Версія для друку

Кримське ханство / Нумізматика

Число записів 21

Сторінка згенерована 09.07.2003 р.

[Бертьє-Делагард О.Л.] Бертье-Делагард А. Ценность монетных номиналов в Крымском ханстве. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1913 г., № 51, с. 153 – 185.

Шифр НБУ : ВИ4868 ВИ17169

[Биков О.А.] Быков А.А. Описание монет из раскопок на плато Мангупа в 1938 г. – Материалы и исследования по археологии СССР, 1953 г., т. 34, с. 435.

Є монети Кримського ханства 14 – 18 ст.

[Білий О.В.] Белый А.В. Клад монет Крымского ханства из фондов Бахчисарайского историко-культурного заповедника. – Крымский музей, 1995 г., № 1, с. 15 – 23.

Знайдено в околицях Феодосії; складається з 2784 монет, з них 2717 монет 2 п.16 ст. і 67 – 1740-1770-х рр. (напевно, це два різних скарби). Серед монет є варіанти, які не були відомі О.Ретовському.

Бочаров С.Г. Генуэзско-татарские медные монеты Каффы. – Stratum (Спб.), 1999 г., № 6, с.

[Григор'єв В.В.] Григорьев В.В. Монеты Джучидов, генуэзцев и Гиреев, битые на Таврическом полуострове и принадлежащие Одесскому обществу истории и древностей. – Записки Одесского общества истории и древностей, 1844 г., т. 1, с. 301 – 314.

Золотницька Т.В. Знахідка монети Менглі-Гірея на Скороборі. – Археологічний літопис лівобережної України, 1998 р., № 1-2, с. 126.

Знайдена в 1995 р. в ур.Скоробір на Більському городищі. Срібне акче 1472 – 1473 рр.

[Крамаровський М.Г.] Крамаровский М.Г. Клад серебряных платёжных слитков из Старого Крыма и золотоордынские сумы. – Сообщения государственного Эрмитажа, 1980 г., т. 45, с. 68 – 72.

Скарб – 10 злитків – знайдено в 1978 р. біля мечеті Узбека. Територія їх поширення співпадає з територією Золотої Орди, вага – з вагою північних гривень (197..205 г). Напевно, це відомі з документів суми.

Лебедев В.П. Медная джучидская крымская монета года Змеи. – Нумизматика и эпиграфика, 1989 г., т. 15, с. 129 – 131.

Певно, 1281 р.

Лебедев В.П. Символика и язык монет Крыма золотоордынского периода. – "Нумизматические исследования по истории юго-восточной Европы", Кишинёв, 1990 г., с.

Мальм В.А. Симферопольский клад : буклет. – М. : 1980 г.

Муралевич В.С. К нумизматике Гиреев : заметка о монетах Девлет-Гирея_1, Мухаммед-Гирея_4 и Адиль-Гирея из Феодосийского археологического музея. – Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, 1928 г., т. 2, с. 141 – 143.

Зі скарбів, знайдених в 1924 р. в Старому Криму і в 1927 р. у Феодосії.

[Орешников О.В.] Орешников А.В. Этюды по нумизматике Черноморского побережья. – Известия государственной академии истории материальной культуры, 1921 г., т. 1, с. 217 – 240; 1922 г., т. 2, с. 113 – 138.

[Ретовський О.Ф.] Ретовский О.Ф. Монеты Гази-Герая хана второго, бен Девлет. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1889 г., № 8, с. 90 – 98.

Шифр ДІБ : 902.1 / Р-44

Всі вони карбовані в Гезлеві, який оце вперше виступає як монетний двір. Виділено 4 групи монет.

[Ретовський О.Ф.] Ретовский О.Ф. К нумизматике Гиреев. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1893 г., № 18, с. 73 – 118; 1894 г., № 19, с. 79 – 88.

Шифр ДІБ : 902.1 / Р-44

№ 18 : монети Хаджи-Гірея, Менглі-Гірея_1, Девлет-Гірея_1. № 19 : монети Менглі-Гірея_1.

[Ретовський О.Ф.] Retowski O. Die Münzen der Girej. – Труды Московского нумизматического общества, 1901 г., т. 2, № 3, с. ; 1903 г., т. 3, № 1, с. 10 – 107; 1905 г., т. 3, № 2, с. 187 – 330.

"Монети Гіреїв".

[Савельєв П.С.] Савельев П.С. Замечания о генуэзско-крымской монете, упомянутой в статье Кёне. – Записки Санктпетербургского археолого-нумизматического общества, 1849 г., т. 3, с. 281 – 284.

Северова М. Пополнение фонда джучидских монет Эрмитажа. – Сообщения государственного Эрмитажа, 1990 г., т. 54, с. 43 – 46.

З матеріалів Старо-Кримської експедиції.

Сидоренко В.А. Монетное производство золотоордынского Крыма. – "Проблемы истории Крыма", Сф., 1991 г., т. 2, с. 46 – 48.

В 1262 – 1266 рр. карбована серія срібних та мідних монет з лакабом "Нусрет ад-Дунья ва-ад-Дин" у Криму.

Відомі срібні монети м.Крима 665, 682, 683, 686, 687, 690, 693, 695, 697, 698, 700, 701, 704, 707 рхд (до Узбека). Враження епізодичності роботи монетного двору – невірне :

1. бувало, карбували монети зі срібла замовника за певний %;

2. бувало, користувались штемпелем по кілька років. Наприклад аналіз срібних монет Токти 704 р. та 707 р. показує їхню близькість до мідних монет Криму з датами 705 та 706 рр. Ретро-дата – не помилка, а намагання слідувати зразку.

Вміщення дат за умов відсутності недатованих монет свідчить, що дата несла контрольну функцію.

Складено 37 типів мідних монет.

Хромов К. Медные монеты Хаджи-Гирея. – Нумизматика и фалеристика (К.), 1997 г., № 2, с.

Хромов К. Несколько неописанных монет династии Гиреев. – Нумизматика и фалеристика (К.), 1997 г., № 2, с.

Чореф М.М. Новый тип монет Ислам-Гирея_3. – Бахчисарайский историко-археодогический сборник, 2001 г., т. 2, с. 431 – 435, 1 ил.

Знайдена на схилі Чуфут-Кале, бахчисарайського карбування 1054 ргд. (1644 р.). Але мідні монети у кримському карбуванні так і не утвердились.