Версія для друку

Кримське ханство / Історія дослідження

Число записів 62

Сторінка згенерована 09.07.2003 р.

[Акронім] Я.Л. Сессия отделения истории и философии и Крымского филиала АН СССР по истории Крыма : 05.1952 г. – Вестник древней истории, 1952 г., № 4, с. 193 – 199.

Акчокракли О. Короткий огляд науково-дослідної роботи в Криму протягом 1927 р. – Східний світ, 1928 р., № 2, с. 297 – 298.

Акчокракли О. Науково-дослідна робота по історії матеріяльної культури в Криму за 1928 р. – Східний світ, 1929 р., № 1-2, с. 360 – 362.

Альтман В.В. Сессия по истории Крыма [20 – 23.09.1948 г.]. – Вопросы истории, 1948 г., № 12, с. 179 – 184.

С. 184 : доповідь П.Н.Надінського "Партія большевиків у боротьбі проти татарських буржуазних націоналістів" – "перша і дуже вдала спроба висвітлити деякі боки складного для історії совєтського Криму питання, пов'язаного зі стійкістю пережитків капіталізму [саме так !] у свідомості кримських татар, результатом якої стала їхня зрада совєтському уряду під час Великої Вітчизняної війни".

[Анонім] Отчёт Таврийской учёной архивной комиссии. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1893 г., № 18, с. 126 – 128 [за 1892 р.]; 1894 г., № 21, с. 114 – 117 [за 1893 р.]; 1895 г., № 22, с. 126 – 129 [за 1894 р.]; 1896 г., № 24, с. 151 – 154 [за 1895 р.]; 1897 г., № 27, с. 105 – 110 [за 1896 р.]; 1898 г., № 28, с. 186 – 190 [за 1897 р.]; 1899 г., № 30, с. 87 – 93 [за 1898 р.]; 1901 г., № 31, с. 69 – 74 [за 1899 р.]; 1902 г., № 32_33, с. 162 – 166 [за 1900 р.]; 1902 г., № 34, с. 104 – 109 [за 1901 р.]; 1903 г., № 35, с. 31 – 36 [за 1902 р.]; 1904 г., № 36, с. 57 – 62 [за 1903 р.].

[Анонім] Протоколы Таврийской учёной архивной комиссии. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1893 г., № 18, с. 129 – 139; 1893 г., № 19, с. 115 – 137; 1894 г., № 21, с. 118 – 140; 1895 г., № 22, с. 130 – 133; 1895 г., № 23, с. 175 – 186; 1896 г., № 24, с. 155 – 163; 1896 г., № 25, с. 159 – 165; 1897 г., № 26, с. 155 – 176; 1897 г., № 27, с. 111 – 118; 1898 г., № 28, с. 191 – 217; 1899 г., № 29, с. 79 – 115; 1899 г., № 30, с. 94 – 125; 1901 г., № 31, с. 75 – 104; 1902 г., № 32_33, с. 139 – 162; 1902 г., № 34, с. 44 – 103; 1903 г., № 35, с. 41 – 67; 1904 г., № 36, с. 63 – 98; 1905 г., № 38, с. 92 – 103; 1906 г., № 39, с. 124 – 128; 1907 г., № 40, с. 96 – 115; 1908 г., № 42, с. 91 – 110; 1909 г., № 43, с. 148 – 181; 1910 г., № 44, с. 93 – 121; 1911 г., № 45, с. 101 – 132; 1912 г., № 47, с. 8 – 64; 1912 г., № 48, с. 243 – 282; 1913 г., № 49, с. 223 – 280; 1913 г., № 50, с. 241 – 307; 1914 г., № 51, с. 280 – 346; 1915 г., № 52, с. 234 – 262; 1916 г., № 53, с. 205 – 244; 1919 г., № 56, с. 267 – 349; 1920 г., № 57, с. 1 – 58.

[Анонім] Отчёт Таврийской учёной архивной комиссии. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1905 г., № 38, с. 82 – 87 [за 1904 р.];

1909 г., № 43, с. 182 – 193 [за 1907 і 1908 рр.];

1910 г., № 44, с. 122 – 127 [за 1909 р.];

1912 г., № 47, с. 1 – 7 [за 1910 р.];

1912 г., № 48, с. 234 – 242 [за 1911 р.];

1913 г., № 50, с. 303 – 316 [за 1912 р.];

1914 г., № 51, с. 247 – 355 [за 1913 р.];

1915 г., № 52, с. 263 – 278 [за 1914 р.];

1916 г., № 53, с. 245 – 258 [за 1915 р.];

1918 г., № 55, с. 368 – 376 [за 1916 р.];

1918 г., № 55, с. 377 – 390 [за 1917 р.];

1920 г., № 57, с. 59 – 68 [за 1918 р.];

1920 г., № 57, с. 69 – 82 [за 1919 р.];

[Анонім] Сессия по истории Крыма : 09.1948 г. – Вестник Академии наук СССР, 1948 г., № 12, с. 46 – 51.

