Версія для друку

Покажчик географічних назв : Галич

Число записів 189

Сторінка згенерована 19.04.2003 р.

[Балабан М.] Bałaban M. Spis żydów i karaitów ziemi halickiej i powiatów trembowielskiego i kołomyjskiego w r.1765. – Archiwum komisji historycznej, t. 11, s. 11 – 32.

Шифр НБУ : ?

"Перепис жидів та караїмів Галицької землі та Теребовельського і Коломийського повітів".

[Енгель Й.Х.] Engel J.C. Geschichte von Halitsch und Vladimir. – Wien : 1792.

"Історія Галича і Володимира".

[Анонім] Koniecpolski St. Diarjusz sprawy zwycięstwa nad tatarami 1624. – Lwowianin, 1841, s. 136 – 140.

Шифр НБУ : ?

"Щоденник перемоги над татарами". 20.06.1624 р. між Галичем та Більшівцями.

[Стечинський М.Б.] Steczyński M.B. Okolice Galicyi. – Lw. : 1847, №№ 2, 6 – 7; 1848, №№ 8 – 10.

"Галицькі краєвиди". Альбом. № 2 : кляштор домініканців у Підкамені. Самбір.

№ 6 : Краковець. Крисовичі.

№ 7 : залишки замку в Галичі. Журавно. Милятин. Скеля в с.Розгірче. Виток Бугу у с.Верхобуж. Кляштор бернардинів у Сокалі. Монастириська. Тартаків.

№ 8 : Глиняни. Могили біля Пліснеська. Белз. Жовква. Галич. Залишки монастиря василіян біля Бучача.

№ 9 : Олесько. Церква в Сокільці. Зелемин біля Сколе. Бучач. Монастир василіян у Крехові.

№ 10 : замок у Підгірцях. Заложці. Кристинополь. Білий Камінь. Палац у с.Пеняки. Золочів.

[Левицький Е.] Левицкий Э. Описание галицкого замка по инвентарю 1767 г. – Зоря галицка, 1852 г., №№ 77, 79.

Петрушевич А.С. О соборной Богородичной церкви и святителях в Галиче. – Зоря Галицкая (Льв.), 1852 г., №№ 78 – 80, 82, 84 – 90.

Петрушевич А.С. О соборной церкви в Галиче. – Галицкий исторический сборник, 1853 г., т. 1, с. 51 – 147.

Шифр ІАК : 13-2 / Г-15 (відб.)

Петрушевич А.С. О галицких епископах со времени учреждения галицкой епархии до к.13 в. – Галицкий исторический сборник, 1854 г., т. 2, с. 3 – 81.

Звістки про митрополита Галактіона (біля 1203 р.) та архієпископа Петра (біля 1244 р.) не вважає правдивими.

[Шараневич І.І.] Шараневич И.И. Стародавний Галич. – "Зоря галицкая яко альбум на 1860 г.", Льв., 1860 г., с. 295 – 335.

[Анонім] Учреждение Львовской, Галицкой и Каменец-Подольской епископии в 16 в. – Подольские епархиальные ведомости, 1865 г., № 1, с. 8 – 11.

[Троїцький П.] Троицкий П. Об Иосифе Шумлянском, епископе львовском, галицком и каменец-подольском. – Подольские епархиальные ведомости, 1865 г., № 11, с. 472 – 485; № 13, с. 572 – 584.

Петрушевич А.С. Было ли два Галичи, княжескии города, один в Угорско-словацкой области, а другой по сю сторону Карпат над Днестром, или нет ? – НАС65, 1865 г., с. 24 – 49.

[Грабінський Г.] Grabiński H. Zwaliska zamku w Haliczu nad Dniestrem. – Tygodnik ilustrowany, 1871, № 205, s. 280, il.

"Руїни замку в Галичі над Дністром".

[Собещанський Ф.М.] F.M.S. Halicz nad Dniestrem. – Tygodnik ilustrowany, 1871, № 106, s. 279.

"Галич над Дністром".

[Лобатинський С.М.] Лобатынский С.М. Иеремия Тисаровский, епископ львовский, галицкий и каменец-подольский. – Подольские епархиальные ведомости, 1872 г., № 23, с. 811 – 824; № 24, с. 857 – 866.

[Орда Н.] Orda N. Album widoków krajowych. – Warszawa : litografja M.Fajansa, 1875, t. 1 = 50 s.; 1876, t. 2 = s. 51 – 80; 1876, t. 3 = s. 81 – 110; 1880, t. 4 = s. 111 – 140; 1880, t. 6 = s. 171 – 200.

Шифр НБУ : каб.образотв.мистецтв (тт. 1-2, 6)

"Альбом видів краю". Тт. 1 – 2 мають окремий заголовок : Album widoków gubernij Grodzińskiej, Wileńskiej, Mińskiej, Kowieńskiej, Wołyńskiej, Podołskiej, Kijowskiej, zrysowane przez Napoleona Ordą.

Т. 6 має окрему назву : Album widoków przedstawiajączych miejsca historyczne królowstwa Galicji i ziem krakówskich.

Т. 1 :

№ 13 – Заслав : оборонний замок над Горинню; № 14 – замок в Острозі; № 16 – Славута; № 17 – замок в Корці; № 18 – Плоска; № 19 – старий замок в Клевані; № 21 – замок 16 ст. в Рівному; № 22 – Новомалин; № 23 – Межиріч Корецький; № 24 – палац Марії Потоцької в Антонінах; № 25 – руїни костелу і кляштора єзуїтів в Острозі; № 26 – костел кармелітів у Городищі; № 27 – палац у Монастирищі; № 28 – Білилівка; № 29 – Золоті ворота в Києві; № 30 – костел і кляштор кармелітів у Бердичеві; № 31 – могила Переп'ятиха; № 32 – палац у Погребищі; № 33 – костел в Білопіллі; № 34 – Мотовилівка; № 35 – Ягнятин; № 36 – Олексадрія [парк в Білій Церкві]; № 37 – костел в Білій Церкві; № 38 – палац і парк над Россю в Шпичинцях; № 39 – палац Михала Грабовського в Олександрівці; № 40 – парк над Россю у Володарці; № 41 – Видубицький монастир; № 42 – костел у Києві; № 43 – церква св.Андрія в Києві; № 44 – колишня резиденція Ганських у Верхівні; № 45 – палац у с.Кривець; № 46 – П'ятничани [нині частина м.Вінниці]; № 48, 49 – костел у Стрижавці; № 50 – руїни єзуїтських мурів у Вінниці.

Т. 2 :

№ 51 – замок 1458 р. в Зінькові над р.Ушка; № 52 – фортеця в Кам'янці над Смотричем; № 53 – парк Яна де Віта в Кам'янці-Подільському; № 54 – замок в Чорнокозинцях; № 55 – палац у Михайлівці; № 56 – місце при впадінні р.Яромирка до р.Смотрич; № 57 – палац у Шпикові; № 58 – Меджибіж; № 59 – руїни замку в Жванці; № 60 – замок в Сутківцях; № 61 – замок і костел в Летичеві; № 62 – пам'ятник у Цецорі; № 63 – Борщагівка над р.Рось; № 64 – руїни замчиська в с.Буки над р.Роставиця; № 65 – Ружин над р.Роставиця; № 66 – Іллінці над р.Соб; № 67 – Богатирка; № 68 – костел та руїни замку в Кременці; № 70 – Новоград-Волинський; № 71 – костел піарів в Дубровиці над р.Горинь; № 72 – замок в Дубно; № 73 – церква в Почаєві; № 74 – кафедральний костел в Житомирі.

