Версія для друку

Кримське ханство / Археологія

Число записів 98

Сторінка згенерована 09.07.2003 р.

[Анонім] Археологические раскопки в Бахчисарае. – Исторический вестник, 1898 г., № 7, с.

[Анонім] Археологічна експедиція в Чуфут-Кале. – Східний світ, 1928 р., № 3-4, с. 333 – 334.

[Анохін В.В.] Анохин В.В. Позднекочевнический некрополь у Евпатории. – "Проблемы истории Крыма", Сф., 1991 г., т. 1, с. 6 – 8.

Відкритий в 1979 р. – 2 цілих, 3 частково цілих, 4 пограбованих могили на західному березі оз.Сасик, в 3..3.5 км від Євпатор. порта. В береговій лінії озера є виходи прісної води. Поховання в дерев'яних трунах у вирубаних в скелі могилах, без зовнішніх знаків. Орієнтація – головою на північ. Різноманітний інвентар :

1. Зброя (вістря стріл, вістря списа, шестопер, навершя шоломів з залишками кольчуг, платівки від панциря).

2. Деталі одягу (пряжки, бляшки).

3. Прикраси (намиста, браслет).

4. Предмети побуту (залізні шарнірні ножиці, кресала, бронзове дзеркало).

5. Кінська збруя (стремена, вудила, пряжки).

Кожне поховання мало невеликий мідяний казанок або чашку. Поховання чітко поділяються на чоловічі та жіночі, всі речі – к.13..14 ст. С. 7 : "Могильник належав половцям. Північна орієнтація свідчить про етнокультурну взаємодію з ординцями" [простою мовою – ісламізацію]. Концентрація половецьких пам'яток біля Євпаторії – не тільки внаслідок наявності пасовищ та води, але й діючої в 13 – 14 ст. пристані.

Бабаян Ф.С., Корхмазян Э.М. Археологические изыскания монастырей Сурб Хач и Сурб Степанос близ города Старый Крым. – Историко-филологический журнал, 1999 г., № 1, с.

[Барсамов М.С.] Барсамов Н.С. Археологические раскопки в Отузах 1927 и 1928 гг. – Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, 1929 г., т. 3, с. 165 – 169.

[Башкиров О.С.] Башкиров А.С. Историко-археологический очерк Крыма. – "Крым : путеводитель", Сф., 1914 г., с. 172 – 226.

[Башкиров О.С.] Башкиров А.С., Боданинский У. Памятники крымско-татарской старины : Эски-Юрт. – Новый Восток, 1925 г., № 8-9, с. 295 – 311.

1 км на півд.захід від Бахчисараю. Надгробки, 10 написів.

[Білий О.В.] Белый А.В. К вопросу о датировке "средней" оборонительной стены Чуфут-Кале. – Византийский временник, 1990 г., т. 51, с. 205 – 210.

[Білий О.В.] Белый А.В., Белый О.Б., Лобода И.И. Позднесредневековые плитовые могильники юго-западного Крыма. – "История и археология средневекового юго-западного Крыма", Сф., 1993 г., с. 160 – 174.

[Боданінський У.] Боданинский У., Засыпкин Б.Н. Чуфут-Кале : по материалам раскопок 1928 – 1929 гг. – Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, 1929 г., т. 3, с. 170 – 183.

Результати дослідження мечеті.

[Боданінський У.] Боданинский У. Археологическое и этнографическое изучение татар в Крыму. – "Реконструкция народного хозяйства в Крыму", Сф., Крымплан, 1930 г., т. 2, с.

Шифр НБУ : ?

[Бороздін І.М.] Бороздин И.Н. В древней столице крымских татар : раскопки в Старом Крыму. – Красная Татария (Казань), 1925 г., № 191.

[Бороздін І.М.] Бороздин И.Н. Солхат. – Новый Восток, 1926 г., № 13-14, с. 271 – 301.

Викладено результати археологічних розвідок і розкопок 1925 р.

[Бороздін І.М.] Бороздин И.Н. Археологические памятники юга СССР. – Новый Восток, 1926 г., № 15, с. 189 – 204.

