Версія для друку

Покажчик діячів / предметів : Мазепа І.С.

Число записів 492

Сторінка згенерована 07.06.2003 р.

[Анонім] Листи гетьмана Івана Мазепи до Мотрі Кочубеївни. – Пл. : б.р. – 8 с.

Шифр НБУ : АИ527

[Анонім] История гетманства Мазепы. –

Шифр НБУ : ВИ18654/комп.8

[Бельовський А.] Bielowski A. Jan Mazepa i jego listy 1702 – 1705. – Biblioteka naukowego zakładu im.Ossolińskich, poczet nowy, t. 4.

Шифр НБУ : І.25.40

"Ян Мазепа та його листи 1702 – 1705 рр."

Славянов К. Гетман Мазепа и запорожец Палий : историческая хроника-драма в 5 действиях с эпилогом. – – 238 с.

Шифр НБУ : ВО17900/комп.14

[Аладьїн Є.В.] Аладьин Е.В. Кочубей. – "Невский альманах на 1828 г.", Спб., 1827 г., с.

2 вид. : "Предания веков", К., Дніпро, 1990 р., т. 1, с. 282 – 308.

Історична повість про його донос на Мазепу.

[Анонім] Наставление гетмана Ивана Мазепы охочекомонному полковнику Илье Новицкому, как должно поступать в военных действиях. – Славянин, 1828 г., т. 8, № 45, с. 201 – 209.

Шифр НБУ : XV.2.76

[Анонім] Письмо Петра_1 нежинскому наказному полковнику Лукъяну Жураховскому в связи с изменой Мазепы. – Отечественные записки, 1830 г., № 7, с. 355 – 356.

Голота П. Иван Мазепа : исторический роман. – М. : тип.Московск.ун-та, 1832 г. – 175, 145, 166, 145, 35 с.

Шифр НБУ : АИ1695 АИ17038/комп.6

[Срезневський І.І.] Срезневский И.И. Запорожская старина. – Хк. : 1833 г., ч. 1, кн. 1 = 132 с.; 1833 г., ч. 1, кн. 2 = 140 с.; 1834 г., ч. 1, кн. 3 = 168 с.; 1834 г., ч. 2, кн. 1 = 82 с.; 1835 г., ч. 2, кн. 2 = 184 с.; 1838 г., ч. 2, кн. 3 = 164 с.

Шифр НПБ : А285904

Ч. 1, кн. 1 : історичні пісні та думи про осіб та події до Богдана Хмельницького. Сказання літописців і перекази про це.

Ч. 1, кн. 2 : історичні пісні та думи про осіб та події від Богдана Хмельницького до переселення запорожців до Чорномор’я. Сказання літописців і перекази про це.

Ч. 1, кн. 3 : сказання літописців і перекази про осіб та події в Україні та Запоріжжі від смерті Баторія до Богдана Хмельницького.

Ч. 2, кн. 1 : пісні та думи про осіб та події від Богдана Хмельницького до смерті Мазепи.

Ч. 2, кн. 2 : сказання літописців і перекази про осіб та події в Україні й Запоріжжі в часи Богдана Хмельницького.

Ч. 2, кн. 3 : сказання літописців і перекази про осіб та події від смерті Богдана Хмельницького до смерті Мазепи.

[Більшість дослідників заперечує автентичність фольклорних записів у цьому виданні].

[Бантиш-Каменський Д.М.] Бантыш-Каменский Д.Н. Жизнь Мазепы. – М. : тип.А.Семёна, 1834 г. – 92 с.

Шифр НБУ : АИ16596

[Рачинський Е.] Pamiętniki Jana Chryzostoma z Gosławic Paska z czasów panowania Jana Kazimierza, Michała Korybuta i Jana_3 (1656 – 1688). – Poznań : 1836.

2 вид. : Poznań : 1837.

3 вид. : Breslau : 1838. [нім.мовою]

4 вид. : Poznań : 1840.

5 вид. : Sanok : 1856.

6 вид. : Lw. : 1857.

7 вид. : Petersburg : B.M.Wolff, 1860. – 5, 295 s.

8 вид. : Lw. : 1877.

9 вид. : Lw. : 1881.

10 вид. : Lw. : 1909.

11 вид. : Poznań : 1915.

12 вид. : Lw. : 1923.

13 вид. : Kraków : 1924.

14 вид. : Warszawa : 1955.

15 вид. : Warszawa : 1984.

Шифр НБУ : АИ1785 (7 вид.) Костомаров/1006 (8 вид.)

"Записки Яна Хризостома з Гославиць Пасека з часів панування Яна-Казимира, Михайла Корибута [Вишневецького] та Яна_3 : 1656 – 1688 рр." Для України пам’ятний злісними вигадками про Мазепу.

[Байрон Д.Г.] Байрон Мазепа. – Современник, 1838 г., т. 9, отд. 7, с. 94 – 128.

Поема в перекладі Я.Г.

[Язиков Д.І.] Записки Ивана Афанасьевича Желябужского. – Спб. : тип. Архитектурное наследство, 1840 г. – 345 с.

Шифр ДІБ : 9(С)14 / Ж-52

Ведені з 27.04.1682 р. по 2.07.1709 р. Текст за 2 списками. Є звістки про українські справи, про Мазепу, Азовські походи, Полтавську битву.

[Маркевич М.А.] Маркевич Н.А. Мазепа. – Маяк, 1841 г., ч. 23, с. 33 – 54; 1841 г., ч. 24, с. 55 – 72; 1842 г., т. 1, с. 1 – 15.

Частина з "Історії Малоросії".

[Анонім] List Jana Mazepy do Piasoczyńskiego. – Ateneum, 1842, № 1, s.

"Лист Івана Мазепи до Пясочинського".

[Пшездецький О.] Przezdecki A. O Mazepie. – Athenaeum (Wilno), 1842, t. 1, s.

"Про Мазепу".

[Анонім] Переписка по поводу измены Мазепы. – Молодик, 1843 г., т. 3, с. 113 – 130.

[Турунов Я.] Гилленкрок А. Сказание о выступлении его величества короля Карла_12 из Саксонии и о том, что во время похода к Полтаве, при осаде её и после случилось. – Военный журнал, 1844 г., № 6, с. 1 – 106.

Шифр НБУ : ?

Переклад з німецької Я.Турунова. Охоплено період з жовтня 1700 р. до червня 1709 р. Докладно висвітлені бої у Білорусії та на лівобережній Україні в 1708 – 1709 рр., зустріч Карла з Мазепою, облогу Полтави.

[Берлінський М.Ф.] Берлинский М. Историческое обозрение Малороссии и Киева : отрывки. – "Молодик на 1844 г.", Спб., тип.К.Жернакова, 1844 г., с. 163 – 196.

Вміщено опис гетьманування Мазепи.

[Сементовський М.М.] Сементовский Н.М. Мазепа : историческая повесть. – Маяк, 1845 г., № , с.

Окр. : Кочубей, генеральный судья.

[Беляєв І.Д.] Беляев И.Д. Письма к гетману Мазепе об его сестре, госпоже Войнаровской. – Чтения в обществе истории и древностей российских, 1847 г., год 3-й, № 5, с. 67 – 70.

7 листів.

[Беляєв І.Д.] Беляев И.Д. 4.02.1705 г. Указ царя Петра_1 гетману Мазепе о делах крымских. – Чтения в обществе истории и древностей российских, 1847 г., год 2-й, № 9, с. 160.

[Анонім] 12.08.1700 г. Благодарственное письмо гетмана Мазепы Петру В. за пожалование ему ордена св.Андрея Первозваного. – Сын отечества, 1849 г., т. 3, № 6, с. 3 – 4.

2 вид. : Черниговские губернские ведомости, 1850 г., № 6, с. 43 – 44.

Шифр НБУ : XV.2.4

[Анонім] 22.12.1702 г. Отписка гетмана Мазепы к боярину Фёдору Алексеевичу Головину. – Временник общества истории и древностей российских, 1849 г., т. 2, с. 29 – 32.

Милорадович Г.А. Грамота Петра_1 черниговскому архиепископу Иоанну Максимовичу (об измене Мазепы и избрании нового гетмана). – Черниговские губернские ведомости, 1852 г., № 21.

2 вид. : Киевская старина, 1884 г., № 8, с. 747 – 748.

29.10.1708 р. з обозу над Десною.

[Анонім] Материалы для истории Пятницкого монастыря в Чернигове : письмо гетмана 1695 г. – Черниговские губернские ведомости, 1853 г., № 5.

[Анонім] Nowe nieznane fakta do życiorysu Mazepy. – Czas, 1853, № 144.

"Нові невідомі факти до життєпису Мазепи".

Милорадович Г.А. Отрывок старинной рукописи о Кочубее и Искре. – Черниговские губернские ведомости, 1855 г., № 35.

2 вид. : Василий Леонтьевич Кочубей в рассказе его современника / Курдиновский В.Г. – РС, 1883 г., № 12, с. 499 – 504 (ЦНБ : ВИ21287).

Цей рукопис також надруковано в "Источниках малороссийской истории" (ЧОИДР, 1859 г., № 1).

Втеча з Диканьки, арешт у Вітебську, страта. Зрада Мазепи.

[Анонім] Dwanaście listów hetmana J.Mazepy do Stan.M.Rzewuskiego. – Czas, dod.mies., 1856, № 1, s. 660 – 689.

"12 листів гетьмана І.Мазепи до Станіслава Ржевуського".

Никодим 1689 г. Универсал гетмана Мазепы о пожаловании с.Мошонки Елецкому монастырю. – Черниговские губернские ведомости, 1857 г., № 2.

Никодим 1698 г. Универсал гетмана Мазепы елецкому архимандриту Дмитрию Савичу на охрану монастырских подданных от притеснений светских властей. – Черниговские губернские ведомости, 1857 г., № 9.

[Соловйов С.М.] Соловьёв С.М. Мазепа. – Русский вестник, 1860 г., № 8, с.

2 вид. : Соловьёв С.М. Чтения и рассказы по истории России. – М. : Правда, 1989 г., с. 604 – 615.

[Шиманов А.Д.] А.Ш. 1703 г. Универсал гетмана Мазепы Павлу Полуботку. – Черниговские губернские ведомости, 1861 г., № 22.

[Філатов А.] Филатов А. Мазепа в Молдавии. – Бессарабские областные ведомости, 1861 г., № 50.

[Анонім] 1708 г. Письмо Мазепы Петру_1. – Основа, 1862 г., № 5, с. 40 – 50.

Шифр НБУ : Ж1627

[Лазаревський О.М.] Л-ский А.М. Отрывок из путевых записок старца Леонида по Малороссии : 1700 г. – Черниговский листок, 1862 г., №№ 4 – 6, 8.

Шифр НБУ : Ж1605

Про Палія та Мазепу.

[Анонім] Мазепа в Молдавии. – Северная почта, 1862 г., № 16.

Шифр НБУ : ?

[Анонім] Слово перед проклятием Мазепы, произнесённое митрополитом Стефаном Яворским в московском Успенском соборе 12.11.1708 г. – Труды Киевской духовной академии, 1865 г., № 12, с. 496 – 512.

[Терещенко О.В.] Терещенко А.В. Малороссийское предание об образе Покрова богородицы и падении Мазепы пред Покровской церковью в Переяславе. – Русский архив, 1865 г., № 9, с.

[Акронім] Д-ий А.Е. Гетман Мазепа : исторический очерк. – Киевский телеграф, 1866 г., №№ 1 – 4.

Шифр НБУ : відд.газет

[Акронім] К.Л. Гетманство Мазепы. – Русалка (Льв.), 1866 г., №№ 4 – 9.

Шифр НБУ : 1877-1676/С

[Анонім] Полковник Семен Палий и гетман Иван Мазепа. – Киевлянин, 1868 г., № 118.

Шифр НБУ : відд.газет

[Анонім] 19.07.1706 г. Приказ гетмана Мазепы, чтоб казаки Киевского полка не препятствовали Киевскому магистрату в продаже питий. – Киевские губернские ведомости, 1870 г., № 10.

[Анонім] [ДАИ_12] Дополнения к актам историческим. – Спб. : 1872 г., т. 12 = 8, 423, 24 с.

Шифр НБУ : С4108/12

103 документи 1684 – 1699 рр., в т.ч. про гетьмана Мазепу.

[Анонім] Гетман Иван Мазепа : исторический очерк. – Русская старина, 1872 г., т. 5, № , с. 929 – 934.

[Турбін С.І.] Турбин С.И. Птенцы Петра Великого. – Русская старина, 1872 г., № 6, с. 903 – 951.

Є про Мазепу.

[Анонім] Из семейных бумаг С.Г.Боборыкина. – Русская старина, 1875 г., № 3, с. 627 – 628.

Лист І.С.Мазепи до С.П.Неплюєва.

[Губерті М.В.] Универсал гетмана Мазепы 1704 г. – Русская старина, 1876 г., № 11, с. 623.

[Шишкевич А.] Жалованная грамота Петра_1 казаку Григорию Шишкевичу 1708 г. – Русская старина, 1876 г., № 11, с. 624 – 625.

Цей Г.Шишкевич доповів про зраду Мазепи, за що й отримав винагороду.

Мартос А.К. Полковой судья [лубенский] Мартин Васильевич Мартос. – Записки Одесского общества истории и древностей, 1877 г., т. 10, с. 482 – 485.

Заповіт його 25.07.1701 р., затверджений Мазепою 29.08.1707 р.

[Анонім] Białuniak Opis Zaporoża i Ukrainy oraz prawdziwe powieśći o Wernyhorze i Mazepie [1768]. – Poznań : 1878.

"Опис Запоріжжя та України, а також правдиві оповідання про Вернигору та Мазепу".

[Анонім] Из записок Пасека : Мазепа при польском дворе. – Русский архив, 1878 г., т. 3, с. 343 – 347.

Шифр НБУ : ВО17900/комп.7

[Білозерський М.М.] Белозёрский Н. [29.04.1699 р. Батурин. Лист І.С.Мазепи до прилуцького полковника Д.Горленка про довіз борошна на Січ і Тавань]. – Записки Одесского общества истории и древностей, 1879 г., т. 11, с. 494 – 495.

Лебедев А.С. Любопытный документ о Мазепе. – Мир, 1881 г., № , с.

Шифр НБУ : ВО329715/комп.3 (відб., 3 с.).

1752 р. Сварка жителів с.Пересічного з священником за те, що він добром згадав Мазепу.

[Уманець Ф.М.] Уманец Ф.М. Малороссияне в Польше 17 в. – Исторический вестник, 1881 г., № 7, с. 55 – 64.

З приводу нового видання записок Яна Пасека. С. 57 : "Не можна не побажати, щоб записки Пасека якнайшвидше знайшли доброго перекладача і коментатора в російській мові". Відомості про Мазепу у записках.

С. 61 : "Поляки експлуатували малоросіян, поки це було для них вигідно, і кидались на них же, коли потреба в малоросіянах припинялась".

С. 62 : "В критичну хвилину жоден малоросіянин, які б не були його таланти, освіта й заслуги, попри єдність деяких інтересів вищого стану Польщі та Малоросії, не міг знайти захисника в польському суспільстві".

С. 63 : "Полякам був потрібен особливий фанатизм та якась політична тупість для того, щоб, маючи за собою всі шанси, всупереч найпотужнішим державним інтересам самої Польщі, всупереч усім розрахункам самих малоросіян, відштовхнути Малоросію в обійми спочатку Москви, потім Туреччини".

[Вогюе Є.М.] Vogué E.-M. Mazeppa : la légende et l'histoire. – Revue de deux monde, 1881, s. 320 – 351.

Vogue E.-M. Trois drames de l'histoire de Russie : le fils de Pierre le Grand; Mazeppa; un changement de regne. – Paris : 1911. – 6, 302 p.

Шифр НБУ : В72841

"Мазепа : легенда та історія".

[Левицький О.І.] О.Л. Киево-Выдубицкий перевоз на Днепре и его неожиданная политическая роль. – Киевская старина, 1882 г., № 11, с. 368 – 372.

Історія перевозу за 2 п.17 ст.

23.05.1702 р. Батурин. І.Мазепа – до ігумена Видубицького монастиря : забороняю перевозити на правий берег Дніпра тих людей, які збираються постійно замешкати на правому березі.

[Анонім] Материалы по истории бывшего Запорожья. – Киевская старина, 1882 г., № 8, с. 332 – 339.

9 документів 1778 – 1792 р. з архіву В.С.Попова, в основному про переселення на Кубань.

С. 323 : "За велико-інгульським інструментом 1740 р. всі запорозькі землі увійшли до складу Російської імперії й стали трактуватись як загальнодержавні землі, якими уряд вправі розпорядитись на свій розсуд. В основу подальших дій уряду щодо запорожців та їхніх земель лягла, з одного боку, недовіра до запорожців за участь їх у зраді Мазепи, з другого – намір через їхні пустелі […] просунутись поступово до берегів Чорного та Азовського морів".

С. 324 : "Неофіційний або приватний розбір запорозьких земель почався далеко раніше від формального знищення Запоріжжя, і є багато підстав гадати, що маєтковий його спадок більше, аніж щось інше, входив у розрахунки людей, які вирішували безповоротно його смерть".

1. 1778 р. Інструкція азовського губернатора Вас.Черткова відносно розподілу колишніх запорозьких земель.

2. 14.04.1789 р. Рапорт катеринославського маршалка Руденка – до М.Коховського про хвилювання у зв’язку з чутками про відновлення Запоріжжя.

3. 02.1792 р. Чорноморські козаки просять Катерину_2 оселити їх на Тамані [і наступні док. про це].

4. 24.02.1792 р. Яси. М.Коховський – до гр.М.І.Салтикова.

5. 21.02.1792 р. Рапорт бригадира Чепіги до М.Коховського про відрядження депутації до Петербургу.

6. 13.02.1792 р. Яси. М.Коховський – до В.С.Попова.

7. 12.02.1792 р. Слободзея. З.Чепіга – до М.Коховського.

8. 24.02.1792 р. Яси. М.Коховський – до В.С.Попова.

9. 28.08.1792 р. Дубосари. М.Коховський – до В.С.Попова.

[Акронім] Х.Ц. Задунайские народные предания. – Киевская старина, 1882 г., № 9, с. 579 – 582.

1. Про Палія та Мазепу. 2. Про Антона Головатого, Онопрія Шпака і царицю Катерину.

[Костомаров М.І.] Костомаров Н.И. Мазепа. – Русская мысль, 1882 г., № 1, с. 1 – 64; № 2, с. 54 – 104; № 3, с. 93 – 101; № 4, с. 80 – 114; № 5, с. 57 – 87; № 8, с. 1 – 39; № 9, с. 157 – 207; № 10, с. 206 – 243; № 11, с. 71 – 133; № 12, с. 19 – 57.

Окр. : Спб. : 1882 г. – 446 с.

2 вид. : Костомаров Н.И. Исторические монографии и исследования. – Спб. : 1885 г., т. 16 = 752 с.

3 вид. : Руська історична бібліотека, 1894 р., т. 17 = 148 с.; 1896 р., т. 18 = 296 с.

4 вид. : Український історичний журнал, 1989 р., № 1, с. 129 – 144; 1989 р., № 2, с. 137 – 152; 1989 р., № 4, с. 126 – 142; 1989 р., № 5, с. 128 – 140; 1989 р., № 6, с. 130 – 138; 1989 р., № 7, с. 134 – 143; 1989 р., № 8, с. 135 – 149; 1989 р., № 9, с. 136 – 147; 1989 р., № 11, с. 117 – 131; 1990 р., № 1, с. 122 – 135; 1990 р., № 3, с. 138 – 149; 1990 р., № 4, с. 128 – 141; 1990 р., № 5, с. 134 – 145; 1990 р., № 6, с. 131 – 144.

5 вид. : М. : Республика, 1992 г. – 335 с.

Шифр НБУ : ВА547509 (5 вид.)

[Манжура І.І.] Манжура И. Легенда и три песни о Семене Палие. – Киевская старина, 1882 г., № 3, с. 611 – 615.

Всі – про Палія та проклятого Мазепу.

[Єфименко П.С.] Ефименко П.С. Ссыльные малороссияне в Архангельской губернии : 1708 – 1802 гг. – Киевская старина, 1882 г., № 9, с. 391 – 412.

Характеристика архіву Архангельського губернського правління. С. 395 : "Одні доносили на гетьманів з відданості московському урядові, інші – зі своєкорисливих виглядів; спочатку доноси були справедливі, а потім розплодилися й брехливі". Співучасники доносу Кочубея (прощені в 1712 р.). Генеральний єсаул Д.Максимович. Архімандрит Гедеон Одорський (з 1712 р.). Протопоп І.Рогачевський (з 1712 р.).

Бунчуковий товариш Данило Васильович Забіла : в 1699 р. доніс на Мазепу, що М. сам послав Петрика до татар; йому не повірили, відіслали Мазепі для покарання, а М. його простив; в 1719 р. подав брехливий донос на Скоропадського, засланий в Архангельськ. 5.07.1721 р. подав донос на І.Рогачевського, що той назвав Мазепу святим. ДВЗ прощений в 1724 р.

Горленко В.П. Старинные малороссийские портреты. – Киевская старина, 1882 г., № 12, с. 602 – 606.

Ще 4 портрети, в т.ч. : нібито-Мазепи (с.Ярошівка пов.Прилуки); І.Самойловича (Густинський монастир).

[Лазаревський О.М.] Лазаревский А.М. Иван Петрович Забела, знатный войсковый товарищ : 1665 – 1703 гг. Отрывок из семейного архива. – Киевская старина, 1883 г., № 7, с. 506 – 538.

Збірник 34 документів (1681 – 1713 рр.) з незначним текстом для зв’язку.

[Барсуков А.П.] Допрос Григория Герцека об участии его в измене Мазепы. – Киевская старина, 1883 г., № 3, с. 595 – 610.

Герцика схопили у Варшаві в 1720 р.; протокол допиту 15.03.1721 р. в Колегії іноземних справ.

[Анонім] Современные стихи на измену Мазепы. – Киевская старина, 1883 г., № 7, с. 596 – 598.

За рукописом Синодальної бібліотеки. Текст віршів, де засуджується Мазепа.

[Лазаревський О.М.] А.Л. Сабля Мазепы. – Киевская старина, 1883 г., № 1, с. 213.

Шабля з музею в Царському Селі, з написом 1687 р., в якому згадана Січ. [Чому саме Мазепи – невідомо].

[Анонім] О портретах Мазепы. – Киевская старина, 1883 г., № 7, с. 594 – 596.

"Портрет напольного гетьмана малоросійських військ" роботи І.М.Нікітіна (зберігається в Академії мистецтв в Спб.) – довгий час вважався портретом Мазепи. Т.В.Кибальчич вважав його портретом Скоропадського. Але це не Мазепа і не Скоропадський. Найкращі портрети Мазепи – на гравюрах Щирського ("Здобуття Кизикермена", "Апофеоз Мазепи").

[Бакай М.М.] Бакай Н.Н. Любопытный сборник документов в Гадяче. – Киевская старина, 1884 г., № 12, с. 735 – 739.

Рукописний збірник 1 п.18 ст. з Успенського собора в Гадячі. Документи 1708 – 1709 рр. про зраду Мазепи. Документи 1729 – 1730 рр. про шлюбні розлучення. Список церков Гадяцького полку 1742 р.

[Барсов Є.В.] Из рукописей Е.В.Барсова. – Чтения в обществе истории и древностей российских, 1884 г., № 2. – 6 с.

1642 г. Челобитная нежинских купцов царю Михаилу Федоровичу на брянского воеводу кн.Григория Долгорукова.

1657 г. письмо газского митрополита Паисия царю Алексею Михайловичу о замыслах Порты в отношении Малороссии.

1690 г. Лист гетмана Мазепы о книгах Македонского Николаевского монастыря архимандрита Дионисия.

[Андрієвський М.О.] Предложение гетмана Мазепы киевскому войту и магистрату 1703 г. о неутеснении причта и прихожан Успенской церкви в Киеве. – Киевская старина, 1884 г., № 9, с. 132 – 136.