Т. 3 :

№ 93 – палац у Корсуні над р.Рось; № 94 – Турбаївка над р.Роставиця; № 95 – Стеблів; № 96 – замок в Луцьку; № 97 – Олексинець; № 98 – Ридомиль; № 103 – руїни замку в Панівцях над р.Смотрич; № 104 – мури замку в Барі.

Т. 4 :

№ 128 – костел св.Трійці в Олиці; № 129 – надгробний пам'ятник князеві Олександру Пронському в Берестечку; № 131 – с.Печера над р.Бог; № 132 – Янів над р.Снивода [с.Іванів р.Хмільник].

Т. 6 :

№ 171 – замок у Підгірцях; № 172 – Жовква; № 175 – монастир василіян в Добромилі над р.Вирва; № 176 – Галич при усті р.Луква; № 177 – замок в Олеську; № 183 – околиці Високого замку у Львові; № 192 – сирітський притулок у Дроговижі; № 195 – руїни замку в Бучачі; № 196 – руїни замку в Скалі над р.Збруч; № 200 – руїни замку в Язлівці.

[Райфенкугль К.] Reifenkugel K. Die Gründung der römisch-katholischen Bistümer in den Territorien Halicz und Wladimir. – Archiv für österreichische Geschichte, 1875, Bd. 52, S.

"Заснування римсько-католицьких єпископств на теренах Галича та Володимира".

[Хоментовський В.] Lustracja starostwa Halickiego 1566 r. – Biblioteka ordynacyi Krasińskich (Warszawa), 1876, t. 2, s. 354 – 402.

Шифр НБУ : В90936/2

"Люстрація Галицького староства 1566 р."

Малиновський М. Исторична ведомость о крылосах (капитулах) в восточной церкви загально и о крылосах руских в Галичи, потом Львове и Перемышле особно. – Руский Сион (Льв.), 1876 – 1878 гг., №№ .

Шифр НБУ : ?

[Іловайський Д.І.] Иловайский Д.И. Воспоминание о Галиче на Днестре. – Древняя и новая Россия, 1878 г., № 2, с. 120 – 123.

[Головацький Я.Ф.] Головацкий Я.Ф. Древние предания о городе Галиче и его окрестностях. – Слово (Льв.), 1879 г., №№ 119, 126.

[Шараневич І.І.] Шараневич И.И. Старорусский княжий город Галич : критичне студиум. – Льв. : 1880 г. – 57 с.

Шифр НБУ : ВО33977; ДІБ : 9(С2)Г / Ш-25

Шараневич І.І. На котрім місці нинішнього Галича і його околиць стояв староруський княжий город Галич ? – Діло (Льв.), 1880 р., №№ 10 – 13.

Бузескул В. О занятии Галича Мстиславом Удалым. – Журнал министерства народного просвещения, 1881 г., № 3, с. 86 – 92.

Петрушевич А.С. Историческое известие о церкви св.Пантелеймона близ города Галича, теперь костёла св.Станислава о.францисканцев, яко древнейшем памятнике романского зодчества на Галицкой Руси с 1 п.13 в. – Льв. : тип.Ставропиг.ин-та, 1881 г. – 118 с.

Шифр ДІБ : 72 / П-312

[Захаревич Ю.] Zacharjewicz J., Szaraniewicz I. Wycieczka do Załukwy, Halicza i na Kryłos. – Dzwignia, 1882,

Окр. : Lw. : towarzystwo politechniczne, 1882. – 75 s.

"Екскурсія до Залукви, Галича й на Крилос". І.Шараневичу належить нарис історії Галича до с.13 ст., виклад ходу розкопок; Захаревич дав архітектурну характеристику пам'яток, відкритих розкопками.

Петрушевич А.С. Археологические находки близ г.Галича. – Вестник Народного дома (Льв.), 1883 г., №№ 1 – 18.

[Шараневич І.І.] Szaraniewicz I. Trzy opisy historyczne staroksiążecego grodu Halicza w rr. 1860, 1880 i 1882. – Kraków : dr.W.L.Anczyca, 1883. – 4, 232, 32 s., 1 plan, 1 mapa.

"Три історичні описи старокняжого міста Галича в 1860, 1880 і 1882 рр. з додатком документів з коронних метрик і витягів з люстрацій з часів польської Речі Посполитої, з архітектонічно-порівняльним описом галицьких розкопок та пам'яток святинь в Залукві, в Галичі й на Крилосі".

Шараневич І. Известие о результате исследовательных раскопок в рубежах древлекняжеского города Галича, предпринятых в гг. 1886 – 1887. – ЛИС87, 1887 г., с. 253 – 259.

[Ліске К.] [AGZ_12] Acta grodzkie i ziemskie. – Lw. : 1887, t. 12 = 14, 551 s.

Шифр НБУ : ?

Судові книги Галича 1435 – 1475 рр.

Петрушевич А.С. О городе Галиче за Луквою. – Вестник Народного дома (Льв.), 1887 г., №№ 50 – 59.

Петрушевич А.С. О предградии Галича за Днестром. – Вестник Народного дома, 1887 г., №№ 59 – 61; 1888 г., №№ 62 – 67.

[Анонім] О реставрации старинной церкви в Галиче. – Слово, 1887 г., № 3.

[Шараневич І.І.] Szaraniewicz I. O rezultatach poszukiwań archeologicznych w okolicy Halicza w rr. 1884 i 1885. – Przegłąd archeologiczny, 1888, № 4, s. 3 – 90.

Окр. : Lw. : 1888. – 90 s.

Шифр НБУ : ІВ4297 ВИ15944

"Про результати арэеологічних пошуків в околицях Галича в 1884 і 1885 рр."

Петрушевич А.С. Критико-исторические рассуждения о надднестрянском городе Галиче и его достопамятностях. – Льв. : тип.Ставропиг.ин-та, 1888 г. – 626 с.

1. Археологические находки близ г.Галича.

2. О городе Галиче за Луквою.

3. О предградии г.Галича за рекою Днестром.

[Шараневич І.І.] Szaraniewicz I. Die Franciskaner-Kirche der h.Stanislaus in Halitsch. – Mitteilungen der k.k.Central-Comission zur Erforschung und Erhaltung der Kunst- und historische Denkmale, 1888, Bd. 14, S. 91 – 100.

Шифр НБУ : ?

"Францисканська церква св.Станіслава в Галичі". [Перероблена францисканцями на п.17 ст. з давньоруської ц.св.Пантелеймона].

Олещук М. З давніх часів : 4 історичних оповідання. – Льв. : друк.Щ.Беднарського, 1888 р. – 35 с.

1. Про Федька Дершняка, міщанина з Галича : оповідання з часів короля Жигмонта_3. – с. 3 – 8.

2. Битва під Львовом : оповідання з часів короля Івана_3. – с. 8 – 14.

3. Петро Угрин міщанин з Буська : оповідання з 1696 р. – с. 14 – 22.

4. Під Полоцьком : історичне оповідання з часів короля Стефана Баторія. – с. 22 – 35.

[Полянський П.] П.П. Руїни старовинної церкви св.Богородиці на Підгородді під Галичем. – Новий галичанин, 1889 р., № 20.

[Чоловський О.] Czołowski A. O położeniu starego Halicza. – "Pamiętnik drugiego zjazdu historików polskich", Lw., 1890, t. 1. – 20 s., 2 mapy.

"Про положення старого Галича". Вперше обгрунтовано припущення щодо розташування Галича домонгольського часу на городищі в с.Крилос.

