Версія для друку

Кримське ханство / Політична історія

Число записів 107

Сторінка згенерована 09.07.2003 р.

[Абрагамович З.] Abrahamowicz Z. Comments on three letters by khan Islam Gerey_3 to the Porte : 1651. – Harvard Ukrainian Studies, 1990, v. 14, p. 132 – 143.

"Коментар до 3 листів хана Іслам-Гірея_3 до Порти : 1651 р."

[Аграновський Г.Я.] Аграновский Г.Я. К вопросу об освещении в русской и советской историографии политики России в отношении Крымского ханства в 18 в. и присоединения Крыма к России. – "Проблемы истории Крыма", Сф., 1991 г., т. 2, с. 23 – 24.

"Зовнішня політика Росії щодо Криму в 18 ст. […] розглядалась або як складова частина загальної історії Росії, або через призму інтересів Російської імперії". Були необґрунтовані перебільшення : в 30-х рр. – загарбницької політики Росії, в 50-х рр. – добровільності приєднання Криму. "Політика Росії щодо Криму в 18 ст. носила наступальний характер; ця політика спиралась на глибоку традицію […] протягом 18 ст. Росія прагнула розв'язати кримське питання не стільки шляхом завоювання, скільки шляхом відторгнення Кримського ханства від Туреччини та встановлення над ним протекторату […] причиною загибелі кримсько-татарської державності була не тільки наступальна політика Росії в 18 ст., але й той екстенсивний рівень розвитку продуктивних сил і спосіб отримання додаткового продукту за рахунок пограбування сусідніх народів, який був пануючим в Кримському ханстві на протязі століть".

[Андерсон М.С.] Anderson M.S. The great powers and the russian annexation of the Crimea, 1783 – 1784. – The slavonic and east-european review, 1958, v. 37, p. 17 – 41.

"Великі держави і російська анексія Криму : 1783 – 1784 рр."

[Андрієвський О.О.] Андриевский А.А. О русских конфидентах в Крыму в 18 в. – Чтения в историческом обществе Нестора-летописца, 1894 г., т. 8, отд. 1, с. 4 – 5.

[Анонім] Древняя история Крыма : до 1467 г. – Отечественные записки, 1855 г., № 4, отд. 6, с. 132 – 138.

Артамонов В.А. О русско-крымских отношениях к.17 – н.18 вв. – "Общественно-политическое развитие феодальной России", М., 1985 г., с.

Шифр НБУ : ВА436276

Базилевич В.М. Из истории московско-крымских отношений в 1 п.17 в. : посольство Т.Анисимова и подьячего К.Акинфиева в 1633 г. – "Юбилейный сборник историко-этнографического кружка при университете св.Владимира", К., 1914 г., с. 146 – 165.

[Барановський Б.] Baranowski B. Polska a tatarszczyzna w latach 1624 – 1629. – Łódź : 1948. – 130 s.

Шифр НБУ : ?

"Польща і татари в 1624 – 1629 рр."

[Барановський Б.] Baranowski B. Stosunki polsko-tatarskie w latach 1632 – 1648. – Łódź : 1949.

Шифр НБУ : ?

"Польсько-татарські відносини в 1632 – 1648 рр."

[Барановський Б.] Baranowski B. Tatarszczyzna wobec wojny polsko-szwedzkiej w latach 1655 – 1660. – "Polska w okresie 2-j wojny północnej", Warszawa, 1957, t. 1, s. 453 – 466.

Шифр НБУ : В267335/1

"Ставлення татар до польсько-шведської війни в 1655 – 1660 рр."

[Бела Ю.] Béla J. Magyar hadifoglyok a Krimi tatár rabságban 1657-töl. – Szeged : 1926.

[Бенігсен О.] Bennigsen A. Le khanat de Crimée du 16-e siècle de la tradition mongole à la suzeraineté ottomane d'après un document inédit des archives ottomanes. – Cahiers du monde russe et sovetique, 1972, v. 13, p. 321 – 337.

"Кримське ханство в 16 ст. : монгольська традиція і отоманський сюзеренітет за невиданим документом з отоманських архівів".

