Версія для друку

Кримське ханство / Джерелознавство

Число записів 96

Сторінка згенерована 09.07.2003 р.

[Андреєва С.С.] Андрєєва С.С. Запорізько-татарські взаємини в народних піснях та переказах. – "Запорозьке козацтво в пам'ятках історії та культури", Зп., 1997 р., с. 91 – 94.

С. 94 : "В уявленні запорожців не склалося однозначно негативного образу південного сусіда".

[Анонім] [Колекція ярликів, яка поступила від П.І.Кеппена]. – "Отчёт имп.Публичной библиотеки за 1881 г.", Спб., г., с.

[Анонім] [Робота Тимофеєва по розбору кримських справ 15 – 16 ст. в МГАМИД]. – Летопись занятий Археографической комиссии, т. 6, с. 121 – 129.

[Анонім] О грамотах и ярлыках крымских ханов. – Таврические губернские ведомости, 1839 г., № 45, с. 182 – 185; 1839 г., № 46, с. 186 – 188; 1842 г., № 48, с. 195 – 198.

[Анонім] Архив крымских ханов. – Исторический вестник, 1907 г., № 9, с. 1039.

В.Д.Смирнов знайшов в Симферопольському губернському архіві цілу колекцію каді-ескерських книг. Вони містять : протоколи розгляду кримінальних та цивільних справ; описи майна померлих; духовні заповіти; роздільчі акти; межові акти; урядові розпорядження щодо фінансів та громадського благоустрою; кошториси громадських споруд, фортець, мечетів. Вони охоплюють період 1 п.17 ст. – 1783 р. Це залишки архіву кримських ханів. Особливо цінне в ньому – маса даних про становище та долю руських полонених. Міністр народної просвіти наказав передати архів до імп.Публічної бібліотеки.

[Анонім] Кърым ханлары тарихы : баккад коюнден тапылгъан жльязма акъкъында. – Янъы дюнья, 1936, 14.03.

"Історія кримських ханів : про рукопис, знайдений у бакалійній коморі".

Бережков М.Н. Крымские дела в старом царском архиве 16 в. на основании современной архивной описи. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1893 г., № 19, с. 90 – 100.

Шифр НБУ : ВО127498

Опис складено десь 1562..1566 рр., нашвидкоруч і дуже стисло. Точна мета його складання невідома. Надруковано : Акты археографической экспедиции, т. 1, № 289. Порядок діловодства.

Бережков М.Н. Древнейшая книга крымских посольских дел 1474 – 1505 гг. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1894 г., № 21, с. 27 – 55.

Шифр НБУ : ВИ18910

С. 27 : "В цілому давня посольська книга кримських справ являє собою першорозрядне історичне джерело". Зовнішність книги. Помилки у виданні (СИРИО, т.41). Походження посольських книг; методи їх складання. Групи документів у складі книги.

Бережков М.Н. Крымские шертные грамоты. – Чтения в историческом обществе Нестора-летописца, 1894 г., т. 8, отд. 2, с. 35 – 56.

С. 35 : "Шертні грамоти – присяжні грамоти татарських ханів на вірну службу або ж на додержання певних зобов'язань перед московськими государями". С. 39 : "Шерті – власне не договори, а односторонні зобов'язання саме з кримського боку".

Бережков М.Н. Об одной историко-политической записке времён присоединения Крыма. – Известия историко-филологического института, 1900 г., № 18, с. 1 – 10.

Шифр НБУ : ВИ18998 (відб., примірник С.Т.Голубєва)

"Картина или краткое известие о российских с татарами войнах, наченшихся в половине 10 в. и почти беспрерывно чрез 800 лет продолжающихся" – 1776 р.; надруковано СИРИО, т. 26, с. 339 – 370. Нема підстав говорити, що автор – О.А.Безбородко. Можливі джерела твору. Автор записки наполягає на необхідності захопити Крим.