[Чоловський О.] Czołowski A. Dawne zamki i twerdze na Rusi Halickiej. – Teka konserwatorska (Lw.), 1892,

Окр. : Lw. : 1892. – 70 c.

Шифр НБУ : ІС868 (відб., 70 с.).

"Давні замки та фортеці Галицькій Русі". Білий Камінь – с. 4 – 5; Броди – с. 5 – 6; Бережани – с. 6 – 9 (з планом 1755 р.); Бучач – с. 9 – 10; Буданів – с. 10 – 12; Чернелиця – с. 12 – 13, іл.; Червоногород – с. 13 – 14; Чортків – с. 14 – 16, іл., план; Добромиль – с. 16 – 18, 2 іл., план; Гологори – с. 18; Гримайлів – с. 18; Галич – с. 18 – 20, іл.; Гусятин – с. 20; Ягільниця – с. 20 – 21; Янів – с. 21; Язлівець – с. 21 – 23; Красичин – с. 23 – 25; Кривче – с. 25; Кудринці – с. 25 – 26, план; Ляшки Муровані – с. 26 – 27; Микулинці – с. 28; Окопи – с. 29 – 30, план; Олесько – с. 30 – 33; Пнів – с. 33, іл., план; Підгірці – с. 34 – 37; Поморяни – с. 38 – 40; Золотий Потік – с. 40; Перемишль – с. 40 – 41; Раковець – с. 42 – 43, іл.; Санок – с. 43 – 44; Сидорів – с. 45 – 46, план; Скала – с. 46; Скалат – с. 46 – 47; Собень – с. 47; Станіславів – с. 47 – 49; Старе Село – с. 49 – 51, 2 іл., план; Свірж – с. 51 – 53, іл., план; Тернопіль – с. 53 – 54; Токи – с. 54; Теребовля – с. 55 – 58, іл., план; Урич – с. 58 – 59; Висічка – с. 60; Заложці – с. 60; Завалів – с. 60 – 61; Збараж – с. 61 – 65, план; Золочів – с. 65 – 66; Жовква – с. 66 – 70.

[Грушевський М.С.] [ЖДІУР_01] Жерела до історії України-Руси. – Льв. : НТШ, 1895 р., т. 1 = 8, 53, 301 с.

Шифр НБУ : ВИ23760/1; ДІБ : Пр1341/1

1. Грушевський М.С. Передмова. – 8 с.

2. Грушевський М.С. Економічний стан селян на Подністров'ю галицькім в половині 16 ст. на основі описей королівщин. – 53 с.

3. Люстрації земель Галицької і Перемиської. – 301 с. (староства Снятинське, Коломийське, Галицьке, Теребовельське, Рогатинське, Стрийське, Дрогобицьке, Самбірське, волость Озиминська).

Петрушевич А.С. О соборной Богородичной церкви в г.Галиче, происходящей из 1 п.12 в. – Льв. : тип.Ставропиг.ин-та, 1898 г. – 446 с.

Грушевський М.С. Печатка з околиць Галича. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1900 р., т. 38, с. 1 – 4.

2 вид. : Грушевський М.С. Розвідки і матеріали до історії України-Руси. – Льв. : 1902 р., т. 4.

[Домбковський П.] Dąbkowski P. Dwie taksy kancelarijne sądu halickiego z 17 i 18 ww. – Przegłąd prawa i administracji, 1903,

"Дві канцелярські такси галицького суду з 17 – 18 ст."

Скуревич К.В. Зодчество западных славян и влияние на него романской архитектуры. – Спб. : 1906 г. – 32 с.

Приклади з архіт.Галича, села Гвізд.

Барвінський Б. Історичні причинки. – Жовква : 1908 р., т. 1; 1909 р., т. 2 = 94 с.

Шифр НТШН (т.2)

Т. 1 :

1. З'їзд галицького князя Данила з угорським королем Белею_4 в Прешбурзі 1250 р. – с. 1 – 17 (Льв. : 1901 р. – 18 с.).

2. Дві печатки галицько-волинських князів з 1315 і 1336 рр. : сігіллографічна замітка. – с. 18 – 26 (Руслан, 1903 р., 29.07, № 170; 30.07, № 171).

3. До справи проголошення Витовта литовським королем 1398 р. – с. 27 – 29.

4. Новгородок литовський та справа Витовтового запису 18.01.1401 р. – с. 30 – 33.

Жигимонт Кейстутович, князь Новгородка литовського : причинок до його біографії до 1432 р. – с. 64 – 73.

Мниме введення інквизиції на Литві 1436 р. – с. 74 – 77.

Процес о чари в містечку Заболотові 1656 р. – с. 84 – 91 (Руслан, 1907 р., № 171, 172).

Пісня про ведмедівську попівну і здобуття м.Ведмедівки турками в 1677 р. – с. 92 – 95.

Бунт в с.Мшанці 1717 р. – с. 109 – 111 (ЗНТШ, 1903 р., т. 54, с. 4 – 5).

Метрики в сільській практиці 18 ст. – с. 112 – 114 (ЗНТШ, 1903 р., т. 56, с. 23 – 25).

Постулат шляхти Галицької землі в справі здемолювання церкви : 1725 р. – с. 115 – 118.

Екскомуніка в Галичі 1729 р. – с. 119 – 121.

Стан приходів в селі Чернихові в р.1761. – с. 122 – 129.

Напад опришків на двір Коженьовських в Цуцилові 1762 р. : протоколи зізнань опришків. – с. 130 – 148 (Руслан (Льв.), 1905 р., №№ 144 – 146).

Літописні записки на осмигласнику Благовіщенської церкви в Перемишлі з 1764 і 1770 рр. – с. 149 – 153.

Крайовий архів актів гродських і земських у Львові. – с. 154 – 170.

Т. 2 :

1. 1545 р. Лист Жигимонта-Августа до Жигимонта_1. – с. 1 – 10 (Руслан, 1908 р., № 292).

2. Два загадочні ханські ярлики на руські землі з 2 п.15 ст. (1461, 1472 рр.) – с. 10 – 16 (Руслан, 1909 р., № 70).

3. Ярлик татарського хана Хаджи-Гірея з р.1461. – с. 16 – 18.

4. Ярлик татарського хана Менглі-Гірея з р.1472. – с. 18 – 20.

Перемирна грамота литовських князів з королем Казимиром в 1366 р. – с. 52 – 67 (Руслан, 1909 р., №№ 158 – 161).

До питання про кількість присяжних грамот великих князів литовсько-руських. – с. 68 – 76 (Руслан, 1909 р., №№ 172 – 173).

4.08.1392 р. Документ княгині литовської Анни. – с. 68 – 76.

[Абрагам В.] Abraham W. Jakub Strepa arcybiskup halicki : 1391 – 1409. – Kraków : 1908.

Шифр НБУ : ?

"Якуб Стрепа, [католицький] архієпископ галицький : 1391 – 1409 рр."

[Барвінський Б.О.] Barwiński B. Pieczęcie bojarów halicko-włodzimierskich z 1 p.14 w. – Miesięcznik heraldyczny, 1909, t. 2, № 8-9, s. 116 – 119.

2 вид. в українському перекладі : Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1996 р., т. 231, с. 245 – 249.

"Печатки галицько-володимирських бояр з 1 п.14 ст." З приводу Роботи О.Лаппо-Данилевського про ці печатки. Вони відомі з грамот кн.Болеслава-Юрія 1334 і 1335 рр. Зображення на цих печатках показують, що руська геральдика є незалежною від польської.