[Бенігсен О.] Bennigsen A. La Moscovie, l'empire Ottoman et la crise successorale de 1577 – 1588 dans le khanat de Crimée. – Cahiers du monde russe et sovetique, 1973, v. 14, p. 453 – 487.

"Московія, Отоманська імперія та династична криза 1577 – 1588 рр. в Кримському ханстві".

Бережков М.Н. План завоевания Крыма, составленный в царствование государя Алексея Михайловича учёным славянином Юрием Крижаничем. – Журнал министерства народного просвещения, 1891 г., № 10, с. 483 – 517; № 11, с. 65 – 119.

Спочатку дано огляд політичних відносин Кримського ханства і Московської держави к.15 – с.17 ст. Потім розглядається книга Ю.Крижанича "Політика". План завоювання Криму в ній викладено в розділах 51 та 52.

[Вайнштайн Ж.] Veinstein G. Missionaires jesuites et agents français en Crimee au debut au 18 s. – Cahiers du monde russe et sovetique, 1969, v. 10, № 3-4, p. 414 – 458.

"Єзуїтські місії та французькі агенти в Криму на п.18 ст."

[Вайнштайн Ж.] Veinstein G. Les tatars de Crimee et la seconde election de Stanislav Leszczynski. – Cahiers du monde russe et sovetique, 1970, v. 11, № 1, p. 24 – 92.

"Кримські татари і другий вибір Станіслава Лещинського [на польського короля]".

[Вайнштайн Ж.] Veinstein G. La revolte des mirza tatars contre le khan : 1724 – 1725. – Cahiers du monde russe et sovetique, 1971, v. 12, p. 327 – 339.

"Повстання татарських мурз проти хана : 1724 – 1725 рр."

[Веселовський М.І.] Веселовский Н.И. Благословительная халифская грамота 1779 г. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1913 г., № 50, с. 77 – 80.

З приводу публікації С.М.Шапшала. Султан, надаючи грамоту, не порушив умов Кючук-Кайнарджийського договору.

Виноградов А. Правители Крыма. – Родина, 1992 г., № 5, с. 20 – 24.

Династія Гіреїв.

Возгрин В.Е. Дипломатические связи Швеции и Крыма накануне и после Полтавы. – Скандинавский сборник (Таллин), 1985 г., т. 29, с. 74 – 77.

[Волинський Я.] Woliński J. Pośrednictwo tatarskie w wojnie polsko-tureckiej 1674 – 1675. – Polityka narodów, 1934, t. 4, s. 480 – 507.

"Татарське посередництво у польсько-турецькій війні 1674 – 1675 рр."

Вольфсон Б. Присоединение Крыма к России в 1783 г. – Исторический журнал, 1941 г., № 3, с. 56 – 67.

С. 67 : "Татарські буржуазні націоналісти немало потрудилися над тим, щоб затемнити, викривити історію кримських татар. Ідеалізуючи Кримське ханство і султанську Туреччину, вони пнулися зі шкіри, щоб 'довести', буцімто за ханів не було класової боротьби, буцімто до приєднання Криму до Росії всі татари жили в достатку, не знали злиднів і що всі нещастя татарського народу (безземелля, злидні й еміграція) були тільки наслідком приєднання Криму до Росії. Всі ці байки вигадувались для того, щоб сіяти ненависть до російського народу і приписати турецькому султанові цілком незаслужену славу захисника кримських татар".

[Вуйцик З.] Wójcik Z. Mediacja tatarska między Polską a Turcją w r.1672. – Przegląd historyczny, 1962, t. 53, № 1, s. 32 – 50.

"Татарське посередництво між Польщею і Туреччиною в 1672 р."

[Вуйцик З.] Wójcik Z. Some problems of polish-tatar relations in 17 century : the financial aspects of the polish-tatar alliance in the years 1654 – 1656. – Acta Poloniae historica, 1966, v. 13, p. 87 – 102.

"Деякі проблеми польсько-татарських відносин в 17 ст. : фінансовий бік польсько-татарського союзу в 1654 – 1656 рр."

[Геза К.] Géza K. Adalékok Krim Történetéhez. – Budapest : 1873.