[Бертьє-Делагард О.Л.] Бертье-Делагард А.Л. [Карти Криму у Вченому архіві Головного штабу]. – Записки Одесского общества истории и древностей, 1896 г., т. 19, отд. 4, с. 63 – 67.

Багатство зібрання карт перевищує всі сподівання. Є рукописні плани й карти від усіх війн та дипломатичних місій 18 ст.

[Бертьє-Делагард О.Л.] Бертье-Делагард А.Л. К вопросу о местонахождении Маврокастрона "Записки готского топарха". – Записки Одесского общества истории и древностей, 1919 г., т. 33, с. 1 – 20.

Заперечуються гіпотези про можливість ототожнення цього Маврокастрона з Карасу-Базаром, місцями на Перекопі чи Білгородом-Дністровським. Припускається можливість його розташування в Чорній долині. В зв'язку з цим – багато подробиць про середньовічну топографію всіх цих місць.

Борисов А.Я. Собрание самаритянских рукописей А.Фирковича. – Палестинский сборник, 1966 г., т. 15, с. 60 – 72.

Боровой С.Я. Давид Лехно и его история Крымского ханства. – Исторические записки, 1941 г., т. 10, с. 295 – 299.

Твір присвячено подіям к.17 – п.18 ст. С. 298 : "Важко вказати якого-небудь іншого єврейського хроніста, у якого єврейські інтереси займали б так мало місця".

Бурачков П. О местоположении древнего города Каркинитеса и монетах, ему принадлежащих. – Записки Одесского общества истории и древностей, 1875 г., т. 9, с. 1 – 133.

Є міркування про географічні назви на італійських картах.

Бушаков В. Тамга та династійне ім'я кримських ханів. – Наукова геральдична конференція, (2-а), 1992 р., с. 11 – 13.

С. 13 : "Можна висловити припущення, що чингизідський за походженням рід кримських Гіреїв стояв на чолі племені кірей (керей), назва якого стала династійним іменем кримських ханів".

Бушаков В. Розвідка з етимології термінів "тавро" і "тамга". – Наукова геральдична конференція, (3-я), 1993 р., с. 17 – 19.

Тавро – найімовірніше, походить від турецького 'тугра' (так гадав М.Фасмер). В тюркські мови це слово потрапило зі східноіранських мов. Слово 'тамга' у східнослов'янські мови потрапило з тюркських.

Бушаков В. Про фулльський народ і його священний дуб у Житії Костянтина Філософа та локалізацію міста Фулли і Фулльської єпархії. – Україна в минулому, 1994 р., т. 5, с. 9 – 31.

Місто Фулли, на думку автора – це Старий Крим (як пропонував Ю.Кулаковський); фульський народ у житії – не конче в Криму, може бути на Передкавказзі чи в Хорезмі; його священний дуб – скоріше за все, житійний шаблон.

[Веселовський О.М.] Веселовский А.Н. Новые сведения о Кафе и крымских татарах н.15 в. : о книге Альберто Альфиери, генуэзского учителя в Кафе, написанной около 1421 г. – Журнал министерства народного просвещения, 1888 г., № 4, с. 332 – 338.

Короткий зміст книги, виданої в 1886 р. за рукописом 15 ст. Уривки про татар та Кафу – латинською мовою.

Виноградов А.В. Крымские посольские книги как источник по истории русско-крымских отношений 60-70-х гг. 16 в. – "Внешняя политика России : источники и историография", М., 1991 г., с. 8 – 39.

Височенко С.М., Сімутіна А.Л. Антична Тавріда у ранніх картографічних зображеннях : за матеріалами колекції ЛНБ. – Записки Львівської наукової бібліотеки ім.В.С.Стефаника, 1994 р., т. 4, с. 107 – 147.

Карти К.Птолемея, укладені в с.2 ст., збереглись у візантійських рукописних копіях 12 – 14 ст., видані вони вперше в 1478 р.; в 1478 – 1600 рр. "Географію" Птолемея видано 42 рази. Найкращі видання – Г.Меркатора (1584 р.) та А.Ортелія (1601 р.). Аналіз даних цих карт.