Татарам присвячено тільки доповідь П.Н.Надінського "Боротьба большевиків проти татарських буржуазних націоналістів".

[Анонім] Решение объединённой научной сессии Отделения истории и философии и Крымского филиала АН СССР по вопросам истории Крыма. – Сф. : КрымГИЗ, 1952 г. – 8 с.

Шифр НБУ : ВО467116; ДІБ : 9(С16) / А-38

С. 3 : "В основному помилки зводяться до того, що історія Криму висвітлювалась відірвано від історії Російської держави і російського народу […] Фальсифікація ролі готів (В.Й.Равдонікас)".

С. 4 : "Включення Криму до складу Росії […] неправильно розцінювалось як колоніальне загарбання (С.В.Бахрушин)".

[Бертьє-Делагард О.Л.] Бертье-Делагард А.Л. [Про видання творів про Крим]. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1920 г., № 57, приложение, с. 9 – 11.

[Вельтман С.Л.] С.В. Деятельность Научной ассоциации востоковедения. – Новый Восток, 1925 г., № 9-10, с. 364 – 367.

С. 365 – 366 : дослідження татарських пам'яток в Криму.

[Веселовський М.І.] Веселовский Н.И. Об издании кадиаскерского сакка. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1917 г., № 54, с. 276 – 278.

Греков Б.Д. О некоторых вопросах истории Крыма. – Известия, 1952 г., 4.06.

Греков Б.Д., Бромлей Ю.В. Изучение истории Крыма : к итогам объединённой научной сессии Отделения истории и философии и Крымского филиала АН СССР [05.1952 г.]. – Вестник Академии наук СССР, 1952 г., № 8, с. 71 – 75.

С. 72 : "Вивчення історії Криму виявилось не вільним від помилок, серед яких одна з основних – відрив історії Криму від історії російського народу […] В довоєнний час на догоду татарським буржуазним націоналістам в деяких історичних роботах цілком безпідставно перебільшувалась роль Кримського ханства. Неправильно трактувалось питання про включення Криму до складу Росії. Ця історично прогресивна подія розцінювалась як колоніальне загарбання, як ніякесь зло в історії життя населення, яке мешкало тоді на Кримському півострові".

Грибовський В.В., Бойко А.В. Історіографічний традиціоналізм запорозько-татарських стосунків за часи Нової Січі. – "Регіональне та загальне в історії", Дп., Пороги, 1995 р., с. 96 – 98.

С. 96 : "В російській та українській історіографії с.18 – 20 ст. […] помітний загальноприйнятий штамп […] : татари – агресор, руйнівна сила, що прагне плюндрувати, загарбувати, ставити в залежність землі північних держав, а Запоріжжя, в силу по-різному пояснених обставин, стоїть йому на заваді".

С. 97 : в працях російських дворянських істориків (Г.Ф.Міллер) "проступає уявлення, що і ті і інші ставились на один щабель – звідси й зображення їх як зброду розбійників і волоцюг, їхній однаковий тип життя і напрямок промислів – розбій, нехтування моральними нормами".

А.Скальковський доходить висновку про неприязний характер відносин (лише два випадки добросусідських відносин).

"Згідно з поглядами В.Антоновича, татари були завжди запеклими ворогами українців, а запорізьке козацтво виникло як протидія орді". Л.Львов відзначив, що найбільший резонанс мала боротьба Запоріжжя проти Криму, "а Запоріжжя ж мало свої життєві інтереси, які часто співпадали з інтересами татар". Ця ідея не набула розвитку.

С. 95 : в радянських дослідженнях "за татарами закріплюється визначення агресора, іноземного загарбника, який негативно вплинув на розвиток північних сусідів, а запорожці ведуть з ним героїчну боротьбу".

Григор'єва Т.Ф. Вивчення, охорона і спорудження пам'яток історії та культури в Криму як один з напрямків краєзнавчих досліджень. – Охорона, використання та пропаганда пам'яток історії та культури в УРСР, 1989 р., т. 5, с. 5 – 89.