[Гекбілгін О.] Gökbilgin O., Desaive D. Le khanat de Crimee et les campagnes militaries de l'Empire ottoman : 1687 – 1736. – Cahiers du monde russe et sovetique, 1970, v. 11, № 1, p. 110 – 118.

"Кримське ханство і воєнні кампанії Отоманської імперії : 1687 – 1736 рр."

[Гекбілгін О.] Gökbilgin O. 1532 – 1577 yillarda arasinda Kirim hanliginin siyasi durumu. – Ankara : 1973.

Глинка С. Сношения кн.Г.А.Потёмкина-Таврического с Як.Ив.Булгаковым по крымским делам. – Русское чтение (Спб.), 1845 г., № 2, с.

[Голембіовський А.] Golębiowski A. Szahin-Giraj i kozacy. – Biblioteka Warszawska, 1852, t , № , s.

"Шагін-Гірей і козаки".

[Греков І.Б.] Греков И.Б. К вопросу о роли турецко-крымской дипломатии в политической жизни восточной Европы к.15 – 16 ст. – "Юго-восточная Европа в эпоху феодализма", Кишинёв, Штиинца, 1973 г., с. 150 – 156.

[Греков І.Б.] Греков И.Б. К вопросу о характере политического сотрудничества Османской империи и Крымского ханства в восточной Европе в 16 – 17 вв. : по данным Э.Челеби. – "Россия, Польша и Причерноморье в 15 – 18 вв.", М., Наука, 1979 г., с. 299 – 314.

С. 306 : "Праця Е.Челебі характеризувалась не тільки ворожістю щодо Російської держави, але й наявністю продуманої програми послаблення Московської держави".

С. 314 : "Е.Челебі чудово усвідомлював той факт, що використання Портою Бахчисарая відбувалось не стихійно та невпорядковано […] а шляхом 'програмування' набігів як у відношенні адрес та термінів, так і їхньої протяжності та масштабів".

[Дегере Г.] Dehérain H. La mission du baron de Tott et la Pierre Ruffin auprès du khan de Crimée de 1767 – 1769. – Revue de l'histoire des colonies françaises, 1923, v. 15, № 1, p. 1 – 32.

"Місія барона де Тота та П'єра Руфіна до кримського хана в 1767 – 1769 рр."

[Довнар-Запольський М.В.] Довнар-Запольский М.В. Литовские упоминки татарским ордам. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1898 г., № 28, с. 1 – 18.

Шифр НБУ : ВИ5046

[Ернст М.Л.] Ernst N. Beziehungen Moskaus zu den Krimtataren unter Iwan_3. – Berlin : 1911. – 45 S.

Шифр НБУ : ІВ3668

"Зв'язки Москви з кримськими татарами за часів Івана_3".

[Ешер А.] Eszer A. Neue Forschungen zur 2 Krim-Mission der Dominikaner : 1635 – 1665. – Archivum fratrum praedicatorum, 1971, v. 41, p. 181 – 234.

Шифр НБУ : ?

"Нові дослідження другої кримської місії домініканців 1635 – 1665 рр."

[Заборовський Л.В.] Заборовский Л.В. Крымский вопрос во внешней политике России и Речи Посполитой в 40 – с.50-х гг. 17 в. – "Россия, Польша и Причерноморье в 15 – 18 вв.", М., Наука, 1979 г., с. 263 – 275.

Основна увага приділена питанню зміни політичного курсу Кримського ханства в 1654 р. – від союзу з Україною через вичікування до розриву з Україною й Росією, союзу з Польщею.

[Заклинський Р.Г.] З.Р. Про напади татарські. – Льв. : Просвіта, 1885 р. – 44 с.

[Іванич М.] Ivanics M. Két krími-tatár oklevel Bethlen Gáborhoz. – Nyelvészeti dolgozatok, 1975-1976, № 145,

[Іванич М.] Ivanics M. Macaristan'daki kirim tatarlarina ait vesikalar. – "8 Türk tarihi kongresi. 2 ciltden ayribasim", Ankara, 1981,

[Іванов О.В.] Иванов А.В. Столетие присоединения Крыма к России. – Таврические епархиальные ведомости, 1883 г., № 9-10, с. 414 – 423.