Височенко С.М., Сімутіна А.Л. Кримський півострів в уявленнях античних географів : за матеріалами картографічної колекції Львівської наукової бібліотеки. – Вісник геодезії та картографії, 1995 р., № 1, с. 91 – 104.

Височенко С.М., Сімутіна А.Л. Середньовічна Тавріка у картографічних зображеннях : за матеріалами колекції ЛНБ. – Записки Львівської наукової бібліотеки ім.В.С.Стефаника, 1996 р., т. 5, с. 20 – 39.

С. 21 : "Ми керувались метою в загальних рисах простежити картографічні уявлення про середньовічну Тавріку, виявити особливості та характерні риси цих документів".

Височенко С.М., Сімутіна А.Л. Середньовічний Крим на стародавніх картах : за матеріалами колекції Львівської наукової бібліотеки. – Вісник геодезії та картографії, 1996 р., № 2, с. 107 – 116.

Возгрин В.Е. Материалы по истории шведско-крымских отношений в 16 – 18 вв. в архиве Ленинградского отделения Института истории СССР АН СССР. – Вспомогательные исторические дисциплины, 1978 г., т. 9, с. 318 – 334.

За мікрофільмами фонду "Татарика" Державного архіву Швеції 1556 – 1742 рр.

Галенко О. "Посилаю варті дружби благопобажання". – Віче, 1993 р., № 5, с. 146 – 152.

Огляд документів 18 ст. про відносини між Україною і Кримом.

[Гаркаві А.Я.] Гаркави А.Я., Страк Г. О коллекции восточных рукописей А.С.Фирковича, находящихся в Чуфут-Кале. – Журнал министерства народного просвещения, 1875 г., т. 178, № 3, с. 1 – 49.

[Гаркаві А.Я.] Гаркави А.Я. По вопросу об иудейских древностях, найденных Фирковичем в Крыму. – Журнал министерства народного просвещения, 1877 г., № 7, с. 98 – 121.

1. Географічні та етнографічні назви.

2. Власні імена людей.

3. Історичні дані.

С. 119 : "Через всі ці документи червоною ниткою тягнеться погано приховане, часто навіть зовсім неприховане бажання і стремління представити нинішніх кримських караїмів не середньовічними зайдами, які оселились на Таврійському півострові починаючи з 13 ст., а нащадками славних переможців скіфів. Заради татарської мови, вживаної кримськими караїмами, довелось мимоволі й татарам надати вищий чин, ототожнивши їх з мідійцями".

[Гаркаві А.Я.] Гаркави А.Я. Крымский полуостров до монгольского нашествия в арабской литературе. – "Труды 7-го археологического съезда", М., 1891 г., т. 2, с.

[Гасан А.О.] Hasan A.O. Birinci Mengili Giray han yarligi. – Türkiyat mecmuasi, 1934, v. 4, p. 99 – 109.

Германов В. Первый архив и первый архивариус Крыма. – Бюллетень ЦАУ КрымАССР, 1931 г., № 1, с. 26 – 28.

Горбань М. Архів коша Запорізької Січі як джерело до історії татарсько-турецько-українських взаємин. – Східний світ, 1930 р., № 6, с. 232 – 236.

[Григор'єв А.П.] Григорьев А.П., Фролова О.Б. О достоверности культурно-исторических деталей в "Книге путешествий" Эвлия Челеби. – Вестник Ленинградского университета. Серия история, 1968 г., № 1, с. 150 – 160.

ЕЧ досить точно передав зміст напису на мечеті у Кафі (ЗООИД, т. 10, с. 176).

[Григор'єв А.П.] Григорьев А.П. "Книга путешествий" Эвлия Челеби – источник по истории Крыма 13 – 15 вв. – Историография и источниковедение стран Азии и Африки, 1974 г., т. 3, с. 19 – 28.