20.06.1703 р. Батурин. З викладом стану церкви.

[Акронім] С.Н.И. Вопль Мазепы. – Киевская старина, 1884 г., № 12, с. 658 – 672.

Анонімна записка п.19 ст. у формі прохання від Мазепи до імператора Олександра_1 – про необхідність відмінити проклинання Мазепи. Текст.

[Лазаревський О.М.] Лазаревский А.М. Люди старой Малороссии : Марковичи. – Киевская старина, 1884 г., № 1, с. 51 – 82.

Хрещений єврей Марк Абрамович оселився в Прилуках в 1660-х рр. Дочка його Настя – в 2 шлюбі гетьманша Скоропадська. Старший син його Андрій в 1708 р. став глухівським сотником (с. 54 : така винагорода за те, що він на першу вість про зраду Мазепи прибіг до Меншикова). В 1714 – 1727 рр. – лубенський полковник. Звільнено його за царським наказом в 1727 р., на його зловживання подано чимало скарг. Син його Яків клопотався в Москві за батька – дуже успішно, бо Андрія М. в 1729 р. рішенням російського уряду призначили генеральним підскарбієм (1729 – 1740 рр.); але реального впливу на скарб він не мав. Помер в 1747 р.

Старший син його – Яків (автор славного щоденника). Описано його зусилля підлизатись до Малоросійської колегії та російських чиновників (1714 – 1724 рр.).

Сапожников Д. Загадочные портреты. – Киевская старина, 1884 г., № 8, с. 732 – 742.

На підставі екстракту слідчої справи 1737 – 1739 рр. з архіву Міністерства юстиції. В 1737 р. було подано донос на ченців Кам’янського Успенського монастиря (біля м-ка Ропська), що в церкві Успіння знаходиться ікона Успіння, на якій змальовано портрети Петра_1, Петра_2, Мазепи та Полуботка. Слідство з’ясувало, що ікону намалював в 1716 р. чернігівський майстер Яким; ченці казали, що на ній намальовано Скоропадського та Полуботка, але не Мазепу; генеральна старшина свідчила, що там нема ані Мазепи, ані Скоропадського, ані Полуботка. Чим скінчилось слідство – невідомо. А згідно українського звичаю могли бути ктиторські портрети засновника монастиря Мазепи та його благодійників – Скоропадського та Полуботка.

[Костомаров М.І.] Костомаров Н.И. Мазепинцы. – Русская мысль, 1884 г., № 1, с. 1 – 33; № 2, с. 157 – 167; № 3, с. 1 – 29; № 4, с. 1 – 13.

2 вид. : Костомаров Н.И. Исторические монографии и исследования. – Спб. : 1885 г., т. 16.

3 вид. : Руська історична бібліотека, 1895 р., т. 18.

4 вид. : Український історичний журнал, 1990 р., № 8, с. 133 – 144; 1990 р., № 10, с. 148 – 158; 1990 р., № 11, с. 137 – 145; 1990 р., № 12, с. 142 – 150; 1991 р., № 1, с. 137 – 146; 1991 р., № 2, с. 130 – 138.

Шифр НБУ : В226021 Попов/2205 ВИ19896/16 ВИ15808/16

Науменко В. Стефан Яворский в двойной роли хвалителя и обличителя Мазепы. – Киевская старина, 1885 г., № 9, с. 172 – 175.

Список вірша, надрукований в КС, 1883 р., № 7 – неповний та неточний. Повний текст за списком Варлама Лащевського, де вказано, що автор – С.Яворський.

"Изми мя, боже, – вопиет Россия / от ядовита и лукава змия, / его же ждаша адские заклепы / бывша вожда Ивашки Мазепы".

[Антонович В.Б.] В.А. Молдавские сведения о месте погребения и могиле Мазепы. – Киевская старина, 1885 г., № 7, с. 501 – 505.

2 вид. : Антонович В.Б. Моя сповідь. – К. : 1995 р., с. 247 – 250.

У хроніці Мирона Костіна сказано : М. помер 18.03.1710 р. у Варниці [дата помилкова], похований у монастирі св.Георгія у Галаці.

[Дабіжа О.В.] Дабижа А.В. Мазепа – князь и его шляхетский и княжеский гербы. – Киевская старина, 1885 г., № 12, с. 715 – 718.

2 вид. : Князь Мазепа і його шляхотський та князівський герб / пер.Б.Барвінського. – Руслан, 1909 р., № 140.

Про пожалування Мазепі титулу князя Римської імперії імператором Йосипом_1 1.09.1707 р.; опис герба.

[Лазаревський О.М.] Лазаревский А.М. Два документа к истории черниговской типографии. – Киевская старина, 1886 г., № 11, с. 571 – 579.

7.09.1679 р. Чернігів. Угода Л.Барановича з друкарем Симеоном Яланським.

6.02.1689 р. Чернігів. Лист Л.Барановича до І.Мазепи з проханням захистити від незаконних претензій колишнього друкаря С.Яланського.

[Каманін І.М.] Каманин И.М. Загоровский и Мазепа. – Киевская старина, 1886 [?] г., № 9, с.

[Анонім] К родословной Мазепы. – Киевская старина, 1886 г., № 12, с. 757 – 759.

Актова книга Київського архіву № 21 подає відомості про Адама Мазепу – осілого шляхтича Київського воєводства, власника с.Триліси. В 1665 р. він обраний послом на сейм, мав сина – покоєвого при королі Яні-Казимирі.

Припустивши, що цей Адам мав друге ім’я Степан, можна з натяжкою вважати його батьком І.С.Мазепи.

[Каманін І.М.] Каманин И.М. Мазепа и его "прекрасная Елена". – Киевская старина, 1886 г., № 11, с. 522 – 535.

Любовна пригода Мазепи з панею Фальбовською відома з оповідань Яна Пасека та Еразма Отвіновського. С. 526 : " Коли звернутись до деталей оповіді й застосувати до них найзвичайніші правила історичної критики, факт втрачає всяку достовірність […] Оповідання передає особистий ворог Мазепи, який мешкав за тисячі верст від місця пригоди, яке він вказує".

Документ з книги володимирського суду № 1054 (1670-х рр.) – свідчення пані Щепановської (у виписці 11.02.1675 р.) про подружню невірність Олени Загоровської – жінки володимирського земського судді Яна Загоровського. Мазепа користувався у неї успіхом і навіть замислював убити Яна, але змова відкрилася.

Цей документ вказує місце дії – с.Загорів та Решки. Мазепа, напевно, гостював на Волині у своїх родичів. Щодо дати події – можна припустити, що вона відбулась влітку 1663 р. (припустивши, що внаслідок її Мазепа був змушений покинути придворну службу в к.1663 р.).

[Горленко В.П.] В.Г. "Мазепа" г.Чайковского. – Киевская старина, 1886 г., № 12, с. 759 – 762.

Фабула опери не витримує жодної критики. Допити та катування Кочубея відбувались не у Мазепи, а у Вітебську; там було винесено смертний вирок. Орлик був ген.писарем, катувань не виконував. Ім’я гінця з доносом відоме – полтавський вихрест Петро Яценко, і т.д. Все це нині добре відомо, але нічого не використано.

[Востоков О.О.] Востоков А. Жалоба роменского духовенства на протопопа Мартына Самойлова. – Киевская старина, 1887 г., № 5, с. 189 – 195.

Біля 1687 р. Скарга до І.С.Мазепи на користолюбство МС – брата гетьмана І.Самойловича. Із стовпців Сибірського приказу. Текст у викладі.

[Савич А.А.] 5 документов рода Савичей. – Киевская старина, 1887 г., № 9, с. 153 – 158.

1. 1657 р. на Росаві. Дм.Тумченко продає ліс пані Федьковій та п.Івану Самохвалу – писар Сава Тишкевич.

2. 13.12.1692 р. Батурин. Я.Бутченко продає млин і хату Семену Савичу.

3. 28.01.1697 р. Батурин. К.Тертичник продає двір з будинком та городом ген.військ.судді Саві.

4. 4.02.1701 р. Батурин. І.Мазепа підтверджує право п.Ірини – удови по ген.судді Саві – володіти сс.Кудрівка та Загорівка.

5. 27.04.1711 р. Переяслав. І.Скоропадський підтверджує право ген.писаря Семена Савича на оз.Самці біля с.Устечко (сотня Нові Млини).

[Анонім] К портрету гетмана И.С.Мазепы. – Киевская старина, 1887 г., № 1, с. 188 – 191.

Опубліковано знімок з портрету у великій церкві Києво-Печерської лаври. Критичне співставлення його з іншими зображеннями.

[Лебединцев Ф.Г.] Цыбульский К. Ненаучные приёмы в научном деле. – Киевская старина, 1887 г., № 2, с. 377 – 383.

В статті "Редкий портрет Мазепы" (Киевлянин, 1887, № 6) висловлено сумнів, що портрет, уміщений в КС, 1887, № 1 – справді Мазепи, натомість дійсний портрет – гравюра Норбліна.

С. 378 – 379 : "В основу судження про історичну правдивість портрету автор замітки кладе не історичні дані про зовнішній вид зображуваного історичного діяча […] але тільки неодмінну вимогу, щоб портрет, хочби він був писаний за 150 чи 200 років, представляв зображувану особу з відбиттям тих рис характеру [лукавства, жорстокості, підлоти], які находить в ньому сучасна нам наука".

[Цимбалістов А.] Цимбалистов А. Ещё о портрете И.С.Мазепы. – Киевская старина, 1887 г., № 2, с. 370 – 372.

Запис оповідання М.Ф.Берлінського в 1829 р. про портрет Мазепи у Братському монастирі біля дверей, що його наказав знищити митрополит С.Миславський.

[Ролле Й.Й.] Антоний Й. На Шпаковом шляху : рассказ из быта Подолии н.18 в. – Киевская старина, 1887 г., № 4, с. 693 – 720.

С. 696 : Шпаків шлях – частина Кучманського шляху десь від Немирова до Балти.

С. 700 : Федір Білоцький в 1702 р. був осадником біля Немирова.

С. 701 : коли в 1702 р. Самусь захопив Немирів, йому допомагав і отаман Шпак – отой Білоцький – з загоном в 300 душ. Узятих полонених він продав туркам у Дубосарах, і від того нібито шлях, яким він їх вів, прозвали Шпаковим.

С. 717 : в 1704 р. Шпака викликав до свого обозу Мазепа, і після того про нього не чути.

[Равіта-Гавронський Ф.] Rawita-Gawronski F. Pan hetman Mazepa. – Warszawa : 1887.

2 вид. : Льв. : НТШ, 1893 р. – 275 с. [пер.з польської В.Ріленка].

Шифр НБУ : З кат.Грінченка № 1622 (2 вид.)

"Пан гетьман Мазепа".

[Акронім] Ж-ий Легенды о Мазепе и Матрёне Кочубей, связанные с домом войсковой канцелярии гетмана в Чернигове и с местом в полях между сс.Слабиным и Козерогами. – Черниговские губернские ведомости, 1888 г., № 11.

[Лазаревський О.М.] А.Л. На ком был женат Мазепа ? – Киевская старина, 1888 г., № 5, отд. 2, с. 43 – 45.

Каллаш В.В. Палий и Мазепа в народной поэзии. – Этнографическое обозрение, 1889 г., т. 2, № 11, с. 80 – .

Шифр НБУ : ВО17900/комп.10 Попов/19092 (відб., 44 с.).

[Лазаревський О.М.] Л.А. К истории мазепинской измены. – Киевская старина, 1889 г., № 12, с. 645.

[Востоков О.О.] Востоков А.А. Посольство Шакловитого к Мазепе в 1688 г. – Киевская старина, 1890 г., № 5, с. 199 – 226.

Сондерман Мазепа : исторический роман. – Спб. : 1890 г. – 546 с.

Шифр НБУ : з кат.Б.Грінченка № 1583.

[Шаталов І.] Шаталов И. 1704 г. Письмо гетмана Мазепы А.Д.Меншикову. – Русская старина, 1891 г., № 5, с. 498.

[Чамполі Д.] Ciampoli D. Mazepa nelle lettrature d'Europa. – Ciampoli D. Studi letterari. – Catania : 1891, s. 191 – 247.

Шифр НБУ : ?

"Мазепа в європейській літературі".

[Гоздаво-Голомбіовський О.О.] Голомбиевский А. Письмо Мазепы к окольничьему Л.Р.Нпеплюеву : 1689 г. – Киевская старина, 1892 г., № 5, с. 297 – 298 (д.).

Стороженко А.В. Замечательный универсал гетмана Мазепы. – Киевская старина, 1892 г., № 1, с. 138 – 141 (д.).

[Лазаревський О.М.] Лазаревский А.М. Очерки, заметки и документы по истории Малороссии. – К. : тип.Г.Т.Корчак-Новицкого, 1892 г., т. 1 = 129 с.; 1895 г., т. 2 = 146 с.; 1896 г., т. 3 = 158 с.; 1898 г., т. 4 = 135 с.; 1899 г., т. 5 = 148 с.

Шифр НБУ : ВИ15836; ІАК : 9(С2)1 / Л-17; 9(47.71) / Л-17

Т. 1 :

1. Из истории сёл и селян левобережной Малороссии. – (КС, 1891 г., № 1, с. 1 – 18; № 11, с. 216 – 231).

2. Максим Илляшенко, полковник лубенский. – (КС, 1891 г., № 1, с. 186 – 189).

3. Содержание одного из чепинских сборников исторических бумаг о Малороссии. – (КС, 1891 г., № 1, с. 174 – 176).

4. 4 письма жены полкового обозного Сахновской к мужу. – (КС, 1891 г., № 1, с. 177 – 183).

5. Отрывки из семейного архива Полетик. – (КС, 1891 г., № 4, с. 97 – 116).

6. Полковничьи чиншевики. – (КС, 1891 г., № 4, с. 161 – 163).

7. Мамаев дуб. – (КС, 1891 г., № 4, с. 163 – 164).

8. Позднейшая память о Богдане Хмельницком в Субботове. – (КС, 1891 г., № 4, с. 164 – 165).

9. Рукописное евангелие будто бы от Сагайдачного. – (КС, 1891 г., № 4, с. 165 – 167).

10. Число крестьянских дворов, находившихся во владении казацкой старшины в 1743 г. – (КС, 1891 г., № 8, с. 284 – 289).

11. Распределительная запись имений графа К.Г.Разумовского между сыновьями. – (КС, 1891 г., № 8, с. 317 – 325).

12. Полтавщина в 17 в. – (КС, 1891 г., № 9, с. 357 – 374).

13. Письмо Н.И.Костомарова к А.М.Лазаревскому. – (КС, 1891 г., № 9, с. 478 – 479).

14. Сведения о дунайских запорожцах 1826 г. – (КС, 1891 г., № 11, с. 295 – 299).

15. К истории церквей г.Остра. – (КС, 1891 г., № 11, с. 299).

16. Князь Потёмкин и малороссийские песни. – (КС, 1891 г., № 12, с. 482 – 484).

Т. 2 :

1. Генеалогический самообман. – (КС, 1893 г., № 3, с. 532 – 534).

2. Современное письмо (1819 г.) о смерти Ал.Мих.Будлянского. – (КС, 1893 г., № 3, с. 535 – 536).

3. К истории начального обучения в Харькове в начале этого [19] века. – (КС, 1893 г., № 4, с. 153 – 155).

4. Троцины. – (КС, 1893 г., № 11, с. 321 – 324).

5. Рец. на кн. Антонина "Киево-Подольская церковь Николая Доброго". – (КС, 1893 г., № 12, с. 507 – 509).

6. Рец. на кн. А.Будиловича "Исторический очерк Милеевской Парасковиевской церкви". – (КС, 1893 г., № 12, с. 509).

7. Антон Танский. – (КС, 1894 г., № 4, с. 146 – 151).

8. Рец. на "Записки А.В.Кочубея". – (КС, 1894 г., № 1, с. 145 – 153).

9. Рец. на кн. "Г.П.Данилевский по личным его письмам". – (КС, 1894 г., № 1, с. 154 – 155).

10. Гроб Т.Г.Шевченко в Киеве у Христорождественской церкви. – (КС, 1894 г., № 2, с. 315 – 317).

11. Рец. на кн. В.Гульдмана "Населённые места Подольской губернии". – (КС, 1894 г., № 2, с. 344 – 347).

12. Записка о последних годах жизни графа А.К.Разумовского в Малороссии (1818 – 1822 гг.). – (КС, 1894 г., № 3, с. 426 – 439).

13. Генеральный обозный В.К.Борковский. – (КС, 1894 г., № 3, с. 530 – 536).

14. Исторические мелочи. – (КС, 1894 г., № 5, с. 357 – 360; № 6, с. 536 – 539).

15. Из прошлой жизни Печерской лавры. – (КС, 1894 г., № 10, с. 154 – 155).

16. К поминкам о Сковороде. – (КС, 1894 г., № 11, с. 296 – 297).

17. Опущенная в печати страница из летописи Грабянки. – (КС, 1894 г., № 11, с. 297 – 300).

18. Дневник гетманича Апостола. – (КС, 1894 г., № 11, с. 300 – 303).

19. Прежние изыскатели малорусской старины : Я.М.Маркович. – (КС, 1894 г., № 12, с. 349 – 387).

20. Для чего и в какой обстановке приезжал кн.Меньшиков в Малороссию в 1720 г. ? – (КС, 1895 г., № 2, с. 49 – 53).

21. Дополнение к сведениям об Антоне Танском. – (КС, 1895 г., № 2, с. 65 – 66).

Т. 3 :

1. А.И.Ханенко. – (КС, 1895 г., № 9, с. 367 – 368).

2. Два письма Г.П.Галагана 1859 г. : к истории освобождения крестьян. – (КС, 1895 г., № 9, с. 68).

3. Рец. на "Киевские епархиальные ведомости" 1892 – 1894 гг. – (КС, 1895 г., № 9, с. 80 – 96).

4. Иван Романович Мартос : 1760 – 1831 гг. – (КС, 1895 г., № 10, с. 48 – 71).

5. Рец. на "Известия Таврической архивной комиссии" № 22. – (КС, 1895 г., № 10, с. 33 – 36).

6. Рец. на кн. "Иван Сергеевич Аксаков в его письмах". – (КС, 1895 г., № 10, с. 36 – 42).

7. Жегота Паули. – (КС, 1895 г., № 11, с. 58 – 60).

8. Отрывок из дневника В.Я.Ломиковского. – (КС, 1895 г., № 11, с. 210 – 243).

9. Рец. на кн. Д.Яворницкого "История запорожских казаков", тт. 1 – 2. – (ЧИОНЛ, 1895 г., т. 10, с. 3 – 23).

10. Лубенщина и князья Вишневецкие. – (КС, 1896 г., № 1, с. 115 – 127; № 2, с. 209 – 229; № 3, с. 334 – 357).

11. Рец. на кн. Н.Лащенко "Христофор (Сулима), первый епископ слободско-украинский и харьковский". – (КС, 1896 г., № 1, с. 42 – 45).

12. Договор прихожан с причтом 1834 г. – (КС, 1896 г., № 4, с. 2 – 8).

13. Казачья служба в гетманство Разумовского. – (КС, 1896 г., № 7-8, с. 86 – 88).

14. К истории малорусского духовенства. – (КС, 1896 г., № 7-8, с. 88 – 90).

Т. 4 :

1. По поводу 100 лет от смерти графа П.А.Румянцева. – (КС, 1896 г., № 12, с. 374 – 394).

2. Рец. на кн. "Переписка Я.К.Грота с П.А.Плетнёвым". – (КС, 1896 г., № 12, с. 86 – 90).

3. Прежние изыскатели малорусской старины. 3. А.М.Маркович. – (КС, 1897 г., № 1, с. 92 – 111; № 2, с. 275 – 310).

4. Памяти Н.М.Белозерского. – (КС, 1897 г., № 1, с. 145 – 150).

5. В.Г.Рубан. – (КС, 1897 г., № 1, с. 12 – 14).

6. Кому принадлежит редакция сборника малорусских пословиц 1864 г. ? – (КС, 1897 г., № 1, с. 14 – 15).

7. Чаша Б.Хмельницкого. – (КС, 1897 г., № 1, с. 16).

8. Как основалась "Киевская старина". – (КС, 1897 г., № 3, с. 63 – 64).

9. Рец. на кн.Д.И.Яворницкого "Главнейшие материалы из истории запорожского казачества". – (КС, 1897 г., № 3, с. 84 – 86).

10. Поездка в Полтаву. – (КС, 1897 г., № 4, с. 67 – 77).

11. Рец. на ст.В.Эйгорна "О малороссийских переписных книгах 1666 г.". – (КС, 1897 г., № 4, с. 32 – 34).

12. Два поддельных исторических документа. – (КС, 1897 г., № 4, с. 55 – 61).

13. Гетманские дома в Глухове. – (КС, 1898 г., № 1, с. 160 – 166).

14. Универсал гетмана Г.Крутневича 1603 г. – (КС, 1898 г., № 1, с. 1 – 2).

15. Рец. на "Сборник исторических материалов по истории Кубанского казачьего войска", тт. 1 – 3. – (КС, 1898 г., № 1, с. 18 – 22).

Т. 5 :

1. Заметки о Мазепе. – (КС, 1898 г., № 3, с. 458 – 485; № 4, с. 131 – 167; № 5, с. 395 – 411).

2. Предки П.А.Кулиша. – (КС, 1898 г., № 7-8, с. 62 – 65).

3. "Богдан Хмельницкий" : анонимная поэма 30-х гг. – (КС, 1898 г., № 11, с. 50 – 56).

4. Из семейной хроники Берлов. – (КС, 1899 г., № 1, с. 101 – 133).

5. Рец. на "Сборник исторических материалов по истории Кубанского казачьего войска", т. 4. – (КС, 1899 г., № 2, с. 109 – 119).

6. Заметки о портретах Мазепы. – (КС, 1899 г., № 3, с. 453 – 462).

[Лучицький І.В.] Лучицкий И.В. Гетман Мазепа и остёрские общие земли. – Киевская старина, 1892 г., № 1, с. 110 – 118.

[Плохинський М.М.] Плохинский М.М. Гетман Мазепа в роли великорусского помещика. – Сборник Харьковского историко-филологического общества, 1892 г., т. 4, с. 23 – 53.

Шифр НБУ : ВО31720

Приложение : Опись, составленная в 1708 г. для вотчинной конторы князя А.Д.Меншикова.

[Ширяєв Н.Л.] Ширяев Н. Могила гетмана Мазепы. – Исторический вестник, 1892 г., № 1, с. 295 – .

[Дабіжа О.В.] Дабижа А.В. Дар Мазепы гробу господнему. – Киевская старина, 1893 г., № 11, с. 317 – 321.

[Лазаревський О.М.] А.Л. Исторические мелочи. – Киевская старина, 1894 г., № 5, с. 357 – 360.

2 вид. : Лазаревский А.М. Очерки, заметки и документы по истории Малороссии. – К. : 1895 г., т. 2.

1. 1733 р. похідний наказ генерального обозного Я.Лизогуба бунчуковим товаришам.

2. 15.12.1644 р. епітафійний напис на портреті козака Михайла Бреславця з церкви Різдва Богородиці м.Багачки.

3. 1.10.1687 р. лист київського полковника Солонини до ігумена Братського монастиря.

4. 12.01.1708 р. згадка про племінницю Мазепи.

5. 1785 р. опис портрету гетьмана Самойловича в ц.Трійці Густинського монастиря.

6. 20.02.1698 р. лист києвопечерського архімандрита І.Кроковського до генерального осавули Ломиківського.

7. 16.09.1781 р. Лист Катерини_2 до чернігівського єпископа Феофіла.

8. 1724 р. довідка чернігівського полковника Богданова про урядування в полку.

[Іконников В.С.] В.И. К биографии Ивана Мазепы. – Киевская старина, 1896 г., № 7-8, с. 19 (д.).