Іналджик Г. Боротьба за східноєвропейську імперію 1400 – 1700 рр. : Кримський ханат, османи та піднесення Російської імперії. – "Кримські татари", К., 1995 р., с. 116 – 129.

Калугин В.В. Крымский пленник Василий Грязной. – Брега Тавриды, 1994 р., № 6, с. 179 – 189.

Його листування з Іваном Грозним.

[Калугин І.] Калугин И. Дипломатические сношения России с Крымом в княжение Ивана_3. – М. : тип.МУ, 1855 г. – 60 с.

[Карський М.Б.] Карский М.Б. О сношениях Пруссии с Крымским ханством. – Одесский листок, 1896 г., № 158.

[Кельнер-Хайнкеле Г.] Kellner-Heinkele H. Aus den Aufzeichnungen des Said Giray Sultan. – Freiburg : 1975.

Шифр НБУ : ?

"Із записок Саїд-Гірей-султана".

[Колянковський Л.] Kolankowski L. Problem Krymu w czasach jagełłońskich. – Kwartalnik historyczny, 1935, t. 49, № 3, s. 279 – 300.

"Проблема Криму в ягелонську добу".

[Конечний Ф.] Koneczny F. Sprawy z Mengli Girejem. – Ateneum Wileński, 1928, № 13, s.

"Справи з Менглі-Гіреєм".

[Коцовський С.] Kocowski S. Wyprawa tatarów na Węgry przez Polskę w 1594 r. – Rozprawy wydziału historyczno-filologicznego (Lublin), 1948, t. 2, s.

"Похід татар до Угорщини через Польщу в 1594 р."

[Кражевський] Кражевский Татарский набег : из путевых очерков Волыни. – Литературная газета, 1841 г., № 136, с. 541 – 544.

Шифр НБУ : ?

[Креліц-Грайфенгорст Ф.] Kraelitz-Greifenhorst F. Aufforderungs- und Kontributions-schreiben des Tataren-Hans Murad-Giraj vom Jahre 1683 an Wr.Neustadt. – Mitteilungen zur ottomanische Geschichte, 1922, Bd. 1, S. 223 – 231.

"Запрошення та листи з питання контрибуції від татарського хана Мурад-Гірея до віденського Нейштадта в 1683 р."

Кубалов Б. К истории московско-крымских отношений к.17 в. – Од. : 1911 г.

Кузнецов А.Б. Россия и политика Крыма в восточной Европе в 1 трети 16 в. – "Россия, Польша и Причерноморье в 15 – 18 вв.", М., Наука, 1979 г., с. 62 – 70.

С. 63 : "Османська імперія не тільки підтримувала загарбницькі плани Бахчисарая у східній Європі, але й узгоджувала їх зі своїми стратегічними розрахунками в даному регіоні, так чи інакше регулювала порядок їх здійснення […] Стамбул, визнаючи досить актуальною задачу послаблення Російської держави, конкретне її виконання перекладав перш за все на Крим".

С. 67 : "Вся 1 третина 16 ст. являє собою час запеклої боротьби між Москвою та Кримом за переважаючий вплив у Казані".

[Кучинський С.] Kuczyński S. Tatary wobec Litwy i Moskwy w 2 p.15 w. – "Problemy Europy Wschodniej", Poznań, 1938, s.

Шифр НБУ : ?

"Відношення татар до Литви і Москви в 2 п.15 ст."

[Ланглуа Л.] Langlès L. Notice chronologique des khans de Crimée composée principalement d'après les auteurs turcs et persans. – Forster George Vouage du Bengale à Petersburg. – Paris : 1802, v. 3, p. 327 – 492.

"Хронологічна замітка про кримських ханів, складена переважно за турецькими та перськими авторами".

[Лапицька С.] Лапицкая С. Завоевание и колонизация Крыма царизмом. – Исторический журнал, 1937 г., № 7, с. 41 – 53.