[Вітте Є.І.] де Витте Е. Древнейшие города Волыни. – Почаев : 1912 г., т. 1 = 17 с.; т. 2 = ? с.; т. 3 = ? с.; т. 4 = 16 с.; 1913 г., т. 5 = 17 с.; т. 6-7 = 9 с.; т. 8-11 = 11 с.; т. 12-14 = 16 с.; т. 15-20 = 22 с.; т. 21 = 25 с.; т. 22 = 12 с.; т. 23 = 20 с.; т. 24-25 = 13 с.

Шифр НБУ : В151438 (ч.8 – 11); ДІБ : 9(С2) / В-544

1. Володимир. 2. Луцьк. 3. Дубно. 4. Кременець. 5. Острог. 6. Заслав. 7. Тихомль. 8. Стожок. 9. Шумськ. 10. Сурож. 11. Житомир. 12. Коростень. 13. Овруч. 14. Новоград_Вол. 15. Корець. 16. Полонне. 17. Ровно. 18. Пересопниця. 19. Степань. 20. Дубровиця. 21. Холм. 22. Люблін. 23. Львів. 24. Перемишль. 25. Галич.

[Ерліх Л.] Erlich L. Starostwa w Halickem w stosunku do starostwa Lwowskiego w wiekach średnich : 1390 – 1501. – Lw. : 1914. – 135 s.

Шифр НТШН

"Галицьке староство у стосунку до Львівського староства в середні віки : 1390 – 1501 рр."

[Пеленський О.] Peleński J. Halicz w dziejach sztuki średniowiecznej na podstawie badań archeologicznych i żródeł archiwalnych. – Kraków : Akademia Umiejętności, 1914. – 3, 207, 12 s., 4 mapy.

Шифр НБУ : ?

"Галич в історії середньовічного мистецтва на підставі археологічних досліджень і архівних джерел".

[Домбковський П.] Dąbkowski P. Księgi sądowe halickie za czasów polskich. – Przegłąd prawa i administracji, 1917, t. 42, s. 1 – 20.

"Галицькі судові книги з польських часів".

Крип'якевич І.П. Шляхами слави українських князів. – Льв.-К. : Українська книжка, 1918 р. – 68 с., 22 іл.

Шифр НБУ : ВО8539

1. Великий князь Володимир. – с. 3 – 12.

2. Військо княжих часів. – с. 13 – 18.

3. Українське лицарство. – с. 19 – 21.

4. Престольний Галич. – с. 22 – 45.

5. Город князя Льва. – с. 46 – 54.

6. За австрійський стіл. – с. 55 – 57.

8. Український герб. – с. 58 – 67.

Крип'якевич І.П. Княжий город Галич. – Льв. : 1923 р. – 16 с.

Шифр НБУ : АО260662

Січинський В. Архітектура старокнязівської доби : 10 – 13 ст. – Прага : Український громадський видавничий фонд, 1926 р. – 50 с., 24 арк.іл.

Шифр ДІБ : 72.09 / С-41

Опис споруд Києва, Чернігова, Володимира, Галича, Перемишля. З 78 малюнками.

[Домбковський П.] Dąbkowski P. Wykaz inducentów grodskich halickich w 18 w. – Archeion, 1927, t. 2, s. 49 – 57.

Список канцеляристів.

[Домбковський П.] Dąbkowski P. Stosunki gospodarcze ziemi Halickiej w 15 w. – Lw. : 1927. – 59 s. – Pamiętnik historyczno-prawny, t. 3, № 4.

Шифр НБУ : ІВ29111

"Господарські стосунки Галицької землі в 15 ст."

[Лихачов М.П.] Лихачёв Н.П. Материалы для истории русской и византийской сфрагистики. – Лг. : 1928 г., т. 1; 1930 г., т. 2 = 279 с.

Шифр НБУ : В91331/2

Т. 2 : печатки митрополитів київських та єпископів Галича, Смоленська й Полоцька.

Січинський В. Ротонди на Україні. – Записки українського наукового товариства в Києві, 1929 р., т. 32, с. 62 – 91.

Шифр НБУ : ВО303488

Проаналізовано пам'ятки у Херсонесі, Вишгороді, Галичі, Горянах, Лаврові, Кам'янці-Подільському, Мукачеві та центральній Європі.

[Прохаска А.] [AGZ_24] Acta grodzkie i ziemskie. – Lw. : 1931, t. 24 = 14, 570 s.

Шифр НБУ : ?

Ухвали галицьких сеймиків 1575 – 1695 рр.

[Мардкович А.] Mardkowicz A. Ogniska karaimskie : Łuck, Halicz, Wilno, Troki. – Łuck : 1932.

"Осередки караїмства : Луцьк, Галич, Вільно, Троки".

[Маньковський Т.] Mańkowski T. Plany dawnich zamków Halicza i Przemyśla. – Biuletyn historii sztuki i kultury, 1933-1934, t. 2, № 4, s. 288 – 292.

"Плани давніх замків Галича і Перемишля".

[Гейнош В.] [AGZ_25] Acta grodzkie i ziemskie. – Lw. : 1935, t. 25 = 20, 761 s.

Шифр НБУ : ?

Ухвали галицьких сеймиків 1696 – 1772 рр.

[Пастернак Я.] Pasternak J. Katedra książat halickich. – Ruch słowiański, 1937, №№ 11-12, s.

"Катедра галицьких князів".

[Пастернак Я.] Pasternak J. Odkrycie katedry Halickiej. – Oriens, 1937, t. 5, № 6, s. 182 – 183.

Окр. : Warszawa : 1937. – 6 s.

"Відкриття галицької катедри".

[Лапінський О.] Lapiński A. Zygmunt Stary a kościół prawosławny. – Warszawa : 1937. – 12, 206 s.

Шифр НБУ : ?

"Сигізмунд Старий та православна церква". Відношення церкви до патріархату, Москви та Риму; розподіл урядів; відновлення Галицького єпископства; королівська опіка над церковними добрами; православне судівництво.

[Баумгартен Н.А.] Baumgarten N. Halicz et Ostrog. – Orientalia christiana periodica, 1937, v. 3, p. 164 – 167.

"Галич та Острог".

[Зелінський Ю.] Zieliński J. Wycieczka historyczna do Halicza i okolicy. – Wiadomości historyczno-dydactyczne (Lw.), 1937, № 4. [17 s.]

Шифр НБУ : Ж18674

"Історична екскурсія до Галича та околиць".

Пастернак Я. Галицька катедра в Крилосі. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1937 р., т. 154, с.

Щурат С. На руїнах катедри Осмомисла. – Наша батьківщина, 1937, т. 1, № 9, с. 181 – 187.

[Пастернак Я.] Pasternak J. Die neuentdeckte mittelalterliche Kathedrale in Krylos. – Jahrbücher für Geschichte Osteuropas, 1938, Bd. 3, S.

"Нововідкрита середньовічна катедральна церква у Крилосі".

[Шреньовський С.] Śreniowski S. Organizacja sejmiku halickiego. – Lw. : 1938.

"Організація галицького сеймику".

Гавдяк М. Княжий Галич. – Галич : 1938 р.

[Малицький А.] Malicki A. Geograficzne położenie książęcego Halicza. – Lw. : 1938. – 11 s.

"Географічне положення княжого Галича".

Чачковський Л., Хмілевський Я. Княжий Галич. – Станіслав : 1938 р.

Пастернак Я. З чого була збудована княжа катедра в Крилосі. – Наша батьківщина, 1938 р., № 9, с. 199 – 201.