Гриневич К.Э. Достижения советских учёных в области изучения прошлого северного Причерноморья. – Труды Томского университета, 1948 г., т. 100, с. 33 – 47.

Шифр НБУ : Ж6174

Грецькі міста, трохи про скіфів. Татар немає.

[Демін О.Б.] Демин О.В. К истории изучения позднеантичных и средневековых памятников северного Причерноморья в Новороссийском университете : 1865 – 1920 гг. – "Проблемы археологии северного Причерноморья", Хс., 1990 г., т. 3, с. 73 – 75.

[Дружиніна О.І.] Дружинина Е.И. Начало научного изучения Крыма. – "Вопросы социально-экономической истории и источниковедения периода феодализма в России", М., и-во АН СССР, 1961 г., с. 345 – 350.

Період з 1771 р., заходи російських адміністраторів та вчених. Основна увага приділена праці П.С.Палласа.

Дубровський В. Україна і Близький Схід в історичних взаєминах. – Східний світ, 1928 р., № 2, с. 147 – 158.

С. 157 : найцікавіше дослідити технічні запозичення (впливи матеріальної культури); кровні змішання (метисація населення); запозичення ідеологічного порядку (фольклор, вірування, звичаї, мова).

[Єна В.Г.] Ена В.Г. Открыватели земли крымской. – Сф. : 1969 г.

Золотарьов Д.Ю. Турецька історична література з еміграції кримських татар к.18 – 20 ст. – Український історичний журнал, 1999 р., № 6, с. 34 – 42.

Ковалівський А.П. З історії тюрко-українських відносин : по доповідях 2-го українського сходознавчого з'їзду. – Червоний шлях, 1930 р., № 2, с. 161 – 167.

С. 162 : "Перш за все відносини між нами й нашими давнішими сусідами уявляли колись як безнастанну завзяту боротьбу не на життя, а на смерть, причому печенігів, половців, татар 13 ст., а надто кримських татар і ногайців уявляли у формі диких хижаків, що мали виключне завдання грабувати Україну й зводити з неї людей. Туреччину уявляли як ще більшого хижака, що є, сказати б, вищим патроном дрібнішого татарського хижацтва, а сам виступає тільки в особливих моментах, коли треба вже внести справжню руїну й погромити систематично у великому масштабі. Позицію України супроти цих хижаків уявляли як чисто оборонну. Навіть явно грабіжницькі походи козаків у чайках на Анатолію й Крим, або походи суходолом на Крим Сірка – історики прикривали високою метою визволення невільників".

Розглянуто 11 доповідей.

[Колективна_праця] Очерки истории Симферопольского государственного университета : 1918 – 1993 гг. – Сф. : Таврия, 1993 г. – 414 с.

[Куртієв Р.І.] Куртиев Р.И. Советская историография проблемы этногенеза крымских татар. – "Проблемы истории Крыма", Сф., 1991 г., т. 1, с. 72 – 73.

Три точки зору :

1. А.Л.Якобсон : предки кримських татар – вихідці з орд Чингис-хана та Батия, кочові татари;

2. Філологи Т.Н.Гущин, Е.В.Севортян – половці або тюркські кочові племена;

3. Довідник "Народы мира" (М. : 1988 г.) – кримські татари утворилися внаслідок злиття кочових тюрків та осілих жителів степів Криму.

Максименко М.М., Губенко Г.Н. До написання нарисів з історії Криму. – "Українська республіканська наукова конференція з історичного краєзнавства. ТД", К., (2-а), 1982 р., с. 25 – 27.

Планувалося 2 тт., т. 1 – період до 1917 р.

Маркевич А.И. [Звіт про діяльність Комісії за 25 років]. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1912 г., № 48, с. 255 – 281.

Маркевич А.И. Краеведческая работа в Крыму. – Крым, 1925 г., № 1, с. 61 – 63.

Шифр НБУ : Ж6597

Маркевич А.И. Краткий очерк деятельности Таврической учёной архивной комиссии и Таврического общества истории, археологии и этнографии за 1887 – 1927 гг. – Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, 1928 г., т. 2, с. 181 – 187.

Зокрема, перелік доповідей, прочитаних в 1920 – 1927 рр.

Маркевич А.И., Эрнст Н.Л. Таврическое общество истории, археологии и этнографии [в 1928 г.]. – Известия Центрального бюро краеведения, 1929 г., № 4, с. 25 – 26.

Мацулевич Л.А. Конференция археологов СССР в Керчи. – Сообщения Государственной академии истории материальной культуры, 1926 г., т. 1, с. 271 – 286.

