Версія для друку

Електронна енциклопедія Михайлівського Золотоверхого монастиря

М.І.Жарких

Завдання кожної енциклопедії – надати користувачу максимально повну й об’єктивну інформацію про предмет. Для традиційних енциклопедій, розрахованих на видання у вигляді книги, вимога повноти часто заходить у суперечність з обмеженнями на обсяг книги : завжди хочеться подати більше матеріалу, ніж можуть фізично вмістити найгрубші томи. Вихід з цієї суперечності шукають у запровадженні жорстких норм на обсяг статей, великої кількості скорочень (що, в свою чергу, ускладнює користування книгою) та інших рішеннях обмежувального характеру.

Натомість електронні енциклопедії не мають ніяких обмежень на обсяг і часто є зручнішими у користуванні, ніж паперові видання. Енциклопедії не читають від початку до кінця як роман – їх читають невеликими фрагментами, і незручність читання з екрану врівноважується зручністю пошуку і вигіднішим форматуванням представлених матеріалів. Немалу роль відіграє неймовірна густина інформації на електронних носіях порівняно з паперовими (відоме електронне перевидання повної енциклопедії Брокгауза і Ефрона – 82 томи – може бути розміщене на одному DVD диску вагою 100 грамів).

Пропонований вашій увазі проект “Електронна енциклопедія Михайлівського Золотоверхого монастиря” передбачає, що вся інформація буде розбита на два рівні.

На першому рівні подаються стислі об’єктивні довідки по темах, які стосуються монастиря (довідки, відомі під іменем енциклопедичних статей). Цей рівень призначений для тих читачів, які хочуть мати загальне уявлення про предмет без заглиблення в його спеціальні аспекти.

На другому рівні стислі статті розгортаються у міні-проекти, кожен з яких має подати вичерпну інформацію. Цей рівень розрахований на фахівців і фактично є електронною бібліотекою / архівом по темі.

Наприклад, стаття про ігумена Михайлівського монастиря Феодосія Софоновича на першому рівні може містити 2 – 3 тисячі знаків, чого буде цілком досить для початкового знайомства з цим визначним релігійним і культурним діячем. На другому рівні може знаходитись повна наукова біографія Софоновича, зібрання наукових статей, які висвітлюють окремі аспекти його діяльності, нарешті, повне зібрання творів Софоновича з усім належним науковим апаратом. На цьому рівні знайдуть своє природне місце і дискусійні статті, і контроверзійні обговорення якихось питань, тобто теми, яких не торкаються класичні енциклопедичні статті.

Структура проектованої енциклопедії основана на ідеї якомога повнішого представлення теми. Якщо якісь розділи проекту так і залищаться на рівні проектних пропозицій – це не страшно; важливіше не проминути чогось істотного. Отже, в енциклопедії можуть бути такі розділи :

1. Дипломатарій монастиря (тут мають бути представлені у повних текстах і якісних фотокопіях документи з історії монастиря; для давнього періоду слід подумати про повне зібрання документів, для новіших часів – про зібрання найважливіших документів, як то прийнято в археографії).

2. Колекція оповідних джерел і спогадів про монастир.

3. Колекція іконографічних і картографічних матеріалів про монастир.

4. Загальні праці з історії монастиря (переглянувши складену мною бібліографію Михайлівського Золотоверхого монастиря, можна пересвідчитись, що праць такого характеру не так багато, як, скажімо, з історії Києво-Печерської лаври; але ці праці є, і їх варто актуалізувати шляхом оцифровування і включення до енциклопедії).

5. Історія монастиря в біографіях його діячів.

6. Архітектура монастиря.

7. Мистецька спадщина монастиря (тут варто зробити спробу створити електронний каталог тих цінностей, якими володів монастир станом на 1917 рік – на кінець періоду накопичення багатств і перед початком більшовицької руйнації).

8. Внесок монастиря у духовну культуру (тут передбачається подати звід нематеріальних цінностей, таких як твори літератури, музики, внесок монастиря у релігійну практику та в розвиток науки).

9. Фото- і відеотека монастиря (цей розділ подібний до розділу 3; границю між ними кладе 1937 рік, коли більшовики висадили в повітря Золотоверхий собор; отже, те, що передує цій даті, можна вважати „іконографічними матеріалами”, а пізніше – це вже сучасність).