С. 190 : Фігурна поливна плитка (Кейхату-хан та 6 придворних) перської роботи з мечеті у Старому Криму зберігається в Одеському археологічному музеї.

С. 200 : "На конференції археологів у Керчі секція тюрко-татарської археології вперше отримала права громадянства".

[Бороздін І.М.] Бороздин И.Н. Современная Крымская республика. – Новый Восток, 1927 г., № 19, с. 99 – 120.

С. 119 : готується до видання альбом "Древности Солхата".

Ще одне повідомлення : НВ, 1926 г., № 12, с. 333.

Бороздін І.М. До вивчення старокримських надгробків. – "Ювілейний збірник на пошану акад.Дм.Багалія", К., 1927 р., с. 469 – 475.

[Бороздін І.М.] Бороздин И.Н. Новые данные по золотоордынской культуре в Крыму : работы археологической экспедиции 1926 г. – Новый Восток, 1927 г., № 16-17, с. 266 – 274.

Роботи в Старому Криму та Отузах.

[Бороздін І.М.] Бороздин И.Н. Из отузской старины : надгробие шейха Якуба из Конии 729 года хиджры. – Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, 1927 г., т. 1, с. 24 – 26.

Епіграфічні дані й перекази дозволяють припустити, що тут була літня резиденція володарів Старого Криму. Надгробок важливий як прямий показник сельджуцьких зв'язків Криму.

[Веймарн Є.В.] Веймарн Е.В. Раскопки на средневековом городище Чуфут-Кале. – Археологические исследования на Украине, 1967 г., т. 1, с. 187 – 190.

Досліджено ділянку біля середньої брами (залишки оборонних стін 10..11, 14 ст., садиби 17..18 ст.).

[Гаспринський І.М.] Гаспринский И.М. [О татарских могилах в Чуфут-Кале]. – Восточный сборник общества русских ориенталистов, 1913 г., т. 1, с.

[Герцен О.Г.] Герцен А.Г., Могаричев Ю.М. Ещё раз о дате появления крепости на плато Чуфут-Кале. – "Проблемы истории 'пещерных городов' в Крыму", Сф., 1992 г., с.

Гриневич К.Э. Археологические разведки в северо-восточной части Керченского полуострова. – Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, 1927 г., т. 1, с. 47 – 52.

На верху гори біля маяка – гробниці, в одній з яких випадково знайдена срібна австрійська монета 17 ст. (в Керчен.музеї).

Данилевич В.Е. Заметка о древностях д.Кекенеиз Ялтинского уезда. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1907 г., № 40, с. 56 – 60.

В т.ч. : Ісар – городище 13..14 ст.; уламки глиняного посуду та характерних черепиць цього часу.

[Добролюбський А.О.] Добролюбский А.О. О раскопках экспедиции национального комитета ЮНЕСКО "Великий шёлковый путь" на городище Чуфут-Кале в 1991 г. – Археологічні дослідження на Україні, 1993 р., с. 27 – 29.

Культурний шар досягає товщини 1.5 м, в ньому простежується до 4 будівельних періодів. Досліджено 2-поверховий будинок 16..18 ст.

[Домбровський О.І.] Домбровский О.И. Средневековые памятники Бойки. – "Археологические исследования средневекового Крыма", К., Наукова думка, 1968 г., с. 83 – 96.

Шифр НБУ : ВС2840

Розвідка 1955 – 1956 рр. С. 86 : "Залишки пізньотатарських споруд та кераміки, які подекуди є на Бойці і які стосуються порівняно пізнього часу, нами не враховувались, а пов'язаний з ними керамічний матеріал відсіювався на місці".

[Домбровський О.І.] Домбровский О.И., Махнёва О.А. Раскопки у города Старый Крым. – "Археологические открытия 1973 г.", М., 1974 г., с. 273.

В монастирі Сурб-Хач, ділянка на північ від храму. Встановлено, що монастир засновано раніше од 14 ст., площа його була більшою, ніж огорожа 13 – 17 ст.

