Версія для друку

Атрибути, сторінки і поля

Версія : 3.0 ++

Атрибути в МД – це блоки змісту. Інформаційний об’єкт об’єднує кілька атрибутів, задаючи їх логічне групування. Наприклад, об’єкт «Запорожці пишуть листа турецькому султану» може мати атрибут типу «зображення» з репродукцією картини, атрибути типу «текст» з її описом, атрибути типу «текст» з каталожними даними про музейний експонат, атрибути типу «URL» з колекцією посилань по темі, і т.д.

В «Мисленому древі» немає обов’язкових і передвизначених атрибутів. Допустимим є інформаційний об’єкт взагалі без атрибутів (наприклад, призначений для групування інших об’єктів). Загально кажучи, атрибути додаються до інформаційних об’єктів по мірі потреби.

Основними властивостями (чи атрибутами) атрибутів є тип даних, назва атрибуту та посилання на декларацію атрибуту. Якщо атрибут має посилання на декларацію, він зветься регулярним; тип даних та назва для нього визначаються декларацією. Якщо атрибут не має посилання на декларацію, він зветься приватним. Тип даних і назву він зберігає разом з іншими своїми даними (так би мовити, все своє несе з собою).

Змінивши назву в декларації атрибуту, ми змінюємо цю назву одночасно по всій базі даних. МД не передбачає можливості змінити тип даних для декларації атрибуту.

Сторінки в МД – це візуальні елементи управління, які відображають дані з атрибутів і дозволяють управляти цими даними. Сторінки заповнюють робочу область інформатора у вікні МД. Сторінки однозначно зв’язані з атрибутами, тому ми говоримо про атрибути, коли хочемо акцентувати на структурі зберігання інформації в БД, і говоримо про сторінки, коли акцентуємо на візуальному інтерфейсі користувача.

Кожна сторінка складається з полоси заголовку і (необов’язкового) вікна даних. В полосі заголовку розміщується піктограма типу даних і підпис сторінки (тобто назва атрибуту). Решта елементів є необов’язковими – вони залежить від типу даних сторінки (який дорівнює типу даних атрибуту). Деякі сторінки можуть містити вікно даних безпосередньо в полосі заголовку (щоб місце на екрані не гуляло) – прикладом може бути сторінка з типом даних «строка». Інші сторінки, такі як текст чи зображення, мають окремі вікна даних, розміщені нижче полоси заголовку (а нижче таких вікон є роздільники (splitters), які дозволяють змінити розмір сторінки).

Сторінки з власними вікнами даних можуть містити багато елементів управління, які здебільшого згруповані у панелі інструментів; інші засоби управління – це локальні меню, головне меню; багато сторінок можуть реагувати на перетягання мишкою (drag and drop).

МД 3 передбачає два шляхи створення сторінок. Перший з них є рекомендованим. Він передбачає етап логічного проектування БД. Далі конструктор БД реалізує логічний проект :

1. Описує нові атрибути;

2. Створює шаблони інформаційних об’єктів;

3. Додає до шаблонів сторінки даних з атрибутами, визначеними на етапі 1.

Після цього можна переходити до використання БД :

4. Створювати нові вершини на основі шаблонів;

5. Наповнювати сторінки нових вершин інформацією.

6. Користатись наповненою БД.

Цього досить для всіх областей, крім гуманітарної. Оскільки в гуманітарній області переважає слабо структурована інформація, то кожна спроба передбачити всі можливі випадки є марною. Апарат приватних сторінок, який пропонує «Мислене древо» – це унікальна можливість поєднати гнучкість неструктурованої гуманітарної інформації з можливістю її структурованої обробки. Наприклад, в каталозі картинної галереї більшість записів не мають інформації про пошкодження творів, але деякі записи її мають, і її треба обов’язково вмістити. Для цих нечисленних записів можна створити приватні сторінки з описом пошкоджень. Отже, другий шлях створення сторінок – це використання приватних сторінок.

Тому процес наповнення бази даних складається з таких етапів :

1. Створюється нова вершина на основі одного з шаблонів, найбільш відповідного до характеру інформації;

2. Створені з шаблону регулярні сторінки заповнюються блоками інформації;

3. Ті фрагменти інформації, які не знайшли собі місця на автоматично створених сторінках, можна розмістити, додавши до вершини додаткові регулярні сторінки (з числа описаних в БД, але не включених до шаблону) або приватні сторінки.

4. Коли набір сторінок остаточно визначився, їх можна перегрупувати, щоб досягти більшої послідовності у викладі; можна також задати кольори сторінок для візуального групування логічно пов’язаних між собою сторінок.

Поля в МД – це іменовані фрагменти даних. Поле складається з мітки поля і значення поля. Зокрема, в якості полів можуть фігурувати сторінки (в такому разі міткою поля служить підпис сторінки, а значенням поля є зміст цілої сторінки). В текстових сторінках МД може вишукувати поля, які складають частину тексту. Щоб фрагмент тексту був розпізнаний як мітка поля, він повинен починатись з початку сторінки або з нового абзацу. Мітка поля – це чистий текст, форматування його не має значення. У визначенні мітки символи табуляції і пробіли, які стоять на початку та в кінці, ігноруються; так само при пошуку мітки ці символи ігноруються, якщо вони стоять на початку сторінки / абзацу. Значенням такого поля є наступний текст до термінатора мітки (це загалом подібно до елемента в XML). Термінатором може служити кінець сторінки, мітка наступного поля, символ кінця абзацу або послідовність символів, спеціально задана як термінатор.

Отже, якщо ми маємо текстову сторінку «Біографічні дані» наступного змісту :

Прізвище : Шевченко

Ім’я : Тарас

По-батькові : Григорович

то ми можемо в різних контекстах (наприклад, під час пошуку) звертатись як до поля [Біографічні дані] в цілому, так і до полів

[Біографічні дані].[Прізвище :]=Шевченко

[Біографічні дані].[Ім’я :]=Тарас

[Біографічні дані].[По-батькові :]=Григорович

(Зверніть увагу : 1. пробіл і двокрапка входить у мітку поля; 2. пробільні символи на початку значення поля ігноруються).

Така квазі-XML схема надає «Мисленому древу» додаткову гнучкість : користувач може працювати з одним і тим самим текстом як у гуманітарний спосіб (розглядаючи суцільний потік тексту), так і у структурований спосіб (виділяючи в тексті іменовані фрагменти). Програма не зобов’язує користувача-гуманітарія засмічувати текст тегами XML, надаючи замість цього можливості структуризації тексту звичними для гуманітарія засобами.