Версія для друку

Кримське ханство / Етнічна історія

Число записів 12

Сторінка згенерована 09.07.2003 р.

[Айбабін О.І.] Айбабин А.И. Печенеги и половцы в Крыму. – "Проблемы истории Крыма", Сф., 1991 г., т. 1, с. 3 – 4.

С. 4 : "Печеніги продовжували кочувати в Таврії і після вторгнення половців. За половців на півострові сформувався змішаний печенізько-половецький [поховальний] обряд. У східному Криму виявлені печенізько-половецькі могили 13 – 1 п.14 ст."

[Айбабін О.І.] Айбабин А.И., Герцен А.Г., Храпунов И.М. Основные проблемы этнической истории Крыма. – Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, 1993 г., т. 3, с. 211 – 222.

С. 217 : "В наш час кримські татари є етносом, консолідованим усвідомленням єдності свого походження. В їхньому середовищі особливо наполегливо поширюється ідея про автохтонний характер етногенезу, початковий його етап апріорно ототожнюється з кимерійцями або таврами. Дане уявлення про етногенез сформувалось головним чином у період вигнання з Криму – за останні 30-40 років".

[Айбабін О.І.] Айбабин А.И. Проблемы этнической истории средневекового Крыма. – "Исторический опыт межнационального и межконфессионального согласия", Сф., 1999 г., с. 3 – 10.

Бушаков В.А. О происхождении крымскотатарского народа. – "Проблемы истории Крыма", Сф., 1991 г., т. 1, с. 19 – 20.

Грекізований етнос гірського Криму вважав себе румеями (візантійцями), татари звали їх "тат-ами".

С. 19 : "Формування кримськотатарського етносу почалось з переселення на півострів й переходу до осілості тюрксько-монгольських племен і родів різного походження […] які отримали загальну назву татар". Ядро золотоординського юрта, а з 1443 р. незалежного ханства – передгір'я між Старим Кримом та Бахчисараєм. Тут бейліки та ханський домен, тут тюркська топоніміка, похідна від імен родів (таких етноойконімів чи генонімів нема на південному березі Криму).

С. 20 : "Тут татари сприйняли від місцевого населення сільську територіальну общину, яка склалась в глибокому середньовіччі".

Бушаков В. Етнонім 'татар' у часі і просторі. – Україна в минулому, 1996 р., т. 8, с. 108 – 116.

С. 108 : "Історична неправда формувала і в дореволюційному, і в радянському суспільстві хибну думку про прихід [волзьких і кримських татар] з Монголії як завойовників […] Необхідно чітко розрізняти історію етнонімів та історію етносів, котрим ці етноніми належать".

С. 113 : "Золотоординський тюркомовний етнос […] потребував об'єднуючого імені. Саме таким іменем, нейтральним щодо монголів, кипчаків, булгарів та решти народів, що входили до складу Золотої Орди, був етнонім 'татар'."

С. 115 : "Етнонім 'татар' має звуконаслідувальний характер, від монгольського 'татари' – 'той, хто погано говорить; заїка'."

[Ебубекиров С.] Эбубекиров С. Этнолингвистическая дифференциация крымских татар. – "Проблемы истории Крыма", Сф., 1991 г., т. 2, с. 15 – 16.

"Кримські татари як етнос сформувались на терені Кримського півострова". Треба вивчати іншомовну лексику кримськотатарської мови.

[Заатов І.А.] Заатов И.А. Крымские татары. – "Этнические и этнографические группы в СССР и их роль в современных этнокультурных процессах", Уфа, 1989 г., с.

[Куртієв Р.І.] Куртиев Р.И., Когонашвили К.К. Этнический термин "татар" и этнос крымские татары. – Сквозь века (Сф.), 1995 г., т. 1, с.

[Куртієв Р.І.] Куртиев Р.И. Крымские татары : этническая история и традиционная культура. – Сф. : 1998 г. – 152 с.

[Севдіяр М.М.] Севдияр М.М. Этюды об этногенезе крымских татар. – Нью-Йорк : 1998 г.

[Секиринський С.А.] Секиринский С.А. Из этнической истории Крыма и северной Таврии : 2 п.18 – н.20 вв. – Советская тюркология, 1988 г., № 4, с. 87 – 97.

Шатилов П. Крымские татары. – Спб. : 1857 г.