Версія для друку

Кримське ханство / Персоналії дослідників

Записи даного розділу відсортовано за іменами діячів / предметів

Число записів 72

Сторінка згенерована 09.07.2003 р.

Бертьє-Делагард О.Л.

[Анонім] Список печатных трудов А.Л.Бертье-Делагарда. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1917 г., № 54, с. 5 – 6.

37 поз.

[Ізбаш Т.А.] Избаш Т.А. А.Л.Бертье-Делагард : последние годы жизни. – Записки історичного факуультету Одеського університету, 1995 р., т. 1, с.

[Кропоткін В.В.] Кропоткин В.В., Шелов Д.Б. Памяти А.Л.Бертье-Делагарда. – Советская археология, 1971 г., № 1, с. 140 – 142.

С. 140 : "Він зібрав багатющу колекцію татарської зброї, мідяних виробів, шитих тканин […] чудова бібліотека з питань давньої й середньовічної історії півдня нашої країни, а також виняткове за повнотою зібрання географічних карт і видів Криму".

Головна заслуга Б. – антична нумізматика.

Маркевич А.И. К судьбам коллекции древностей и старины А.Л.Бертье-Делагарда. – Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, 1928 г., т. 2, с. 144 – 145.

Більша частина її продана за невідомих обставин між жовтнем 1919 р. і 5.01.1920 р. Тільки бібліотека потрапила до Центрального музею Тавриди.

[Спіцин О.А.] Спицын А.А. Бертье-Делагард Александр Львович : некролог. – Русский исторический журнал, 1921 г., № 7, с. 230 – 231.

[Філімонов С.Б.] Филимонов С.Б. О подготовке А.Л.Бертье-Делагардом к печати перевода сочинения П.С.Палласа о Крыме. – "Археографический ежегодник за 1983 г.", М., 1985 г., с. 270 – 270.

Переклад виконано в 1918 р. На підставі передмови до перекладу схарактеризовано археографічні засади праці. [Цей переклад так і не опубліковано].

Черепанова Є. Архів О.Л.Бертьє-Делагарда. – Архіви України, 1966 р., № 6, с. 78 – 81.

Нині в Кримському краєзнавчому музеї. Опис найцікавіших матеріалів.

[Черепанова Є.Н.] Черепанова Е.Н. Архив А.Л.Бертье-Делагарда в Крымском областном краеведческом музее. – "Археологические исследования средневекового Крыма", К., Наукова думка, 1968 г., с. 205 – 212.

Шифр НБУ : ВС2840

С. 205 : "Його [наукові] погляди багато в чому не застаріли й досі, а написані ним праці лягли в основу сучасних знань про давній та середньовічний Крим".

Богуш-Сестренцевич С.

Глаголев А. Воспоминания о митрополитах римско-католической церкви в России Станиславе Сестренцевиче-Богуше и Гаспаре Колюмне Цецишовском. – Журнал министерства внутренних дел, 1835 г., №№ 1 – 2.

[Мурзакевич М.Н.] Мурзакевич Н.Н. Архиепископ католический Станислав Сестренцевич-Богуш. – Записки Одесского общества истории и древностей, 1875 г., т. 9, с. 339 – 342.

[Пржецлавський О.А.] Пржецлавский О.А. Станислав Сестренцевич-Богуш. – Русская старина, 1890 г., № 4, с. 158 – 166.

Боданінський У.

Козлов В.Ф. Директор музея [У.Боданинский]. – Йылдыз, 1987 г., № 4, с. 112 – 125.

Бонч-Осмоловський Г.А.

Бібіков С.М. Гліб Анатолійович Бонч-Осмоловський : 1890 – 1943 рр. – Археологія, 1990 р., № 1, с. 139 – 146.

2 вид. : Советская археология, 1990 г., № 1, с. 277 – 283.

Репресований. Досліди палеоліту.

Смирнов С.В. Г.А.Бонч-Осмоловський і сучасна археологія. – Археологія, 1990 р., № 1, с. 146 – 153.

Бороздін І.М.

[Афонюшкін В.А.] Афонюшкин В.А., Горяинов А.Н., Романова И.Н. Илья Николаевич Бороздин : библиография. – Воронеж : 1959 г. – 28 с.

Веймарн Є.В.

Могаричев Ю.М. Научный архив Е.В.Веймарна в Бахчисарайском государственном историко-культурном заповеднике. – "История и археология средневекового юго-западного Крыма", Сф., 1993 г., с. 234 – 239.

