі.

2. Програма постачається на умовах "як стій" (as is). Розробники доклали всіх зусиль, щоб зробити її надійною, корисною і зручною у використанні. Тим не менше розробник не несе ніякої відповідальності за втрату інформації чи іншу можливу шкоду для користувача, яка виникла через використання даної програми, зокрема, через помилки в програмі "Кириличні та римські числа" або через її конфлікти з іншими програмами.

3. Користувачам програми доцільно зареєструватись на веб-сайті групи; такі користувачі будуть отримувати повідомлення про нові версії програми "Кириличні та римські числа" та про інші розробки групи.

4. Користувачі не мають права змінювати файли, наявні в дистрибутиві.

5. Дія даної ліцензії поширюється тільки на дану версію програми і не поширюється на наступні версії.

Використання програми означає вашу згоду з даною ліцензією.

Використання програми

Screen shot

Основну функцію програми виконують три віконця вводу, призначені відповідно для кириличної, арабської та римської цифірі.

Клацніть піктограму з чистим аркушем або натисніть Ctrl+N для очистки всіх полів.

Введіть в одне із віконець потрібне значення шляхом набору на клавіатурі, вставки із буферу обміну або клацанням на цифрових кнопках. Спливаючи підказка над цими кнопками показує їх числове значення.

По мірі вводу в одне з віконець число автоматично транслюється у два інших представлення. Результати трансляції можна скопіювати в буфер обміну.

Кирилична і римська цифірь мають складний синтаксис, не всі комбінації літер з числовим значенням утворюють коректне число. Виявлені помилки коментуються в нижній панелі.

Увага ! Віконце кириличної цифірі вживає RTF (rich text format) для коректного представлення кириличних та грецьких літер. Для кирилиці використовується шрифт Arial Cyr, для грецьких літер – шрифт Symbol. У вас не повинно бути проблем під час вводу за допомогою кнопок і наступного переносу в текстовий редактор; але під час вставки з текстових редакторів наша програма не сприйме грецьких символів, закодованих інакше ніж шрифт Symbol. Простою мовою – Unicode не підтримується (поки що).

Особливості кириличної цифірі

Кирилична цифрова нотація походить від візантійської. Заради збереження візантійської системи лічби в кириличну абетку було запроваджено літери, які не вживаються у слов’янських мовах і мають виключно цифрове значення (якщо ψ окрім цифри інколи вживалось як скорочення для сполучення літер «пс», то ξ означало виключно цифру). В кирилиці цифрове значення мали в основному лише літери, запозичені з грецької абетки. 24 з них передавали ті ж цифри, що й їх візантійські відповідники; лише для цифр 6, 90, 900 були використані нові слов’янські літери – «зело», «червь» (зрідка – грецьк. «коппа»), «ци».

Отже, кирилична цифірь майже співпадає з грецькою (власне, середньогрецькою, візантійською) і налічує 27 цифр. Вони об’єднуються у три групи по 9 цифр для позначення одиниць, десятків і сотень.

Вона утворилась як скорочений запис числівників. Так, наприклад, цифрове позначення ХПВ (682) можна прочитати як «шістсот (Х) вісімдесят (П) два (В)». З цього випливає можливість перестановки цифр, які позначають одиниці і десятки: наприклад, ІД та ДІ однаково позначають 14. Хоча запис ІД з точи зору сучасної арифметики є правильнішим (старший розряд стоїть зліва від молодшого розряду), у живій мові ми говоримо «чотирнадцять» (тобто 4 + 10, або ДІ). Наша програма підтримує обидва способи запису.

Осібне числове значення, відмінне від грецького та кириличного письма мав глаголичний алфавіт. В глаголичній числовій системі, яка наразі не розглядається, літерою «ч» (червь), позначалась тисяча. В кириличній системі ця літера була задіяна для цифри 90, а спеціальне позначення для тисяч було відсутнє. Якщо число лежало між 1000 і 9999, для позначення тисяч вживали цифру одиниць зі спеціальним префіксом (), який писався зліва і нижче першої літери числа. Цей символ в нашій програмі не відтворюється. Оскільки в давнину пробілів між словами в рукописах не робили, всі цифри одного числа виділялись з обох сторін крапками та об’єднувались спеціальною верхньою рискою (титлом), яке у нас теж не відтворюється.

Найбільше число, яке можна представити засобами кириличної цифірі — 9999. Число 10000 (десять тисяч) мало у Візантії та на Русі спеціальну назву «тьма». Це слово мало як технічний числовий зміст, так і метафоричне навантаження, означаючи «дуже багато», «незліченну кількість».

