Версія для друку

"Мислене древо" як фотокаталог

Спочатку про терміни. У цій статті я буду говорити "фотоальбом", коли матиму на увазі невелику збірку цифрових зображень (не більше кількох сотень), і буду говорити "фотокаталог", коли цих зображень є тисячі і більше. Різниця кількісна, яка, проте, передбачає і певну якісну різницю.

Фотоальбом

Програм для створення фотоальбомів існує доволі і без "Мисленого древа". Тому я раджу використовувати "Древо" як фотоальбом тільки в наступних випадках :

  • ви не знаєте ніякої іншої мови, окрім української (випадок малоімовірний, але програміст має все передбачити);
  • ви не користувались ніякою іншою фотоальбомною програмою і не маєте уподобань у цій галузі;
  • ви вже використовуєте "Мислене древо" для якихось інших потреб – то чому б і не для фотоальбомів;
  • поза тим залишається випадок, що відомі вам програми вас не задовольняють – і в цьому разі можна спробувати "Древо".

Найбільш популярними є генератори фотоальбомів в HTML-форматі : вони розміщують зображення в тому порядку, в якому файли слідували під час створення альбому, і надають можливість розглядати зображення щонайбільше у двох масштабах. Хочете змінити порядок слідування зображень – відкриваєте HTML файл у своєму улюбленому HTML-редакторі і слідуєте інструкціям із книги "HTML для всіх за 5 хвилин". Дешево і сердито. Якщо треба підписи під зображеннями подати – відкриваєте HTML файл у своєму улюбленому… тобто знову дешево і знову сердито [1].

"Мислене древо" навіть у цьому випадку має певні переваги :

  • візуальне дерево документів дає можливість змінювати порядок зображень просто перетяганням мишкою;
  • підписи вводяться в окремому вікні для кожного документу (а фотографія без підпису, на мій погляд, – це сокіл без крил);
  • сторінка "Текст" до ваших послуг, якщо треба розмістити розгорнуту анотацію зображення;
  • "Древо" дає можливість змінювати масштаб розгляду зображення, що часто є істотним;
  • нарешті, "Древо" дає можливість автоматично згенерувати HTML проект із будь-якої бази даних, в тому числі і з фотоальбому.

Фотокаталог

Фотокаталог, розрахований та десятки і сотні тисяч зображень – це щось інакше. "Прості" рішення типу HTML-альбому тут не підходять геть [2]. Ясно також, що розкласти таку кількість зображень у просту лінійну послідовність від № 1 до № 100 000 не є доцільним.

В такій ситуації у вас просто немає іншого виходу окрім використання бази даних. Інша справа – яку саме програму використовувати. "Мислене древо" від самого початку проектування було орієнтоване на потребу обробки зображень як записів бази, і тому воно прекрасно підходить для створення фотокаталогу.

Окрім тих плюсів, які вже булі перелічені вище, для фотокалатогу додаються ще два плюси :

  • можливість створювати ієрархічну структуру необмеженої глибини і складності для упорядкування зображень;
  • можливість пошуку та відбору зображень за підписами чи анотаціями.

Значення обох цих можливостей стрімко зростає зі зростом числа зображень. Наприклад, я фотографію старорежимним "Зенітом" на плівки по 36 кадрів. Термінальні (кінцеві) вершини мого каталогу – це окремі зображення. Загаловок вершини містить підпис зображення. На сторінці "Текст" я розмішую елементи анотації : коли відзнято, де відзнято, і т.д. Будемо вважжати цей рівень вершин нульовим. Для кожної плівки створюємо вершину групування (це перший рівень), яка не містить зображення, але містить анотацію на плівку в цілому (наприклад, сорт плівки – він є одним і тим самим для всіх кадрів плівки, йому місце саме у вершині "Плівка"). Кожні десять плівок об’єднуємо за принципом Чінгіс-хана у десяток (це другий рівень). В кожному десятку у нас біля 360 фотографій. Десять десятків об’єднуємо за тим же принципом у сотню (це третій рівень, кожна сотня є контейнером для 3600 знімків). Здається, ясно, що п’ятирівнева ієрархія здатна охопити 360 000 знімків – це вже щось.