Турецький текст в 10 тт. надруковано в 1897 – 1938 рр. Дані про Крим містяться в основному в т. 7 (1928 р.). Польський переклад 1969 р. дає дані про Крим з різних томів, але у сильному скороченні. Найцікавіші звістки.

[Гурка О.] Górka O. Nieznana kronika tatarska z lat 1644 – 1650. – Kwartalnik historyczny, 1955, № 3, s. 107 – 124.

"Невідома татарська хроніка [Сенаї Махмеда] з 1644 – 1650 рр." Джерело, сучасне описуваним подіям, дуже докладне і цінне. Найцікавіші звістки.

[Десєв Д.] Desaive D. Le Khanat de Crimée dans les archives ottomanes : correspondence entre khans de Crimée et padichahs ottomans dans les registers des 'nâme-i hümâyûn'. – Cahiers du monde russe et sovetique, 1972, t. 13, № 4, p. 560 – 593.

"Кримське ханство за отоманськими архівами : листування між кримськими ханами та отоманськими падишахами згідно реєстрів 'наме-і хумаюн".

[Довнар-Запольський М.В.] Довнар-Запольский М.В. Заметка о крымских делах в метрике Литовской. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1897 г., № 27, с. 11 – 23.

Шифр НБУ : ВО29882

Догель Дипломатический кодекс материалов о России и Польше, т. 3 : отношения Польши к казакам, Крыму и Турции. – Журнал министерства народного просвещения, 1842 г., № 11; 1843 г., № 6.

[Ешер А.] Eszer A. Giovanni Giuliani de Lucca. – Archivum fratrum praedicatorum, 1967, v. 37, p. 353 – 468.

Шифр НБУ : ?

"Джованні Джуліані де Люк".

[Ешер А.] Eszer A. Emido Dortelli d'Ascoli O.P. und die 2-e Krim-Mission der Dominikaner : 1624 – 1635. – Archivum fratrum praedicatorum, 1968, v. 38, p. 165 – 238.

"Домініканець Емідо Дортелі Д'Асколі та друга кримська місія домініканців : 1624 – 1635 рр."

[Ешер А.] Eszer A. Die "Beschreibung des Schwarzen Meeres und der Tartarei" des Emidio Portelli D'Ascoli. – Archivum fratrum praedicatorum, 1972, v. 42, p. 199 – 249.

Шифр НБУ : ?

"Опис Чорного моря і Татарії' Емідіо Портелі Д'Асколі".

[Зайончковський А.] Зайончковский А. "Летопись кипчакской степи" (Теварих-и Дешт-и Кипчак) как источник по истории Крыма. – "Восточные источники по истории юго-восточной и центральной Европы", М., Наука, 1969 г., т. 2, с. 10 – 28.

Складена турецьким істориком Абдуллахом ібн Різваном (який уславився як автор історії Єгипту). В основу критичного видання 1966 р. покладено турецьку копію 1778 – 1779 рр. Праця містить опис Кипчацького степу, генеалогію кипчаків (кримських ханів), історію кримських ханів від Хаджи-Гірея до Інаєт-Гірея (1637 р.). Особлива увага приділена подіям п.17 ст., війнам Мухамед-Гірея з Джанібек-Гіреєм (ці відомості не використані в історіографії). Дана праця – важливе джерело, більш раннє, ніж Наїма та "Сім планет".

[Зайцев І.В.] Зайцев И.В. Документальные источники по истории дипломатических отношений постордынских государственных образований с Россией и Османской империей в 15 – 1 п.16 вв. – "Славяне и кочевой мир", М., 1998 г., с. 44 – 49.

Описано документи відносин цих держав з Туреччиною, з Росією та їх відбиття у російсько-турецькому листуванні.

[Іванич М.] Ivanics M. Formal and linguistic peculiarities of 17th century Crimean tatar letters adressed to princes of Transilvania. – Acta Orientalia Academiae scientiarum Hungariae, 1975, v. 29, № 2, p. 213 – 224.