[Уманець Ф.М.] Уманец Ф.М. Гетман Мазепа. – Спб. : тип.М.Меркушева, 1897 г. – 455 с.

Шифр НБУ : ВИ20775 ВИ18446

[Левицький О.І.] Левицкий О.И. Вирши о Мазепе и Черныше 1710 г. – Киевская старина, 1897 г., № 11, с. 33 – 37 (д.).

[Лазаревський О.М.] А.Л. Письмо Мазепы о заселении правобережного Приднепровья в к.17 в. – Киевская старина, 1898 г., № 5, с. 52 (д.).

[Лазаревський О.М.] Лазаревский А.М. Заметки о Мазепе. – Киевская старина, 1898 г., № 3, с. 457 – 485; № 4, с. 131 – 167; № 5, с. 395 – 411.

2 вид. : Лазаревский А.М. Очерки, заметки и документы по истории Малороссии. – К. : 1899 г., т. 5.

[Лазаревський О.М.] А.Л. К истории мазепинского замысла : документ 1710 г. – Киевская старина, 1899 г., № 2, с. 80 – 82 (д.).

[Анонім] Дом Ивана Мазепы. – Киевская старина, 1899 г., № 9, с. 115 (д.).

[Лазаревський О.М.] А.Л. Заметки о портретах Мазепы. – Киевская старина, 1899 г., № 3, с. 453 – 462.

2 вид. : Лазаревский А.М. Очерки, заметки и документы по истории Малороссии. – К. : 1899 г., т. 5.

[Добровольський П.М.] Добровольский П.М. [Документы, связанные с Феодосием Углицким] – Черниговские епархиальные известия, 1900 г., № 1, с. 11 – 19; 1900 г., № 3, с. 112 – 114; 1900 г., № 4, с. 139 – 140; 1900 г., № 8, с. 258 – 262; 1900 г., № 18, с. 523 – 528; 1900 г., № 23, с. 704 – 705; 1901 г., № 3, с. 83 – 85; 1901 г., № 5, с. 164 – 165; 1901 г., № 6, с. 198 – 199; 1901 г., № 10, с. 296 – 298; 1901 г., № 10, с. 331 – 332; 1901 г., № 19, с. 676 – 677; 1903 г., № 8, с. 252 – 255; 1905 г., № 7, с. 217 – 222.

1. Ставлена архієрейська грамота святителя Феодосія, архієпископа чернігівського. (№ 1)

2. Грамота патріарха Адріана архімандриту Єлецькому Феодосію Углицькому про допомогу архієпископу чернігівському Лазарю Барановичу у справах єпархіального управління. (№ 3)

3. Лист патріарха московського Адріана до гетьмана Мазепи про посвячення святителя Феодосія в сан архієпископа. (1900, № 4; 1901, № 6)

4. Грамота царів Івана та Петра Олексійовичів преосвященому Феодосію, архієпископу чернігівському та новгород-сіверському, яка дана у підтвердження його прав на Чернігівське архієпископство. (№ 8)

5. Розшук про Семешківський маєток святителя Феодосія. (№ 18)

6. Милостиве слово царів Івана та Петра Олексійовичів преосвященому Феодосію, архієпископу чернігівському (1900, № 23; 1901, № 5)

7. Грамота святителя Феодосія, архієпископа чернігівського, Григорію Григоровичу Путилі про рукопокладання його в сан диякона. (1901, № 3)

8. Грамота царів Івана та Петра Олексійовичів до гетьмана Мазепи з приводу призначення та посвячення архімандрита Єлецького Феодосія Углицького на архієпископа чернігівського. (1901, № 10)

9. Грамота царів Івана та Петра Олексійовичів до гетьмана Мазепи про милості до преосвященного Феодосія Углицького, який посів чернігівський архієпископський престіл. (1901, № 10)

10. Грамота святителя Феодосія, архієпископа чернігівського на продаж місця в м.Новгороді-Сіверському протопопу Афанасію Зарудському. (1901, № 19)

11. Грамота святителя Феодосія Углицького до отамана Шатринського на побудову млина. (1905, № 7).

Томашівський С. [1705 р.] Незвісний лист Мазепи до міста Львова. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1900 р., т. 37, с. 7 – 8.

[Ркліцький С.] Рклицкий С. Мазепина церковь в с.Дегтярёвке. – Киевская старина, 1900 г., № 6, с. 134 – 139 (д.).

[Лазаревський О.М.] Два универсала Спиридону Шираю 1688 г. : к характеристике Мазепы. – Киевская старина, 1901 г., № 2, с. 79 – 81 (д.).

2 вид. : Лазаревский А.М. Украинские исторические мелочи. – К. : 1901 г., т. 1.

[Лазаревський О.М.] Два письма гетмана Мазепы к гадячскому полковнику, писанные во время зимовки в Дубно в декабре 1705 г. – Киевская старина, 1901 г., № 4, с. 10 – 11 (д.).

2 вид. : Лазаревский А.М. Украинские исторические мелочи. – К. : 1901 г., т. 1.

[Анонім] Измена Мазепы : письма 1708 г. – Русская старина, 1901 г., № 4, с.

[Лазаревський О.М.] Лазаревский А.М. Украинские исторические мелочи. – К. : тип.Г.Т.Корчак-Новицкого, 1901 г., т. 1 = 78 с.

Шифр НБУ : ВИ18407/1 ВО306513

1. Конотопская старина по устному преданию. – (КС, 1901 г., № 1, с. 1 – 2).

2. К истории статутовых судов в левобережной Малороссии. – (КС, 1901 г., № 1, с. 3 – 4).

3. Пасека Богдана Хмельницкого. – (КС, 1901 г., № 1, с. 4 – 5).

4. Происхождение слова "мацапура". – (КС, 1901 г., № 1, с. 5).

5. О посылке межигорских монахов в Сечь в 1770 г. – (КС, 1901 г., № 1, с. 6).

6. О зачислении "черногорского шляхетства молодых людей" в студенты Киевской академии в 1775 г. – (КС, 1901 г., № 1, с. 6 – 7).

7. К бытовой истории монастырей. – (КС, 1901 г., № 2, с. 74 – 75).

8. Переселение малороссиян в Тамбовский край в пол.18 в. – (КС, 1901 г., № 2, с. 76 – 77).

9. К истории народного волнения, бывшего в Гетманщине вслед за поставлением Мазепы гетманом. – (КС, 1901 г., № 2, с. 77 – 78).

10. Походное вооружение гетманского казака 1755 г. – (КС, 1901 г., № 2, с. 78).

11. Литература народного самоврачевания в Малороссии. – (КС, 1901 г., № 2, с. 78).

12. Два универсала С.Шираю 1688 г. – (КС, 1901 г., № 2, с. 79 – 81).

13. Опись домашних вещей бунчукового товарища Г.Фридрикевича. – (КС, 1901 г., № 2, с. 82).

14. Могила под Любарем. – (КС, 1901 г., № 2, с. 83).

15. Подольская песня о панщине. – (КС, 1901 г., № 3, с. 140 – 144).

16. Булава гетмана Тетери. – (КС, 1901 г., № 4, с. 9).

17. Два письма гетмана Мазепы гадяцкому полковнику 1705 г. – (КС, 1901 г., № 4, с. 10 – 11).

18. Сведения об остатках семейного архива Полуботков. – (КС, 1901 г., № 4, с. 12 – 13).

19. Отдача гетманом Разумовским мм.Носовки и Кобыжчи своей матери Наталье Демьяновне. – (КС, 1901 г., № 4, с. 13 – 15).

20. К истории Гадяцкого полка. – (КС, 1901 г., № 4, с. 15 – 16).

21. Жалоба конотопского сотенного уряда на священника Якова Костецкого 1754 г. – (КС, 1901 г., № 4, с. 16 – 18).

22. Стоимость похорон прилуцкой обывательки 1726 г. – (КС, 1901 г., № 4, с. 18).

23. Стоимость похорон барышевской обывательки 1756 г. – (КС, 1901 г., № 5, с. 85).

24. Для истории торговли в старой Малороссии. – (КС, 1901 г., № 5, с. 86).

25. Годовой доход переяславской ратуши и урядников 18 в. – (КС, 1901 г., № 5, с. 87).

26. Записка А.П.Полетики об его издержках при ведении тяжебного дела о с.Аксютинцы 1748 – 1767 гг. – (КС, 1901 г., № 6, с. 143 – 145).

27. Список приданого дочери иваницкого сотника Павла Миницкого Мелании 1748 г. – (КС, 1901 г., № 6, с. 145 – 147).

28. Французское письмо протоиерея Богаевского к гр.П.А.Румянцеву 1765 г. – (КС, 1901 г., № 6, с. 147 – 149).

29. Практика смертной казни в Малороссии. – (КС, 1901 г., № 7-8, с. 1 – 2).

30. К истории "воинского скарба". – (КС, 1901 г., № 7-8, с. 3 – 4).

31. Остатки предания о Гонте. – (КС, 1901 г., № 7-8, с. 4 – 9).

32. Счёт судебных издержек по делу крестьянки с соседом за поруб леса 1723 г. – (КС, 1901 г., № 7-8, с. 9).

33. Как обеднели Оболенские. – (КС, 1901 г., № 7-8, с. 10 – 12).

34. Для истории "Основы". – (КС, 1901 г., № 7-8, с. 12).

35. Денежное жалованье полковым и сотенным урядникам 1732 г. – (КС, 1901 г., № 9, с. 77 – 78).

36. Гетманская надворная корогва. – (КС, 1901 г., № 9, с. 78).

37. Для истории церковного прихода. – (КС, 1901 г., № 9, с. 78 – 82).

38. Памяти М.О.Судиенко. – (КС, 1901 г., № 9, с. 83 – 85).

39. Один из колоколов Новгород-Северского Спасского монастыря. – (КС, 1901 г., № 10, с. 7).

40. Письма А.И.Чепы к В.Г.Полетике. – (КС, 1901 г., № 10, с. 8).

41. Письма гр.П.А.Румянцева к Г.Я.Макарову. – (КС, 1901 г., № 10, с. 9).

42. Что значит слово "гомель". – (КС, 1901 г., № 10, с. 10).

43. Для истории компанейских полков. – (КС, 1901 г., № 10, с. 10 – 12).

44. К истории Котельвы. – (КС, 1901 г., № 11, с. 74).

45. Для истории переяславской бурсы при епископе Иове Базилевиче 1771 г. – (КС, 1901 г., № 11, с. 76).

46. Один из борзенских предводителей дворянства. – (КС, 1901 г., № 11, с. 78).

47. Для истории церковного прихода. – (КС, 1901 г., № 11, с. 80).

48. Письмо Н.В.Шугурова. – (КС, 1901 г., № 12, с. 153 – 155).

[Даровський О.] Darowski A. Intryga Salomońska : kartka z dziejów Jana Mazepy. – Darowski A. Szkice historyczne. – Warszawa : 1901, ser. 1, s. 189 – 239.

Шифр НБУ : В243321/1

"Інтрига Соломона : сторінка з історії Івана Мазепи".

[Лазаревський О.М.] Лазаревский А.М. К истории народного волнения, бывшего в Гетманщине вслед за поставлением Мазепы гетманом. – Киевская старина, 1901 г., № 2, с. 77 – 78 (д.).

2 вид. : Лазаревский А.М. Украинские исторические мелочи. – К. : 1901 г., т. 1.

Марченко М.К. Измена Мазепы. – Русская старина, 1901 г., т. 106, № 4, с. 151 – 162.

[Брешко-Брешковський Н.] Брешко-Брешковский Н. Мазепа и запорожцы : исторический роман. – Спб. : тип.Осипова, 1901 г. – 124.

Шифр ДІБ : Б-424

[Акронім] Г.Б. Лохвицкий протопоп Иван Рогачевский и сын сотника Данило Забила в архангельской ссылке в 1713 – 1721 гг. – Киевская старина, 1902 г., № 6, с. 333 – 346.

[Анонім] Складень Мазепы. – Исторический вестник, 1903 г., № 7, с. 385 – .

[Каманін І.М.] Каманин И.М. Кто он ? о предполагаемом портрете гетмана Мазепы. – Чтения в историческом обществе Нестора-летописца, 1903 г., т. 17, № 1, отд. 1, с. 49 – 50.

[Молчановський Н.В.] Молчановский Н.В. Несколько данных о смерти и наследстве Мазепы. – Киевская старина, 1903 г., № 1, с. 91 – 101.

[Курган Б.] Kurhan B. Hetman Mazepa czyli Walka o koronę : powieść historyczna. – Warszawa : 1904. – 136 s.

Шифр НБУ : з кат.Б.Грінченка № 1732.

"Гетьман Мазепа або Боротьба за корону : історичний роман".

Перетц В.Н. Список с перенятого письма вора Мазепы. – Киевская старина, 1905 г., № 6, с. 234 (д.).

[Акронім] С.Н. Мазепа в "Полтаве" Пушкина. – Русский архив, 1905 р., т. 3 , с.

Голійчук Ф. Лист Мазепи до гетьмана коронного Ієронима Любомирського з 1703 р. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1907 р., т. 75, с. 117 – 119.

[Єфименко О.Я.] Ефименко А.Я. История Украины и её народа. – Спб. : 1907 г.

2 вид. : Хк. : Союз, 1919 р. – 100 с.

3 вид. : К. : Мистецтво, 1992 р. – 255 с.

Шифр НБУ : ВС2666 (2 вид.); ІАК : Т3(2Ук) / Э-91 (3 вид.)

3 вид. С. 53 : "Головною передумовою, що визначала хід політичного і взагалі суспільного життя південної Русі, було сусідство степу, в якому тепер господарювали кримські татари."

С. 124 : "Як би не сприймали вдачу Мазепи, але все-таки це був не Брюховецький, який ладен був продати інтереси довіреної йому громадської справи за подачку. Думка про об’єднання України була йому близька, як і кожному більш-менш розумному та щирому українцеві того часу."

С. 184 : "Козацтво – найхарактерніше явище української історії. В ньому віддзеркалилися й позитивні, й негативні аспекти української народності."

Савелов Л.М. Переписка патриарха Иоакима с воеводами, бывшими в крымских походах 1687 и 1689 гг. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1907 г., № 40, с. 1 – 28.

Документи зі збірника Московської синодальної бібліотеки.

1. 3.04.1687 р. Іоаким – до В.В.Голіцина.

2-6. 6.05.1687 р. Іоаким – до В.В.Голіцина та інших воєвод.

7-12. 04.1689 р. Іоаким – до В.В.Голіцина та інших воєвод.

13. 4.05.1689 р. Воєводи з обозу над Карачекраком – до Іоакима.

14. 8.05.1689 р. І.С.Мазепа – до Іоакима.

15. 19.05.1689 р. В.В.Голіцин – до Іоакима.

16. 1.06.1689 р. І.С.Мазепа – до Іоакима.

17. Після 17.06.1689 р. Іоаким – до воєвод.

[Ізвольський С.] Извольский С. Иван Мазепа – гетман Малороссии : исторические рассказы. – М. : тип.Коноваловой, 1907 г. – 108, 85 с.

Шифр ДІБ : И-346

[Равіта-Гавронський Ф.] Rawita-Gawroński F. Spóżniona miłość : epizod z życia Mazepy. – Ateneum, 1908, № 2, s. 323 – 343.

"Запізніла милість : епізод із життя Мазепи".

Єнсен А. 1704 р. Три листи Мазепи до Жигмонта Галецького. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1909 р., т. 92, с. 239 – 242.

Грушевський М.С. Виговський і Мазепа. – Літературно-науковий вісник, 1909 р., № 6, с. 417 – 428.

2 вид. : Wyhowski i Mazepa. – Przegląd krajowy (Kijów), 1909, № 5, s. 4 – 7.

3 вид. : Грушевський М.С. З політичного життя старої України. – К. : 1918 р., с. 89 – 101.

[Анонім] Мазепа И.С. : портрет. – Исторический вестник, 1909 г., № 6, с. 903.

Будзиновський В. Гетьман Мазепа. – Льв. : Просвіта, 1909 р. – 47 с.

2 вид. : Джерсі Сіті : Свобода, 1916 р. – 60 с.

3 вид. : "Мазепа", К., Мистецтво, 1993 р., с.

Шифр НБУ : зал.укр. 3051 укр. (2 вид.); ДІБ : 9(С2)172 / Б-90; НПБ : Адз744 (1 вид.); НТШН (2 вид.)

Грушевський М.С. До портрета Мазепи. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1909 р., т. 92, с.

Марченко М.К. Мазепа, его бумаги и письма : меншиковский архив имп.АН. – Спб. : 1909 г. – 19 с.

Шифр НБУ : ВО18269 ВО17900

Томашівський С. Мазепа і австрійська політика. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1909 р., т. 92, с. 239 – 245.

[Росієв П.О.] Россиев П.А. На Украине : к 200-летию Полтавской битвы. – Исторический вестник, 1909 г., № 6, с. 901 – 965. [13 илл.Полтавы, портреты И.С.Мазепы и В.Л.Кочубея].

Пачовський В. В двохсотлітню річницю зруйнування Січі царем Петром за поміч в бунті гетьмана Івана Мазепи 1709 р. проти Росії. – Коломия : 1909 р. – 31 с.

Шифр НБУ : АИ18039

Томашівський С. Мазепа і австрійська політика : 1709 р. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1909 р., т. 92, с. 244 – 245.

[Єнсен А.] Jensen A. Mazepa. – Lund : 1909. – 241 s.

2 вид. : Вітчизна, 1991 р., № 10, с. 101 – 148; № 11, с. 134 – 159.

3 вид. : Мазепа. – К. : Український письменник, 1992 р. – 205 с.

Шифр НБУ : АО256571 (3 вид.)

Популярний нарис.

3 вид., с. 49 : "Безсовісним егоїзмом та політичною безхарактерністю перевершив він Брюховецького, а як державний муж та полководець був лише пародією на Хмельницького."

С. 70 : "Глибинними причинами відступництва М. від царя були дві головні риси його характеру : владолюбство та боягузтво".

[Горяїнов С.М.] Записка, или рассказ мазовецкого воеводы С.Понятовского о событиях его жизни со времени его выхода из родительского дома, написанный им по требованию его семьи 22.01.1734 г. – Журнал Русского военно-исторического общества, 1910 г., № 2, c. 1 – 28; № 4, c. 29 – 56.

Переклад з французької С.М.Горяїнова. Похід Карла_12 на Україну, поради Мазепи, Полтавська битва, втеча до Туреччини.

[Хлопік П.] Хлопик П. Вновь найденный универсал гетмана И.Мазепы. – Нежин : 1912 г. – 11 с.

Шифр НБУ : В182998

[Липинський В.К.] Duma Iwana Mazepy. – "Z dziejów Ukrainy : księga pamiatkowa ku czci W.Antonowicza", K., 1912, s. 634.

"Дума Івана Мазепи".

Готвальд В. Мазепа. – М. : тип."Дело", 1912 г. – 96 с.

2 вид. : "Мазепа", К., Мистецтво, 1993 р., с.

Шифр ДІБ : 9(С2) / Г-731 (відд.рідкісн.книги); НПБ : Адз728

Грушевський М.С. На українські теми : "Мазепинство" і "Богданство". – Літературно-науковий вісник, 1912 р., № 1, с. 94 – 102.

2 вид. : Грушевський М.С. З політичного життя старої України. – К. : 1918 р., с. 117 – 126.

3 вид. : Київська старовина, 1995 р., № 6, с. 2 – 8.

С. 96 : "Мазепу зробили українським героєм, представником українського патріотизму тільки урядові нагінки на його ім’я і його пам’ять, наперекір фактам і дійсним поглядам […тогочасного] українського суспільства". І Б.Хмельницького виключили із "зрадників" "оплошно и не справясь с делом" – він не надається в патрони "єдності".

[Липинський В.К.] Portret hetmana Mazepy wręczony mu przez Akademią mohilańską w Kijowe w r.1708. – "Z dziejów Ukrainy : księga pamiatkowa ku czci W.Antonowicza", K., 1912, s. 635 – 638.

"Портрет гетьмана Мазепи, вручений йому Могилянською академією в Києві в 1708 р."

[Павловський І.Ф.] Портрет малороссийского гетмана И.С.Мазепы. – Труды Полтавской учёной архивной комиссии, 1912 г., т. 8, с. 195.

Походить із замку кн.Сангушків у Підгірцях.

[Барвінський В.О.] Барвинский В. Новый литературный памятник времени Мазепы. – Хк. : 1912 г. – 8 с.

Шифр ІАК : 9(47.71) / Б-24

[Анонім] Письма малороссийских гетманов Ивана Самойловича и Ивана Мазепы : 1681 – 1688 гг. – Русский архив, 1913 г., № 2, с. 372 – 407.

Донцов Д. Гетман Мазепа в западноевропейской [художественной] литературе. – Украинская жизнь, 1913 г., № 4, с. 58 – 69.

2 вид. : Шляхи (Льв.), 1917 р., № 5-8, с. 283 – 291.

3 вид. : "Іван Мазепа і Москва", К., Рада, 1994 р., с. 163 – 172.

4 вид. : Слово і час, 1994 р., № 4-5, с. 79 – 85.

5 вид. : Дивослово, 1994 р., № 7, с. 5 – 9.

3 вид., с. 164 : "Велич героя завжди вимірюється величчю його супротивника. Чим важче і грандіозніше завдання, поставлене героєм, чим непосильніші перешкоди, з якими він бореться, тим трагічніших форм набуває його особа, тим вона спроможніша збуджувати натхнення поетів". Далі аналізуються твори Байрона, Гюго, Вогюе, Готшаля про Мазепу.

[Модзалевський В.Л.] В.Г. [8.06.] 1706 р. Універсал Мазепи про оренду шинків у Коропській сотні. – Україна, 1914 р., № 3, с. 74 – 76.

Різниченко В.Ф. В резиденції Мазепи : з дорожніх записів українського туриста. – Діло, 1914 р., №№ 144 – 152.

[Модзалевський В.Л.] В.Г. Лист Мазепи до свого старости. – Записки українського наукового товариства в Києві, 1915 р., т. 16, с. 95 – 97.

1691 р. І.Мазепа – до шептаківського старости І.Білозерецького.

[Різниченко В.Ф.] Мазепа І.С. Переписка з Мотрею Кочубеївною в Батурині. – К. : 1916 р. – 16 с.

Шифр НБУ : ВО139837 ВИ6333

[Липа Ю.] Л.Ю. Гетьман Іван Мазепа. – Од. : Народний стяг, 1917 р. – 35 с.

Різниченко В.Ф. На могилі гетьмана Мазепи : до питання про перенесення його праху на Україну. – Звенигородка : друк.Годицького, 1917 р. – 16 с.

Шифр НБУ : АИ528 АИ15105 АИ15621/2; ІАК : 9(С2)1 / Р-49

Руданський С.В. Мазепа, гетьман український : історична поема. – Од. : Діло, 1917 р.

2 вид. : К. : 1918 р. – 30 с.

Модзалевський В.Л. 1701 р. Універсал гетьмана Мазепи про козаків. – Наше минуле, 1918 р., № 1, с. 171.

Грушевський М.С. З політичного життя старої України. – К. : 1918 р. – 126 с.

Шифр НБУ : В222897 ВИ37961 ВИ16248 Попов/2100 ВА601666

1. Громадський рух на Вкраїні-Русі в 13 ст. – с. 3 – 30 (ЗНТШ, 1892 р., т. 1, с. 1 – 28).

2. Галицьке боярство 12 – 13 ст. – с. 31 – 49 (ЗНТШ, 1897 р., т. 20, с. 1 – 20).

3. Хмельницький і Хмельнищина. – с. 50 – 71 (ЗНТШ, 1898 р., т. 23-24, с. 1 – 30).

4. 250 літ. – с. 78 – 83 (ЛНВ, 1904 р., № 1, с. 1 – 6).

5. Богданові роковини. – с. 84 – 88.

6. Виговський і Мазепа. – с. 89 – 101 (ЛНВ, 1909 р., № 6, с.).