Пошук чи відбір за словами, які ми сподіваємось побачити у підписах чи анотаціях, є більш-менш очевидним. Але якщо бути далекоглядним і проанотувати також вершини групування (оті десятки і сотні), то можна буде відібрати цілі групи плівок, задавши в якості критерію відбору тип вершини "Групування" і текст, скажімо, "Львів".

Як це зробити

Створити фотоальбом чи фотокаталог можна двома шляхами – простим або химерним.

Простий шлях полягає в імпорті каталогу із файлами зображень. Рекомендую таку послідовність дій :

  1. Створити каталог для всього проекту (наприклад, PhotoAlb).
  2. В цьому каталозі створити нову базу даних "Мисленого древа".
  3. В цьому ж каталозі створити підкаталог для зображень (наприклад, Ills).
  4. Розмістити в каталозі Ills файли зображень, при необхідності створюючи додаткові підкаталоги. До цієї роботи слід віднестись відповідально, оскільки при даній схемі структура дерева каталогів в основному визначає структуру бази.
  5. Продумати систему інменування графічних файлів. Для невеликого фотоальбому, можливо, краще підійдуть змістовні імена типу VysokiZamokULvovi.jpg, тоді як для поважного каталогу, безсумнівно, слід вживати уніфіковані імена виду Plivka0118Kadr34.jpg.
  6. Імпортувати каталог Ills в базу даних. Технічні аспекти імпорту описані в статті "Мислене древо" як каталогізатор компакт-дисків; зверніть увагу, щоб був встановлений зв’язок з графічними файлами (заради нього все й робиться).

Створений у такий спосіб каталог міститиме дерево вершин, яке повторює дерево каталогів, імена файлів у назвах вершин і зображення – на сторінці зображень "Мисленого древа". Все інше треба додавати вручну, в даному випадку – це анотації до файлів і вершин групування.

Химерний шлях полягає в імпорті структурованого документу MS Word. Цей підхід слід вживати в тому разі, коли у вас уже нагромаджена певна кількість текстового матеріалу для каталогу, який треба використати максимально ефективно. Послідовність дій така :

  1. Створіть новий документ MS Word.
  2. Введіть назви розділів і підрозділів каталогу за принципом Чінгіс-хана : назвам розділів найвищого рівня (туменам) надайте стиль Heading 1 (Заголовок 1 в російській версії), підпорядкованим ним тисячам – стиль Heading 2 (Заголовок 2), сотням – стиль Heading 3 (Заголовок 3) і т.д. Наприклад, якщо розділи навищого рівня є "Київ" і "Львів", то розділами другого рівня можуть стати "Софійський собор", "Києво-Печерська лавра" і відповідно "площа Ринок", "собор Юра".
  3. Термінальними вершинами, які відповідатимуть окремим зображенням, є вершини будь-якого заголовочного рівня, які не охоплюють заголовків нижчих рівнів.
  4. Введіть анотації для розділів і зображень у вигляді текстів під тими заголовками, до яких вони стосуються. Форматювання цих анотацій може бути довільним – аби вони не містили стилів Heading 1 – Heading 9.
  5. Імпортуйте створений у такий спосіб документ в базу "Мисленого древа".

Створений у такий спосіб каталог міститиме дерево вершин, яке повторює дерево заголовків, тексти заголовків у назвах вершин і анотації – на сторінці тексту "Мисленого древа". Все інше треба додавати вручну, в даному випадку – це зображення на сторінку зображень. При такому підході структура зберігання файлів зображень може геть не відповідати структурі бази в "Древі".

Примітки

1. На моє старорежимне переконання, веб-браузери повинні використовуватись саме як веб-інструменти, тобто робити те, що можуть вони і тільки вони; намагання використовувати їх в якості універсальних оболонок для будь-чого є безперспективним.

2. Зробимо простий підрахунок. У нас 10 000 зображень. Генератор HTML-альбому дозволяє розмістити на одній оглядовій сторінці, скажімо, до 12 зображень; поділивши, маємо 833 оглядових сторінки, і щоб дістатись до останньої, треба 832 рази натиснути мишкою на кнопці "Наступна сторінка". Один клац на дві секунди – і ми маємо півгодини захоплюючої комп’ютерної гри під назвою "Клацай швидше".