[Лемерсьє-Келькеже Ш.] Lemercier-Quelquejay C. Les khanats de Kazan et de Crimée face à la Moscovie en 1521 d'après un document inédit des archives du musée du palais de Topkapi. – Cahiers du monde russe et sovetique, 1971, v. 12, № 4, p. 480 – 490.

"Казанське і Кримське ханства проти Московії в 1521 р. за невиданим документом з архіву музею палацу Топкапи".

[Лемерсьє-Келькеже Ш.] Lemercier-Quelquejay C. Les expeditions de Devlet Giray contre Moscou en 1571 et 1572. – Cahiers du monde russe et sovetique, 1972, v. 13, № 4, p. 555 – 559.

"Походи Девлет-Гірея проти Москви в 1571 і 1572 рр."

[Ленерт Р.] Loenertz R.J. Le origine della missione secentesca dei Domenicani in Crimea. – Archivum fratrum praedicatorum, 1935, v. 5, p. 261 – 288.

Шифр НБУ : ?

"Початок місії домініканців у Криму в 17 ст."

[Маєвський В.] Majewski W. Najazd tatarów w lutym 1695 r. – Studia i materiały do historii wojskowości, 1964, t. 9, № 1, s. 125 – 178.

"Напад татар в лютому 1695 р."

[Маєвський Р.] Majewski R. Z problematyki walk z tatarami w 1 p.17 w. – Sobótka, 1975, № 2, s. 231 – 241.

Шифр НБУ : Ж35464

"З проблематики боротьби з татарами в 1 п.17 ст."

Маркевич А. Краткий очерк деятельности генералиссимуса А.В.Суворова в Крыму. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1901 г., № 31, с. 1 – 26.

Охорона Криму від турків. Виселення християн. Кінбурнська битва 1787 р.

Маркевич А.И. [Про значення Полтавської перемоги в розвитку російсько-кримських відносин]. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1910 г., № 44, с. 93 – 96.

[Маркевич О.І.] Маркевич А.И. Пребывание в Крыму московского гонца подъячего Василия Айтемирева в 1692 – 1695 гг. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1890 г., № 9, с. 48 – 51.

Шифр НБУ : ВО329713/комп.12

Після невдалих походів 1687 і 1689 рр. російський уряд спробував укласти сепаратний російсько-кримський мир. Проект договору, переданий з ВА. Мирний настрій в Криму рішуче змінився після приїзду Петрика (травень 1692 р.). ВА був заарештований і відпущений тільки у квітні 1695 р. Його статейний список дуже змістовний.

[Маркевич О.І.] Маркевич Ал.И. Императрица Екатерина_2 и Крым. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1897 г., № 27, с. 18 – 37.

2 вид. : Сф. : Самира, 1993 г. – 72 с. [у складі збірки]

Шифр НБУ В117380 (відб.)

С. 18 : "В наш час все більше й більше стверджується в науці положення, що Крим здавна був місцем перебування русів".

С. 19 : "Обов'язок повернути Чорне море російському населенню ліг виключно на долю Московської держави, чим, на мій погляд, була передвирішена наступна історія Московської держави та Польщі".

С. 29 : "В 1771 р. кн.В.М.Долгорукий проголосив незалежність Криму замість того, щоб просто приєднати його до Росії, що було зовсім не тяжко" [цілком не по чину якомусь генералу проголошувати незалежність; Долгорукий тільки виконував вказівки уряду].

С. 30 : "Не можна не сказати, що внаслідок нерішучості імператриці Катерини та графа Паніна відносно Криму результати [Кучук-Кайнарджийського миру] вийшли не зовсім консеквентні : було великою необачністю залишати Крим хоча б з тінню незалежності".

[Марм'є К.] Marmier X. Un ambassade prussienne pendant la guerre de sept ans : noveaux recits de voyagers. – Paris : 1879.

"Пруське посольство [до Криму] в роки Семирічної війни".

[Марм'є К.] Прусское посольство в Крым в Семилетнюю войну. – Исторический вестник, 1881 г., № 9, с. 125 – 136.

Виклад за книгою Кс.Марм'є.

Мачанов А.Е. Борьба царской России и Турции за обладание Крымским ханством. – Сф. : Крымиздат, 1929 г. – 67 с.