7. Шведсько-український союз 1708 р. – с. 102 – 116 (ЗНТШ, 1909 р., т. 92, с. 7 – 20).

8. "Мазепинство" і "Богданство". – с. 117 – 126 (ЛНВ, 1912 р., № 1, с. 94 – 102).

[Анонім] Мазепа в історії і літературі та для сучасності : розвідка. – Чн. : Захід, 1918 р. – 63 с.

Шифр НБУ : Попов/2391

Різниченко В.Ф. Смерть Мазепи. – Шлях, 1918 р., №№ 9 – 10;

Окр. : К. : Шлях, 1918 р. – 20 с.

2 вид. : К. : 1919 р. – 16 с.

Шифр НБУ : ВО301387 (1 вид.); ВО301861 (2 вид.); ІАК : 9(С2)Р / Р-49 (1 вид.)

Хоткевич Г. Гетьман Іван Мазепа. – Хк. : 1918 р. – 46 с.

2 вид. : Україна, 1991 р., № 1, с. 25 – 28; № 2, с. 26 – 29.

Островський О. Гетьман Іван Мазепа : драма на 5 дій. – Золотоноша : 1918 р. – 107 с.

Шифр НБУ : АО16496

Барвінський Б. Слідами гетьмана Мазепи. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1919 р., т. 129, с. 107 – 140; 1926 р., т. 144, с. – .

Донцов Д. Мазепа і мазепинство. – Чк. : Сіяч, 1919 р. – 34 с.

Кревецький І. Могила Івана Мазепи. – Стара Україна, 1924 р., № 6, с. 86 – 87.

Мордовцев Д.Л. Гетьман Мазепа : історичний роман. – Коломия : Ока, 1924 р. – 236 с.

Шифр НБУ : зал укр. Рл-6328/2

Кравцов Д. Гетьман Мазепа в українській історіографії 19 ст. – Записки історично-філологічного відділу ВУАН, 1925 р., т. 6, с. 234 – 246.

Борщак І. Вольтер і Україна : за невиданими документами. – Україна, 1926 р., № 1, с. 34 – 42.

У зв’язку з роботою В. над "Історією Карла_12" аналізуються джерела звісток про Україну та гетьмана Мазепу.

Маслов С.І. Етюди з історії стародруків. – Вип. 1 – 8 : "Українська книга 16 – 18 ст.", К., ДВУ, 1926 р., с. ;

вип. 9 – 10 : "Ювілейний збірник на пошану акад.Дм.Багалія", К., 1927 р., с. 695 – 719;

вип. 11 – 12 : Записки історично-філологічного відділу ВУАН, 1928 р., т. 21-22, с. 45 – 93.

Шифр НБУ : ВИ37828/вв. Попов/17611 (в.11-12)

Арабська євангелія, видана коштом Мазепи в Алепо 1708 р. – №№ 1 – 8, с. 69 – 78.

Лепкий Б. Не вбивай : історична повість. – Лейпциг : 1926 р. – 416 с.

2 вид. : Лепкий Б. Не вбивай. Батурин. – К. : Дніпро, 1992 р. – 535 с.

Шифр НБУ : В337925/2 (2 вид.)

2 частина трилогії "Мазепа".

Лепкий Б. Мотря : історична повість. – Лейпциг : 1926 р.

2 вид. : Льв. : Каменяр, 1991 р., т. 1 = 424 с.

3 вид. : К. : Дніпро, 1992 р. – 464 с.

Шифр НБУ : В337818/1 (2 вид.) В337925/1 (3 вид.) ВА543439 (3 вид.) ДІБ : Л-483

1 частина трилогії "Мазепа".

Словацький Ю. Мазепа : трагедія на 5 актів. – К. : Слово, 1926 р. – 133 с.

2 вид. : Словацький Ю. Вибрані твори у 2 т. – К. : 1959 р., т. 2.

Шифр НБУ : Айзеншток/3881 (1 вид.) А122189/2 (2 вид.)

Переклад М.Зерова.

Некозаченко М. Українські пісні в слободі Баланді Аткарського повіту Саратовської губернії. – Записки українського наукового товариства в Києві, 1927 р., т. 26, с. 142 – 146.

Надруковано 16 пісень, серед них 2 історичні – про Мазепу і про шведського короля.

[Оглоблин О.П.] Оглоблін О. До історії Руїни. – Записки історично-філологічного відділу ВУАН, 1927 р., т. 16, с. 200 – 215.

Михайло Вуяхевич (бл. 1625 – 1697 рр.) – генеральний писар у Я.Сомка та П.Дорошенка, генеральний суддя у І.Самойловича та І.Мазепи, архімандрит Києво-Печерської лаври (1691 – 1697 рр.).

Перетц В.М. Ще одна вірша про гетьмана Мазепу. – "Ювілейний збірник на пошану акад.Дм.Багалія", К., 1927 р., с. 161 – 166.

Щеглова С.О. Вірша про Мазепу, складена після його "зради". – Записки українського наукового товариства в Києві, 1927 р., т. 21, с. 82 – 111.

Лепкий Б. Батурин : історична повість. – Лейпциг : 1927 р. – 330 с.

2 вид. : Лепкий Б. Не вбивай. Батурин. – К. : Дніпро, 1992 р. – 535 с.

Шифр НБУ : В337925/2 (2 вид.)

3 частина трилогії "Мазепа".

[Василенко М.П.] Василенко Н.П. Конституция Филиппа Орлика. – Учёные записки… Ин-та истории РАНИОН, 1929 г., т. 4, с. 153 – 171.

2 вид. : The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in USA, 1958, v. 6, p. 1260 – 1295.

Шифр НБУ : ВИ12635 (відб.) В91728/4

С. 154 : "Говорячи про старшину, яка пристала до Мазепи, навряд чи правильно добачати в них тільки честолюбців. Адже вони поставили на карту всі свої життєві блага в ім’я темного й неясного майбутнього своєї батьківщини. В їхніх діях не можна заперечувати громадських мотивів".

Конституція – договір, укладений 5.04.1710 р. в Бендерах під час вибору Орлика на гетьмана.

С. 158 : "Ми не маємо вказівок на те, щоб до конституції Орлика генеральна старшина обстоювала юридично визначену форму своєї участі в урядуванні на Україні".

С. 160 : "Самий договір складено з повною упевненістю у скорому поверненні на батьківщину, де договір матиме юридичну силу для всієї України […] Тому договір цікавий не тільки як висловлення бажань та устремлінь української старшини, але й як перший конституційний акт на Україні".

Петровський М.Н. Епізод з українсько-кримських відносин к.17 ст. – Записки українського наукового товариства в Києві, 1929 р., т. 32, с. 97 – 99.

Лист ханського гетьмана Івана Богатого до І.Мазепи (в липні 1698 р. під час походу на Очаків).

[Оглоблин О.П.] Оглоблін О. Мазепа і повстання Петра Іваненка (Петрика). – Записки історично-філологічного відділу ВУАН ВУАН, 1929 р., т. 23, с. 189 – 219.

2 вид. : "Студії з Криму", К., ВУАН, 1930 р., с.

Байрон Д. Мазепа : вільний переклад з англійської Дм.Загула. – Хк. : ДВУ, 1929 р. – 78 с.

Твір 1818 р., заснований на "Історії Карла_12" Вольтера.

Лепкий Б. Полтава : історична повість. – Льв. : 1929 р.

2 вид. : К. : Дніпро, 1992 р. – 487 с.

Шифр НБУ : В337925/3 (2 вид.) ВА545624 (2 вид.)

4 частина трилогії "Мазепа".

Старицька-Черняхівська Л. Іван Мазепа : драма на 5 дій. – Хк. : Рух, 1929 р. – 152 с.

2 вид. : Нью-Йорк : Говерла, 1959 р. – 152 с.

Шифр НБУ : Ш6(Ук=4)8 / С-77 (2 вид.) зал укр. 2352 укр. (2 вид.)

[Оглоблин О.П.] Оглоблін О. Петрик – ханський гетьман України. – "Студії з Криму", К., ВУАН, 1930 р., с. 40 – 63.

1. Договір Петра Іваненка з Кримом 1692 р.

2. Мазепа і Петрик.

3. Ще до історії Петрика.

4. Орлик і Петрик.

Борщак І., Мартель Р. Vie de Mazepa. – Paris : Colman-Lévy, 1931. – 191 p.

2 вид. : Льв. : 1933 р. – 9, 180 с.

3 вид. : Іван Мазепа : життя й пориви великого гетьмана. – К. : Свенас, 1991 р. – 136 с.

4 вид. : К. : Рад.письменник, 1991 р. – 316 с.

5 вид. : "Історичні постаті України", Од., 1993 р., с. 196 – 306.

Шифр НБУ : ВА530927 (3 вид.) АО255298 (4 вид.)

В 4 вид. додано поеми "Мазепа" (Д.Г.Байрона, В.Гюго, В.Сосюри).

[Дорошенко Д.І.] Dorošenko D. Mazepa, sein Leben und Wirken. – Zeitschrift für osteuropäische Geschichte, 1932, Bd. 7, № 1, S. 51 – 73.

"Мазепа, його життя та діяльність".

Крупницький Б. Гетьман Мазепа в освітленню німецької літератури того часу. – Записки чину св.Василя Великого, 1932 р., т. 4, № 1-2, с. 292 – 316.

Мухін М. Гетьман Іван Мазепа в світовій літературі та мистецтві : причинок до бібліо- та іконографії Мазепи. – Книголюб (Прага), 1932 р., т. 1-2, с. 3 – 10.

Шифр НБУ : ?

Свєнціцький І.С. Доба гетьмана Мазепи : промова на відкритті Мазепиної виставки. – Льв. : 1932 р. – 8 с.

Андрусяк М. Зв’язки Мазепи з Станіславом Лещинським і Карлом_12. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1933 р., т. 152, с. 1 – 59.

Борщак І. Мазепа : людина і історичний діяч. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1933 р., т. 152, с. 1 – 28.

2 вид. : "Мазепа : людина й історичний діяч", К., 1991 р. с. 5 – 28.

3 вид. : "Мазепа", К., Мистецтво, 1993 р., с.

Шифр НБУ : Р75699

Возняк М.С. До справи архіву Мазепи. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1933 р., т. 152, с. 149 – 150.

Пачовський В. Гетьман Мазепа : містерія воскресіння в 5 діях. – Перемишль : друк.А.Блюя, 1933 р. – 94 с.

Шифр НТШН

Черкасенко С. Коли народ мовчить : історична драма. – Чв. : 1933 р.

Твір 1927 р., про боротьбу І.Мазепи проти Петра_1.

Січинський В. Крехів. – Життя і знання, 1934 р., № 3, с. 84 – 87.

Історія монастиря; зв’язки його з Б.Хмельницьким. Обороною його від турків керував І.Мазепа [??]. Публікація листа П.Дорошенка до монастиря. Опис оборонних споруд і церков.

[Гільдебрандт К.Г.] Hildebrandt K.G. En Relation om Mazepa vàren 1707. – "Karolinska Förbundets Arsbok", 1935, s. 157 – 166.

Шифр НБУ : ?

"Звістка про Мазепу з 1707 р."

Хрущ П. Незнані оригінальні листи гетьмана Івана Мазепи до Адама Сенявського, воєводи белзького, з 1704 – 1708 рр. – Записки чину св.Василя Великого, 1935 р., т. 6, с. 219 – 223.

Повідомлення про збірку 54 листів в архіві Чарторийських у Кракові. [Вони видані О.Субтельним в 1975 р.]

Дутка Ф. Великий гетьман [І.Мазепа] : історичний роман. – 1936 р.

2 вид. : Авґсбурґ : 1948 р.

Черкасенко С. Вельможна пані Кочубеїха : історична родинна дарма. – Льв. : 1936 р.

Про В.Кочубея та І.Мазепу.

Пачовський В. Іван Мазепа. – Льв. : 1937 р. – 48 с.

Шифр НБУ : ВА621390

Біднов В. Марія-Магдалина, мати гетьмана Мазепи. – Праці українського наукового інституту, 1938 р., т. 46, с.

Возняк М.С. Бендерська комісія по смерті Мазепи. – Праці українського наукового інституту, 1938 р., т. 46, с. 106 – 133.

Дорошенко Д.І. Мазепа в історичній літературі і в житті. – Праці українського наукового інституту, 1938 р., т. 46, с. 3 – 34.

Крупницький Б.Д. Мазепа у світлі шведської історіографії. – Праці українського наукового інституту, 1938 р., т. 46, с. 83 – 93.

Січинський В. Гравюри на честь Мазепи і гравіровані портрети гетьмана. – Праці українського наукового інституту, 1938 р., т. 46, с. 134 – 161.

Українське мистецтво в добу Мазепи. Характеристика творів, присвячених гетьману. Біографічні довідки про майстрів-виконавців портретів. Питання автентичності та портретної схожості гетьмана. Реєстр гравірованих портретів І.Мазепи.

[Токаревський-Карашевич І.] Токаревський-Карашевич Я. Походження і герб гетьмана Мазепи. – Праці українського наукового інституту, 1938 р., т. 46, с. 53 – 63.

Андрусяк М. Мазепа і Правобережжя. – Льв. : 1938 р.

Крупницький Б.Д. Плани Мазепи у зв’язку з планами Карла_12 перед українським походом шведів. – Праці українського наукового інституту, 1938 р., т. 46, с. 106 – 133.

Андрусяк М. Гетьман Мазепа як культурний діяч. – Праці українського наукового інституту, 1939 р., т. 47, с. 69 – 87.

2 вид. : Пробоєм (Прага), 1942 р., № 5, с. 285 – 296.

3 вид. : К. : Обереги, 1991 р. – 48 с.

Шифр ІАК : Т3(2Ук) / М-13 (3 вид.)

Біднов В. Церковна анатема на гетьмана Івана Мазепу. – Праці українського наукового інституту, 1939 р., т. 47, с. 38 – 56.

2 вид. : Старожитності, 1992 р., № 15, с. 10 – 11; № 16-17, с. 9; 1993 р., № 2, с. 28 – 30.

Наказ проклясти Мазепу цар Петро сформулював у листі до С.Яворського від 31.10.1708 р.; церемонія прокляття в Глухові 12.11.1708 р. відома мало, в основному – з "Історії русів"; подібна церемонія в Москві 12.11.1708 р. освітлена ще менше. Мотивом анафеми була політична зрада, а не провина перед церквою.

Крупницький Б. Про дату смерті Мазепи. – Праці українського наукового інституту, 1939 р., т. 47, с. 90 – 92.

Обгрунтована дата 2.10.1709 р. за новим стилем.

[Курлаєв Л.М.] Курлаев Л.М. Мазепа и Кочубей. – "Московский ПДИ им.К.Либкнехта. Сборник статей студентов истор.ф-та", 1939 г., т. 3, с. 53 – 70.

Шифр НБУ : ?

Лотоцький О. Справа правосильності анатемування гетьмана Івана Мазепи. – Праці українського наукового інституту, 1939 р., т. 47, с. 57 – 68.

Січинський В. Слідами Мазепи в Галичині : новознайдене свідоцтво. – Праці українського наукового інституту, 1939 р., т. 47, с. 93 – 96.

В Крехівському монастирі віднайдено книгу "Апостол", що її І.Мазепа подарував Верхратському монастирю в 1705 р. під час походу в Галичину.

Пріцак О. Іван Мазепа і княгиня Анна Дольська. – Праці українського наукового інституту, 1939 р., т. 47, с. 102 – 117.

Шутой В.Є. Боротьба українського народу проти Мазепи та шведів у 1708 – 1709 рр. – Молодий більшовик, 1939 р., № 7, с. 107 – 118.

Крупницький Б. Мазепа і шведи в 1708 р. – Праці українського наукового інституту, 1939 р., т. 47, с.

[Георгієвський Г.П.] Георгиевский Г.П. Мазепа и Меншиков. – Исторический журнал, 1940 г., № 12, с. 72 – 83.

[Крупницький Б.Д.] Krupnickij B. Hetman Mazepa und seine Zeit. – Leipzig : Otto Harrassowitz, 1941. – 260 S.

2 вид. : К. : Україна, 2001 р. – 238 с.

Шифр НБУ : Маслов/2098 (1 вид.) ВА612026 (2 вид.)

"Гетьман Мазепа та його доба".

Дядиченко В.А. Мазепа – зрадник українського народу. – К. : 1946 р. – 35 с.

Шифр НПБ : 9(С2)1 / Д-93

Крупницький Б. Мазепа в світлі психологічної методи. – Авґсбурґ : 1949 р.

Шифр НБУ : ?

[Чубатий М.] Chubatyj M. Mazepa's champion in the "Secret de roi" of Louis_15 king of France. – The ukrainian quarterly, 1949, v. 5, p. 37 – 51.

"Перемога Мазепи в 'Королівському секреті" французького короля Людовика_15".

Полонська-Василенко Н.Д. Палій та Мазепа. – Мюнхен : 1949 р.

2 вид. : Вісник організації оборони чотирьох свобод України, 1959 р., № 7-8, с.

3 вид. : Літопис червоної калини, 1992 р., № 8-9, с. 2 – 6.

Шифр НБУ : ?

[Голубничий Л.] Holubnychy L. Mazepa in Byron's poem and in history. – The ukrainian quarterly, 1950, v. 15, № 4, p.

"Мазепа в поемі Байрона і в історії".

Січинський В. Автентичний портрет гетьмана Мазепи. – Україна (Париж), 1950 р., № 3, с. 192 – 194.

Шутой В.Е. Измена Мазепы. – Исторические записки, 1950 г., т. 31, с. 151 – 193.

Січинський В. І.Мазепа, людина і меценат. – Філядельфія : 1951 р. – 52 с.

2 вид. : Нью-Йорк : 1959 р. – 56 с.

3 вид. (фрагмент) : Зиждитель храмів і скарбів духовних. – пам’ятки України, 1991 р., № 6, с. 21 – 24.

4 вид. : Літопис червоної калини, 1993 р., № 3-4, с. 27 – 33; № 7-9, с. 42 – 50.

Шифр НБУ : Т3(4Укр)462 / С-34 (1 вид.); зал укр. 1581 укр. (1 вид.)

Розвиток української культури в добу Мазепи. Його меценат в галузі літератури, театру, музики, науки, освіти, архітектури, образотворчого мистецтва, книгодрукування, промисловості.

Королюк В.Д. Речь Посполитая, французская дипломатия и измена Мазепы. – Известия АН, сер.истор., 1951 г., № 1, с. 82 – 87.

[Оглоблин О.П.] Ohloblin O. Western Europe and the ukrainian baroque : an aspect of influences at the time of hetman Mazepa. – The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in USA, 1951, fall, v. 1, p. 127 – 137.

"Західна Європа та українське бароко : вплив у добу гетьмана Мазепи".

Оглоблин О. До проблеми іконографії гетьмана Івана Мазепи. – Україна (Париж), 1952 р., № 8, с.

Чижевський Д. Забутий віршик Івана Мазепи. – Науковий збірник Української вільної академії наук в США, 1952 р., т. 1, с.

Січинський В. Смерть і могила гетьмана Мазепи. – Вісник організації оборони чотирьох свобод України, 1953 р., № , с.

Луців В. Гетьман Іван Мазепа. – Торонто : 1954 р.

2 вид. : Старожитності, 1990 р., № 1, с. 12 – 13.

[Токаревський-Карашевич І.] Токаржевський-Карашевич І. Жінки в житті Мазепи. – Визвольний шлях, 1954 р., № 6, с. 43 – 54; № 7, с. 50 – 57; № 8, с. 49 – 57.

Оглоблин О. З історії української державницької думки доби Мазепи. – Вісник організації оборони чотирьох свобод України, 1955 р., № 6, с. 10 – 15.

Крупницький Б. Мазепа і совєтська історіографія. – Український збірник (Мюнхен), 1955 р., т. 2, с.

Сенютович-Бережний В. Смерть і похорон гетьмана Івана Мазепи. – Америка (ФІладельфія), 1955 р., № 46.

Лепкий Б. З-під Полтави до Бендер : історична повість. – Нью-Йорк : 1955 р.

2 вид. : К. : Дніпро, 1992 р. – 266 с.

Шифр НБУ : ВА545725 (2 вид.)

5 частина трилогії "Мазепа".

Сенютович-Бережний В. Рід і герб гетьмана Мазепи. – Америка (Філадельфія), 1956 р., № 14-15.

Пастернак Є. Мазепинське церковне будівництво і вплив на нього візантійської та західноєвропейської архітектури. – В обороні віри (Торонто), 1956 р., т. 2, с. 51 – 62.

Значення пам’ятної архітектури. 2 періоди розвитку будівництва в Україні [кн.Ярослава Мудрого та І.Мазепи]. Світське й церковне будівництво. Візантійське будівництво та вплив Заходу. Українські барокові форми (с. 57 : "проти католицького барокко треба було поставити українське барокко, що було новою оздобою до старого, традиційного, візантійського стилю"). Малярство за гетьмана Мазепи.

Бондарук І. Гетьман Іван Мазепа в англомовних і португальських енциклопедіях. – Визвольний шлях, 1957 р., № 4, с. 404 – 411.

[Манінг К.] Manning C. Hetman of Ukraine Ivan Mazepa. – New York : 1957. – 234 p.

Шифр НБУ : зал укр. 1933 укр.

"Гетьман України Іван Мазепа".

Деснянський І. Поема "Мазепа" Батурин і Полтава (баталія) 1708 – 1709. – Лондон : 1957 р. – 96 с.

Шифр НТШН

Купранець О. Виклятий гетьман Мазепа. – Торонто : Для світла, 1958 р. – 28 с.

Шифр НБУ : зал укр. 2273 укр.кім.5

Січинський В. Іван Мазепа і українське мистецтво. – "Календар 'Свободи' на 1959 р.", Джерзі Сіті, 1958 р., с. 93 – 98.

Гаврилюк П.А. Народний присуд зраднику Мазепі. – Народна творчість і етнографія, 1959 р., № 3, с. 70 – 74.

С. 71 : "Важко відшукати в історії людства більш огидну і мерзенну постать, ніж гетьман Мазепа".

[Мацьків Т.] Mackiw T. Mazepa in the light of the contemporary english and american press. – The ukrainian quarterly, 1959, v. 15, № 4, p. 346 – 362.

"Мазепа у світлі сучасної йому англійської та американської преси".

[Мацьків Т.] Mackiw T. Iwan Mazepa in the light of the contemporary german sources. – Shevchenco scientific society (New York), 1959, paper № 9.

"Іван Мазепа у світлі сучасних йому німецьких джерел".

Полонська-Василенко Н.Д. Гетьман Іван Мазепа та його доба. – Український самостійник, 1959 р., № 26, с.

[Січинський В.Ю.] Sichynsky V. Iwan Mazepa – part of culture and arts of Ukraine. – The ukrainian quarterly, 1959, № 9, p. 271 – 280.

"Іван Мазепа – частина культури і мистецтв України".

[Галецький О.] Halecki O. Ukraine, Poland and Sweden at the time of Ivan Mazepa. – The ukrainian quarterly, 1959, v. 15, № 2, p. 128 – 132.

"Україна, Польща і Швеція в часи Івана Мазепи".

Біда К. Союз гетьмана Івана Мазепи з Карлом_12. – Вінніпеґ : 1959 р. – 86 с.

Шифр НБУ : ?; НТШН

[Кентшинський Б.] Kentrschynski B. The political struggle of Mazepa and Charles_12 for ukrainian independence. – The ukrainian quarterly, 1959, v. 15, № 3, p. 241 – 259.

"Політична боротьба Мазепи і Карла_12 за українську незалежність".

Байрон Д.Г. Мазепа : поема. – Детройт : 1959 р. – 48 с.

Шифр НБУ : зал укр. 2125 укр.

Переклад О.Веретенченка.

[Анонім] Ivan Mazepa, hetman of Ukraine. – New York : 1960.

"Іван Мазепа, гетьман України".

Доманицький В. Націотворча роля гетьмана Мазепи. – Чікаґо : 1960 р. – 50 с.