На це треба зважати, оцінюючи числові дані давніх джерел. Адже абстрактне числове мислення, уміння оперувати з великими числами нерозривно пов’язані з умінням ці числа записувати і читати.

Нижче наводиться таблиця, яка відтворює спосіб запису цифр в слов’яно-кириличній числовій системі. В таблиці вказані лише ті літери, які мали числове значення. Літери розміщені не в суворому алфавітному порядку, а згідно з порядком зростання чисел. В таблиці приведена також форма літер, їх назви та фонетичне значення.

Table of cyryllic digits

В зв’язку з особливостями кодування знаків у Windows форма літер та їх палеографічні особливості програмою не підтримуються, що однак не заважає коректній конвертації числових значень. Тим не менше, отриманий результат можна скопіювати в текстовий редактор і передати його шрифтом бажаної гарнітури.

Особливості римської цифірі

Для позначення цифр в римській цифровій системі використовувались наступні латинські літери:

Table of roman digits

Римська цифірь веде своє походження від лічби на пальцях, що позначилось на побудові числових груп. Для позначення одиниць (від 1 до 3) вживалась літера «І»: I (один), II (два), III (три). Для 5 використовувалась буква «V», для 4 – IV («п’ять без одиниці»). Далі одиниці додавались до п’яти: VI (6), VII (7), VIII (8). Для 10 застосовувалось власне визначення – «X», для 9 – знову поєднання двох літер за принципом «десять без одиниці», тобто – «IX». Ці способи запису вживали для чисел наступного порядку, повторюючи необхідні сполучення літер після X (10). Лічба п’ятірками продовжувалась і далі: для значення 50 вживали літеру L, для значення 500 – літеру D.

Отже, римських цифр є сім, які розділено на 4 групи: одиниці (I) і п’ятірки (V); 10 (X) і 50 (L); 100 (C) і 500 (D); 1000 (M) (символа для 5000 немає). В кожні групі цифри меншого розряду повторювались від 1 до 4 разів; для більших значень вживалась цифра старшого розряду, за якою могли йти від 1 до 4 повторень цифри меншого розряду (для значень від 6 до 9).

Як вже зазначалося, для скорочення довгих рядів літер була запроваджена доповнювальна лічба: цифра одиниці меншої групи, яка стоїть між одиницями більшої групи, не додається, а віднімається від значення : так, наприклад, XIX (10 – 1 + 10) та XVIIII (10 + 5 + 1 + 1 + 1 + 1) однаково позначають число 19; MCM та MDCCCC = 1900, і т.д. Наша програма підтримує обидва способи запису.

Найбільше число, яке можна представити засобами римської цифірі – 4999. Згідно римських понять, п’ять тисяч – це вже настільки багато, що не може мати практичного значення.

Зверніть увагу, що як кирилична, так і римська цифірь не знають нуля (0, null, nil). Вони сформувались з потреб практичної лічби, і лише індійський геній абстрактного мислення зумів сформулювати поняття нуля, увів його в систему лічби і виробив для нього спеціальний знак (адже якщо немає знаку, немає і відповідного поняття). Араби сприйняли математичні досягнення індійців і створили науку al-gabr («улаштування») – алгебру. Хоча сворення літерних рівнянь алгебраїчного характеру застосовувалось ще давньогрецьким вченим Діофантом, сам термін «алгебра» вперше зустрічається у перського математика аль-Хорезмі. Так завдяки поняттю нуля практична лічба перетворилась на теоретичну науку – математику.

Завантаження дистрибутиву

Версія 1.0 (дата випуску 28.02.2006 р.) є найновішою повнофункціональною версією програми. Ми самі постійно використовуємо цю версію. Дистрибутив містить власне програму, файл допомоги (HTML) і 2 рисунки для файлу допомоги.

Завантажити файл дистрибутиву (cyrylnuminst.exe, 523 кб) зараз.

Що робити після завантаження дистрибутиву

1. Запустіть файл cyrylnuminst.exe. При цьому буде виконана мовчазна установка програми (яка не вимагає від вас ніякого втручання).

2. На кнопці "Старт" буде створено групу "Археометрика", в якій ви знайдете ярлик "Конвертер історичних числових систем". Запустіть його.

3. Насолоджуйтесь !

Програма може запускатись з будь-якого носія. Для переносу її на інший комп’ютер просто скопіюйте каталог з файлами програми.