"Формальні та мовні особливості кримсько-татарських листів 17 ст., адресованих до трансільванських князів". Всього в угорських архівах є 40..50 листів; 20 оригіналів – в Угорському національному архіві, датовані 1628 – 1630, 1678 – 1683 рр.

Іналджик Г. Знахідка кадійський сіджілів (судових книг) Кримського ханату. – "Mappa mundi", Льв., 1996 р., с. 308 – 329.

61 том фотокопій зберігаються в бібліотеці ім.Ізмаїла Гаспринського (перед другою світовою війною вони зберігались у Ялтинському музеї). Крайні дати документів – 1618 – 1750 рр. Для 19 документів наведено факсиміле та викладено зміст українською мовою (переклад О.Галенка).

[Іщенко С.А.] Ищенко С.А. Сочинения путешественников 16 – 18 вв. как источник по истории Крымского ханства. – "Проблемы истории Крыма", Сф., 1991 г., т. 2, с. 28 – 30.

"Історія народів Криму завжди притягала увагу мандрівників та дипломатів. Мемуарна література дозволяє скласти досить повну описову характеристику Криму. Для більш всебічної характеристики треба притягати пам'ятки матеріальної культури, архітектури та археології".

Кащенко О.Г. Ценное издание письменных источников о присоединении Крыма к России. – "Исследования по археографии и источниковедению отечественной истории 16 – 20 вв.", Дп., 1990 г., с. 75 – 85.

Шифр НБУ : Ж68129

Дубровин Н. Присоединение Крыма к России. – Спб. : 1885 – 1889 гг., тт. 1 – 4.

[Келер П.] Koehler P. Le khanat de Crimée en Mai 1607 vu par un voyager français. – Cahiers du monde russe et sovetique, 1971, v. 12, № 3, p. 316 – 326.

"Кримське ханство в травні 1607 р. за описом мандрівника-француза".

[Келін Г.] Köhlin H. Some remarks on maps of the Crimea and the sea of Azow. – Imago Mundi, 1960, v. 15, p. 84 – 88.

Шифр НБУ : ?

"Деякі зауваження щодо мап Криму та Азовського моря".

Кизилов М.В. "Книга путешествий" Эвлии Челеби как источник сведений о быте крымских татар 17 в. – Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, 1993 г., т. 3, с. 273 – 275.

С. 275 : "Вся книга Евлії проникнута щирим інтересом до Криму".

[Коллі Л.П.] Колли Л. Из средневековой географии. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1910 г., № 44, с. 24 – 29.

Атлас Ортелія як джерело з географії Криму.

Кольцова Н.Е. Династия крымских Гиреев во 2 п.15 – 1 п.16 вв. – "Генеалогия : источники, проблемы, методы исследования", М., 1989 г., с. 26 – 27.

Шифр НБУ : ?

Корш Ф. Крымские жалованные грамоты к.17 в. – Древности восточные, 1901 г., т. 2, № 2, с. 155.

[Крокі Р.] Croskey R.M. The diplomatic forms of Ivan_3's relationship with Crimean khan. – Slavic Review, 1984, v. 43, № 2, p. 257 – 269.

"Дипломатичні форми зв'язків Івана_3 з кримським ханом".

[Кулаковський Ю.А.] Кулаковский Ю.А. Заметки по истории и топографии Крыма. – Археологические известия и заметки, 1896 г., № 1, с.

Шифр НБУ : ВИ21053 (відб., 6 с.)

1. С каких пор известны целебные свойства грязей.

2. К вопросу о пещерных городах.

3. Гурзуф или Карасан помянут в Житии Иоанна Готского.

Куламет-оглу А. [9 татарських документів]. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1912 г., № 47, с. 26 – 28.

Куламет-оглу А. [24 татарських документи]. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1913 г., № 49, с. 260 – 262.

[Кунік А.А.] Kunik A. Können Hebraer in der Krim schon im 3-ten Jahrhundert den tatarischen Fürstnamen Tochtamysch geführt haben ? – Бюллетень Архитектурное наследство за 1864 г.,

"Чи могли євреї в Криму вже в 3 ст. вживати татарське князівське ім'я Тохтамиш ?"