Шифр НТШН

Феденко П. Гетьман Іван Мазепа в совєтській історіографії. – Український збірник (Мюнхен), 1960 р., т. 17, с.

2 вид. : The Ukrainian review, 1960, v. 9, p. 6 – 18.

Шифр НБУ : ?

Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1960 р., т. 170 = 408 с.

2 вид. : Нью-Йорк : Місіонер, 2001 р. – 462 с.

Шифр НБУ : зал укр. 268 укр. (1 вид.)

Олянчин Д. Портрет Мазепи : який з досі відомих мальованих портретів є до нього подібний. – Шлях перемоги, 1961 р., №№ 1-2, 4.

Шутой В.Е. Фальсификация истории [Мазепы] под видом объективности. – Вопросы истории, 1961 г., № 6, с.

Шутой В.Е. О письмах населения Украины русскому правительству в связи с изменой Мазепы. – История СССР, 1961 г., № 2, с. 163 – 170.

[Кентшинський Б.] Kentrschynski B. Mazepa. – Stokholm : 1962.

Шифр НБУ : ?

"Мазепа".

Крупницький Б. З Мазепиної проблематики. – "Збірник на пошану Зенона Кузелі", Париж, 1962 р., с.

Шифр НБУ : зал зарубіж.україніки

[Мацьків Т.] Mackiw T. Mazepas Fürstentitel im Lichte seines Briefes an Kaiser Josef_1. – Archiv für Kulturgeschichte, 1962, Bd. 41, № 3, S. 354 – 356.

"Князівський титул Мазепи в світлі його листа до імператора Йосипа_1". Текст німецькомовного листа Мазепи до цісаря (без дати, 1707 р. ?).

Луців В. Гетьман Мазепа і його співпрацівники. – Визвольний шлях, 1963 р., № 4, с. 623 – 637.

Шифр НБУ : Т3(9=Ук) / В-428

[Мацьків Т.] Mackiw T. Mazepa or Mazeppa ? – The ukrainian review, 1963, v. 10, № 4, p. 42 – 45.

В європейських джерелах прийнято писати "Mazeppa" (з двома "p"), але сам Мазепа в латинографічних документах підписувався "Mazepa" (з одним "p"), зокрема на листі до каліського воєводи З.Галецького (з 26.08.1704 р. з Чуднова).

[Мацьків Т.] Mackiw T. Mazepa im Lichte der zeitgenössischen deutschen Quellen. – Записки наукового товариства ім.Шевченка (Мюнхен), 1963 р., т. 174 = 109 с.

Шифр НБУ : Ж39926/174

"Мазепа в світлі сучасних йому німецьких джерел".

Залеський Т. Шевченко і гетьман Мазепа. – Київ (Філадельфія), 1964 р., № 3, с. 89 – 96.

2 вид. : "Іван Мазепа і Москва", К., Рада, 1994 р., с. 137 – 146.

Шевченко добре ставився до тих гетьманів, які зазнали поразки (П.Дорошенко), й погано – до тих, що досягли перемоги (Б.Хмельницький). Тому до Мазепи він мав би ставитись добре, але тут на заваді став С.Палій, який привернув до себе симпатії Шевченка й відвернув їх від Мазепи.

[Мацьків Т.] Mackiw T. A biographical sketch of prince Mazepa : 1639 – 1709. – The ukrainian review, 1965, v. 12, № 4, p.

"Біографічний нарис князя Мазепи : 1639 – 1709 рр."

Флоровський А.В. Російсько-австрійські відносини на п.18 ст. – Український історичний журнал, 1965 р., № 3, с. 42 – 50.

Питання про шведів та Мазепу в цих відносинах.

[Мацьків Т.] Mackiw T. Reports on Mazepa in colonial America. – The news review (Toronto), 1966, v. 6, № 1, p. 14 – 21.

"Повідомлення про Мазепу в колоніальній Америці". (Зокрема, в газеті "The Boston newsletter" від 29.01.1705 р.).

Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа – князь священної Римської імперії. – Український історик, 1966 р., № 3-4, с. 33 – 40.

2 вид. : Мацьків Т. Англійський текст Зборівського договору з 1649 р. та інші вибрані статті. – Вид.М.П.Коць, 1993 р., с. 29 – 42.

2 вид., с. 34 : "Раз надана Мазепі княжа гідність залишається правосильною, не зважаючи на те, що гетьманові не доручено було відповідної грамоти". Додатки :

1. [1707 р. ?] І.С.Мазепа – до цісаря Йосипа_1 [німецькою мовою].

2. 8.06.1707 р. російський дипломат Г.фон Гуйсен – до австрійського міністра закордонних справ кн.Шенборна [франц.мовою]. Лист І.Мазепи до цісаря Йосипа_1 з 1707 р. з резолюцією від 1.09.1707 р. про надання титулу князя.

Мацьків Т. Гравюра Мазепи з 1706 р. – Український історик, 1966 р., № 1-2, с. 69 – 72.

2 вид. : Мацьків Т. Англійський текст Зборівського договору з 1649 р. та інші вибрані статті. – Вид.М.П.Коць, 1993 р., с. 65 – 70.

З журналу "Europäische Fama". Автор її – не Самуель Фалька (1766 – 1826 рр.), а Мартин Бернінгрот (1670 – 1733 рр.). 2 вид., с. 67 : "Можливо, що гравюра з 1706 р. не дає справжнього портрету Мазепи, але все ж таки її треба уважати за достовірну" (1 – прижиттєва; 2 – збігається з описом Й.В.Барділі).

[Рашевський З.] Raszewski Z. Mazepa. – "Prace o literaturze i teatrze ofiarowane Zygmuntowi Szwejkowskiemu", Wrocław, 1966, s. 435 – 453.

Шифр НБУ : ІВ134233

"Мазепа".

[Мацьків Т.] Mackiw T. Who was the author of Mazepa's engraving ? – The ukrainian review, 1967, v. 14, № 1, p. 67 – 68.

"Хто був автором гравюри Мазепи ?"

[Мацьків Т.] Mackiv T. Prince Mazepa, hetman of Ukraine in contemporary english publications : 1689 – 1709. – Chicago : 1967.

Шифр НБУ : ?

"Князь Мазепа, гетьман України, в сучасних йому англійських публікаціях 1689 – 1709 рр."

Мацьків Т. Україна в звітах англійського посла з Москви : 1705 – 1710 рр. – Український історик, 1972 р., № 1-2, с. 43 – 56; № 3-4, с. 72 – 84.

2 вид. : Мацьків Т. Англійський текст Зборівського договору з 1649 р. та інші вибрані статті. – Вид.М.П.Коць, 1993 р., с. 88 – 117.

Посол – лорд Ч.Вітворт. Подано витяги із його звітів (з державного архіву в Лондоні, англійською мовою) та їх переклади українською. 2 вид., с. 104 : "З уваги на об’єктивність та докладність звітів англійського посла в Москві, його звіти мають особливо важливе значення для оцінки подій в Україні, особи гетьмана Мазепи та його політики".

[Чешля М.] Cieśla M. Rudolf Gottschal i jego dramat historyczny "Mazepa". – Slavia orientalis, 1973, № 2, s. 189 – 200.

"Рудольф Готшаль та його історична драма 'Мазепа'."

[Бабинський Г.] Babinsky H.F. The Mazeppa legend in european romanticism. – New York : Columbia university press, 1974.

Шифр НБУ : ?

"Легенда про Мазепу у європейському романтизмі".

Шутой В.Е. Историзм "Полтавы" Пушкина. – Вопросы истории, 1974 г., № 12, с. 114 – 126.

С. 114 : "Її автора звинувачували в антиісторизмі, у зневазі до фактів, у викривленні подій, у фантазії та вигадках. До наших днів багато з цих звинувачень, попри необґрунтованість, лишаються неспростованими". С. 115 : "Мета нарису – довести, що і в даному випадку Пушкін був вірний правді історії".

С. 116 : [Пушкін про Мазепу] : "Однако же какой отвратительный предмет ! ни одного доброго, благосклонного чувства ! ни одной утешительной черты ! соблазн, вражда, измена, лукавство, малодушие, свирепость…"

Гол. джерела П. – Голіков та 1 вид. Бантиш-Каменського. Хоч не було ані козака, ані шапки з доносом, П. не викривив подій (с. 121); шлюбу Мотрони Кочубей з Чуйкевичем не було; документ.відомостей про Мотрону після 1704 р. нема. Хоч Орлик не катував Кочубея, але П. і тут не помилився. С. 125 : автор не бачить помилки в примітці П. про Орлика : "прийняв магометанську віру та помер в Бендерах біля 1736 р." [Можливо, П. був на рівні історичних знань свого часу, але автор намагається довести, що П. – на рівні сучасних знань, випередив свій час на 150 років.]

[Субтельний О.] Subtelny O. On the eve of Poltava : the letters of Ivan Mazepa to Adam Sieniawski 1704 – 1708. – New York : 1975. – 159 p.

Шифр НБУ : ?; НТШН

"Напередодні Полтави : листи Івана Мазепи до Адама Сенявського 1704 – 1708 рр." ". 54 листи Мазепи до Сенявського; 8 листів Франтішка Ґрабії (представника Сенявського при Мазепі) до Сенявського.

Рец. : Мацьків Т. Листування Івана Мазепи з Адамом Сінявським. – УІ, 1981 р., № 1-4, с. 192 – 199.

Млиновецький Р. Гетьман Мазепа в світлі фактів і дзеркалі "історії". – Торонто : 1976 р. – 476 с.

Цапенко М.П. По западным землям курским и белгородским. – М. : Искусство, 1976 г. – 144 с.

Шифр НБУ : АО212967

В т.ч. є про палати І.С.Мазепи у с.Іванівське Курської обл. (між Рилськом та Льговом).

Мацьків Т. Чи Мазепа справді запросив Карла_12 в 1708 році ? – "Збірник на пошану проф.др.Олександра Оглоблина", Нью-Йорк, 1977 р., с. 72 – 84.

2 вид. : Мацьків Т. Англійський текст Зборівського договору з 1649 р. та інші вибрані статті. – Вид.М.П.Коць, 1993 р., с. 150 – 163.

2 вид., с. 155 : "Питання, чому шведський король повернув з наміченого шляху Мінськ-Смоленськ-Москва на Україну, належить до найбільш контроверсійних, і досі належно не вияснено, чому Карл_12 змінив своє рішення і яку ролю в цьому рішенні відіграв Мазепа". На підставі звіту англійського представника при Карлі Дж.Джефрейса від 8.10.1708 р. вказано, що Карл сам вирішив йти на Україну, і то проти бажання Мазепи.

Додаток : 7.10.1708 р. табір при с.Млини (4 милі від Стародуба). Д.Джефрейс – до державного секретаря Генрі Бойля (англ.мовою).

[Субтельний О.] Subtelny O. Mazepa, Peter_1, and the question of treason. – Harvard Ukrainian Studies, 1978, v. 2, p. 158 – 183.

"Мазепа, Петро_1 і питання зради".

Мацьків Т. Князь Іван Мазепа – гетьман України. – Український історик, 1979 р., № 1-4, с. 55 – 68.

[Мацьків Т.] Mackiw T. Mazepa's title : prince of the Holy Roman empire. – Nationalities papers, 1979, v. 7, № 1, p. 95 – 100.

Шифр НБУ : Ж40474

"Титул Мазепи – князь священної Римської імперії".

[Струмінський Б.] Struminsky B. Mazepiana in the Harvard manuscript collection. – Harvard ukrainian research institute : offprint series, 1980, № 27, p. 64 – 80.

"Мазепіана в гарвардській колекції рукописів".

[Сеник С.] Senyk S. Two Maria Magdalenes : notes on the genealogy of the Mazepa family. – Varia Ukrainische Freie Universität, 1981, Bd. 18, S. 146 – 154.

"Дві Марії Магдалини : зауваження до генеалогії роду Мазепи".

[Субтельний О.] Subtelny O. The mazepists : ukrainian separatism in the early 18-th century. – New York : 1981. – 280 p.

2 вид. : К. : Либідь, 1994 р. – 239 с.

"Мазепинці : український сепаратизм п.18 ст."

2 вид., с. 153 : "Якщо розглядати діяльність мазепинців на широкому тлі, стає очевидним, що в багатьох аспектах вона чітко улягає в загальну модель повстань східноєвропейської знаті п.18 ст. Як і Ракоці, Кантемир, Паткуль та Лещинський у своїх країнах, Мазепа й Орлик очолювали боротьбу української еліти проти чужоземного абсолютизму".

Рец. : Мацьків Т. Студія про мазепинців. – УІ, 1983 р., № 2-4, с. 169 – 175 [прихильна].

[Стецик І.] Stecyk I. Mazepa, prince d'Ukraine. – Paris : Balland, 1981.

2 вид. : Всесвіт, 1992 р., № 1-2, с. 3 – 82 [український переклад Г.Філіпчук].

Шифр НБУ : ?

"Мазепа, князь України".

[Жуковський А.] Joukovski A. Mazepa et la France de Louis_14. – Echanges (Paris), 1982, № 48, p.

"Мазепа і Франція Людовіка_14".

[Крамар Є.1] Крамар Є. Справа Кочубея й Іскри. – Визвольний шлях, 1982 р., № 12, с. 1474 – 1482; 1983 р., № 1, с. 57 – 67.

2 вид. : Крамар Є. Дослідження з історії України. – Торонто : Смолоскип, 1984 р., с. 111 – 135.

3 вид. : "Іван Мазепа і Москва", К., Рада, 1994 р., с. 85 – 106.

3 вид., с. 86 – 87 : Панівним є "ретроспективний погляд на донос, вірогідність якого визнається на підставі пізнішого Мазепиного вчинку, а не з матеріалів самої справи. Однак подібний погляд дуже поширений. На цьому грунті виникла думка якщо не про явну незаконність, то бодай про помилковість розгляду доносу, про вирішальну ролю у цій справі самого Мазепи, продажність слідчих-суддів тощо".

Висновки автора такі : Мазепа не мав ніякого впливу на перебіг процесу; слідство було проведене у відповідності з чинними тоді процесуальними порядками і згідно цих порядків донос було визнано наклепом; вирок у справі донощиків (в тому числі смерть Кочубею та Іскрі) виніс особисто цар Петро; після "зради" Мазепи ніхто з причетних до процесу не заявляв про неправомірність чи помилковість слідства.

[Мацьків Т.] Mackiw T. Report of the english envoy in Vienna on Mazepa in 1708. – The ukrainian quarterly, 1983, v. 39, № 4, p. 366 – 377.

"Повідомлення англійського посла у Відні про Мазепу з 1708 р."

[Мацьків Т.] Mackiw T. Iwan Mazepa – Hetman der Ukraine and Reichsfürst des "Heiligen Römischen Reiches" : 1639 – 1709. – Jahrbuch der Ukrainekunde, 1983, Bd. 20, S. 127 – 151.

"Іван Мазепа – гетьман України та імперський князь священної Римської імперії".

[Мацьків Т.] Mackiw T. English reports on Mazepa, hetman of Ukraine and prince of the holy Roman empire. – Munich-Toronto : 1983.

Шифр НБУ : ?

"Англійські повідомлення про Мазепу, гетьмана України та князя священної Римської імперії".

[Пеленська К.] Pelenska C. Delacroix's "Mazepa" oil painting rediscovered. – Harvard Ukrainian Studies, 1983, v. 7, p. 507 – 519.

"Заново відкрита олійна картина Делакруа 'Мазепа'."

[Паульс Д.] Pauls J.P. Ukrainian musical motives in Tchaikovsky's opera "Mazepa". – Науковий збірник Українського вільного університету, 1983 р., т. 10, с. 772 – 778.

"Українські музичні мотиви в опері Чайковського 'Мазепа'."

Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа в працях М.Грушевського. – Український історик, 1984 р., № 1-4, с. 111 – 122.

2 вид. : Мацьків Т. Англійський текст Зборівського договору з 1649 р. та інші вибрані статті. – Вид.М.П.Коць, 1993 р., с. 43 – 54;

3 вид. : "Іван Мазепа і Москва", К., Рада, 1994 р., с. 147 – 163.

3 вид., с. 154 : "Грушевський стоїть на становищі, що шведсько-український договір не був особистий каприз Мазепи, а як діло цілої старшинської верстви, щоб визволити Україну з-під російської зверхності".

С. 156 : "Грушевський добачає трагедію Мазепиних планів в його внутрішній політиці, яку він дуже критикує".

С. 157 : "Грушевський пише, що Мазепа ніколи не втішався популярністю серед українського загалу".

С. 158 : "На оборону Мазепи треба сказати, що він мусів втримувати свої зв’язки зі шведами в таємниці навіть перед своїми співробітниками – членами свого уряду, бо над його головою все висів меч Дамокля у вигляді доносів до Москви" [тобто автор обережно закидає Грушевському помилку : справа Мазепи не була справою старшини, яка нічого про його задум не знала].

[Пінчук Ю.А.] Пинчук Ю.А. Исторические взгляды Н.И.Костомарова. – К. : Наукова думка, 1984 г. – 192 с.

Шифр НБУ : ВА409938

С. 15 : "Вдаючись до фальсифікацій, з реакційних позицій звертались до історіографічної спадщини К. націоналістичні вульгаризатори й зрадники українського народу з табору буржуазно-націоналістичної еміграції (за кордоном), викриті совєтськими вченими у їхніх буржуазно-націоналістичних мудруваннях".

С. 72 : "В статті К. 'Дві руські народності' хоча й містяться помилкові трактування, йдеться про різницю між двома руськими народностями, що були ним необгрунтовано перебільшені (це докладно розкрито й спростовано в історіографії), а не про суперечності, 'окремішність', національну відособленість, як це намагаються довести в своїх 'теоріях' буржуазно-націоналістичні письменники за кордоном".

С. 143 : "Бути вільним, в розумінні козацьких ватажків, відмічав К., означало мати такі права, яких не мали інші; до способів влаштувати свободу, рівну для всіх, ніхто не намагався додуматись".

С. 160 : "На відміну від українських буржуазних націоналістів типу так званої школи М.Грушевського, що намагався сфальсифікувати 'славу' І.Мазепі – душителю народних мас, зраднику Росії й України, К. характеризував цього гетьмана негативно, показавши його як зрадника".

С. 183 : "К. ідеалізував республіканські начала у 'малорусів', в чому проявилася тенденція до націоналістичних поглядів".

Вишневський Л. Мазепа : історія життя і зради. – Наука і суспільство, 1985 р., № 9, с. 34 – 37.

Мацьків Т. Гетьман Мазепа в оцінці М.Костомарова. – Український історик, 1986 р., № 3-4, с. 5 – 14.

2 вид. : Мацьків Т. Англійський текст Зборівського договору з 1649 р. та інші вибрані статті. – Вид.М.П.Коць, 1993 р., с. 55 – 64;

3 вид. : "Іван Мазепа і Москва", К., Рада, 1994 р., с. 124 – 136.

3 вид., с. 131 – 132 : "К. схарактеризував Мазепу як польського пана, кар’єриста й егоїста, що в першу чергу кермувався власними інтересами, а не добром України, яку він хотів віддати Польщі, і тому український нарід не хотів піти слідами гетьмана […] Така негативна оцінка Мазепи тим більше дивна й незрозуміла, бо К. був свідомий того, що джерела з російського архіву односторонні і ненадійні […] Осудивши Мазепу, К. хотів висловити вірність царському урядові та переконати його, що діяльність тогочасних українських діячів не має нічого спільного з мазепинством і не наставлена вороже до російської імперії".

[Косачевська Є.М.] Косачевская Е.М. Н.А.Маркевич. – Лг. : и-во Ленинград.ун-та, 1987 г. – 286 с.

С. 5 : "Творчий та життєвий шлях М. не був гладким. Його характеризують суперечливість, часом непослідовність, нечіткість ідеологічних позицій, що проявлялось як у певній ідеалізації історичного минулого України, так і в нерозумінні історичного значення наростаючої антифеодальної боротьби народних мас".

С. 157 : "Особливо негативно характеризував історик Мазепу та його діяльність в період російсько-шведської війни, картаючи його як ізмєнніка й зрадника. Історик багаторазово підкреслював, що зрада Мазепи Петрові була зрадою й українському народові".

С. 266 : "Труди М. викривали кумирів буржуазного націоналізму – Мазепу, Брюховецького, Дорошенка. Вони були просякнуті ідеалами братерства народів".

Горбач О. Універсал гетьмана Івана Мазепи з 10.12.1700 р. – Український історик, 1987 р., № 1-4, с. 67 – 69.

Зі згадкою про Івана Дяківського, колишнього конюшого І.С.Мазепи.

Винар Л. Універсал Івана Мазепи для Івана Дяківського : історіографічна замітка. – Український історик, 1987 р., № 1-4, с. 70 – 71.

Кролевецький сотник І.Дяківський був раніше конюшим на дворі Мазепи. Це перша згадка про існування такої посади.

Вергун І. Гетьман Іван Мазепа у французькому мистецтві, літературі, енциклопедіях, історіографії. – Визвольний шлях, 1987 р., № 12, с. 1376 – 1383; 1988 р., № 1, с. 68 – 87; № 2, с. 210 – 226.

Небелюк М. Мазепа в оцінці Вольтера. – Український історик, 1987 р., № 1-4, с. 72 – 82.

2 вид. : "Іван Мазепа і Москва", К., Рада, 1994 р., с. 108 – 123.

2 вид., с. 109 – 110 : "Документально стверджено, що саме праці Вольтера стали джерелом надхнення для поем про Мазепу найбільших західноєвропейських романтичних поетів, Байрона та Гюго".

Далі перекладено уривки про Україну з твору В. "Історія Карла_12". "Ці згадки дуже скупі й фрагментарні, при цьому не надто прихильні, але й не ворожі, можна сказати, невтральні й якоюсь мірою навіть об’єктивні" (с. 119). В наступному творі – "Історії Росії за Петра Великого" – "Україна вже не відрубна країна, а російська провінція з деякими лише привілеями, якою управляє гетьман як провінційний губернатор, наставлений царським двором" (с. 120). І з цього твору також перекладено виписки.

Шандрук П. Полтавська битва і її наслідки для України. – "пам’ятна книга 50-ліття Союзу бувших українських вояків у Канаді", Гамільтон, 1987 р., с. 303 – 314.

2 вид. : "Іван Мазепа і Москва", К., Рада, 1994 р., с. 66 – 75.

2 вид., с. 75 : "Постать Мазепи стала символом українського патріотизму через його, хоч би й спізнене, рішення боротися проти московського насильства і неволі, стала символом прагення українського народу до державної незалежності, стала настільки популярною, що зробилася для нас позитивним, а для Москви негативним окресленням українського визвольного руху".

Котляр М.Ф. Микола Іванович Костомаров і його життєпис політичного авантюриста [І.С.Мазепи]. – Український історичний журнал, 1988 р., № 8, с. 134 – 140.

[Наливайко І.Н.] Наливайко И.Н. Гербы древнего города [Лубны]. – "1000-летие города Лубен : ТД", Лубны, 1988 г., с. 17 – 18.

С. 18 : "Лубенські козаки не підкорились ізмєнніку Виговському а пізніше зраднику Мазепі. Вони завжди були провідниками єднання російського і українського народів".

[Мацьків Т.] Mackiw T. Mazepa's love affair and its veracity. – The ukrainian quarterly, 1988, v. 44, № 1-2, p. 100 – 107.

"Любовна пригода Мазепи та її правдивість".

Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1689 – 1709 рр. – Мюнхен : 1988 р. – 286 с.

2 вид. : К.-Пл. : 1995 р. – 312 с.

Шифр НБУ : Т3(2Ук) / М-367 (1 вид.) зал укр. 4107 укр. (1 вид.)

2 вид., с. 36 : "Моєю метою не є писати біографію чи оцінку Мазепи, але радше представити, як чужинці в західній Європі писали про гетьмана та як його оцінювали, наскільки тодішня оцінка відповідає історичним фактам та історичній правді".

Додано 17 уривків з європейських джерел про Мазепу, 28 ілюстрацій.