[Домбровський О.І.] Домбровский О.И., Колотухин В.А., Махнёва О.А., Сидоренко В.А. Работы в Старом Крыму. – "Археологические открытия 1976 г.", М., 1977 г., с. 290 – 291.

У північній частині монастиря Сурб-Хач.

[Домбровський О.І.] Домбровский О.И., Сидоренко В.А. Раскопки средневекового монастыря Сурб-Хач. – "Археологические открытия 1978 г.", М., 1979 г., с. 329.

На північ від церкви і в трапезній. Знайдено новий напис у 4 рядки, монети.

Дюбрюкс П. Описание развалин и следов древних городов и укреплений, некогда существовавших на европейском берегу Босфора Киммерийского, от входа в пролив близ Еникальского маяка до горы Опук включительно, при Чёрном море. – Записки Одесского общества истории и древностей, 1858 г., т. 4, с. 3 – 84.

Карта протоки 4 версти в дюймі.

С. 26 : план Керчі (90 саж. в дюймі) – позначено контур турецької фортеці 120:140 саж., знесеної в 1827 р. (влаштована площа).

[Ернст М.Л.] Эрнст Н.Л. Летопись археологических раскопок и разведок в Крыму за 10 лет : 1921 – 1930 гг. – Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, 1931 г., т. 4, с. 72 – 92.

[Ернст М.Л.] Эрнст Н.Л. Археологические исследования в Крыму в 1935 г. – Литература и искусство Крыма, 1936 г., № 2, с. 133 – 142.

2 вид., скорочене й незначно доповнене : Обзор археологических исследований в Крыму в 1935 г. – Советская археология, 1937 г., т. 2, с. 240 – 245.

[Ернст М.Л.] Эрнст Н. Кърымнынъ тарихий археология байлыклары. – Янъы дюнья, 1936, 4.08.

"Археологічні багатства кримської історії".

[Збірка_праць] Археологические исследования в РСФСР 1934 – 1936 гг. – М.-Лг, и-во Архитектурное наследство СССР, 1941 г. – 328 с.

Шифр НБУ : ВО327355

Криму присвячено с. 249 – 288, але археологія татар зовсім не згадана.

[Збірка_праць] Курганы степного Крыма. – К. : Наукова думка, 1984 г. – 116 с.

Шифр НБУ : ВС22838

1. Нечитайло А.Л., Бунятин Е.П. Курганная группа близ с.Чкалово. – с. 6 – 40.

2. Бессонова С.С., Черных Л.А., Куприй С.А. Курганы у с.Филатовка. – с. 41 – 68.

3. Корпусова В.Н. Курганы у с.Целинное. – с. 69 – 107.

По 24 та більше татарських поховань впущені в кургани доби бронзи та скіфів. Всього описано 78 середньовічних поховань. Термін "татарські" не вживається.

[Збірка_праць] Археологические исследования в Крыму : 1993 г. – Сф. : Таврия, 1994 г.

[Збірка_праць] Проблемы археологии древнего и средневекового Крыма. – Сф. : 1995 г.

[Збірка_праць] Археологические исследования в Крыму : 1994 г. – Сф. : Сонат, 1997 г. – 304 с.

Шифр НБУ : ВС32880

Зуммер В.М. Тюркско-татарская секция конференции археологов в Керчи. – Известия Азербайджанского университета, 1926 г., т. 6-7, с. 247 – 262.

Шифр НБУ : Ж6130; ДІБ : 902.6 / З-93

Виклад доповідей; ухвали щодо розвитку досліджень татарської культури.

[Зяблін Л.П.] Зяблин Л.П. О "татарских" курганах. – Советская археология, 1955 г., т. 22, с. 83 – 96.

Кашпар А.О. Раскопки курганов в окрестности Симферополя, произведённые проф.Н.И.Веселовским в июле и августе 1890 г. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1892 г., № 16, с. 115 – 119.

В т.ч. впускна могила вершника з конем та зброєю.

Кашпар А.О. Раскопки курганов в окрестности Симферополя, произведённые проф.Н.И.Веселовским летом 1895 г. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1896 г., № 24, с. 138 – 150.