Піоро І.С. Складна доля археолога : до 85-річчя Євгена Володимировича Веймарна. – Археологія, 1990 р., № 4, с. 144 – 149.

Репресії проти Шміта. Роль Надінського у теорії слов'ян у Криму. Конфлікт 1974 р., який перешкодив Є.В. закінчити монографію "Мангуп".

Гаркаві А.Я.

Вихнович В.Л., Лебедев В.В. Авраам Яковлевич Гаркави. – Вестник еврейской культуры (Рига), 1990 г., № 4, с. 50 – 52.

Ернст М.Л.

Бібіков С.М. Микола Львович Ернст. – Археологія, 1964 р., т. 16, с. 232 – 233.

Шифр НБУ : В254418/16

[Філімонов С.Б.] Филимонов С.Б. Рукопись Н.Л.Эрнста по истории Крыма. – Советские архивы, 1980 г., № 5, с. 64 – 65.

"Джерела вивчення історії Криму" – про всі періоди.

[Філімонов С.Б.] Филимонов С.Б., Храпунов И.Н. Николай Львович Эрнст – исследователь истории и древностей Крыма. – Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, 1996 г., т. 5, с. 242 – 255.

Життєвий шлях. Археологічні роботи. Сенсаційні відомості із слідчої справи 1938 – 1940 рр. Список праць МЛЕ.

Храпунов І.М. Микола Львович Ернст. – Археологія, 1989 р., № 4, с. 111 – 115.

Життєвий шлях, репресії. Археологічні праці.

Казас І.І.

[Єльяшевич Б.С.] Ельяшевич Б.С. И.И.Казас : его жизнь, научно-литературная и общественная деятельность. – Евпатория : 1918 г.

Капустін А.І.

Филиппов М.В. О научной и литературной деятельности Антонина Капустина. – Богословские труды, 1986 г., т. 27, с. 212 – 219.

Кая Л.І.

[Білий О.Б.] Белый О.Б. Научный архив Л.И.Кая в Бахчисарайском государственном историко-культурном заповеднике. – "История и археология средневекового юго-западного Крыма", Сф., 1993 г., с. 239 – 246.

Кеппен П.І.

Кеппен Ф.П. К 100-летнему юбилею рождения П.И.Кеппена. – Русская старина, 1893 г., № 4, с. 88 – 106.

Кеппен Ф.П. Биография П.И.Кеппена. – Спб. : 1911 г.

[Кунік А.А.] Куник А.А. Литературные труды П.И.Кеппена. – Спб. : 1868 г.

Маркевич А.И. Памяти П.И.Кеппена. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1893 г., № 18, с. 119 – 125.

Надрукував понад 130 праць з географії, статистики, археології, народного господарства. С. 119 : "Кеппен – надійний і незамінний керівник усіх нас у дослідженні Тавриди, її природних багатств та історії".

Маркевич А.И. [50 років з дня смерті П.І.Кеппена]. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1914 г., № 51, с. 317 – 318.

Маркевич А. К биографии академика П.И.Кеппена. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1914 г., № 51, с. 223 – 240.

За справами 1835 – 1836 рр. з архіву канцелярії таврійського губернатора.

Коллі Л.П.

Гейман В. Памяти учителя : о последних днях Л.П.Колли. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1918 г., № 55, с. 215 – 217.

Маркевич А. Памяти Людвига Петровича Колли. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1918 г., № 55, с. 208 – 214.

Никифоров А.Р. Л.П.Колли – исследователь истории генуэзских городов-колоний в Крыму. – "История и культура Херсонеса и западного Крыма в античную и средневековую эпохи", Севастополь, 1987 г., с. 1.

Коллі невірно вважав, що колонізація генуезців була виключно мирною.

Кулаковський Ю.А.

[Деревицький О.М.] Деревицкий А. Ю.А.Кулаковский : 1855 – 1919 гг. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1920 г., № 57, с. 324 – 336.

С. 325 : "Як самостійний дослідник, він не зробив якихось великих відкриттів, але відзначався у всіх своїх працях точністю методу, великою грунтовністю, даром критичного аналізу і духом незалежності".

Маркевич А.И. Памяти проф.Ю.А.Кулаковского. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1920 г., № 57, с. 337 – 340.

Пучков А.А. Юлиан Андреевич Кулаковский : библиографический указатель. – К. : 1999 г. – 52 с.