Барабаш Ю. Іван Мазепа – ще одна літературна версія. – Київ, 1988 р., № 12, с. 140 – 149.

Шифр НБУ : Ж14227

Про поему В.Сосюри "Мазепа".

Сосюра В. Мазепа : поема. – Київ, 1988 р., № 12, с. 77 – 107; 1990 р., № 8, с. 66.

Шифр НБУ : Ж14227

Винар Л. Олександер Оглоблин як дослідник гетьмана Івана Мазепи і його доби. – Український історик, 1989 р., т. 26, № 4, с. 44 – 49.

Марочкін В. Гірка чаша Івана Мазепи. – Україна, 1989 р., № 25, с. 14 – 16.

Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа і Москва. – Український історик, 1989 р., № 4, с. 7 – 16; 1990 р., № 1-4, с. 45 – 54; 1991 р., № 1-2, с. 82 – 94.

2 вид. : "Іван Мазепа і Москва", К., Рада, 1994 р., с. 11 – 47.

3 вид. : Оглоблин О. Студії з історії України. – Нью-Йорк : 1995 р., с. 131 – 161.

2 вид., с. 16 : "Ми можемо тільки визнати щирість й одвертість нашого історичного ворога [= Москви]. Він не тільки прокляв Мазепу, але й сказав нам ясно, за що він його прокляв. А прокляв він його за те, що Мазепа хотів визволити Україну від московської влади, хотів зробити її незалежною українською державою і для того мусів розірвати ті стосунки, які перед тим в’язали Україну з Москвою".

С. 46 : "Гетьман Мазепа не належав ні до кримської, ні до польської орієнтації, він мав українську орієнтацію. Може дехто спитає, чи були ще якісь інші орієнтації тоді на Україні ? Невже ж не було орієнтації московської ? Виявляється з уважного дослідження всіх документальних даних, що в керівних колах української старшини, у всіх поважних політичних колах України не було жодного сліду московської орієнтації". [Якщо Кочубей, за автором, належав до кримської орієнтації, то чого він поїхав з доносом не до хана, але до царя ? Цього я не годен зрозуміти].

Пеленський Є.Ю. Літературна спадщина Мазепи. – Оттава : Полтава, 1989 р. – 32 с.

Мацьків Т. Як була вирішена битва під Полтавою ? – Український історик, 1989 р., № 4, с. 17 – 28.

2 вид. : Мацьків Т. Англійський текст Зборівського договору з 1649 р. та інші вибрані статті. – Вид.М.П.Коць, 1993 р., с. 171 – 182.

3 вид. : "Іван Мазепа і Москва", К., Рада, 1994 р., с. 51 – 65.

3 вид., с. 57 : "В дійсності причиною, чому Карло_12 несподівано повернув на Україну, було не запрошення Мазепи, а те, що цар, відступаючи, наказав за собою все нищити, а населення евакуювати".

Брайчевський М., Марочкін В. Іван Мазепа : правда і вигадки : полемічні нотатки. – Україна, 1990 р., № 6, с. 10 – 12.

Вінтоняк О. Анатема на гетьмана Мазепу. – Український історик, 1990 р., № 1-4, с. 64 – 70.

2 вид. : Дніпро, 1990 р., № 8, с. 110 – 113.

3 вид. : "Іван Мазепа і Москва", К., Рада, 1994 р., с. 76 – 84.

4 вид. : Україна, 1994 р., № 4, с. 26 – 28.

5 вид. : "Неправда московських анафем", К., 1999 р., с. 164 – 179.

3 вид., с. 83 : "Не хто інший, тільки церква може виголошувати анатему і то виключно за єретичну науку віри, або за тяжкі моральні злочини. Анатеми відбувалися завжди на вселенських соборах або на помісних і виключно від духівництва. Чинникам державно-політичним, не ієрархічним, право анатемування не було дане. Проте в московських державних і церковних відносинах уживання анатеми увійшло віддавна в сталу систему, виявляючи узурпаційну ненормальність".

[Коропецький Р.] Koropeckyj R. The slap, the feral child and the steed : Pasek settles accounts with Mazepa. – Harvard Ukrainian Studies, 1990, v. 14, № 3-4, p. 415 – 426.

"Ляпас, … дитина і кінь : Пасек зводить порахунки з Мазепою".

Марочкін В. Бунтівний гетьман. – Україна, 1990 р., № 6, с.

2 вид. : "Іван Мазепа", К., 1992 р., с. 86 – 91.

[Кравець Я.І.] Боплан Г.Л. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їх останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – Льв. : Каменяр, 1990 р. – 300 с.

Шифр ІАК : Т3(2Ук) / Б-81

Кравець Я. "От де, люде, наша слава…" – с. 3 – 16.

Боплан Г.Л. Опис України. – с. 17 – 114.

Меріме П. Українські козаки та їх останні гетьмани [Б.Хмельницький; І.Мазепа; твір 1854 р.]. – с. 115 – 141.

Меріме П. Богдан Хмельницький. – с. 142 – 301.

[Булгарін Ф.В.] Булгарин Ф.В. Сочинения. – М. : Современник, 1990 г. – 702 с.

Шифр НБУ : ВА529788

В т.ч. : Мазепа : исторический роман [твір 1834 р.]. – с. 367 – 634.

Колісник Г. З меча і до орала. – К. : Радянський письменник, 1990 р. – 543 с.

Мазепа-гетьман : роман. – с. 5 – 242 [твір 1988 – 1989 рр.]

Дорога до суду Сави Чалого : повість. – с. 243 – 286.

Полин чорний, мак гіркий : роман. – с. 287 – 543 [твір 1986 – 1987 рр. про знесення Запорізької Січі в 1775 р.].

Мордовцев Д.Л. Царь и гетман : историческая повесть. – М. : Книга, 1990 г. – 296 с.

2 вид. : К. : 1992 г. – 304 с.

Шифр НБУ : ВА522503 (1 вид.) ВА549124 (2 вид.)

Твір 1880 р. Цар = Петро_1, гетьман = І.С.Мазепа. Події 1702 – 1709 рр.

[Шевчук В.О.] Мазепа І. Листи до Мотрони Кочубеївни. – пам’ятки України, 1991 р., № 6, с. 42 – 44.

Мицик Ю.А. Невідомі документи Івана Мазепи. – пам’ятки України, 1991 р., № 6, с. 56 – 58.

9.07.1690 р. Батурин. Універсал на підтвердження прав Глухівського жіночого монастиря на с.Березу.

4.06.1694 р. Брусилівський перевіз на р.Снов. Універсал для чернігівського полковника Якова Лизогуба із забороною чинити утиски П’ятницькому жіночому монастирю в Чернігові.

14.01.1696 р. Батурин. Універсал про підтвердження прав Київської митрополії на озера Расин та Бабин під Козельцем.

Дзьобан О. Чотири документи Івана Мазепи 1705 р. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1991 р., т. 222, с.

Плохій С.М. Покрова богородиці в Україні. – пам’ятки України, 1991 р., № 5, с. 33 – 39.

Культ Покрови в к.17 – 18 ст.; почав поширюватись за гетьманування Мазепи (закладання церков; малювання ікон). С. 37 : "Козацькій еліті і народній масі вдалося створити своєрідний та оригінальний тип культури, одним з багатьох складників якого став покровський культ".

Андрусяк М. Щедрою десницею вашею… – пам’ятки України, 1991 р., № 6, с. 26 – 31.

Церкви, збудовані коштом І.Мазепи.

Крупницький Б. Мазепа в світлі психологічної методи. – "Мазепа : людина й історичний діяч", К., 1991 р. с. 33 – 43.

Шифр НБУ : Р75699

Луців В. Життя і смерть гетьмана Мазепи на чужині. – "Мазепа : людина й історичний діяч", К., 1991 р. с. 29 – 32.

Шифр НБУ : Р75699

[Макаров А.М.] Іван Мазепа Листи та вірші. Мазепа – будівничий. – К. : 1991 р. – 72 с.

Шифр НБУ : ?

З розвідкою А.Макарова "Мазепа – будівничий".

Маланюк Є. Illustrissimus dominus Mazepa – тло і постать. – К. : Обереги, 1991 р. – 45 с.

2 вид. : Всесвіт, 1992 р., № 1-2, с. 4 – 5, 83 – 89.

Шифр НБУ : Р75024; ІАК : Т3(2Ук) / М-13

Мацьків Т. 1687 – 1709 : неупереджені свідчення західноєвропейських сучасників. – пам’ятки України, 1991 р., № 6, с. 34 – 35.

Витяги з книги "Гетьман Мазепа в західноєвропейських джерелах".

Оглоблин О.П. Гетьман Іван Мазепа і духовне життя України. – пам’ятки України, 1991 р., № 6, с. 16 – 19.

[Уривок з якогось твору – не вказано, якого; але ми знаємо, що це з книги "Гетьман Мазепа та його доба" (ЗНТШ, 1960 р., т. 140)].

Саченко С. Мазепа – будівничий. – Наука і суспільство, 1991 р., № 4, с. 41 – 46.

Сергійчук В.І. Чи зрадив українському народу Мазепа ? Погляд на історичну постать в умовах перебудови. – Вісник Київського університету. Серія історія, 1991 р., № 1, с. 29 – 43.

Славутич Я. "Озмітеся всі за руки…" : гетьман Іван Мазепа як поет. – Київ, 1991 р., № 3, с. 97 – 103.

Субтельний О. Порівняльний підхід у дослідженні постаті Мазепи. – Український історичний журнал, 1991 р., № 2, с. 125 – 129.

Шевчук В.О. І славили, і ганили… : Іван Мазепа в давній українській поезії. – пам’ятки України, 1991 р., № 6, с. 36 – 39.

С. 36 : "До гетьманування І.Мазепи панегірична традиція на честь козацьких гетьманів була вже не тільки встановлена, а й розроблена". Панегірики І.Орновського, С.Яворського, П.Орлика, Д.Туптала, П.Армашенка, А.Стаховського. "Гетьмана славили як полководця, мецената і мудрого провідника української держави" (с. 37). Антимазепинські вірші – анонімні, С.Яворського, Ф.Прокоповича. С. 39 : "Загалом українській поезії огуджування (до того ж злісне) її національного героя честі не складає".

Струкевич О.К. Палій і Мазепа як історіографічні стереотипи. – "Історія України : дослідження та інтерпретації", К., 1991 р., с.

Борщак І. Мазепа. Орлик. Войнаровський : історичні есе. – Льв. : Червона калина, 1991 р. – 255 с.

Шифр НБУ : ВА530703

Єфремов Ю. Історичні портрети : Хмельницький і Мазепа. – К. : 1991 р.

[Збірка_праць] Гетьмани України : історичні портрети. – К. : 1991 р. – 215 с.

Шифр НБУ : ВА531618

1. Дзира Я. Згадаймо праведних гетьманів. – с. 3 – 6.

2. Лемерсьє-Келькеже Ш. Дмитро Вишневецький. – с. 7 – 24.

3. Антонович В. Петро Сагайдачний. – с. 25 – 32.

4. Левицький О. Богдан Хмельницький. – с. 33 – 44.

5. Антонович В. Іван Виговський. – с. 45 – 52.

6. Антонович В. Юрась Хмельниченко. – с. 53 – 60.

7. Антонович В. Павло Тетеря. – с. 61 – 68.

8. Антонович В. Іван Брюховецький. – с. 69 – 76.

9. Антонович В. Петро Дорошенко. – с. 77 – 84.

10. Антонович В. Демко Многогрішний. – с. 85 – 92.

11. Дзира Я. Михайло Ханенко. – с. 93 – 100.

12. Хоткевич Г. Іван Мазепа. – с. 101 – 150.

13. Хорунжий Ю. Пилип Орлик. – с. 151 – 158.

14. Василенко М. Павло Полуботок. – с. 159 – 208.

15. Дзира Я. Данило Апостол. – с. 207 – 214.

Хоткевич Г.М. Два гетьмани [Б.Хмельницький, І.Мазепа]. – К. : Дніпро, 1991 р. – 107 с.

Шифр НБУ : ВА534908

Фоменко В.М. Іван-Іларіон Мигура-Плаксич та українська панегірична гравюра. – "Українське барокко та європейський контекст", К., Наукова думка, 1991 р., с. 122 – 128.

Панегірична гравюра з’явилась в Україні в к.17 ст. у колі Києво-Могилянської академії. І.Мигура – вихованець і викладач КМА, з 1709 р. – ігумен Крупицького Батуринського монастиря. Відомо 27 його мідеритів 1702 – 1712 рр. Аналізуються панегірики Г.Одорському, С.Яворському, І.Мазепі, В.Ясинському.

Господин А. Його зоря славна вождя знаменує. – пам’ятки України, 1991 р., № 6, с. 31 – 33.

С. 31 : "Постать гетьмана Мазепи можна, безперечно, поставити поруч таких образів, як Прометей, Мойсей, Фауст, Дон-Жуан" [за їх роллю в літературі]. Аналіз літературних творів про Мазепу в Європі.

Горак Р. Крик Івана Мазепи. – Дзвін, 1991 р., № 2, с. 91 – 100.

Про роман Б.Лепкого про Мазепу.

Левчик Н. "Руїна" – роман [М.П.Старицького] про Мазепу. – Київ, 1991 р., № 6, с. 61 – 62.

Лепкий Б.С. Не вбивай. Батурин. – Льв. : Каменяр, 1991 р. – 488 с.

2 вид. : К. : Дніпро, 1992 р. – 535 с.

Шифр НБУ : ВА539525 (1 вид.) ВА544066 (2 вид.)

Лепкий Б.С. З-під Полтави до Бендер. Крутіж. – Льв. : Червона калина, 1991 р. – 335 с.

Шифр НБУ : ВА537373

Єрмак О. Гетьманування І.С.Мазепи в оцінці В.Б.Антоновича. – "Північна війна та її наслідки для України", Пл., 1992 р., с.

Кравченко В.В. Рукописна "История Малой России" Д.М.Бантиша-Каменського. – Київська старовина, 1992 р., № 5, с. 65 – 67.

Зберігається в бібліотеці ім.Салтикова-Щедріна в Петербурзі. Без 1 тому. Текст 1-го видання 1822 р. має зміни проти цього рукопису : "Зміни мали цензурний характер і були спрямовані на те, щоб знизити рівень звучання станового патріотизму українського дворянства і виключити все, що могло нагадати завуальовану критику кріпацтва". Вилучено також дисти Мазепи до Мотрі Кочубей.

Шевчук В. Козацька держава. – Розбудова держави, 1992 р., № 1, с. 44 – 51; 1992 р., № 2, с. 24 – 32; 1992 р., № 4, с. 24 – 31; 1992 р., № 6, с. 47 – 56; 1993 р., № 2, с. 31 – 47; 1993 р., № 5, с. 44 – 52; 1993 р., № 7, с. 46 – 56; 1993 р., № 9, с. 26 – 44; 1994 р., № 1, с. 42 – 50; 1994 р., № 9, с. 54 – 64; 1996 р., № 8, с. 37 – 39; 1996 р., № 9, с. 31 – 34; 1996 р., № 10, с. 34 – 42.

Окр. : К. : Абрис, 1995 р. – 389 с.

Шифр НБУ : ВА567074

1. Давня українська поезія як речник державотворення.

2. Богдан Хмельницький – фундатор козацької держави.

3. Іван Виговський і його державотворча програма.

4. Петро Дорошенко та Острозька комісія.

5. Державні заходи Івана Самойловича.

6. Політичний ідеаліст 2 п.17 ст. Петро Іваненко (Петрик) і його спроба повторити чин Богдана Хмельницького.

7. Визвольна акція Івана Мазепи та його система державотворення.

8. Місія Пилипа Орлика.

9. Іван Скоропадський та його спроби врятувати українську державність.

10. Боротьба Павла Полуботка за збереження решток української автономії.

11. Данило Апостол і його реанімаційні зусилля щодо збереження козацької держави.

12. Гетьман Кирило Розумовський та кінець козацької держави.

13. Українські літописи 17 – 18 ст. як чинник державотворення.

14. Утопічне державотворче мислення в давній українській літературі.

С. 8 : "Отсі дві великі речі – відсутність єдності і віра в те, що хтось нам допоможе стати на ноги і збудувати власну державу, більше всіх ворогів нас знищували й умаляли, і поки не усвідомимо цих найбільших своїх хвороб та болячок, поти не зведемося з колін і не станемо рівними серед рівних".

Пуцко В.Г. Гетьман Іван Мазепа – меценат українського церковного мистецтва. – "Церковний календар на 1992 р.", Санок, 1992 р., с. 152 – 170.

Сергійчук В.І. Кого зрадив гетьман Мазепа ? – К. : 1992 р. – 69 с.

Шифр НБУ : В338844/1

Сергійчук В. Заради всієї України [про І.Мазепу]. – Всесвіт, 1992 р., № 1-2, с. 90 – 95.

Шифр НБУ : ЖС27966

[Шевчук В.О.] Іван Мазепа : художньо-документальна книжка. – К. : Веселка, 1992 р. – 132 с.

Шифр НБУ : ВС29169; ІАК : Т3(2Ук) / М-13

[Єфремов Ю.М.] Ефремов Ю.М. Украина и "Руина" : от Хмельницкого к Мазепе. – К. : 1992 г. – 58 с.

Горбенко С. До аналізу внутрішньої політики гетьмана І.С.Мазепи напередодні полтавської облоги. – "Північна війна та її наслідки для України", Пл., 1992 р., с.

Чепіга І. Національна святиня [Пересопницьке євангеліє]. – Київська старовина, 1992 р., № 4, с. 6 – 10.

Спочатку знаходилось у Пересопницькому монастирі; в 1701 р. І.Мазепа передав його до переяславської кафедри. Українські мовні особливості.

Волков А.Р. Іван Мазепа – традиційной образ літератур європейського регіону. – "Духовне відродження слов’ян у контексті європейської та світової культури", Чв., 1992 р., т. 1, с. 84 – 85.

Періоди трактування образу : часів гетьманування Мазепи; після Полтавської битви; напівхудожні твори 18 ст.; романтизм (Байрон, Гюго, Словацький). Пушкін поєднав мотиви кохання до Мотрі та переходу до шведів. Сучасний етап почався з 1920-х рр. : художні біографії, романи, поема, вірші.

Герасимова Г.П. Образ Івана Мазепи в європейських літературах 17 – 18 ст. – "Духовне відродження слов’ян у контексті європейської та світової культури", Чв., 1992 р., т. 1, с. 47 – 48.

У творах київської поетичної школи 1689 – 1705 рр. У творах із засудженням зради 1708 – 1710 рр. У Вольтера ("Історія Карла_12", 1731 р.).

Камаринець Т. Твір європейського звучання. – Дзвін, 1992 р., № 11-12, с. 154 – 158.

Роман Б.Лепкого про Мазепу.

Іваничук Р.І. Орда : історичний роман. – Льв. : Просвіта, 1992 р. – 199 с.

2 вид. : Дзвін, 1992 р., №№ 1 -2.

Шифр НБУ : ВА543311

Твір 1989 – 1991 рр., в історично-фантастичному роді, про Мазепу 1708 – 1709 рр.

Мицик Ю.А. Листи Івана Мазепи та Пилипа Орлика. – Бористен, 1993 р., № 4, с. 5 – 6.

30(19).09.1701 р. І.С.Мазепа – до невідомої особи про С.Палія.

17(6).03.1706 р. П.Орлик – до почепського сотника Лук’яна Рославця про секретні контакти з польським королем С.Лещинським.

16(5).11.1707 р. П.Орлик – до Л.Рославця, щоб той не обтяжував почепських козаків надмірними повинностями.

Мацьків Т. Англійський текст Зборівського договору з 1649 р. та інші вибрані статті. – [Нью-Йорк :] Вид.М.П.Коць, 1993 р. – 303 с.

1. Англійський текст Зборівського договору з 1649 р. – с. 13 – 28 (УІ, 1970 р., № 1-3, с. 110 – 121).

2. Гетьман Іван Мазепа – князь священної Римської імперії. – с. 29 – 42 (УІ, 1966 р., № 3-4, с. 33 – 40).

3. Гетьман Іван Мазепа в працях М.Грушевського. – с. 43 – 54 (УІ, 1984 р., № 1-4, с. 111 – 122).

4. Гетьман Мазепа в оцінці М.Костомарова. – с. 55 – 64 (УІ, 1986 р., № 3-4, с. 5 – 14).

5. Гравюра Мазепи з 1706 р. – с. 65 – 70 (УІ, 1966 р., № 1-2, с. 69 – 72).

6. Декілька завваг до статті "Мазепа : історія життя і зради". – с. 71 – 82 ("Альманах українського народного союзу", Джерзі Сіті (Нью Йорк), 1987 р., с. 89 – 100).

7. Найстарші американські газети про Україну. – с. 83 – 87 (УІ, 1969 р., № 1-3, с. 106 – 109).

8. Україна в звітах англійського посла у Москві, 1705 – 1710 рр. – с. 88 – 117 (УІ, 1972 р., № 1-2, с. 43 – 56; № 3-4, с. 72 – 84).

9. Цісарське посольство до Б.Хмельницького в 1657 р. у світлі австрійських документів. – с. 118 – 149 (УІ, 1973 р., № 3-4, с. 127 – 132; 1974 р., № 1-3, с. 65 – 75; № 4, с. 8 – 17).

10. Чи Мазепа справді запросив Карла_12 у 1708 р. ? – с. 150 – 163 ("Збірник на пошану проф.др.Олександра Оглоблина", Нью-Йорк, 1977 р., с. 72 – 84).

11. Чи кн.Ольга прийняла християнство у Царгороді ? – с. 164 – 170 (УІ, 1989 р., № 4, с. 17 – 28).

12. Як була вирішена битва під Полтавою. – с. 171 – 182 (УІ, 1989 р., № 4, с. 17 – 28).

Рецензії :

13. За співучасть світських істориків у Записках ЧСВВ. – с. 183 – 190 (Визвольний шлях, 1992 р., № 6, с. 750 – 757).

14. Кілька завваг до однієї дисертації про українську проблему в Польщі. – с. 191 – 203 (Визвольний шлях, 1985 р., № 10, с. 1242 – 1254).

15. Студія про мазепинців. – с. 204 – 210 (УІ, 1983 р., № 2-4, с. 169 – 175).

16. Листування Івана Мазепи з Адамом Сєнявським. – с. 211 – 218 (УІ, 1981 р., № 1-4, с. 192 – 199).

17. Jurij Bojko-Blochin Dmytro Ivanovyč Čyżevs'kyj. Beitrage zur ukrainischen Literaturgeschichte (1988). – с. 219 – 221. (УІ, 1989 р., № 1-3, с. 155 – 157).

18. Л.Винар Князь Дмитро Вишневецький (1964 р.). – с. 222 – 224 (УІ, 1971 р., № 3-4, с. 121 – 123).

19. Theophil Hornykiewicz Ereignisse in der Ukraine 1914 – 1922 deren Bedeutung und historische Hintergründe (1966). – с. 225 – 230 (УІ, 1966 р., № 3-4, с. 91 – 93; 1972, № 1-2, с. 132 – 135).

20. Літопис Самовидця (1971 р.). – с. 231 – 232 (УІ, 1976 р., № 1-4, с. 140 – 141).

21. Овсянников М.Ю. Новодевичий монастырь (1968 г.). – с. 233 (УІ, 1971 р., № 1-2, с. 123 – 124).

22. Три цікаві книжки. – с. 234 – 235 (Наш голос, 1985 р., т. 18, № 5, с. 93 – 94).

23. Пасіка В. У тенетах фальшивих теорій (1991 р.) – с. 235 – 237 (Наш голос, 1991 р., т. 23, № 11, с. 206 – 280).

24. Цікаві спогади про злочини НКВД у Вінниці. – с. 238 – 239 (Наш голос, 1992 р., т. 24, № 10, с. 184 – 185).