До періоду середньовіччя відносяться впускні поховання з конями, які належать кочівникам.

Клейн Л.С. Кургани біля с.Троїцького. – Археологічні пам'ятки, 1960 р., т. 8, с. 141 – 163.

В заплаві р.Молочної, в 1 км на південь від села. С. 142 : "Курган № 1 виявився розваленим мусульманським мавзолеєм 18 ст., складеним з сирцевої цегли, опис якого в дану статтю не включено".

[Колективна_праця] Крым и Кавказ в эпоху средневековья. – М. : 1991 г. – Археология СССР, т. 19.

Колтухов С.Г., Шишкин К.В. Разведки на линии Перекопского вала. – "Археологические открытия 1982 г.", М., 1983 г., с. 275 – 276.

Рів довжиною 9.5 км, в Перекопську затоку на 330 м від берега уходять розмиті залишки валу. Західний бастіон 16 – 18 ст. На північ і південь від нього – 2 поселення 16 – 18 ст. На валу між бастіоном та фортецею знайдено 1 з 4 башт, що існували в 18 ст.

Фортеця має сліди валів внутрішнього, зовнішнього і ще одного в 20..40 м назовні від зовнішнього. Кераміка 16 – 18 ст., пізньоскіфської – мало.

Передмістя прямокутне, оточене ледве помітним ровом та валом. Кераміка в основному 16 – 18 ст. З півдня до валу й рову передмістя підходить від Перекопської затоки Малий Перекопський вал. Від південної межі передмістя йде в 400 м на південь від основного ще один вал : на захід – на 700 м, на схід – на 1200 м. Потім ці вали круто завертають на північ і примикають до основного валу (тут кераміка 16 – 18 ст.). Далі в бік оз.Сиваш – численні поселення 16 – 18 ст., біля Сивашу – бастіон з рештками кам'яного облицювання (16 – 18 ст.). На схід від нього вал знесено, рів засипано. Новий рів та вал – на північ від цього бастіону. На південь від бастіону уздовж Сивашу – пізньосередньовічний вал сповзає у воду. Великий вал і рів уходять в Сиваш, завертають на південь до п-ова Литовського. По півн.берегу цього п-ова із заходу на схід іде рів і вал, на південь від нього біля кінців – 2 невеликих бастіона 16 – 18 ст.

Колтухов С.Г. Курганные древности Крыма. – Зп. : 1994 г. – 121 с.

Корпусова В.Н., Орлов Р.С., Гершкович Я.И. Работы у с.Золотое. – "Археологические открытия 1973 г.", М., 1974 г., с. 291.

На березі Казантипської затоки – християнський могильник 2 п.13 – п.14 ст. : 41 плитова, 19 грунтових могил. Срібні прикраси, залізні ножиці, шило, стріли. Церква 7.2:5 м, одноапсидна. Під її фундаментом – 3 срібних і 1 мідна східні монети.

Корпусова В.Н. Про колекцію середньовічних тканин з некрополя Золоте. – Археологія, 1995 р., № 1, с. 144 – 148.

Тканини 13 – 14 ст.

Корпусова В.М., Бредіс Н.Ю. До питання про походження археологічного текстилю 13 – 14 ст. з Золотого (Крим). – "Музей на рубежі епох", К., 1999 р., с. 19 – 21.

Шовкові камчаті тканини – з Китаю, шовковий шарф з куфічним написом – з Єгипту. Растрова електронна мікроскопія дала змогу виявити бавовну, припустити, що інші фрагменти тканин – також з Єгипту, потрапили через Солхат.

Корпусова В.М., Бредіс Н.Ю. До питання про походження археологічного текстилю 13 – 14 ст. з некрополю Золоте (Крим). – Археометрія та охорона історико-культурної спадщини, 2000 р., т. 4, с. 66 – 70, 8 іл.

Зразки тканин зібрані під час розкопок 1971 – 1973 рр.

[Крамаровський М.Г.] Крамаровский М.Г. Работы на городище Солхат. – "Археологические открытия 1979 г.", М., 1980 г., с. 290 – 291.