Лашков Ф.Ф. Архивные данные о бейликах в Крымском ханстве. – "Труды 6-го археологического съезда", М., 1886 г., т. 4, с. 96 – 110.

Шифр НБУ : ВО32209; ДІБ : 901.8 / Л-32

Це ярлики кримських ханів, фірмани турецьких султанів, свідоцтва про родовитість, родослівні беїв.

Лашков Ф.Ф. Памятники дипломатических сношений Крымского ханства с Московским государством в 16 и 17 вв., хранящиеся в МГАМИД. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1890 г., № 9, с. 1 – 9.

Передмова до публікації збірки документів Малиновського.

Лашков Ф.Ф. Крымские шертные грамоты, хранящиеся в Московском главном архиве Министерства иностранных дел. – "Труды 8-го археологического съезда", М., 1895 г., т. 2, с. 191 – 208.

Ці дуже важливі документи практично не використані. Порядок укладання шерті. Роль роду Сулешових. Умови шерті. Вплив політичних обставин на особливості договорів з конкретними ханами.

Лебедев В.В. К источниковедческой оценке некоторых рукописей собрания А.С.Фирковича. – Палестинский сборник, 1987 г., т. 29, с. 57 – 63.

Маркевич А.И. К истории крымских архивов. – "Труды 13-го археологического съезда", М., 1908 г., т. 2, с.

Маркевич А.И. [Копія ярлика Тохтамиша 1382 р.]. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1913 г., № 49, с. 230 – 232.

[Маркон І.Ю.] Маркон И.Ю. Давид Лехно. – Еврейская старина, 1910 г., окт.-дек., с. 599 – 600.

Шифр ДІБ : 05 / Е-22

[Матуз Й.] Matuz J. Krimtatarische Urkunden im Reichsarchiv zu Kopenhagen. Mit historisch-diplomatische und sprachlichen untersuchungen. – Freiburg : 1976.

"Кримськотатарські документи у державному архіві в Копенгагені (з історично-дипломатичними та мовознавчими спостереженнями)".

[Медведєва Л.Я.] Медведева Л.Я. Коллекции караимских и крымчакских рукописей в Ленинградском отделении Института востоковедения АН СССР. – Советская тюркология, 1988 г., № 6, с. 89 – 102.

[Михневич Й.Г.] Михневич И. О еврейских манускриптах, хранящихся в музее Одесского общества истории и древностей. – Записки Одесского общества истории и древностей, 1848 г., т. 2, с. 47 – 77.

15 списків п'ятикнижжя, 21 список ветхого завіту, списки Талмуду. Опубліковано приписки писарів та дарчі записи. Серед них є свідчення про побутування рукописів у Криму.

[Мицик Ю.А.] Мыцык Ю.А. О публикации дипломатария Крымского ханства. – "Исследования по археографии и источниковедению отечественной истории 16 – 20 вв.", Дп., 1990 г., с. 41 – 50.

Шифр НБУ : Ж68129

Огляд матеріалів до історії визвольної війни 1648 – 1654 рр.

[Негрі О.Ф.] Негри А.Ф. Турецкие акты, хранящиеся в Одесском городском музее. – Записки Одесского общества истории и древностей, 1844 г., т. 1, с. 637 – 638.

Описано 5 документів 1692 – 1789 рр.

[Негрі О.Ф.] Негри А.Ф., Григорьев В.В. Татарские и турецкие акты, доставленные в Общество. – Записки Одесского общества истории и древностей, 1844 г., т. 1, с. 628 – 640.

Описано 15 документів 1549 – 1778 рр.

Непомнящий А.А. История и этнография народов Крыма : библиография и архивы : к.18 – н.20 вв. – Сф. : Доля, 2001 г. – 814 с.

Шифр НБУ : ВС35857

Непомнящий А.А. Бібліографічна спадщина історико-етнографічних досліджень Криму в к.18 – на п.20 ст. – К. : автореф.д.і.н., 2001 р. – 32 с.