Шифр НБУ : ВА590622

Ласковський В.П.

Маркевич А.И. Памяти В.П.Ласковского. – Труды Новгородского общества любителей древности, 1911 г., – 12 с.

Лашков Ф.Ф.

Маркевич А.И. Памяти Ф.Ф.Лашкова. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1918 г., № 55, с. 203 – 207.

Шарапа В.Ф., Непомнящий А.А. Лашков Ф.Ф. – краевед Крыма. – Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, 1993 г., т. 3, с. 175 – 181.

Життєвий шлях. Наукові праці. "Нарис кримсько-татарського землеволодіння".

Шарапа В., Непомнящий А. Кримський краєзнавець Ф.Ф.Лашков (1858 – 1917 рр.) за новими архівними документами. – "Осягнення історії", Острог, 1999 р., с. 525 – 533.

Біографічний нарис; характеристика наукової роботи.

Маркевич А.І.

[Анонім] Список научно-литературных трудов А.И.Маркевича. – Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, 1927 г., т. 1, с. 7 – 8.

[Анонім] К 100-летию со дня рождения А.И.Маркевича. – Вестник древней истории, 1955 г., № 4, с. 173 – 175.

Колесникова Н.Н. Арсений Маркевич – организатор всероссийского книгообмена. – "Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире", Сф., 2000 г., т. 2, с. 334 – 336.

За період 1887 – 1919 рр. обмін з Таврійською архівною комісією підтримували 180 установ, 178 приватних осіб. Від них отримано 6100 книжок.

Кошлякова Е.А. Памяти А.И.Маркевича. – Известия Крымского отдела Географического общества, 1961 г., т. 7, с. 233 – 238.

Непомнящий А.А. Арсеній Іванович Маркевич і розвиток архівної справи у Криму. – "Українське архівознавство", К., 1997 р., т. 1, с. 225 – 235.

Платонов С.Ф., Крачковский И.Ю. Записка об учёных трудах проф.А.И.Маркевича. – Известия АН, 1927 г., 6-я сер., № 18, с. 1499 – 1503.

Маркс Н.О.

Писаренко В.И. "Красный генерал" Маркс. – Вопросы истории, 1974 г., № 12, с. 196 – 200.

Надінський П.Н.

Новіков І.А. Славний шлях історика-комуніста [П.Н.Надінського]. – Український історичний журнал, 1961 р., № 2, с. 162 – 163.

З 1922 по 1936 рр. – секретар райкому, Кримського обкому ВКП(б). В 1951 р. ВАК надав йому ступінь канд.істор.наук без захисту дисертації.

Паллас П.С.

[Маракуєв В.] Маракуев В. Пётр Симон Паллас, его жизнь, учёные труды и путешествия. – М. : 1877 г.

Маркевич А. Академик П.С.Паллас : его жизнь, пребывание в Крыму и учёные труды. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1912 г., № 47, с. 167 – 242.

Основна увага приділена кримським архівним матеріалам про перебування П. в Криму, зокрема, про його судові процеси з татарами.

Сонцов А. Паллас в Крыму. – Древняя и новая Россия, 1876 г., т. 1, с. 279 – 289.

Ромм Ж.

Роткевич К.И. К биографии Жильбера Ромма : его рукописное наследие в архивах СССР. – УЗ Ленинградского университета, 1940 г., т. 52, с. 264 – 275.

Повний текст – на сайті http://liberte.newmail.ru/.

Смирнов В.Д.

[Гордлевський В.О.] Гордлевский В.А. Памяти В.Д.Смирнова. – Гордлевский В.А. Избр.соч., 1968 г., т. 4, с. 188 – 213.

Непомнящий А.А. В.Д.Смирнов – историк Крыма. – Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, 1991 г., т. 2, с. 156 – 160.

С. 158 : "Вчений намагався виводити причини воєнної агресивності ханства зі специфіки його економіки […] Хронічна бідність татар-скотарів змушувала їх шукати вихід у набігах на сусідні землі […] Історик відійшов від примітивного пояснення зовнішньої агресивності Кримського ханства виключно інтересами збагачення за рахунок сусідів, яке існувало в 1 п.19 ст. Смирнов вірно вважає, що зовнішня політика кримських ханів мала далекосяжну мету – не допустити підсилення ані Росії, ані Польщі".

Стефен О.Х.