Продовжено роботи 1978 р. на мечеті Узбека і медресе.

[Крамаровський М.Г.] Крамаровский М.Г. Прикладная печать с городища средневекового Крыма : предварительное сообщение. – Сообщения государственного Эрмитажа, 1981 г., т. 46, с. 68 – 72.

[Крамаровський М.Г.] Крамаровский М.Г. Работы на городище Солхат. – "Археологические открытия 1980 г.", М., 1981 г., с. 265 – 266.

Біля мечеті Узбека : 3 горизонти (1 = 2 п.13 – 14 ст.; 2 = к.16 ст. (?)). З залишків медресе складено підпірну стіну цвинтаря вздовж західної стіни мечеті. Мечеть прибудовано до медресе пізніше.

Мечеть (80..100 м на півн. від м.Узбека) – базилічного типу. Архітектурного декору не знайдено – вибраний для повторного використання (?). Збудована в к.13 – п.14 ст., перекрила житловий район 2 п.13 ст.

Караван-сарай : понад 30 золотоординських монет.

[Крамаровський М.Г.] Крамаровский М.Г. Раскопки на городище Солхата. – "Археологические открытия 1981 г.", М., 1982 г., с. 273 – 275.

Медресе : портальна стіна, вимостка площі перед порталом, ливневий водоскид та дренажний водопровід з керамічних труб діам.15 см. До медресе на цьому місці була господарська яма (не раніше с.13 ст.). Фундамент портальної стіни глиб. 2.6 м, товщ.стіни 85 см (два панциря по 30 см). Ряд каменів південного пілону з'єднаний металевими скрепами 19..20 см, пази залиті свинцем. В середині двору – колодязь діам. 2 м, нижче – діам. 90 см (для скидання дощових стоків). Поруч – основа фонтану і залишки водогону. В одному з приміщень – поховання к.15 – 16 ст. жінки з немовлям. Наявність поховання з датою 1371 р. (Бороздін) ставить під сумнів можливість функціонування медресе вже з 1370-х рр. Півд.-схід. кутове приміщення сильно перебудоване, в останній період було, певно, артилерійським льохом (23 чавунні ядра діам. 53 мм). На площі перед порталом – підземний канал-водоскид 75..85:68..70 см, довж. понад 60 м (вперше в золотоординських містах). В зах.частині міста на вул.12 квітня знайдено багате вірменське поховання 1363 р. Зібрано понад 200 монет.

[Крамаровський М.Г.] Крамаровский М.Г. Работы на городище средневекового Солхата. – "Археологические открытия 1982 г.", М., 1983 г., с. 280 – 282.

Розчищено двір медресе і 2 житлових приміщення (худжри) по 8.97 кв.м з нішами (для книг і письма ?). Бази колон аркади мають різьбу подібну до м.Конії. Пілони парадних півн. та півд.екседр – головних аудиторій – мають складний профіль (подібний до малоазійських пам'яток 12 – 13 ст.). За західною стіною медресе – господарська будівля 15 – п.16 ст. Всього виділено 3 шари, знайдено понад 100 монет.

[Крамаровський М.Г.] Крамаровский М.Г. Исследования трёх архитектурных объектов на территории средневекового Солхата. – "Задачи советской археологии в свете решений 27 съезда КПСС", М., 1987 г., с.131 – 132.

[Крамаровський М.Г.] Крамаровский М.Г., Савченкова Л.Л. Исследования на городище средневекового Солхата. – "Археологические открытия 1986 г.", М., 1987 г., с. 297.

Базилічна мечеть в центрі (почали досл.1980 р.) : на першому етапі тут був житловий квартал. Приміщення_1 : посуд, кістки тварин, 1 монета Токти 707 р.г., 13 – Узбека, 69 анонімних недатованих мідних монет. В верхніх шарах – 2 монети Джанібека, 2 – Абдаллаха, 2 – Тохтамиша, 3 – 2 п.14 ст. У приміщенні_2, засипаному під час буд.мечеті – 1 монета 707 р.г., 4 – Узбека, 11 анонімних. Всього знайдено 117 монет 3 третини 14 ст. Мечеть 17.2:13 м збудована на знівельованій ділянці, 3 пари колон. Споруда часів Тохтамиша (1376 – 1395 рр.).