25. Simas Suziedélis Der heilige Casimer (1984). – с. 240 – 241 (УІ, 1985 р., № 1-4, с. 239 – 241).

26. Joseph T.Fuhrman Tsar Alexis, his reign and his Russia (1981). – с. 242 – 243 (УІ, 1983 р., № 2-4, с. 179 – 180).

Публіцистика :

27. Декілька завваг про українські студії на університеті ім.Монаша у Мельбурні. – с. 244 – 245 (Життя і церква, 1987 р., №№ 31-32).

28. Державна символіка – національна ідентичність. – с. 246 – 247 (Наш голос, 1992 р., т. 24, № 4, с. 54 – 57).

29. Per aspera ad astra, або успішний шлях українського лікаря на чужині. – с. 248 – 249 (Наш голос, 1993 р., т. 25, № 4, с. 57 – 58).

30. Перспективи перестройки. – с. 250 – 252 (Наш голос, 1990 р., т. 22, № 8, с. 141 – 143).

31. Перестройка у ретроспективі. – с. 253 – 254 (Наш голос, 1992 р., т. 24, № 1-2, с. 12 – 13).

32. Розвіяні ілюзії, або кінець Югославії. – с. 255 – 265 (Наш голос, 1992 р., т. 24, № 9, с. 155 – 158; № 10, с. 180 – 183; № 11, с. 202 – 204).

32. Справа термінології української історії в німецькій історіографії. – с. 266 – 268 (УІ, 1988 р., № 1-4, с. 223 – 225).

34. Ще до українсько-польських взаємовідносин : справа української державності в польській публіцистиці. – с. 269 – 275 (Сучасність, 1988 р., № 2, с. 66 – 72).

Спогади :

35. З пожовклих листків минулого Академічної гімназії у Львові. – с. 276 – 297 (Америка, 1986 р., №№ 176 – 186).

36. З доповідями по Україні. – с. 298 – 300 (Наш голос, 1992 р., т. 24, № 12, с. 230 – 232).

Вибрана бібліографія в чужих мовах. – с. 301 – 303.

Голобуцький В.О. Гетьман Мазепа і запорозькі козаки. – Рідна школа, 1993 р., № 3, с. 31 – 38.

Шифр НБУ : Ж22469

Ващенко О.Т. Роль Мазепи у піднесенні української культури к.17 – п.18 ст. – "Українська культурна спадщина 17 – 19 ст.", К., 1993 р., с. 8 – 10.

Освіта (здобуття титулу академії для Київського колегіуму); підтримка церкви (12 храмів збудовано, 20 реставровано його коштом); мистецтво.

[Збірка_праць] Мазепа : збірник. – К. : Мистецтво, 1993 р. – 240 с.

Шифр ІАК : Т3(2Ук) / М-13

Готвальд В. Мазепа.

Будизновський В. Гетьман Мазепа.

Борщак І. Мазепа – людина і історичний діяч.

Мацьків Т. Легенда і правда про Мазепу.

Мацьків Т. Мазепа – творець шведсько-українського союзу.

Мацьків Т. Французький дипломат Жан Балюз про Мазепу.

Поезія Івана Мазепи.

Листи Івана Мазепи до Мотрі Кочубеївни.

Угода та конституція Пилипа Орлика.

Порядок українських гетьманів.

Мацьків Т. Справа княжого титулу гетьмана Івана Мазепи. – Київська старовина, 1993, № 6, с. 100 – 102.

Лист І.Мазепи до цісаря Йосипа_1 не є автентичним. Він писаний почерком не Пилипа Орлика, підпис Мазепи на ньому не автентичний. Лист сфабриковано в Посольському приказі [з якою метою ? Може, таки на підставі звернення Мазепи ?]

Чуприна В. І.Мазепа і національно-визвольний рух в Україні в 2 п.17 – 1 п.18 ст. – "Історичне краєзнавство у відродженні духовності, культури, багатовікових національних традицій України", Луцьк, 1993 р., с. 154 – 155.

Апанович О.М. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі. – К. : Либідь, 1993 р. – 288 с.

Шифр НБУ : ВА553143

Збірник біографічних нарисів : П.Сагайдачний, Б.Хмельницький, І.Виговський, П.Дорошенко, І.Сірко, І.Мазепа, П.Орлик, П.Калнишевський.

[Болдирєв О.В.] Історичні постаті України. – Од. : Маяк, 1993 р. – 384 с.

Шифр НБУ : ВА550691

1. Болдирев О. Історія – це роман, який був насправді. – с. 3 – 11.

2. Лемерсьє-Келькеже Ш. Кондотьєр Дмитрашка [Д.Вишневецький]. – с. 12 – 23 (CMRS, 1969, v. 10, p. 258 – 279).

3. Яворницький Д. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний. – с. 24 – 64 (ЛЕКУАК, 1913 г., т. 9, с. 1 – 58).

4. Меріме П. Богдан Хмельницький. – с. 65 – 190.

5. Антонович В. Петро Дорошенко. – с. 191 – 195.

6. Борщак І., Мартель Р. Іван Мазепа. – с. 196 – 304 (Paris : Colman-Lévy, 1931. – 191 p.).

7. Мазепа І. Маніфест до українського війська і народу. – с. 307 – 309.

8. Костомаров М. Павло Полуботок. – 310 – 336 (РС, 1876 г., № 3, с. 500 – 525).

9. Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик. – с. 337 – 383.

Всі статті подані популярно, без наукового апарату.

[Машлянка Ю.] Maślanka J. Postać Mazepy w literaturze i sztuce europejskiej. – Krakowskie zeszyty ukrainoznawcze, 1993, t. 1-2, s. 42 – 49.

"Постать Мазепи у європейській літературі і мистецтві". Ф.Вольтер "Історія Карла_12" (1739 р.); Д.Байрон (1819 р.); В.Гюго (1829 р.); К.Рилеєв "Войнаровський" (1825 р.); О.Пушкін "Полтава" (1829 р.) + опера П.Чайковського; Ф.Равіта-Гавронський (1887 р.); Ю.Словацький (1840 р.); А.Мей "Король степів" (1849 р.); Р.Готшаль (1860 р.); А.Мютцельберг (1860 р.); Б.Брехт (1927 р.); Б.Лепкий (1926 – 1929 рр.); Мазепа в малярстві; є до 20 опер (але нема визначних).

[Мокрий В.] Mokry W. Postać Iwana Mazepy w trylogii Bohdana Łepkiego. – Krakowskie zeszyty ukrainoznawcze, 1993, t. 1-2, s. 271 – 280.

"Постать Івана Мазепи у трилогії Богдана Лепкого".

Шарварок О. "Собор Мазепин сяє, біліє…" або чи вважав Тарас Шевченко гетьмана зрадником українського народу. – Київ, 1993 р., № 3, с. 126 – 133.

[Кап Ж.] Rozénie ou les Moscovites by Charles-Henri D'Estaing with an introduction and notes by Jean-Pierre Cap. – New York : Boulder, 1993. – 154 p.

"Рожені або Московіти [- п’єса] Шарля-Анрі Д'Естенга [1729 – 1794 рр.], зі вступом та примітками Жана-П’єра Капа". Це п’єса про Катерину_1 (вона у п’єсі зветься Рожені) і Петра_1, у якій діє зрадник Іван Мазепа. П’єса надрукована вперше.

Анотація дана за рецензією : Євинч-Рудницька І. – ЗНТШ, 1997 р., т. 233, с. 529 – 531.

Старицький М. Молодість Мазепи : історичний роман. – Київ, 1993 р., №№ 10, 11.

Мацьків Т. Мазепіяна в "Українському історику". – Український історик, 1994 р., т. 31, № 120-123, с. 50 – 56.

С. 51 : "У той час як підсовєтська російська історіографія паплюжила ім’я нашого гетьмана, а радянські українські історики не могли стати в його обороні, на сторінках УІ, друкувалися об’єктивні статті". Детальний огляд змісту тих статей.

Сергійчук В. Мазепіяна на сторінках "Українського історика". – Український історик, 1994 р., т. 31, № 120-123, с. 61 – 63.

2 вид. : "Українознавство в розбудові держави", К., 1994 р., т. 1, с. 157 – 159.

Короткий огляд публікацій.

[Анонім] Маніфест І.Мазепи до українського війська і народу 1708 р. – Слово і час, 1994 р., № 4-5, с. 77 – 79.

2 вид. : "Історичні постаті України", Од., 1993 р., с. 307 – 309.

3 вид. : "Іван Мазепа і Москва", К., Рада, 1994 р., с. 48 – 50.

[Анонім] Літературна спадщина Івана Мазепи. – Галицька старовина, 1994 р., № 2, с. 20 – 24.

Вірші і листи до Мотрі Кочубей.

[Освальт Ю.] Oswalt J. Die Kirchenpolitik des Hetmans Iwan Mazepa. – Міжнародний конгрес україністів, (2-й), 1994 р., історія, т. 1, с. 102 – 106.

"Церковна політика гетьмана Івана Мазепи".

Апанович О. Іван Мазепа – "зиждитель храмів і скарбів духовних". – Людина і світ, 1994 р., № 8, с. 2 – 4.

Береславський М. Мазепа й мазепинці. – Монастирський острів, 1994 р., № 3, с. 95 – 137.

Дудко Ф. Могила гетьмана Івана Мазепи. – Галицька старовина, 1994 р., № 2, с. 15 – 18.

Каюков В.І. Гетьман І.С.Мазепа – славний син українського народу. – Початкова школа, 1994 р., № 3, с. 30 – 33.

Мацьків Т. Шведи про гетьмана Мазепу. – Літопис червоної калини, 1994 р., № 10-12, с. 2 – 5.

Павленко С.О. Іван Мазепа і книга. – Бібліотечний вісник, 1994 р., № 3, с. 26 – 29.

Ричка В.М. Місце поховання І.Мазепи : пошуки та наукові гіпотези. – "Українська козацька держава", К., 1994 р., с. 48 – 50.

Смолій В. Іван Мазепа. – Віче, 1994 р., № 2, с. 111 – 125.

[Замлинський В.О.] Історія України в особах : 9 – 18 ст. – К. : Україна, 1994 р. – 398 с.

Шифр НБУ : ВА554470

Котляр М. Київська Русь. – с. 5 – 20.

Котляр М. Олег Віщий. – с. 20 – 26.

Котляр М. Ігор Старий. – с. 27 – 33.

Галаган В. Княгина Ольга. – с. 33 – 38.

Котляр М. Святослав. – с. 39 – 46.

Котляр М. Володимир Святославич. – с. 46 – 54.

Котляр М. Ярослав Мудрий. – с. 54 – 61.

Котляр М. Іларіон Київський. – с. 62 – 68.

Котляр М. Анна Ярославна. – с. 68 – 73.

Котляр М. Євпраксія Всеволодівна. – с. 74 – 80.

Котляр М. Галицько-Волинська держава. – с. 89 – 106.

Котляр М. Роман Великий. – с. 107 – 114.

Котляр М. Княжна Анна. – с. 114 – 119.

Котляр М. Данило Галицький. – с. 119 – 127.

Котляр М. Співець Митуса. – с. 127 – 132.

Замлинський В. У складі Литви та під польським пануванням. – с. 133 – 144.

Яковенко Н. Володимир Ольгердович. – с. 144 – 147.

Яковенко Н. Свидригайло Ольгердович. – с. 147 – 152.

Яковенко Н. Олелько Володимирович. Семен Олелькович. – с. 152 – 156.

Яковенко Н. Костянтин Острозький. Костянтин-Василь Острозький. – с. 156 – 163.

Сас П. Станіслав Оріховський. – с. 163 – 169.

Сас П. Йосип Верещинський. – с. 169 – 175.

Яковенко Н. Мелетій Смотрицький. – с. 175 – 180.

Іваненко А. Іпатій Потій. – с. 180 – 184.

Замлинський В. Дмитро Байда-Вишневецький. – с. 185 – 193.

Замлинський В. Богдан Ружинський. – с. 193 – 199.

Замлинський В. Козацька доба. – с. 200 – 216.

Щербак В. Іван Підкова. – с. 216 – 220.

Діптан І. Іван Вишенський. – с. 221 – 225.

Замлинський В. Криштоф Косинський. – с. 225 – 232.

Замлинський В. Северин Наливайко. – с. 232 – 239.

Сас П. Петро Конашевич-Сагайдачний. – с. 239 – 246.

Замлинський В. Іов Борецький. – с. 246 – 255.

Замлинський В., Пащенко В. Петро Могила. – с. 255 – 265.

Яковенко Н. Юрій Немирич. – с. 265 – 269.

Яковенко Н. Адам Кисіль. – с. 270 – 273.

Щербак В. Тарас Федорович. – с. 273 – 280.

Замлинський В. Павло Бут. – с. 280 – 289.

Замлинський В. Яків Острянин. – с. 289 – 294.

Замлинський В. Богдан Хмельницький. – с. 294 – 300.

Путро О. Іван Виговський. – с. 300 – 310.

Смолій В. Петро Дорошенко. – с. 318 – 327.

Сергієнко Г., Пономаренко Н. Іван Сірко. – с. 311 – 317.

Смолій В. Іван Мазепа. – с. 327 – 338.

Герасименко Н. Данило Апостол. – с. 338 – 345.

Замлинський В. Пилип Орлик. – с. 345 – 354.

Войцехівська І. Феофан Прокопович. – с. 354 – 359.

Гуржій О. Іван Скоропадський. – с. 359 – 365.

Панашенко В. Кирило Розумовський. – с. 366 – 371.

Ревечук В. Максим Залізняк. Іван Гонта. – с. 371 – 374.

Палієнко М. Григорій Полетика. – с. 374 – 377.

Панашенко В. Григорій Сковорода. – с. 377 – 381.

Яремченко Б. Дмитро Бортнянський. – с. 381 – 385.

Яремченко Б. Іван Григорович-Барський. – с. 385 – 387.

Єкельчик С. Василь Капніст. – с. 387 – 394.

Радишевський Р.П. Польськомовні барокові стемми Іванові Мазепі. – Варшавські українознавчі записки, 1994 р., т. 2, с. 144 – 151.

[Булгарін Ф.В.] Булгарин Ф.В. Мазепа : роман, повести. – М. : Кронос, 1994 г. – 414 с.

Руданський С. Мазепа. Іван Скоропада : поеми. – Київська старовина, 1994 р., № 4, с. 36 – 47.

Поеми, написані 1860 р., які не ввійшли до академічного видання творів Руданського 1985 р.

Шовкопляс Г., Шовкопляс І. Іван Мазепа – гетьман України : бібліографія. – Неопалима купина, 1995 р., № 1-2, с. 235 – 255.

Ситий І. Батурин у 1 ч.18 ст. – Сіверянський літопис, 1995 р., № 1, с. 65 – 73.

3.12.1725 р. імператриця Катерина_1 видала указ упорядкувати документи про маєтності І.С.Мазепи. На його виконання Малоросійська колегія уклала збірку документів (Мазепину книгу), яка зберігається в Чернігівському історичному музеї. З неї надруковано опис Батурина 1723 р.

Антонович В.Б. Моя сповідь : вибрані історичні та публіцистичні твори. – К. : Либідь, 1995 р. – 814 с.

Шифр НБУ : ВА566443

1. Ульяновський В. Син України. – с. 5 – 76.

2. Моя сповідь. – с. 78 – 89 (Основа, 1862 р., № 1, с. 83 – 96).

3. Три національні типи народні. – с. 90 – 100 (Правда, 1888 р., т. 14, № 3, с. 157 – 169).

4. Произведения Шевченка, содержание которых составляют исторические события. – с. 101 – 105 (ЧИОНЛ, 1888 г., т. 2, с. 145 – 149).

5. Польско-русские отношения 17 в. в современной польской призме. – с. 106 – 134 (КС, 1885 г., № 5, с. 44 – 78).

6. Про українофілів та українофільство. – с. 135 – 142 (Україна, 1928 р., № 6, с. 50 – 55).

7. Погляди українофілів. – с. 143 – 152 (Україна, 1928 р., № 6, с. 58 – 66).

8. Записка в справі обмежень української мови. – с. 153 – 158 (ЗУНТК, 1908 р. т. 3, с. 33 – 39).

9. Киевские войты Ходыки. – с. 160 – 184 (КС, 1882 г., № 2, с. 233 – 261).

10. Неизвестный доселе гетман и его приказ. – с. 185 – 189 (КС, 1883 г., № 5, с. 140 – 145).

11. Характеристика деятельности Богдана Хмельницкого. – с. 190 – 193 (ЧИОНЛ, 1899 г., т. 13, отд. 1, с. 100 – 102).

12. К биографии Саввы Чалого. – с. 194 – 197 (КС, 1892 г., № 8, с. 259 – 262).

13. Уманский сотник Иван Гонта. – с. 197 – 218 (КС, 1882 г., № 11, с. 250 – 276).

14. Прилуцкий полковой есаул Михайло Мовчан и его записная книга. – с. 219 – 236 (КС, 1885 г., № 1, с. 57 – 84).

15. Даниил Братковский. – с. 237 – 246 (Киевлянин, 1865 г., №№ 91, 92).

16. Молдавские сведения о месте погребения и могиле Мазепы. – с. 247 – 250 (КС, 1885 г., № 7, с. 501 – 505).

17. Последние времена казачества на правой стороне Днепра. – с. 252 – 372 (АрхЮЗР, 1868 г., ч. 3, т. 2, предисловие).

18. Исследование о гайдамачестве. – с. 372 – 456 (АрхЮЗР, 1876 г., ч. 3, т. 3, предисловие).

19. Очерк отношений Польского государства к православию и православной церкви. – с. 458 – 469 (К. : ВКДА, 1866 г.).

20. Очерк состояния православной церкви в юго-западной России с половины 17 до к.18 ст. – с. 470 – 532 (АрхЮЗР, 1871 г., ч. 1. т. 4, предисловие).

21. Киев, его судьба и значение с 14 по 16 ст. – с. 534 – 576 (КС, 1882 г., № 1, с. 1 – 48).

22. Киев в дохристианское время. – с. 577 – 591.

23. Киев в княжеское время. – с. 592 – 605.

24. Грановщина. – с. 607 – 621 (КС, 1888 г., № 1-3, с. 75 – 93).

25. Очерк истории великого княжества Литовского до смерти великого князя Ольгерда. – с. 622 – 743 (УИ, 1877 – 1878 гг.).

Рец. : Бутич І. – ЗНТШ, 1997 р., т. 233, с. 590 – 596.

[Костомаров М.І.] Костомаров Н.И. Руина. Мазепа. Мазепинцы. – М. : Чарли, 1995 г. – 800 с.

Шифр НБУ : ВА582916

[Анонім] Іван Мазепа – гетьман України [1687 – 1709]. – Неопалима купина, 1995 р., № 1-2, с. 234 – 255.

Апанович О. Гетьман Мазепа – будівничий української культури. – Слово і час, 1995 р., № 3, с. 85 – 88.

Дмитрієнко М., Ясь О. Проблема формування оціночних критеріїв історичної особистості гетьмана Івана Мазепи в історичних концепціях істориків-державників. – "Гетьман Мазепа та його доба", К., 1995 р., с. 8 – 11.

Шифр НБУ : Р78917

Мокляк В. Гетьман Іван Мазепа в дожовтневій українській історіографії. – "Гетьман Мазепа та його доба", К., 1995 р., с. 16 – 19.

Шифр НБУ : Р78917

Пуцко В. Гетьман Іван Мазепа і розвиток українського мистецтва. – Київська старовина, 1995 р., № 1, с. 98 – 104.

С. 104 : "Українське мистецтво к.17 ст. безсумнівно осяєне впливом гетьмана Івана Мазепи. Навряд чи можна стверджувати, що мистецтво залишалося головною справою в житті цієї непересічної людини, але виникає враження, ніби все робилось під його наглядом і за його власним уподобанням".

Ракшанов В. Творчість Івана Мазепи, його постать у світовій літературі та публіцистиці. – Чк. : 1995 р.

Резакевич К. Про могилу Івана Мазепи. – Київська старовина, 1995 р., № 3, с. 49 – 53.

І.С.Мазепа помер перед 30.09.1709 р. (найімовірніше в 09.1709 р.) і спочатку був похований в церкві с.Варниця біля Бендер. Потім його перенесли до монастиря св.Георге у Галаці. Його цегляний склеп був пограбований татарами в період 29.07..8.11.1711 р. Потім могилу реставрували. В 1835 р. в його могилі поховали молдавського боярина. Після 1845 р. ця могила безслідно зникла. Монастир зруйновано в 1950-60-х рр.

Ричка В. У пошуках поховання гетьмана. – Київська старовина, 1995 р., № 3, с. 54 – 55.

Легенди про місце поховання Мазепи; слід провести розкопки на місці ц.Георгія в Галаці.

Томілович Л. Мазепа і Білоцерківщина. – Сіверянський літопис, 1995 р., № 4, с.

Шевченко Ю. Позика в упиря, або чернігівський епізод кар’єри Івана Мазепи. – Сіверянський літопис, 1995 р., № 2, с. 58 – 60.

Як Мазепа позичив 10 000 золотих у В.Дуніна-Борковського.

Каюк Д.Г. Матеріали до історії катеринославського дворянства : рід Малама. – "Регіональне та загальне в історії", Дп., Пороги, 1995 р., с. 220 – 222.

Рід у Валахії відомий з 1650-х рр. Андріяш Малама – охочекомонний полковник у Мазепи (з 1706 р.), перебіг до москалів. Представники роду в 18 – 19 ст. Рід припинився після 1917 р.

Сулима М. Драма про Івана Мазепу. – Розбудова держави, 1995 р., № 11, с. 56 – 57.

Про твір Л.Горки "Йосиф патріарх", 1708 р.

Травкіна О. Царські врата Борисоглібського собору Чернігова. – Родовід, 1995 р., № 12, с. 99 – 103.

2 вид. : Сіверянський літопис, 1995 р., № 1, с. 43 – 50.

3 вид. : Образотворче мистецтво, 1995 р., № 1, с. 42 – 45.

Шифр НБУ : Ж68439 (Родовід)

На них є герб І.С.Мазепи. О.Шафонський та Ф.Гумілевський в своїх описах воліли його не помічати. Оповідання про знахідку ідола – легенда, спрямована на приховування походження металу [нащо Мазепі приховувати ?]. Врата закінчено в 1702 р. – в один рік із завершенням будівництва церкви-дзвіниці, присвяченої св.Іоану Предтечі – патрону Мазепи (не І.Богослову). Це – складові частини меценату Мазепи для Борисоглібського монастиря.

На вратах є клейма м.Аугсбурга та майстра Філіпа Якоба Дренвета (1646 – 1712 рр.). Композиція – українська, стиль та манера – західноєвропейські. Можливо, малюнок для врат виконав О.Тарасевич.

Оглоблин О. Студії з історії України : статті і джерельні матеріали. – Нью-Йорк : 1995 р. – 48, 419 с.

Шифр НПБ : Б302541

1. Винар Л. Наукова спадщина Олександра Петровича Оглоблина. – с. 19 – 47 ("Збірник на пошану проф.д-ра Олександра Оглоблина", Нью-Йорк, 1977 р., с. 64 – 92).

2. Мій творчий шлях українського історика. – с. 3 – 39 ("Збірник на пошану проф.д-ра Олександра Оглоблина", Нью-Йорк, 1977 р., с. 20 – 55).

3. Проблема схеми історії України 19 – 20 ст. – с. 43 – 54 (УІ, 1971 р., № 1-2, с. 5 – 16).

4. Михайло Грушевський і українське національне відродження. – с. 55 – 63 (УІ, 1964 р., № 1-2, с. 1 – 6).

5. Проблема українських зв’язків Шевченка. – с. 64 – 79 (УІ, 1973 р., № 3-4, с. 38 – 53).

6. Предки Миколи Гоголя. – с. 80 – 113 (УІ, 1967 р., № 3-4, с. 78 – 94; 1968 р., № 1-4, с. 19 – 36).

7. Проблема державної влади на Україні за Хмельниччини і Переяславська угода 1654 р. – с. 117 – 130 (УІ, 1965 р., № 1-2, с. 5 – 13; № 3-4, с. 11 – 16).