Шифр НБУ : РА318304

[Новосельський О.А.] Новосельский А.А. Разновидности крымских статейных списков и приёмы их составления. – Проблемы источниковедения, 1961 г., т. 9, с. 182 – 194.

[Оглоблин М.М.] Оглоблин Н.Н. Материалы для истории Крыма 17 в. в "расходных книгах" Сибирского приказа. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1896 г., № 24, с. 31 – 34.

Всього є 51 книга витрат за 1627 – 1700 рр. Записи про видачу хутра для відсилки до Криму є майже в усіх книгах за 1 п.17 ст. і рідше – за 2 п.17 ст.

[Ортекін Х.] Ortekin H. Kirim hanlarinin śeceresi. – Istanbul : Burhaneddin Matbaasi, 1938. – 12 s.

"Генеалогія кримських ханів".

[Остапчук В.] Ostapczuk V. The publication of documents of the Crimean khanate in the Topkapi Sarayi : new sources for the history of the Black sea basin. – Harvard Ukrainian Studies, 1982, v. 6, p. 500 – 528.

"Публікація документів Кримського ханства з Топкапи-Сараю : нові джерела до історії басейну Чорного моря".

[Остапчук В.] Ostapczuk V. The publication of documents of the Crimean khanate in the Topkapi Sarayi : the documentary legacy of crimean-ottoman relations. – Turcica, 1987, v. 19, p. 247 – 276.

Шифр НБУ : ?

"Публікація документів Кримського ханства з Топкапи-Сараю : документальна спадщина кримсько-отоманських відносин".

Пассек В. Татарские поземельные меры и весы в Крыму. – Очерки России, 1840 г., т. 2, с.

Петрунь Ф.О. Нове про татарську старовину Бозько-Дністровського степу. – Східний світ, 1928 р., № 5, с. 155 – 175.

Шифр НБУ : ВО304430

Білгород-Дністровський, Чорний город, інші пункти; історико-географічні замітки.

[Рипка Я.] Rypka I.J. Briefwechsel der Hohen Pforte mit den Krimchanen im 2 Bande von Feriduns "Munšeat". – "Festschrift Georg Jakob", 1937, S. 241 – 269.

"Листування Високої Порти з кримськими ханами в другому томі збірника Феридуна 'Муншеат'."

[Самойлович О.М.] Самойлович А.Н. Предварительное сообщение о новом списке сокращений "Семи планет" Мухаммеда Ризы. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1913 г., № 49, с. 139 – 141.

Твір був відомий лише за одним списком імп.Публічної бібліотеки; нововиявлений список належить Таврійській архівній комісії. Характер скорочень. Основний список доведено до 1737 р., а цей містить відомості за 1737 – 1756 рр.

[Самойлович О.М.] Самойлович А.Н. Тийишь (тишь) и другие термины крымско-татарских ярлыков. – Известия АН, 1917 г., 6-я серия, т. 6, № 15, с. 1277 – 1278.

Шифр НБУ : Ж17754/с.6

[Січинський В.Ю.] Sichynsky V. Edward Daniele Clarke journey in the Crimea. – The ukrainian quarterly, 1955, v. 11, № 3, p. 264 – 269.

"Поїздка Едварда Даніеля Кларка до Криму".

Смирнов В.Д. Татарские ханские ярлыки из собрания Таврической учёной архивной комиссии. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1917 г., № 54, с. 1 – 19.

Шифр ДІБ : 902.2 / С-506 (відб., 19 с.)

[Усеїнов С.] Крымскотатарские имена : справочник. – Сф. : Анаюрт, 1992 г. – 62 с.

Усманов М.А. Жалованные акты Джучиева улуса 14 – 16 вв. – Казань : и-во Казанск.ун-та, 1979 г. – 318 с.

Шифр НБУ : ВА350332

Досліджено 61 ярлик (з них 57 – кримських ханів), що відомі в тюркських оригіналах. Археографія. Палеографія. Сфрагістика. Дипломатика.