Християнська церква в півн.-зах.секторі : одноапсидна базиліка 4.5:6.7 м, стіни товщ. 0.87 м. Споруда 2 п.14 – 15 ст., під нею – могильник 13 – 1 п.14 ст., частина могил – кам'яні ящики з плитами. Прикраси, гудзики – тільки в дитячих могилах.

[Крамаровський М.Г.] Крамаровский М.Г. Солхат-Крым : к вопросу о населении и топографии города в 13 – 14 вв. – "Итоги археологических экспедиций Государственного Эрмитажа", Лг., 1989 г., с. 141 – 157.

Шифр НБУ : ВА519903

[Крамаровський М.Г.] Крамаровский М.Г. Солхат и Амасья в 14 в. : к итогам археологического изучения архитектурного комплекса медресе и мечети Узбека в г.Крым (Старый Крым). – "Проблемы истории архитектуры", М., 1990 г., с. 124 – 127.

[Крамаровський М.Г.] Крамаровский М.Г. Три группы поливной керамики 13 – 14 вв. из северного Причерноморья. – "Византия и византийские традиции", Спб., 1996 г., с. 96 – 116.

[Кулаковський Ю.А.] Кулаковский Ю.А. Отчёт об археологических исследованиях в Крыму в 1895 г. – Отчёт имп.Археологической комиссии за 1895 г., с.

[Кулаковський Ю.А.] Кулаковский Ю.А. Отчёт об археологических исследованиях в Крыму в 1896 г. – Отчёт имп.Археологической комиссии за 1896 г., с.

[Кулаковський Ю.А.] Кулаковский Ю.А. О новейших находках в Старом Крыму. – Чтения в историческом обществе Нестора-летописца, 1899 г., т. 13, отд. 1, с. 104 – 105.

Влітку 1897 р. сфотографовано мармуровий блок з грецьким написом в 17 рядків 519 р. боспорської ери (= 222 р.). Отже, на той час територія Старого Криму належала боспорському цареві Тиберію Юлію Рискупориду.

[Кучук-Іоанесов Х.І.] Кучук-Иоаннесов Х.И. Краткий отчёт о поездке в юго-западный край и Крым. – Древности : труды МАО, 1900 г., т. 17, с.

Лазаренко Е.Н. Лапидарная коллекция Бахчисарайского государственного историко-культурного заповедника : каталог. – "История и археология средневекового юго-западного Крыма", Сф., 1993 г., с. 246 – 295.

Лашков Ф.Ф. Древности Новороссийского края на выставке имп.Археологической комиссии в Петербурге. – Крым, 1891 г., № 76.

Лашков Ф.Ф. Раскопка курганов в д.Тавкель-Найман Евпаторийского уезда. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1895 г., № 22, с. 116 – 117.

40 верст на північ від Євпаторії. Перший мав поховання вояка з залізним мечем та 13 бронзовими стрілами; 2 – пограбована могила.

[Лобода І.І.] Лобода И.И., Хоменко В.Н., Чореф М.Я. Работы Бахчисарайского музея. – "Археологические открытия 1974 г.", М., 1975 г., с. 316 – 317.

У півн.-зах. частині Чуфут-Кале, за межами пізньосередньовічної забудови виявлено багато бойових казематів-печер християнських часів. Басейн 11.3:7.85:1.1 м; у засипці – мідні золотоординські монети 13 – 14 ст.

Мальм В.А. Пайцза из Симферопольского клада. – "Средневековая Русь", М., Наука, 1976 г., с. 71 – 74, 1 илл.

Шифр НБУ : ВС15187

С. 73 : "Пайцза срібна із золоченим двобічним написом і орнаментом. Ії вага 497.9 г, розмір 29.8:9.7 см". Напис уйгурськими літерами від імені великого хана. С. 74 : "Імовірно, ця пайцза була пожалувана ханом особі, що займала воєнну чи адміністратичну посаду в Криму, який входив до складу Золотої Орди", 14 ст.