[Мусаєва У.] Мусаева У. Деятельность Крымского научно-исследовательского института языка и литературы по изучению крымских татар : 1925 – 1940 гг. – Етнічна історія народів Європи, 1999 р., т. 3, с.

Непомнящий А.А. Историческое краеведение на страницах "Таврических губернских ведомостей". – Південний архів (Хс.), 1994 р., т. 3, с. 60 – 73.

Непомнящий А.А. Розвиток історичного краєзнавства в Криму в 2 п.19 – п.20 ст. – Дп. : автореф.к.і.н., 1994 р. – 21 с.

Шифр НБУ : РА285463 (дисертація – ДС44625); НПБ : Р513748

Непомнящий А.А. Развитие исторического краеведения в Крыму в 19 – н.20 вв. : учебоне пособие. – Сф. : Таврия, 1995 г. – 104 с.

Шифр НБУ : ВА571532

Непомнящий А.А., Синичкин А.В. Крымское общество естествоиспытателей и любителей природы и изучение этнографии Крыма. – "Етнічність в історії та культурі", Од., 1998 р., с. 49 – 52.

С. 50 : товариство засновано 20.02.1910 р., мало 5 секцій (в т.ч. кримознавства) і 4 комісії (в т.ч. охорони пам'яток природи і старовини). В 1912 р. на засіданні т-ва виступив О.М.Самойлович, який запропонував програму етнографічних досліджень.

Непомнящий А.А. Очерки развития исторического краеведения Крыма в 19 – н.20 вв. – Сф. : Таврида, 1998 г. – 207 с.

Шифр НБУ : ВА588071

Непомнящий А.А. Записки путешественников и путеводители в развитии исторического краеведения Крыма : 3 тр.18 – н.20 вв. – К. : 1999 г. – 211 с.

Шифр НБУ : ВА589209

Непомнящий А. Маловідомі бібліографічні джерела історичного краєзнавства : Крим у дослідженнях вітчизняних орієнталістів 19 ст. – Наукові праці Національної бібліотеки України, 2000 р., т. 3, с. 369 – 381.

Непомнящий А.А. К вопросу о развитии библиографии Крыма в последней трети 19 – 1 тр.20 в. – "Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире", Сф., 2000 г., т. 2, с. 330 – 333.

Никифоров А.Р. Проблемы истории Солхата-Крыма в отечественной историографии. – "История и археология средневекового юго-западного Крыма", Сф., 1993 г., с. 125 – 143.

Никифоров А.Р. Кримські міста 13 – 15 ст. у вітчизняній історіографії. – Дп. : автореф.к.і.н., 1995 р. – 15 с.

Шифр НБУ : РА289443 (дисертація – ДС48136); НПБ : Р521418

Платонов С.Ф. Из воспоминаний : об историках, изучавших Крым. – Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, 1927 г., т. 1, с. 132 – 137.

Попов А.Д. Симферопольская гимназия и изучение этнографии Крыма в 80-х гг. 19 в. – "Етнічність в історії та культурі", Од., 1998 р., с. 53 – 55.

3 учбові екскурсії проведено в 1886 – 1888 рр. Їх матеріали видано окремими книгами.

Потехин Д.В. Вклад Таврийской учёной архивной комиссии и Таврийского общества истории, археологии и этнографии в изучение истории Крыма. – К. : автореф.к.и.н., 1994 г.

Шифр НБУ : ?

[Радлов В.В.] Radloff W. Vorläufiger Bericht über eine wissenschaftliche Reise in die Krim im Jahre 1886. – Mélanges asiatiques, 1887, v. 9, № 3, p.

"Попереднє повідомлення про наукову подорож до Криму в 1886 р."

[Рибаков Б.О.] Рыбаков Б.А. Об ошибках в изучении истории Крыма и о задачах дальнейших исследований. – Сф. : Крымиздат, 1952 г. – 16 с.

Шифр НБУ : ?

Савчук В.С. Історичне краєзнавство в природничо-наукових товариствах Криму 2 п.19 – п.20 ст. – "Історичне краєзнавство в Україні : традиції та сучасність", Чк., 1995 р., т. 1, с. 30 – 31.

[Секиринський С.А.] Секиринский С.А., Блохина Л.И. Достижения советской науки в изучении древнего и средневекового Крыма. – Известия Крымского ПДИ, 1957 г., т. 28, с. 232 – 256.