[Пастернак Я.] Pasternak J. Katedra halicka w Kryłosie. – Biuletyn historii sztuki i kultury, 1938, t. 6, № 1, s. 57 – 65.

"Галицька катедра у Крилосі".

Січинський В. Яку будову знайдено у Крилосі ? – Наша батьківщина, 1938 р., № 7-8, с. 171 – 173.

До інтерпретації фундаментів собору Успіння (с.12 ст.), відкритого Я.Пастернаком.

Пастернак Я. Перші розкопи на "Золотому тоці" у Крилосі. – Льв. : 1939 р.

[Воронін М.М.] Воронин Н.Н. К вопросу о взаимоотношениях галицко-волынской и владимиро-суздальской архитектуры 12 – 13 вв. – Краткие сообщения Института истории материальной культуры АН СССР, 1940 г., т. 3, с. 222 – 227.

Пастернак Я. Старий Галич : археологічно-історичні досліди у 1850 – 1943 рр. – Краків-Львів : 1944 р. – 238 с., 16 табл.

2 вид. : ІФ. : 1998 р.

Гончаров В.К. Археологічні дослідження древнього Галича в 1951 р. – Археологічні пам'ятки, 1955 р., т. 5, с. 22 – 31.

Тис-Крохмалюк Ю. Бій під княжим Галичем 1221 року. – Визвольний шлях, 1956 р., № 6, с. 438 – 445.

Гончаров В.К. Древній Галич. – Вісник Академії наук УРСР, 1956 р., № 1, с. 61 – 67.

Соціальна топографія Крилоського городища.

Андрусяк М. Львівське, Галицьке і Кам'янець-Подільське православне (в 1539 – 1700 рр.) й уніатське (в 1700 – 1808 рр.) єпископство у Львові. – Логос (Йорктон), 1959 р., № , с. 41 – 49; № , с. 201 – 205; № , с. 256 – 263; 1960 р., № , с. 41 – 49.

Шифр НБУ : ?

Каргер М.К. Основные итоги раскопок древнего Галича в 1955 г. – Краткие сообщения Института археологии АН СССР, 1960 г., т. 81, с. 70 – 71.

[Грабовецький В.В.] Грабовецкий В.В. Расслоение крестьян Галицкой земли во 2 п.17 – 1 п.18 вв. – ЕАИВЕ60, 1962 г., с. 198 – 206.

Вагнер Г.К. Бронзовый водолей из древнего Галича. – Советская археология, 1963 г., № 2, с. 254 – 258.

[Дилевський М.М.] Дилецкий Н. Украинское рукописное евангелие из Галича в музее Возрождения в городе Свиштов в Болгарии. – Славянская филология (София), 1963 г., т. 3, с. 309 – 321.

Грабовецький В.В., Арсенич П.І. Галич. – Льв. : Каменяр, 1964 р. – 70 с.

Шифр НБУ : АО167599

Микитин Т.Д. Полки ідуть на Галич. Під мурами Львова : історичні повісті. – Льв. : Каменяр, 1965 р. – 272 с.

Шифр НБУ : ВО963262

Раппопорт П.А. К вопросу о сложении галицкой архитектурной школы. – "Славяне и Русь", М., Наука, 1968 г., с. 459 – 462.

[Арламовський К.] Lustracja wojewodztwa Ruskiego 1661 – 1665. – Wrocław : wyd.PAN, 1970, t. 1 = 52, 308 s.; 1974, t. 2 = 11, 216 s.; 1976, t. 3 = 18, 303 s.

Шифр НБУ : В272016/1-3

"Люстрація Руського воєводства 1661 – 1665 рр." Т. 1 : землі перемиська і саноцька; т. 2 : земля львівська; т. 3 : землі галицька і холмська.

[Ауліх В.В.] Аулих В.В. Археологические исследования древнего Галича. – АО71, 1972 г., с. 379 – 380.

В ур.Винниця на захід від Золотого Току – культурний шар 2.5 м, був вал дитинця, у пізньофеодальний час знівельований. Багато пізньофеодальної кераміки.

[Ауліх В.В.] Аулих В.В. Раскопки в древнем Галиче. – АО72, 1973 г., с. 254 – 255.

У півн.частині Золотого Току культурний шар = 2 м, верхній – пізньосередньовічний, нижче – шари 12..13 ст. На терасі на схід від З.Т. – рів і вал 12..13 ст., знівельовані у пізньосередньовічний час (і виникла тераса).

[Ауліх В.В.] Аулих В.В., Могитич И.Р., Петегирич В.М., Чугайда И.Д. Галичская экспедиция. – АО73, 1974 г., с. 240 – 241.

На північ від Успенського собору – фундамент. Як у Боголюбовському замку ?

[Ауліх В.В.] Аулих В.В., Могитич И.Р., Петегирич В.М., Чугайда И.Д. Раскопки у стен Успенского собора древнего Галича. – АО74, 1975 г., с. 254.

Біля півн.стіни – залишки 2 стін, що йдуть на північ, понад 15 м довж., 1.1..1.2 м шир. Призначення – неясне.

Поліщук Г.М., Шеремет О.П. Галич : путівник. – Ужгород : Карпати, 1975 г. – 79 с.

Шифр НБУ : АО208443

С. 4 : Назва міста походить від якоїсь галки що [буцімто] була на гербі Галицького князівства.

Ауліх В.В. З історії долітописного Галича. – "Дослідження з слов'яно-руської археології", К., Наукова думка, 1976 р., с. 120 – 134.

Шифр НБУ : ВА286175

[Ауліх В.В.] Аулих В.В. Исследования в летописном Галиче. – АО76, 1977 г., с. 264.

[Ауліх В.В.] Аулих В.В., Петегирич В.М. Работы Галицкого отряда Карпато-Волынской экспедиции. – АО77, 1978 г., с. 292.

[Малевська М.В.] Малевская М.В., Раппопорт П.А. Декоративные керамические плитки древнего Галича. – Slowenska archeologia (Bratislava), 1978, t. 26, № 1, s.

[Ауліх В.В.] Аулих В.В., Опрыск В.Г., Петегирич В.М. Исследования Галичского отряда Прикарпатской экспедиции. – АО78, 1979 г., с. 291.

Ур.Старі Палаци (150 м на зах.від фундаментів Успенського собору). Верх.шар 17..19 ст. – від палацу митрополита, розібраного в 19 ст. Фундамент його з цегли 17 ст. та повторно використаного давньоруського білого каменю (в т.ч. архітектурні деталі). 2 поховання – імовірно, 14 ст. Нижній шар – давньоруський 12..13 ст., окремі фрагменти 8..11 ст.

[Ауліх В.В.] Аулих В.В. Раскопки Галичского отряда. – АО79, 1980 г., с. 249.

В ур.Старі Палаци закінчено дослідження фундаментів митрополичого палацу 18 ст. з блоків давньоруського собору.

[Ауліх В.В.] Аулих В.В. Историческая топография древнего Галича. – "Славянские древности", К., Наукова думка, 1980 г., с. 133 – 150.

Шифр НБУ : ВА359087

С. 150 : "На території городища на Крилоській горі знаходився політико-адміністративный і культовый центр міста, де мешкали представники суспільної верхівки й порівняно невелика кількість простих людей, що їх обслуговували".

[Іоанісян О.М.] Иоаннисян О.М. Раскопки церкви Спаса в окрестности Галича. – АО80, 1981 г., с. 252 – 253.

Пошкоджена окопами 1 світ.війни. Ширина фундаментів 2.1..2.7 м, глибина 1.4 м. Довжина церкви 19.6 м.