10. Літопис сучасного життя монастиря (тут нотуються у вигляді текстових описів, фото-, аудіо- та відеоматеріалів суспільно значимі події, пов’язані з монастирем).

11. Історичний контекст монастиря.

Тут треба подати матеріали, які розкривають місце монастиря в історії Києва, в його релігійному і духовному житті, в містобудуванні, архітектурі й культурі;

• матеріали з археологічного минулого території – як з періоду, який передував виникненню монастиря, так і з періоду функціонування монастиря;
• матеріали з історії церкви в Україні, які допоможуть уявити місце монастиря в загальному розвитку нашого церковного життя;
• біографічні матеріали про діячів, які лише частково або невеликою мірою були зв’язані з монастирем;
• не можна оминути і ворогів нашого народу, які намагались стерти з лиця землі Михайлівський Золотоверхий монастир. Їхні зловорожі зусилля потребують стислого об’єктивного висвітлення – ми не маємо права про це забувати.

12. Окремим розділом енциклопедії може стати архів монастиря. Ті матеріали, які мають історичну та суспільну цінність, варто не тільки описати згідно з вимогами архівістики, але й оцифрувати. Цифрові копії завдяки легкості відтворення гарантують незнищенність цієї частини нашої спадщини.

Технологічною основою для створення енциклопедії може бути програма „Мислене древо”, розроблена групою українських фахівців під моїм керівництвом. Переваги такого вирішення :

• кроссплатформенність (всі версії Windows від Win95 до Vista);
• безкоштовність;
• україномовний інтерфейс;
• можливість технічного супроводу, консультацій і навчання з боку групи розробників;
• можливість тиражування і поширення бази даних „Мисленого древа” на компакт-дисках без будь-якого спеціального доопрацювання проекту.

Розробники програми „Мислене древо” спеціально подбали про зручності для авторів енциклопедій :

• програма підтримує довільно форматовані тексти (отже, і церковнослов’янські, і староукраїнські – аби були відповідні шрифти);
• вона уміє зберігати і показувати зображення з можливістю підбору масштабу;
• вона вміє зберігати і програвати аудіо- та відеофайли;
• вона має зручний ієрархічний навігатор, який робить пересування по дереву документів простим і наочним (а само дерево при цьому може мати необмежену складність);
• вона має апарат повнотекствого пошуку та відбору документів;
• вона уміє експортувати будь-які дані в інші програми для подальшого використання (наприклад, з відібраних документів можна автоматично згенерувати документ MS Word або простий HTML проект).

Розробники програми „Мислене древо” мають великий досвід проектування і наповнення баз даних енциклопедичного характеру. Найбільш показовим аналогом для проектованої роботи може бути енциклопедія „Храми Поділля” (частково вона доступна на нашому сайті, а повністю – на компакт-диску). Повний перелік наших продуктів розміщено на сайті (http://myslenedrevo.com.ua/cds/index.html) – всього їх біля шестидесяти. Наш досвід охоплює всі сторони процесу розробки електронних енциклопедій :

• виявлення і підбір висхідних матеріалів;
• переведення матеріалів в цифрову форму;
• оптимальна підготовка текстів до вміщення в базі даних;
• підготовка ілюстрацій, аудіо- та відеоматеріалів для бази даних;
• проектування ієрархічної структури та наповнення бази даних підготованими матеріалами;
• компоновка наповнених баз даних для поширення на компакт-дисках
• тиражування і поширення компакт-дисків.

Ми сподіваємось, що цей досвід стане у пригоді під час розробки енциклопедії Михайлівського Золотоверхого монастиря. Ми готові до різних форм співпраці – від консультативної і методичної допомоги до посильної дольової участі у реалізації. Ми віримо, що така енциклопедія стане помітною подією в культурному житті України.

27.02.2008 р.

Опубліковано : Науковий збірник, присвячений 900-літтю Свято-Михайлівського Золотоверхного монастиря / Матеріали науково-практичної конференції «Михайлівський Золотоверхний монастир : історія крізь століття» (Київ, 23.05.2008 р.) – К. : 2008 р., c. 70 – 72.