Фаїзов С. Тугри кримських ханів і принців у художній структурі шертних грамот і послань перших осіб Криму. – Наукова геральдична конференція, (3-я), 1993 р., с. 92 – 94.

2 вид. : Знак, 1993 р., № 1, с.

Тугра вживалась на кримських документах з 2 п.16 ст. до 1783 р., за часів Шагін-Гірея вживалась також на монетах. Призначення її – засвідчення документа. С. 93 : "Тугри займають центральне місце у художній структурі грамот, котрі є не тільки пам'ятками парадного діловодства, але й творами високого мистецтва". Оформлення грамот – модель Всесвіту : богослов'я (символ бога) – інтервал в 2..3.5 висоти тугри (безмежне високе небо) – тугра, що займає до 1/5 поверхні (земний володар) – текст (людство).

Виникла під впливом османського знаку, але не тотожня османським. Традиція сакрального розуміння протоколу, сакрально-символічної дипломатії.

Фаїзов С. Тугри османських падишахів, кримських ханів і російських самодержців : цілісність і багатоманітність. – Наукова геральдична конференція, (4-а), 1994 р., с. 81 – 83.

В Криму, Туреччині, Єгипті тугра використовувалась не тільки на документах, але й на монетах, громадських спорудах, ювелірних виробах, зброї. В Криму тугри відомі з с.16 ст.; в Росії – в 1620-х рр. – к.17 ст. Шлях запозичення : Туреччина -> Крим -> Росія. В кримську тугру включалось слово "сюземез" (= слово моє) – формула золотоординських ярликів. Московські тугри виникли з потреби репрезентувати свої документи зрозумілим способом. Вони мають 5 знамен замість 3 в Криму й Туреччині, не містять імені та титулу царя, замість них – арабська богословська формула.

[Фаїзов С.Ф.] Фаизов С. Тугры крымского ханского двора 17 – н.18 ст. в протоколе и художественной структуре грамот ханов и принцев. – "Mappa mundi", Льв., 1996 р., с. 427 – 434.

За збіркою оригінальних документів Російського державного архіву давніх актів. С. 428 : "Тугри Криму цікаві для нас, з одного боку, як визначна спадщина кримської середньовічної дипломатики, з другої – як яскраві зразки кримськотатарського середньовічного графічного мистецтва".

Федорук Я. Нові джерела до історії міжнародних відносин 1654 р. ф фондах московського архівосховища. – Матеріали засідань історичної та археографічної комісій НТШ в Україні (Льв.), 1999 р., т. 2, с. 448 – 452.

Про зв'язки кримського хана Іслам-Гірея_3 з мусульманськими народами Росії.

[Фетіслямов А.] Фетислямов А. Тогъай-бейнинъ Богдан Хмельницкийнен бирликде Польшагъа походы хусусындаки поэма акъкъында. – Эдебият ве культура, 1939 г., № 6, с. 32 – 41.

"Про поему про спільний похід Тугай-бея з Богданом Хмельницьким проти Польщі". Мова кримськотатарська.

[Хорошкевич Г.Л.] Хорошкевич А.Л. "Крепостная", или "крепкая" грамота. – "Древнейшие государства на территории СССР. Ежегодник 1987 г.", М., 1989 г., с. 77 – 84.

С. 78 : "зміст їх полягав у наданні гарантій безпеки кримським феодалам, які приїжджали на Русь, забезпеченні їм не тільки прибіжища, але й засобів до існування". Їх дипломатика, політичний зміст.

Шапшал С.М. [Ярлыки и худжеты крымских ханов и кади-аскеров 17 – 18 вв.] – Стамбул : 1928 г.

[Шапшал С.М.] Szapszał H. Znaczenie opisu podróży Ewlija Czelebiego dla dziejów chanatu Krymskiego. – Rocznik orientalistyczny, 1932, t. 8, s.

"Значення опису подорожі Евлії Челебі для історії Кримського ханства".