Маркевич А.И. Памяти А.Х.Стевена. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1911 г., № 45, с. 19 – 26.

Струков Д.М.

Козлов В. Певец православной Тавриды : московский художник Д.М.Струков и Крым. – Предвестие (Сф.), 1993 г., № 5, с. 87 – 93.

Сумароков П.І.

[Гудзій М.К.] Гудзий Н.К. К истории русского сентиментализма : "Путешествие в Крым" П.И.Сумарокова. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1919 г., № 56, с. 131 – 143.

С. 139 : "Гуманний і терпимий С. розповідає про татар об'єктивно, допускаючи законність існування того, що прийнято звати coleur ethnographique".

Тунман І.Е.

[Анонім] О жизни и сочинениях Тунмана. – Сын отечества, 1848 г., т. 4, № 7, отд. 7, с. 81 – 87.

Шифр НБУ : XV.2.4

С. 81 : Іоан Ерик Т. народився 23.08.1746 р. в Торезунді (Зюндерманланд, Швеція). С. 82 : вивчив арабську мову. Навчався в Упсальському університеті. С. 83 : з невідомої причини переїхав до Німеччини. Здобув ступінь магістра (Грейфсвальд : 1769 р.).

Головний твір – "Історичні розшуки про народи східної Європи : болгарів, хозарів, угорців, волохів, албанців" (Галле : 1774 р.). Інші його твори. Т. – першовідкривач старожитностей східної Європи.

С. 86 : останні твори його – про старожитності Криму (в географії Бюшинга) та про історію черкесів. Вони були призначені для 2-го тому "Народів східної Європи". Помер від чахотки 17.12.1778 р. Його напрямком йшли Енгель та Шльоцер.

Фалев П.А.

Непомнящий А. П.А.Фалев – исследователь этнографии народов Крыма. – Етнічна історія народів Європи, 1999 р., т. 1, с.

Филоненко В.Й.

[Баскаков М.О.] Баскаков Н.А. Виктор Иосифович Филоненко. – Советская тюркология, 1977 г., № 5, с. 106 – 108.

Дашкевич Я.Р. Сходознавець Віктор Йосипович Филоненко. – Архіви України, 1967 р., № 2, с. 32 – 34.

Дашкевич Я.Р. Віктор Філоненко. – Україна в минулому, 1996 р., т. 8, с. 157 – 167.

Некролог, написаний в 1977 р. Засновник етнографії башкир. Праці з етнографії народів Криму. Дослідження балкарської мови. С. 163 : "Драма В.Й.Філоненка як ученого полягала в його безмежній делікатності і скромності […] він опублікував значно менше праць, ніж дозволяли його потенційні можливості".

Фіркович А.С.

[Акронім] Л-въ Ф. Ориенталист А.С.Фиркович : некролог. – Одесский вестник, 1874 г., № 151.

Современные известия, 1874 г., № 136.

Церковно-общественный вестник, 1874 г., № 89.

Вихнович В.Л. Караим Авраам Фиркович : еврейские рукописи, история, путешествия. – Спб. : 1997 г. – 208 с.

Дейнард Е. Толедот Абенрешеф. – Варшава : 1875 р. – іврит.

Біографія А.С.Фірковича.

[Єльяшевич Б.С.] Главный наставник караимов [А.Фиркович] : биографический очерк. – Брега Тавриды, 1993 г., т. 3, с. 202 – 205.

Кочубей Ю.М. Пристрасний збирач спадщини : до 200-річчя від дня народження Абрахама Фірковича. – Всесвіт, 1989 р., № 12, с. 133 – 136.

Кушуль А.С. Археолог А.С.Фиркович : клевета и правда. – Брега Тавриды, 1993 г., № 2, с. 205 – 221.

Лебедев В.В. О научном значении собрания А.С.Фирковича. – Сборник методических материалов по библиотековедению и библиографии (Лг.), 1966 г., т. 20, с, 310 – 321.

[Шишман С.] Szyszman S. A.Firkowicz, faussaire de génie ou collectionneur hors pair ? – Bulletin de la societé Ernest Renan, 1974, № 23, p. 132 – 135.

[Штрак Г.] H.L. A.Firkowitsch und seine Entdeckungen : ein Grabstein mit den hebräischen Grabschriften aus der Krim. – Leipzig : 1876.

"А.Фіркович та його відкриття : надгробок з єврейським надгробним написом з Криму".