Мальм В.А. Украшения женского головного убора из Симферопольского клада. – Труды государственного исторического музея СССР, 1980 г., т. 51, с. 140 – 143.

Скарб надійшов до Державного історичного музею в 1967 р. Містить два гарнітури, десь к.14 ст. (індійські золоті динари с.14 ст. використано як підвіски).

Маркевич А.И. [Подземный ход в Бахчисарайском дворце]. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1902 г., № 34, с. 61 – 62.

Підземний хід довжиною 21..22 саж. знайдено в нижньому саду палацу (імовірно, ливневий водоскид). Інша підземна споруда неясного призначення знайдена в Персидському саду.

[Маркевич А.І.] Маркевич Ар. [Древности д.Аталык-Эли]. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1903 г., № 35, с. 57 – 58.

Археологічна розвідка; знайдено ґрунтовий могильник, городище, підйомний матеріал.

[Масленников О.О.] Масленников А.А., Бердникова Л.А. Раскопки в районе с.Золотое на Керченском полуострове. – "Археологические открытия 1976 г.", М., 1977 г., с. 332 – 333.

Знайдено поховання кочівника 13 – 14 ст. в грунтовій могилі, на ній зверху – овал з кількох каменів.

[Миц В.Л.] Мыц В.Л. О работах Горно-крымской экспедиции Института археологии АН Украины в 1991 г. – Археологічні дослідження на Україні, 1993 р., с. 75 – 77.

1. Фортеця Алушта : потужні нашарування 9 – 15 ст., окремі знахідки 17 – 20 ст.

2. Фуна : поселення салтівської культури, могильник 8..10 ст.

3. С. Піонерське р.Симферополь : знахідки з руїн мечеті датовані 17 – 20 ст. (традиційна дата мечеті – 15 ст. – не підтверджена).

4. Бахчисарай : розкопувались дюрбе Хаджи-Гірея та Мухамед-Шах-бея.

[Міллер Ю.А.] Миллер Ю.А. Находки турецкой керамики 16 – 18 вв. в Крыму. – Сообщения государственного Эрмитажа, 1965 г., т. 26, с. 33 – 35.

Могаричев Ю.М. Ранние пещерные сооружения Чуфут-Кале. – Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, 1991 г., т. 2, с. 52 – 60.

Автор обґрунтовує їх дату – к.6..п.7 ст.

[Мункуєв М.Ц.] Munkuyev N. A new mongolian p'ai-ts'u from Simferopol. – Acta Orientalia Academiae scientiarum Hungariae, 1977, v. 31, № 2, p.

"Нова монгольська пайцза із Симферополя".

Новиченкова Н.Г. Археологическая коллекция Ялтинского историко-литературного музея. – Вестник древней истории, 1993 г., № 1, с. 222 – 228.

[Оленковський М.П.] Оленковский Н.П. Исследования на нижнем Днепре и в Северном Присивашье. – "Археологические открытия 1983 г.", М., 1984 г., с. 328 – 329.

В т.ч. між с.Іванівка та Первокостянтинівка р.Чаплинка Хс. – багато пунктів знахідок 17 – 18 ст. (кримських татар або ногайців).

Орлов Р.С. Исследование средневекового могильника на Керченском полуострове. – "Археологические открытия 1971 г.", М., 1972 г., с. 389 – 390.

Біля с.Золоте. Джучидські монети 1 п.14 ст.

Орлов Р.С. Из истории сельского населения Крымского полуострова в 13 – 14 вв. – "Памятники древних культур северного Причерноморья", К., 1979 г., с. 114 – 129.

Шифр НБУ : ВА335436

Могильник біля с.Золоте.

Петерс Г.Б. Исследования Михайловской экспедиции. – "Археологические открытия 1983 г.", М., 1984 г., с. 343.

С.Михайлівка Ленінського р.Кр. : за 21 рік відкрито матеріали 12 шарів, останній – пізньосередньовічне поселення і руїни с.Кош-Кую на північ від городища Михайлівка_2.