1. порушено питання про слов'ян в Криму. 2. дослідження середньовічних міст. С. 255 : "Совєтські історики, борючись з усіма спробами буржуазних істориків ідеалізувати Кримське ханство, немало зробили для дійсно наукового висвітлення цього періоду в історії Криму".

Синявський А. 2-й з'їзд Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства. – Україна, 1930 р., № 39, с. 220 – 222.

Харків, 1 – 7.11.1929 р. Інфо про доповіді :

1. Дубровський В. Україна і Крим в історичних взаєминах.

2. Горбань М. Гетьман Суховій.

3. Акчокракли О. Татарська поема про похід Б.Хмельницького.

4. Синявський А. Торговельні взаємини України з Кримом і Турцією.

[Соломоник Е.І.] Соломоник Э.И. Сессия по итогам археологических исследований в Крыму. – Вестник древней истории, 1951 г., № 4, с. 227 – 234.

Відбулась в лютому 1951 р. у Симферополі. 9 доповідей.

Урсу Д.П. Востоковедение в Крыму : 1918 – 1941 гг. – Востоковедный сборник (Сф.), 1997 г., т. 1, с. 4 – 24.

Урсу Д.П. Шаркъшынаслыкъ ве Къырым шаркъшынаслары. – Йылдыз, 1998 г., № 2, с. 111 – 136. – Мова кримськотатарська.

"Сходознавство і сходознавці Криму".

[Фаїзов С.Ф.] Фаизов С.Ф. Современная турецкая историография о русско-турецких и русско-крымских отношениях 16 – 17 вв. – Историографический сборник, 1989 г., т. 14, с. 134 – 144.

Филоненко В.І. Наукова діяльність Таврійської наукової архівної комісії і Таврійського товариства історії, археології та етнографії : 1887 – 1929 рр. – Архіви України, 1967 р., № 1, с. 31 – 34.

Філімонов С.Б. Археографічна діяльність Таврійської ученої архівної комісії та Таврійського товариства історії, археології і етнографії. – "Українська республіканська наукова конференція з історичного краєзнавства. ТД", К., (2-а), 1982 р., с. 62 – 63.

До 1918 р. О.Л.Бертьє-Делагард запропонував 4 серії видань :

1. Переклади давніх письменників про Крим.

2. Переклади середньовічних письменників про Крим.

3. Переклади західноєвропейських мандрівників 1783 – 1917 рр.

4. Перевидання журнальних статей к.18 – 1 п.19 ст. про Крим.

До 1925 р. перекладено твори П.С.Палласа, мінералога Д.Кларка, Дюбуа де Монпере, М.Кравен, листи Кеппена до Х.Стевена. Ці рукописи – в Кримському краєзнавчому музеї.

[Філімонов С.Б.] Филимонов С.Б. Документальные материалы Таврической учёной архивной комиссии и Таврического общества истории, археологии и этнографии 1920 – 1931 гг. – "Археографический ежегодник за 1982 г.", М., 1983 г., с.

[Філімонов С.Б.] Филимонов С.Б. Проблемы истории народов Крыма в неопубликованных протоколах заседаний Таврической учёной архивной комиссии и Таврического общества истории, археологии и этнографии 1920 – 1931 гг. – "Проблемы истории Крыма", Сф., 1991 г., т. 2, с. 54 – 56.

Тавр.т-во зліквідоване під час розгрому краєзнавства в 1929 – 1931 рр. До статті Филоненка 1967 р. – про нього взагалі мовчали. 4 томи ИТО випущені в 1927 – 1931 рр.

[Філімонов С.Б.] Филимонов С.Б. Крым, 1917 – 1920 годы : Таврическая учёная архивная комиссия и памятники культуры. – Крымский музей, 1995 г., № 1, с. 95 – 101.

Передруковано витяги із друкованих звітів ТУАК за 1917 – 1919 рр. і витяг з недрукованого звіту за 1920 р.

Шульц П.Н. Историко-археологические исследования в Крыму : 1920 – 1950 гг. – Крым, 1950 г., № 6, с. 145 – 157.

Шифр НБУ : Ж28481

С. 146 : [дореволюційними дослідниками] "всупереч фактам Крим змальовувався як очаг іноземних культур".

С. 147 : [совєтські дослідження] "дозволяють розкрити історичний розвиток Тавриди як російської землі […] Крим – це не чужа, буцімто татарська, генуезька, готська чи греко-римська, але наша ріднесенька російська земля".

Шустов Б.С. Из истории изучения Азовского моря и его берегов. – УЗ Ленинградского университета, 1941 г., т. 48, география, с.