[Воробйова Є.В.] Воробъёва Е.В. Рельеф с драконом из Галича. – Советская археология, 1981 г., № 1, с. 209 – 218.

Зараз вмурований в інтер'єр Успенського собору. Імовірно, елемент порталу. Дракон – оберіг від злих сил.

[Іоанісян О.М.] Иоаннисян О.М. О раннем этапе развития галицкого зодчества. – Краткие сообщения Института археологии АН СССР, 1981 г., т. 164, с. 35 – 42.

Споруди 1 п.12 ст. (ця будівельна артіль десь біля 1148 р. започаткувала білокам'яне будівництво у Суздальському князівстві).

[Ауліх В.В.] Аулих В.В. Раскопки древнерусского Галича. – АО81, 1982 г., с. 239 – 240.

В ур.Під дібровою знайдено фундаменти церкви Кирила – складені з гальки, глибина для стін 1.1..1.2 м, стовпів 2 м.

[Іоанісян О.М.] Иоаннисян О.М. Раскопки церкви Спаса близ Галича. – АО81, 1982 г., с. 263 – 264.

Біля с.Шевченкове. Справді споруда 1 п.12 ст., півд.частина збереглась краще. В фундаменті – сліди давніх руйнувань і ремонтів, імовірно, через землетруси (1230 р. ?).

[Іоанісян О.М.] Иоаннисян О.М. Галицкое зодчество 12 – 1 п.13 ст. – Лг. : автореф.к.и.н., 1982 г. – 22 с.

[Іоанісян О.М.] Иоаннисян О.М. Центрические постройки в галицком зодчестве 12 в. – Краткие сообщения Института археологии АН СССР, 1982 г., т. 172, с. 39 – 46, 2 илл.

Споруд типу ротонд відомо : у Галичі – 4, у Володимирі – 2, в інших місцях – 2 (Київ, Смоленськ). С. 40 : "Вказана пропорція явно свідчить за тим, що в Галичі склалась певна традиція будівництва таких споруд". С. 44 : "Природно припустити, що цілком невідомий в давньоруському зодчестві тип храму-квадрифолію був принесений у Галич з Угорщини, де цей тип отримав велике поширення […] час появи галицьких ротонд укладається в проміжок між побудовою Успенського собору і церкви Пантелеймона, тобто в 2 п.12 ст." С. 45 : "Галицькі ротонди – мабуть, єдиний в історії давньоруського зодчества приклад появи на руському ґрунті не тільки романської техніки й елементів декоративного прикрашення храму, але і західних типів культових споруд".

[Ауліх В.В.] Аулих В.В. Раскопки в Галиче. – АО82, 1983 г., с. 240.

В ур.Під дібровою розпочато дослідження церкви Кирила і Мефодія.

[Воробйова Є.В.] Воробьёва Е.В., Тиц А.А. Анализ и реставрация Успенского собора 12 в. в Галиче. – Советская археология, 1983 г., № 1, с. 213 – 230.

[Іоанісян О.М.] Иоаннисян О.М. Новые исследования одного из памятников галицкого зодчества 12 в. – Советская археология, 1983 г., № 1, с. 231 – 244.

[Іоанісян О.М.] Иоаннисян О.М. Раскопки церкви Спаса близ Галича. – АО81, 1983 г., с. 263 – 264.

Сіреджук П.С. Заселення Галицької землі в 14 – 18 ст. – Український історичний журнал, 1984 р., № 6, с. 81 – 89.

[Ауліх В.В.] Аулих В.В. О детинце древнего Галича. – "Древнерусский город", К., Наукова думка, 1984 г., с. 12 – 14.

Пушик С. До походження назви 'Галич' : десята гіпотеза. – Жовтень, 1985 р., № 11, с. 102 – 104.

Шифр НБУ : Ж26476

Худаш М.Л. Давньоруська спадщина в українській ойконімії : до питання критеріїв розрізнення. – "Давньоруська ономастична спадщина в східнослов'янських мовах", К., Наукова думка, 1986 р., с. 101 – 105.

Зокрема с. 104 : Галимир, Галеслав (ім'я людини) -> Гал (скорочене ім'я людини) -> Галич (назва населеного пункту від антропоніма).

[Ауліх В.В.] Аулих В.В. Раскопки древнерусского Галича. – АО85, 1986 г., с. 301.

Ур.Сад 50 м на півд.захід від собору 16 – 18 ст. : в т.ч. 3 поховання 14..15 ст., купа будівельних залишків 17..18 ст.

[Ауліх В.В.] Аулих В.В. Раскопки в летописном Галиче. – АО86, 1987 г., с. 253.

Ур.Під винницею – залишки споруди 20:30 м (церкви ?). Ур.Церковище – фундамент церкви Благовіщення, відкритий в 19 ст., знайдено в доброму стані.

[Пшибось К.] Urzędnicy województwa Ruskiego 14 – 18 ww. : ziemie halicka, lwowska, przemyska i sanocka. – Wrocław : Ossolineum, 1987. – 415 s.

Шифр НБУ : В274424/3.1

"Урядовці Руського воєводства 14 – 18 ст. : землі Галицька, Львівська, Перемиська та Саноцька".

Фіголь М. Середньовічний рельєф давнього Галича. – Жовтень, 1987 р., № 2, с.

Композиція "Успіння Богородиці" на західному порталі церкви Успіння в Крилосі.

[Іоанісян О.М.] Иоаннисян О.М. Зодчество древнего Галича и архитектура Малопольши. – Acta archaeologica Carpatica (Cracoviae), 1988, t. 27, s.

Ауліх В.В. Структура давньоруського Галича та його мікрорайонів. – "Проблеми історії та археології давнього населення України", К., Наукова думка, 1989 р., с. 9.

Галич – не компактне місто, а центр агломерації. Компактного посаду не було.

Джеджора О.В. Про розвиток топографічної структури давньоруського Галича. – "Проблеми історії та археології давнього населення України", К., Наукова думка, 1989 р., с. 62 – 63.

Городище Крилос засноване у 8 ст., розвивалось в 10 – 12 ст., перебудовано в с.12 ст.

[Горський А.А.] Горский А.А. Феодальная война в южной Руси накануне монголо-татарского нашествия. – "Чернигов и его округа в 9 – 13 вв.", Чн., 1990 г., с. 138 – 141.

С. 140 : "Війна 30-х рр. 13 ст. являє собою одну з найбільших усобиць в середньовічній Русі. Її політичні наслідки виявились надзвичайно значними внаслідок вторгнення зовнішнього фактора – монголо-татарського нашестя на Русь". Владимиро-Суздальське князівство зберегло свої сили; волинські князі зуміли приєднати Галич; смоленські Ростиславичі втратили позиції в південній Русі; чернігівські Ольговичі повністю занепали.

[Збірка_праць] Регіональна науково-теоретична конференція, присвячена 105-річчю з дня народження визначного історика України академіка Івана Крип'якевича : тези доповідей та повідомлень. – ІФ. : 1991 р. – 53 с.

Шифр НБУ : ВА530600

1. Ісаєвич Я.Д. Наукова і громадська діяльність І.Крип'якевича п.20 ст. – с. 6 – 7.

2. Грабовецький В.В. Історія України в працях академіка Івана Крип'якевича. – с. 7 – 9.

3. Баран В.Д. Академік І.Крип'якевич і проблеми слов'янського етногенезу. – с. 9 – 10.

4. Крип'якевич Р.І. Іван Крип'якевич і Михайло Грушевський. – с. 11 – 13.