8. Гетьман Іван Мазепа і Москва. – с. 131 – 161 (УІ, 1989 р., № 4, с. 7 – 16; 1991 р., № 1-4, с. 45 – 54; 1992 р., № 1-2, с. 82 – 94).

9. Два портрети діячів мазепинської доби. – с. 162 – 178 (УІ, 1972 р., № 3-4, с. 7 – 23).

10. Берлінська місія Капніста 1791 р. – с. 179 – 197 (УІ, 1974 р., № 1-3, с. 85 – 103).

11. Володимир Антонович та його історична школа. – с. 201 – 218 ("125 років київської української академічної традиції", Нью-Йорк, 1993 р., с. 105 – 122).

12. Микола Василенко й Вадим Модзалевський. – с. 219 – 239 (УІ, 1966 р., № 3-4, с. 5 – 25).

13. пам’яті Антона Степановича Синявського. – с. 240 – 245 (Українська літературна газета (Мюнхен), 1957 р., № 4, с. 5).

14. пам’яті Дмитра Багалія. – с. 246 – 259 (УІ, 1988 р., № 1-4, с. 92 – 105).

15. Леонід Соневицький. – с. 260 – 261 (УІ, 1966 р., № 3-4, с. 66 – 67).

16. Семен Підгайний. – с. 262 – 265 (УІ, 1966 р., № 3-4, с. 68 – 71).

17. Українська церковна історіографія. – с. 266 – 283 (УІ, 1969 р., № 4, с. 19 – 29).

18. Завдання української історіографії на еміграції. – с. 287 – 291 (УІ, 1978 р., № 4, с. 59 – 63).

19. Слово про Любомира Винара. – с. 292 – 293 (УІ, 1981 р., № 1-4, с. 5 – 6).

20. Десятиліття "Українського історика" 1963 – 1973 рр. – с. 294 – 300.

21. З листів Д.І.Дорошенка до О.П.Оглоблина. – с. 303 – 307 (УІ, 1965 р., № 3-4, с. 84 – 88; 1966 р., № 1-2, с. 102 – 106).

22. Винар Л. Листи Івана Крип’якевича до Олександра Оглоблина з 1941 – 1943 рр.. – с. 308 – 321 (УІ, 1990 р., № 1-4, с. 164 – 177).

23. Винар Л. Олександер Петрович Оглоблин. – с. 325 – 379 (УІ, 1993 р., № 1-4, с. 7 – 55).

24. Фотографії. – с. 383 – 391.

25. Винар Л. Бібліографія праць про Олександра Оглоблина. – с. 395 – 398.

26. Праці, що залишаються в рукопису. – с. 398 – 401.

Рец. : Бутич І. – ЗНТШ, 1997 р., т. 233, с. 581 – 584.

Коваленко В., Моця О., Ситий Ю. Садиба І.Мазепи на Гончарівці в Батурині. – "Людина, суспільство, культура : історія та сучасність", Чн., Сіверянська думка, 1996 р., с. 39 – 42.

С. 39 : "Ані топосхеми, ані детального опису цього двору не збереглося". С. 40 : садиба розташована на березі Сейму в 2 км на південь від Батурина. Площа 9 га, з напільного боку укріплена ровом, валом та 5 бастіонами. С. 41 : укріплення не були закінчені. Залишки палацу Мазепи (з цегли). Заселеною була територія в 2.5 га довкола палацу. С. 42 : слідів руйнування нема – напевно, не було спроб її обороняти в 1708 р.

Моця Б.О. Нові дані про гетьманський Батурин. – "Матеріали 4-ї міжнародної археологічної конференції студентів і молодих вчених", К., 1996 р., с. 229.

Дослідження двора І.Мазепи на Гончарівні в 1995 р.

Овчаров М.В. Розвідкові дослідження в Батурині. – "Матеріали 4-ї міжнародної археологічної конференції студентів і молодих вчених", К., 1996 р., с. 230.

Обстеження міста та двору І.Мазепи на Гончарівці.

Славутич Я. Гетьман Іван Мазепа як поет. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1996 р., т. 212, с.

Станіславський В.В. Матеріальне заохочення як метод політичного впливу уряду Івана Мазепи на Запорізьку Січ. – К. : 1996 р.

Герасимова Г.П. Образ гетьмана І.Мазепи в світовій музиці. – "Художня культура : проблеми, перспективи", К., 1996 р., с.

Пуцко В. Мазепина срібна шата в Чернігові. – Родовід, 1996 р., № 14, с. 112 – 116.

Жуковський А. Гетьман Іван Мазепа в оцінці Михайла Грушевського. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1997 р., т. 233, с. 450 – 467.

С. 416 : "М.Грушевський не оправдовує довгої співпраці І.Мазепи з московським царем, його антисоціальної політики, і віддає належне гетьманові тільки як меценатові культури і церкви. Він вважає, що не Мазепа був ініціатором зміни політики стосовно Москви, а до неї його змусила козацька старшина". Огляд праць МГ з даними про Мазепу. С. 461 : "В інтерпретації М.Грушевського портрет 'великого гетьмана' виглядає надто чорним". Додаток :

Грушевський М. Ветхий прах. – Речь, 1915 г., № 281 [в українському перекладі; це відповідь на наклепи проф.Ю.А.Кулаковського на український рух].

Давлетов О.Р. Українське козацтво в історичній спадщині Б.Д.Крупницького. – "Запорозьке козацтво в пам’ятках історії та культури", Зп., 1997 р., с. 135 – 136.

Майже 40 публікацій присвятив тільки Мазепі.

Моця Б.О. Укріплення середньовічного Батурина. – "Матеріали 5-ї міжнародної археологічної конференції студентів та молодих вчених", К., 1997 р., с. 293 – 295.

Нині локалізовано 3 укріплення : власне міські вали, цитадель та садибу І.Мазепи на Гончарівці. В останній простежено рів і вал з 5 бастіонами; в цитаделі – вал із залишками дерев’яних клітей.

[Анонім] 26.09.1703 р. Лист гетьмана І.С.Мазепи до боярина Т.М.Стрешньова. – Сіверянський літопис, 1997 р., № 4, с. 148 – 149.

З приводу млина на прикордонній з Росією р.Клевень, частина якого належала Глухівському Петропавлівському монастирю.

Мицик Ю. З документації гетьмана І.Мазепи. – Сіверянський літопис, 1997 р., №№ 3, 4.

Більченко П., Берьозка В. За що ж таки боровся гетьман Мазепа ? – Вибір, 1997 р., № 3-4, с. 204 – 210.

Ковалевська О.О. І.С.Мазепа в історіографії 18 – 20 ст. – Дц. : автореф.к.і.н., 1997 р. – 24 с.

Шифр НБУ : РА295555 (дисертація – ДС53444)

Хведченя С. Гетьман Мазепа – фундатор київських храмів. – Народна творчість і етнографія, 1997 р., № 5-6, с. 77 – 81.

Колосок Б.В. До реконструкції табору Карла_12 та Івана Мазепи під Бендерами. – Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні, 1997 р., т. 6, с. 78 – 80.

На основі іконографічних та картографічних джерел дано характеристику табору.

Старицький М. Молодість Мазепи. Руїна : історичні романи. – К. : 1997 р. – 984 с.

[Станіславський В.В.] З епістолярної спадщини гетьмана Івана Мазепи. – К. : 1997 р. – 191 с.

Шифр НБУ : ВА574111; НПБ : А579392

Збірка 85 листів, опублікованих вперше.

Жуковський А. Гетьман Іван Мазепа в оцінці Михайла Грушевського. – Український історичний журнал, 1998 р., № 6, с. 134 – 145.

Овчаров М.В. Кахлі з території садиби І.Мазепи на Гончарівці в Батурині. – "Етнічність в історії та культурі", Од., 1998 р., с. 69 – 71.

Матеріали зібрані в 1995 – 1997 рр. Кахлі знайдено на залишках палацу та в двох місцях гончарного виробництва. Виділено 4 типи виробів.

Шевченко В.І. Філософія чернігівського вченого кола Л.Барановича і політика Гетьманату в 2 п.17 ст. – "350-річчя української держави Богдана Хмельницького", К., Знання, 1998 р., с. 75 – 83.

С. 77 : "Поразка Гетьманщини привела до переформування геополітичної мапи Європи, зникнення такиэ держав, як Кримське ханство та Річ Посполита". С. 79 : "Історіософська основа політики гетьманів від Б.Хмельницького до І.Мазепи включно була спільною. Всі вони вважали себе борцями проти 'тиранства', але в концептуальних межах етико-політичної доктрини томізму".

Павленко С. Міф про Мазепу. – Чн. : Сіверянська думка, 1998 р. – 246 с.

Шифр НБУ : ВА583815

Міф перший : 1644 рік – час народження Мазепи.

Міф другий : кровна приналежність до Польщі.

Міф третій : скандальне повернення в Україну.

Міф четвертий : хабар В.Голіцину.

Міф п’ятий : двадцять років вірнопіддано служив царю.

Міф шостий : жорстокий кріпосник.

Міф сьомий : арешт Палія-конкурента.

Міф восьмий : народ ненавидів гетьмана.

Міф дев’ятий : ненаситне прагнення багатства.

Міф десятий : збезчещена Мотря.

Міф одинадцятий : зрадницький договір.

Міф дванадцятий : листи авантюриста.

Рец. : Сокирко О. Тринадцятий міф про Мазепу. – Український гуманітарний огляд, 1999 р., т. 2, с. 183 – 197 [негативна, але не дуже переконлива].

Павленко С. Мазепа – не гетьман-державник ? – Український гуманітарний огляд, 2000 р., т. 3, с. 218 – 233.

Сокирко О. Дві Кліо. – Український гуманітарний огляд, 2000 р., т. 3, с. 234 – 238.

Рец. : Іван Білкун [Бутич І.Л. ?] – ЗНТШ, 1999 р., т. 238, с. 629 – 635.

Пінчук Ю., Ковалевська О. Про маловідомі сторінки з життєпису гетьмана України Івана Мазепи. – Історія України, 1998 р., № 3, с.

Мельник Л.Г. До історії участі українського козацтва у військових діях в Прибалтиці в роки Північної війни : 1700 – 1702 рр. – "350-річчя української держави Богдана Хмельницького", К., Знання, 1998 р., с. 60 – 63.

Козацтво було незадоволене з того, що Мазепа довів їх до таких тяжких походів і втрат, які вони понесли в боях в Лівонії. Грамота Петра_1 від 9.01.1702 р. обіцяє амністію тим козакам, які перейшли були до шведів, якщо вони повернуться – отже, були такі перебіжчики.

Вальнюк Б.І. Поетика історичної романістики Богдана Лепкого. – ІФ. : автореф.к.філол.н., 1998 р. – 18 с.

Шифр НБУ : РА301921

"Мазепа".

Салій К. Іван Мазепа і українська православна церква к.17 – п.18 ст. – Київська старовина, 1999 р., № 4, с. 159 – 163.

Взаємини І.Мазепи з митрополитом В.Ясинським.

Гуляй А.М. Універсали гетьмана Івана Мазепи в збірці НМІУ. – "Музей на рубежі епох", К., 1999 р., с. 84 – 86.

Всього 8 : Івану Шкирмонту (1690 р.), Якову Жураковському (1691 р.), Івану Мировичу (1693 р.), Никифору Савичу (1697 р.), Івану Гаркуші (1703 р.), Євстафію Панкевичу (1708 р.), Лазарю Барановичу (1688 р.), Скельському монастирю (1691 р.); з них 6 – пожалування млинів. Універсал на підтвердження володінь Скельського монастиря дає змогу відсунути час його заснування принаймні до гетьманства І.Самойловича.

Гуляй А. Документальні пам’ятки доби Гетьманщини в збірці Національного музею історії України. – Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні, 1999 р., т. 8, с. 193 – 195.

8 універсалів І.С.Мазепи; грамота царів Івана і Петра Олексійовичів (09.1689 р.) на підтвердження надання володінь Ю.Лизогуба.

Карпенко М. Гетьман Іван Мазепа як будівничий української держави. – См. : Ярославна, 1999 р. – 24 с.

Шифр НБУ : Р87126

Литвиненко Т.М. Епопея Б.Лепкого "Мазепа" як явище художньої історіософії. – К. : Знання, 1999 р. – 31 с.

Шифр НБУ : Р86438

Литвиненко Т.М. Історіософічна концепція пенталогії Б.Лепкого "Мазепа" та її художня реалізація. – К. : автореф.к.філол.н., 1999 р. – 19 с.

Шифр НБУ : РА305496

Мельник Л.Г. Гетьман Іван Мазепа і правобережна козаччина. – Вісник Київського університету. Серія історія, 1999 р., № 47, с.

Середа О.В. Кого зрадив гетьман Мазепа ? – "Календар українців Угорщини на 1999 р.", Ужгород, 1999 р., с. 27 – 31.

[Анонім] Література про І.С.Мазепу у фондах Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського. – "Могилянські читання. 1999 р.", К., 2000 р., с. 168 – 112.

От уже нащо нездалим є покажчик О.І.Марченко, надрукований в цьому ж збірнику, але в порівнянні з цією белібердою він є просто тлумачним словником. Містить 204 поз., тоді як "Бібліографія старої України" – 481 поз. Чи потрібні тут коментарі ?

Марченко О.І. Література про І.С.Мазепу у фондах Державної історичної бібліотеки України. – "Могилянські читання. 1999 р.", К., 2000 р., с. 101 – 112.

Автор є старшим бібліотекарем вказаної бібліотеки, але такого нездалого і неоковирного "покажчика" я ще не зустрічав.

Ластовський В.В. Православні монастирі Наддніпрянщини в епоху гетьмана І.Мазепи. – "Могилянські читання. 1999 р.", К., 2000 р., с. 98 – 100.

С. 98 : "За період гетьманства І.Мазепи на середній Наддніпрянщині відновили свою діяльність після Руїни не менше 8 монастирів і було засновано не менше 3 нових" [але автор не розрізняє околиць Києва, що знаходились в складі Гетьманщини, і решти правобережної України – в складі Речі Посполитої; тому надання Мазепи для Канівського чи Ірдинського монастирів варто сприймати із обережністю – надавав-бо він не своє].

Клименко В. Гетман Иван Мазепа – строитель православных храмов в Украине. – "Могилянські читання. 1999 р.", К., 2000 р., с. 86 – 88.

С. 88 : "Мазепа заснував багато шкіл і друкарень" [мені не треба багато – назвіть хоч одну школу і хоч одну друкарню].

Ковальчук Н.Д., Кривда Н.Ю. Постать гетьмана І.Мазепи в сяйві українського бароко. – "Могилянські читання. 1999 р.", К., 2000 р., с. 89 – 94.

С) 92 : "На герб Івана Мазепи були написані вірші Дмитром Ростовським і Стефаном Фаворським" [саме так – Фаворським, через "еф"; можливо, автори хотіли сказати "Яворським", але через неповне знайомство з абеткою не упорались із своїм завданням].

[Мацьків Т.] Mackiv T. Hetman der Ukraine Mazepa. – Münich : 2000. – 109 S.

"Гетьман України Мазепа".

Мацьків Т. Чому гетьман Мазепа став князем св.Римської імперії. – "На службі Кліо", К., 2000 р., с. 190 – 195.

Це була багатоходова комбінація царя Петра_1 : князівський титул мав стати винагородою Мазепі в обмін на згоду зреформувати козацьке військо (= знести автономію України).

Травкіна О.І. Меценатство І.С.Мазепи в Чернігові. – "Могилянські читання. 1999 р.", К., 2000 р., с. 143 – 146.

Головний об’єкт – Борисоглібський монастир. На кошти Мазепи закінчено собор Троїцького монастиря.

Яремченко В.Д. Іван Мазепа – фундатор і меценат української культури. – "Могилянські читання. 1999 р.", К., 2000 р., с. 160 – 162.

[Оце вперше бачу, щоб одна людина заснувала культуру цілого народу].

Ярова Г.І. Гетьман І.Мазепа в концепції музею гетьманства. – "Могилянські читання. 1999 р.", К., 2000 р., с. 163 – 167.

Васильєв М.Г. Стосунки священноархімандрита Києво-Печерської лаври Іоаникія Сенютовича з колишніми прихильниками Івана Мазепи. – "Могилянські читання. 1999 р.", К., 2000 р., с. 50 – 51.

В 1724 р. чернець КПЛ Кастула подав донос на ІС, що ІС приймає у себе запорожців. Слідство тягнулось в 1724 – 1727 рр., Кастулу було визнано наклепником і заслано на довічне ув’язнення до Соловецького монастиря. Автор звідси робиьть вигляд, що влада терпляче ставилась до контактів ІС зі зрадниками [на мою думку : якщо Кастулу визнали неправим і покарали, – значить, слідство не підтвердило крамольних контактів, інакше заслали б Сенютовича].

Бузун О.В. Батурин – резиденція гетьмана Івана Мазепи. – "Могилянські читання. 1999 р.", К., 2000 р., с. 37 – 48.

С. 40 : "Гончарівський 'городок' [садиба Мазепи на Гончарівці] збудований за європейськими правилами на зразок версальської резиденції французьких королів" [Лягушка, увидав в лугах Вола, / Задумала в дородстве с ним сравняться].

Бреяк О.В. Родина Мазепи і Вишгород. – "Могилянські читання. 1999 р.", К., 2000 р., с. 33 – 36.

Фактичні відомості про церкву у Вишгороді за 1651 – 1744 рр. (зокрема, про її відбудову на кошти полковника К.Мокієвського – двоюрідного брата І.Мазепи). Факти про зв’язок І.Мазепи із культом св.Бориса і Гліба.

Нікітенко Н. Іван Мазепа і св.Софія Київська. – Просемінарій. Медієвістика. Історія церкви, науки і культури, 2000 р., т. 4, с. 101 – 118.

С. 108 : "Внаслідок капітальних ремонтно-реставраційних робіт доби Івана Мазепи св.Софія Київська зовні прибрала того вигляду, який в своїх основних рисах зберігся нині". С. 117 : "Наявність значних фрагментів малювань к.17 – п.18 ст. у різних місцях Софії дає змогу припускати можливість розпису собору вже за часів І.Мазепи".

Нікітенко Н.М. Софія Київська за доби Івана Мазепи. – "Могилянські читання. 1999 р.", К., 2000 р., с. 113 – 117.

Архітектурні споруди; роботи по живописному оздоблденню собору.

Нікітенко Н.М. Софія – тріумфальна церква Івана Мазепи. – Наукові записки Національного університету "Києво-Могилянська академія", культурологія, 2000 р., т. 18, с. 61 – 64.

2 вид. : Гетьман Мазепа – покровитель Софії Київсьої. – Наукові записки Національного університету "Києво-Могилянська академія", історичні науки, 2000 р., т. 18, с. 40 – 44.

С. 61 (2 вид, с. 40) : "Розбудовуючи суверенну соборну Україну, Іван Мазепа спирався на ідею гармонійної співпраці держави і церкви, символом якої є свята Софія". [1. Існування такої ідеї треба ще довести; 2. Мазепа не будував СОБОРНОЇ України; 3. Мазепа не будував СУВЕРЕННОЇ України; 4. Мазепа служив Москві].

Лагодзьки Я.П. Архівна справа про надання коштів гетьманом Іваном Мазепою Києво-Печерській лаврі на будівництво великої лаврської дзвіниці. – "Могилянські читання. 1999 р.", К., 2000 р., с. 95 – 97.

Зі справи 1720 р. видно, що в 1707 р. Мазепа надав 4 тис. рублів на будівництво дзвіниці; з них 2 тис. було витрачено тоді ж на заготівлю матеріалів і початок мурування фундаменту; решта коштів частково згоріла під час пожежі 1718 р., частково на виготовлення цегли після пожежі.

Бочковська В.Г. Образ Мазепи у творах І.Максимовича. – "Могилянські читання. 1999 р.", К., 2000 р., с. 19 – 32, 6 іл.

3 чернігівських видання : "Зерцало от писанія божественного" (1705 р.), "Богородице діво" (1707 р.), "Синаксар про перемогу під Полтавою" (1710 р.). У перших двох Мазепа сильно вихваляється, у третьому – сильно засуджується. С. 31 : "Максимович не відступає від своїх переконань єдності православного світу, який можливий тільки в існуванні єдиної Російської держави, де молодша сестра Україна в усьому слухняна і керована. Очевидна кон’юнктурність творів І.Максимовича свідчить і про відсутність національної свідомості у чернігівського архієпископа".

Адамович О.В. Даниїл Галяховський – видатний київський гравер доби гетьмана Івана Мазепи. – "Могилянські читання. 1999 р.", К., 2000 р., с. 5 – 11.

Аналізуються 2 гравюри (титул та Іоан Богослов) з видання Євангелія (К. : 1707 р.), а також станкова теза І.Мазепі (1708 р.).

Делюга В. Іконографія Івана Мазепи в творчості києво-печерських граверів на зламі 17 – 18 ст. : на матеріалах польських збірок. – "Могилянські читання. 1999 р.", К., 2000 р., с. 65 – 75, 2 іл.

Св.Іоан Хреститель. Геркулес. Символіка [двоголового] орла. Колос чи Аполон. [Портретних гравюр немає.]

Черняков І.Т. Лавра, Мазепа та золотар Равич в об’єднанні двох століть українського відродження. – "Могилянські читання. 1999 р.", К., 2000 р., с. 151 – 153.

На замовлення І.Мазепи І.Равич виготовив срібний кухоль (десь к.17 – п.18 ст.). Імовірно, що ІМ та ІР зустрілись в Києво-Печерській лаврі. Можливо, до робіт ІР належить горельєф "Архангел Михаїл" зі фронтону Михайлівського Золотоверхого собору.

Ткаченко М.В. Погляд на події 1708 р. через призму поеми О.Пушкіна "Полтава". – "Могилянські читання. 1999 р.", К., 2000 р., с. 133 – 142.

Головним джерелом для Пушкіна була "Історія Малої Росії" Д.М.Бантиш-Каменського; с. 135 : "упередженість історика по відношенню до постаті Мазепи була справедливо відкинута поетом". С. 140 : "Твір Пушкіна 'Полтава' захистив Мазепу від негативу тодішньої історіографії. Головним героєм поеми є саме український гетьман – людина волелюбна, сміливої вдачі, патріотичних почуттів, що загинула заради великої ідеї".

[Збірка_праць] Іван Мазепа та його доба. – Ужгород : Мистецька лінія, 2001 р. – 75 с.

Шифр НБУ : ВА610101

Литвиненко Т. Історіософська концепція пенталогії Б.Лепкого "Мазепа" та її художня реалізація. – См. : Слобожанщина, 2001 р. – 162 с.

[Збірка_праць] Іван Мазепа та його доба. – Ужгород : Мистецька лінія, 2001 р.

Якимович Б. Правда и измышления : монография "Мазепа" А.Енсена и её место в историографии эпохи. – "Іван Мазепа та його доба", Ужгород, Мистецька лінія, 2001 р., с. 54 – 66.

Середа О.В. Гетман Иван Мазепа в историографических и общественно-политических дискуссиях 19 в. – "Іван Мазепа та його доба", Ужгород, Мистецька лінія, 2001 р., с. 47 – 53.

Дзира Я.І. Микола Гоголь : "Роздуми Мазепи". – Український історичний журнал, 2002 р., № 2, с. 76 – 83.

Цей маленький уривок написано в 1834..1835 рр., надруковано у повному зібранні творів в 1952 р., тут передруковано. Аналіз історико-політичних поглядів Гоголя приводить автора (Я.Дзиру) до думки, що "Гоголь бачив єдиний вихід у проголошенні Україною своєї незалежності" (с. 83) ["Эк куда хватил ! В уездном городе измена !" – М.В.Гоголь, "Ревізор"].

[Бутич І.Л.] Універсали Івана Мазепи : 1687 – 1709 рр. – К. : 2002 р. – 670 с.

Ще одна бібліографія І.Мазепи, скомпонована київським істориком О.Ясем незалежно від мене – на сайті "Ізборник".