Романченко Н. Раскопка кургана в д.Кояш Симферопольського уезда. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1891 г., № 13, с. 62 – 74.

Головна могила з кам'яних плит; багато впускних могил, з них 2 поховання з конями; всі дуже перемішані грабіжниками.

Саєнко С. Чуфут-Кале. – Пам'ятки України, 1990 р., № 2, с. 18.

Славін Л.М. Археологічні дослідження городищ, поселень та могильників Ольвійського оточення у 1949 – 1950 рр. – Археологічні пам'ятки, 1955 р., т. 5, с. 127 – 150.

С. 137 : с.Дніпровське – городище 14 – 16 ст. за 3 км на захід від села, на березі лиману, з 3 боків оточене балками. 2 вали вис. до 1 м. Західна ділянка = 0.75 га, східна = 2 га, розділені древньою балкою. Східна частина відділена ще валом. На схід.площадці – окремі ями, заповнені золою та кістками тварин. Знахідок речей мало, будівель нема. На зах.площадці культурний шар = 1.6 м, залишки наземних будівель з каменю, сирцю, очерету і глини. Земляні підлоги, вимазані глиною. Глиняний посуд, переважно полив'яний, 14 – 16 ст. Добре збережені залізні вироби : лопати, лемеші, ножі, мотика. "Мабуть, східна частина городища була фортецею, а в західній частині були житла. Городище могло належати татарам і туркам".

Смирнов В.Д. Археологическая экскурсия в Крым летом 1886 г. – Записки восточного отделения Русского археологического общества, 1887 г., т. 1, № 4, с. 273 – 302.

Оглянуто архітектурні пам'ятки Судака, Старого Криму, монастиря св.Хреста, кількох сіл. Проведено розкопки поховань у 2 селах та Старому Криму.

[Стемпковський І.О.] Стемпковский И.А. Мысли относительно изыскания древностей в Новороссийском крае. – Отечественные записки, 1827 г., т. 29, № 81, с. 40 – 72.

Треба заснувати товариство. Вивчати грецькі старожитності на побережжі від Тираса до Танаїса. Здогадки щодо локалізації давньогрецьких поселень. [Пізніших часів вивчати не пропонує.]

[Харузін О.М.] Харузин А. Древние могилы Гурзуфа и Гугуша. – 1910 г.

[Хозін С.Р.] Хозин С.Р. Новый средневековый памятник в степном Крыму. – "Проблемы истории Крыма", Сф., 1991 г., т. 2, с. 5 – 6.

В 1990 р. розвідано пам'ятку в 2 км на захід від с.Садове; знахідки на ділянці 2:30 м [? 20:30 м] – на плато, де поруч нема води. Отже, це не поселення і не кочів'я. Кераміка 8 – 14 ст. Імовірно, це святилище, яке відвідувалось час від часу. В 200 м від нього – курган 4 м заввишки.

[Черепанова Є.Н.] Черепанова Е.Н., Щепинский А.А. Погребения поздних кочевников в степном Крыму. – "Археологические исследования средневекового Крыма", К., Наукова думка, 1968 г., с. 181 – 201.

Шифр НБУ : ВС2840

Чиперис А.М. Среднеазиатская поливная керамика в Крыму. – Памятники Туркменистана, 1972 г., № 1, с. 26 – 28.

Чореф М.Я. Работы на Чуфут-Кале. – "Археологические открытия 1973 г.", М., 1974 г., с. 358.

Давньотюркський напис (4 знаки). Монета Юстина_1 (518 – 527 рр.).

[Щепинський А.А.] Щепинский А.А. Средневековые погребения в грунтовых могилах близ Симферополя. – "Археологические исследования средневекового Крыма", К., Наукова думка, 1968 г., с. 169 – 180.

Шифр НБУ : ВС2840

Знайдено могили середньовічного (12 – 15 ст.) осілого населення.

Якобсон А.Л. О раннесредневековых крепостных стенах Чуфут-Кале. – Краткие сообщения Института археологии АН СССР, 1974 г., т. 150, с. 110 – 114.