5. Дашкевич Я.Р. І.Крип'якевич – історик українського війська. – с. 13 – 14.

6. Кравець М.М. Монографія І.Крип'якевича "Богдан Хмельницький". – с. 14 – 16.

7. Кучернюк М.Ф., Іванцев І.Д. Іван Крип'якевич та його львівська школа істориків. – с. 16 – 17.

8. Верба І.В., Марущенко О.В. І.Крип'якевич про українсько-російські державно-політичні відносини в останні роки життя та діяльності Б.Хмельницького. – с. 18 – 19.

9. Пришляк В.В. Західноукраїнська торгівля 17 – 18 ст. в історичних дослідженнях академіка І.Крип'якевича. – с. 19 – 21.

10. Бурдуланюк В.М. До питання про зв'язки Івана Крип'якевича з наддніпрянською Україною та Росією на п.20 ст. – с. 21 – 22.

11. Сварник І.І. Дослідження І.Крип'якевича в галузі української геральдики. – с. 22 – 23.

12. Кочкін І.Т., Кулик О.П. Археологічні джерела у працях І.Крип'якевича. – с. 23 – 25.

13. Сигидин М.В., Сворак С.Д. Поділля в працях І.Крип'якевича. – с. 25 – 26.

14. Твардовський В.В. Продовження школи академіка І.Крип'якевича. – с. 27 – 28 [про В.В.Грабовецького].

15. Дяків О.Ю. І.Крип'якевич – знавець іноземних мов. – с. 29 – 30.

16. Полєк В.Т. Іван Крип'якевич у бібліографії. – с. 30 – 32 [у О.Кізлика (1966 р.) обліковано 553 поз., треба додати ще 250].

17. Ковальський М.П. Проблеми джерелознавства та історіографії України у лекційних курсах І.Крип'якевича. – с. 32 – 33.

18. Грабовецький В.В. Сторінки історії Прикарпаття у наукових працях Івана Крип'якевича. – с. 34 – 35.

19. Грабовецький В.В., Гаврилів Б.М. Історико-краєзнавча тематика у науково-популярних працях Івана Крип'якевича. – с. 35 – 36.

20. Грабовецький В.В., Цепенда І.Є. Іван Крип'якевич про історію освіти в Галичині. – с. 36 – 37.

21. Рега О.С., Козак Б.З. Наукова спадщина І.Крип'якевича – джерело історії педагогічної думки на Україні. – с. 38 – 39 [І.К. про давню педагогіку].

22. Шульга І.Г. І.П.Крип'якевич – педагог. – с. 39 – 42 [спогади про 1945 – 1946, 1951 рр.].

23. Лукомський Ю.В. Давній Галич у працях І.Крип'якевича. – с. 42 – 44.

24. Дерев'янко С.М. Джерела з історії Галицько-Волинського князівства у працях І.Крип'якевича. – с. 44 – 45.

25. Мацюк О.Я. Замки і фортеці Прикарпаття. – с. 45 – 46.

26. Полєк В.Т. Іван Крип'якевич на Прикарпатті. – с. 46 – 47.

27. Лащук Ю.П. Із спогадів про академіка Івана Крип'якевича. – с. 47 – 48 [про 1953 – 1957 рр.].

28. Ступарик Б.М. І.Крип'якевич – дослідник історії освіти. – с. 48 – 49.

29. Грабовецький Б.В. Українсько-польські взаємини у творчій спадщині І.Крип'якевича. – с. 50.

30. Сіреджук П.С. Проблеми заселення українських земель в працях І.Крип'якевича. – с. 50 – 51.

Рожко М.Ф. По дорозі на Галич. – Пам'ятки України, 1991 р., № 2, с.61 – 62.

Давньоруське городище біля с.Устя р.Борщів.

Джеджора О. Проблеми історичної топографії давнього Галича. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1991 р., т. 222, с.

Лукомський Ю.В. Архітектурна спадщина давнього Галича. – Галич : 1991 р. – 39 с.

Схарактеризовано 14 пам'яток архітектури (з кресленнями та реконструкціями), які відкриті в різний час біля Галича.

[Шульовська В.] Szulowska W. Imiennictwo dawnej ziemi halickiej i lwowskiej. – Warszawa : 1992.

"Імена [людей] давніх Галицької та Львівської земель".

Бойчук В. Стародавній Галич. – Галич : 1992 р.

Ауліх В. До історії давньої галицької архітектури. – Нові матеріали з археології Прикарпаття і Волині, 1992 р., т. 2, с.

Гуньовський І. Найвидатніший дослідник стародавнього Галича [Я.Пастернак]. – "Галицько-Волинська держава", Льв., 1993 р., с. 86 – 88.

Бандрівський М., Лукомський Ю., Сулик Р. З історії дослідження Успенського собору в Галичі : відкриття поховання галицького князя Ярослава Осмомисла. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1993 р., т. 225, с. 393 – 405.

Джеджора О. Формування топографічної структури княжого Галича : історія досліджень. – "Галицько-Волинська держава", Льв., 1993 р., с.

Томенчук Б. Некрополі княжого Галича. – "Галицько-Волинська держава", Льв., 1993 р., с.

Петрик В. До проблеми формування галицької архітектурної школи. – "Галицько-Волинська держава", Льв., 1993 р., с. 66 – 68.

Лукомський Ю.В. Монументальна архітектура давнього Галича : нові відкриття. – "Галицько-Волинська держава", Льв., 1993 р., с.

Лукомський Ю. Білокам'яний храм на передмісті давнього Галича. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1993 р., т. 225, с.

Фіголь М.П. Скульптура, рельєф та білокам'яна різьба в архітектурі стародавнього Галича. – Українське мистецтвознавство, 1993 р., т. 1, с. 18 – 29.

Сіреджук П. Церковні переписи Галицької землі 18 ст. – "Історія релігій в Україні : ТД", К., 1994 р., с. 162 – 164.

Фіголь М. Металопластика та інші художні ремесла стародавнього Галича. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1994 р., т. 227, с. 29 – 43, 37 іл.

В основному про вироби давньоруського часу, але є міркування про Молотівський скарб 14 ст.

Федунків З.Р. Таємниці галицької церкви Різдва Христового [м.Галич]. – Літопис червоної калини, 1994 р., № 4-6, с. 42 – 45.

Сліпченко Н. Іконостас церкви Пантелеймона 1194 р. у Галичі. – Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 1994 р., т. 2, с. 34 – 39.

2 вид. : Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 5, с. 95 – 102.

Федунків З. Оборонні споруди Галича та його околиць. – Старожитності, 1995 р., № 1-2, с. 11 – 12.

Демцюх Е. Успенський собор в Крилосі. – Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 5, с. 107 – 109.

[Лукомський Ю.В.] Лукомский Ю.В. Памятники галицкого зодчества : новые открытия. – "Проблемы изучения древнерусского зодчества", Спб., 1996 г., с.

Могитич Р. Головна площа Галича. – Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 5, с. 12 – 15.

Вуянко М. Давній Галич в українській історіографії 19 ст. – "Матеріали 5-ї міжнародної археологічної конференції студентів та молодих вчених", К., 1997 р., с. 9 – 11.

А.Петрушевич; І.Шараневич; початок археологічних досліджень в 1882 р.; О.Чоловський.

Грабовецький В.В. Нарис історії Галича з найдавніших часів до п.20 ст. – Галич : 1997 р., т. 1 = 244 с.

Шифр НБУ : В342091/1

[Колективна_праця] Галич та його довкілля : довідник-путівник. – Галич : 1997 р. – 108 с.

Тимус К., Мельничук О. Історичні пам'ятки Крилоської гори : буклет. – Галич : 1997 р. – 10 с.

Фіголь М. Мистецтво стародавнього Галича. – К. : Мистецтво, 1997 р. – 224 с.

Літописні джерела про Галич та його історію. Коротка історія Галича. Походження назви "Галич". Історико-археологічні дослідження території Галича. Архітектура як провідний вид мистецтва стародавнього Галича. Скульптура, рельєф, білокам'яна декоративна різьба в архітектурі. Керамічні плитки, скло, вироби з кістки, металопластика та художні ремесла в архітектурі. Монументальний живопис, іконопис та книжкова мініатюра. Художня обробка металу. Ювелірні вироби. Сфрагістика. Гончарство. Нумізматика.

Рец. : Станкевич М. – ЗНТШ, 1998 р., т. 236, с. 649 – 651.

Лукомський Ю. Проблеми вивчення та збереження пам'яток монументальної архітектури давнього Галича. – Наукові записки… Львівського історичного музею, 1997 р., т. 4, № 1, с.

Лукомський Ю., Петрик В. Успенський собор княжого Галича : історія вивчення та нові дослідження. – Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 1997 р., т. 8, с. 83 – 92.

Могитич І., Могитич Р. Захисні рубежі великого Галича. – Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 1997 р., т. 6, с. 15 – 18.

Могитич І. Реставрація західного порталу церкви св.Пантелеймона у давньому Галичі. – Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 1997 р., т. 6, с. 124 – 125.

Сліпченко Н. Фрагмент фрески 12 ст. у церкві св.Пантелеймона в Галичі. – Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 1997 р., т. 6, с. 122 – 123.

Кошовий О.П. Галицькі керамічні плитки 12 – 13 ст. : генеза, іконографія, семантика. – Льв. : автореф.к.мистецтвозн., 1997 р.

[Збірка_праць] Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України. – ІФ. : Плай, 1998 р. – 349 с.

Шифр НБУ : ВА586628

[Збірка_праць] Галич і Галицька земля. – Галич : 1998 р. – 147 с.

[Крупа К.] Krupa K. Bojarzy w Haliczu : koniec 12 – 1 poł.13 w. – "Z dziejów średniowiecznej Europy środkowowschodniej", Warszawa, 1998, s.

"Бояри в Галичі : к.12 – 1 п.13 ст."

[Збірка_праць] Галич [спецвипуск "Галицької брами"]. – Галицька брама, 1998 р., № 45 = 20 с.

Лукомський Ю. Невідомі церкви на подолі княжого Галича. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1998 р., т. 235, с.

Фіголь М.П. Галицькі ротонди. – "Галич і Галицька земля", К., 1998 р., с.

Миронова В.М. Граматичні особливості латинської актової мови 14 – 15 ст. : на матеріалі гродських і земських судових актів Галицької, Саноцької, Перемишльської і Львівської адміністративних округ Галицької Русі. – К. : автореф.к.філол.н., 1999 р. – 16 с.

Шифр НБУ : РА303422

Бандрівський М. Співпраця церкви і НТШ в царині археології : на прикладі віднайдених тлінних останків князя Осмомисла. – Київська церква, 1999 р., № 4, с. 59 – 62.

Про знахідку поховання князя Ярослава Осмомисла в 1937 р. у Крилосі і перевідкриття його останків у крипті собору св.Юра у Львові в 1991 р.

Ісаєвич Я.Д. Галич – Галицьке князівство – Галичина : ювілейні роздуми. – "Галич і Галицька земля в українському державотворенні", ІФ., Плай, 1999 р., с. 18 – 26.

Котляр М.Ф. Галицьке боярство проти князів Романовичів. – Археологія, 1999 р., № 2, с. 85 – 92.

Баран В.Д. Археологічні дослідження Галича. – "Галич і Галицька земля в українськоу державотворенні", ІФ., 1999 р., с.

Баран В.Д. Галичу 1100 років. – Археологія, 1999 р., № 2, с.

Баран В.Д. Давній Галич у світлі археологічних досліджень. – Археологія, 1999 р., № 2, с.

[Збірка_праць] Галич і Галицька земля в українському державотворенні. – ІФ. : Плай, 1999 р. – 185 с.

Шифр НБУ : ВА592921

Фіголь М.П., Фіголь О.М. Історія Галича в пам'ятках мистецтва. – Льв. : Світ, 1999 р. – 185 с.

Вуйцик В. Про час зведення монастирської церкви св.Іллі у давньому Галичі. – Лавра, 1999 р., № 2, с. 47 – 48.

2 вид. : "Давні обителі України : архітектура", Льв., 2002 р., с. 23 – 24, 2 іл.

10.10.1749 р. О.Земкевич склав інвентар Успенського монастиря у Крилосі та його філії – Іллінського монастиря. Там відзначено, що церква Іллі повністю збережена і над входом є камінь з датою 6579 р. (= 1071 р.).

Диба Ю., Петрик В. До проблеми графічної реконструкції церкви Іллі у княжому Галичі. – Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 1999 р., т. 10, с. 15 – 26, 10 іл.

На підставі археологічних даних, письмових згадок, зображень на іконах дано реконструкцію у вигляді двочастинної ротонди з високою баштою над притвором.

Жишкович В. Скульптура давнього Галича. – Київська церква, 1999 р., № 5, с. 85 – 89, 3 іл.

Архітектурні деталі. Керамічні рельєфи. Кам'яні іконки.

Вуйцик В. Церква Успіння пресвятої богородиці у Крилосі : до проблеми датування. – Народознавчі зошити, 2000 р., № 2, с. 228 – 236.

Гембарська В. Церква Різдва Христового у Галичі : фотонарис. – ІФ. : Нова зоря, 2000 р. – 40 с.

Петрик В.М. Етапи розпланування адміністративно-релігійного центру на Крилоській горі в 11 – 18 ст. – Вісник державного університету "Львівська політехніка", 2000 р., т. 410, с. 116 – 120.

Вуйцик В., Лукомський Ю., Петрик В. Різьблений камінь 12 ст. з галицького дитинця. – Дрогобицький краєзнавчий збірник, 2000 р., т. 4, с. 323 – 331, 4 іл.

С. 328 : "Віднайдений блок є фрагментом кам'яного окремого стовпа, на якому вирізьблено хрест з монограмою Христа. Безперечно, що цей стовп знаходився в інтер'єрі мурованої церкви з терену княжого Галича", найімовірніше – Успенського собору. Графіті на ньому пов'язують з особою галицького єпископа Кузьми (1157, 1165 рр.).

Бевз М., Бевз В., Лукомський Ю., Петрик В. Успенський собор давнього Галича : історія вивчення, проблеми збереження та консервації. – Пам'ятки України, 2001 р., № 4, с. 30 – 35.

Лукомський Ю. Воскресенська церква 12 – 13 ст. у Крилосі. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 2001 р., т. 241, с. 274 – 298, 11 іл.

Мельник В. Нововіднайдені фрагменти фресок Успенського собору в Галичі. – "Пам'ятки сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть", Луцьк, Надстир'я, 2001 р., т. 8, с. 104 – 105.

В 2000 р. під час реконструкції церкви 16 ст. виявлено 27 кам'яних блоків з тиньком і фрагментами розпису, які походять з собору 12 ст. Найбільший фрагмент – від голови святого з німбом.

Могитич І. Церква святого Пантелеймона в Галичі. – Пам'ятки України, 2001 р., № 4, с. 24 – 29.