Шифр НБУ : ВИ12210; ДІБ : 9(С)1 / М-37

С. 10 : "Опанувати знову шляхом 'із Варяг у Греки', захопити Чорне море, а з ним Босфор і Дарданели – ось в чому була істинна суть східної політики Росії".

С. 11 : "Ані європейські держави взагалі, ані Росія зокрема, прямуючи на схід, ніколи не керувались ідеями захисту пригнічених християн".

[Мурзакевич М.Н.] Мурзакевич Н.Н. Пребывание иезуитов в Крыму. – Записки Одесского общества истории и древностей, 1860 г., т. 4, с. 466 – 467.

В період 1704 – 1736 рр.

[Надінський П.Н.] Надинский П.Н. Суворов в Крыму. – Сф. : Крымиздат, 1947 г. – 80 с.

Шифр НБУ : ВО387987

Період 1771 – 1792 рр., в основному за збіркою документів Дубровіна. С. 18 : "Він своєю плідною діяльністю значно сприяв возз'єднанню Криму з Росією".

Назаров В.Д. В Диком поле. – Вопросы истории, 1970 г., № 2, с. 97 – 114.

Боротьба Росії з Кримським ханством в 16 ст.

Назаров В.Д. Ярлык Менгли-Герая 1472 г. Казимиру_4 и русско-литовско-ордынско-крымские отношения. – "Славяне и их соседи : международные отношения в эпоху феодализма", М., 1989 г., с. 44 – 47.

Шифр НБУ : ?

Недєлін О.І. Приєднання Криму до Росії. – К. : 1958 р. – 58 с.

Шифр НБУ : ВО703491; НПБ : 9(С2) / Н-42

С. 3 : "Протягом ряду століть російський та український народи вели жорстоку і кровопролитну боротьбу за визволення кримської землі від татарсько-турецьких загарбників".

Пархоменко В.О. До питання про татарсько-козацькі взаємини 16 – 17 ст. – Східний світ, 1929 р., № 7-8, с. 359 – 360.

Раніше вважали, що до 1648 р. козацтво тільки воювало з Кримом, а після 1648 р. – тільки пактувало. Але традиція козацько-татарського союзу простежується принаймні від 1624 р. (договір Шагін-Гірея із запорожцями).

[Писанський Г.Х.] Pisanski G.Ch. Nachricht von dem im Jahr 1656 geschenen. Einfalle der Tartarn in Preussen. Aus zuverläss. Urkunden zusamengetr., Königsberg 1764 gedr. – Mitteilungen der lit. Gesellschaft Masovia, 1901, Bd. 7, S. 85 – 122.

Шифр НБУ : ?

"Повідомлення про нашестя татар на Прусію, яке сталося в 1656 р. Складене за достовірними документами, надруковане у Кенігсберзі в 1764 р."

[Піварський К.] Piwarski K. Sprawa posrednictwa tatarskiego w wojne polsko-tureckiej 1692 – 1693. – "Studia historica : w 35-lecie pracy naukowej Henryka Łowmiańskiego", 1958, s. 1351 – 1362.

"Справа татарського посередництва у польсько-турецькій війні 1692 – 1693 рр."

[Пуласький К.] Pułaski K. Stosunki Polski z Tatarszczyzną od połowy 15 w. – Warszawa : 1881, t. 1; Kraków : 1898, t. 2.

Шифр НБУ : ?

"Відносини Польщі з татарами від с.15 ст."

Т. 1 : стосунки з Менглі-Гіреєм в 1469 – 1515 рр.

Т. 2 : стосунки з Махмет-Гіреєм в 1515 – 1523 рр.

[Пуласький К.] Pułaski K. Stosunki z Tatarszczyzną w połowie 15 w. – Ateneum, 1882, № 2, s.

"Відносини [Польщі] з татарами в с.15 ст."

[Санін Г.О.] Санин Г.А. Отношения России и Украины с Крымским ханством в с.17 в. – М. : Наука, 1987 г. – 270 с.

Шифр НБУ : ВА461501

Зовнішня політика Росії і російсько-кримські відносини напередодні війни з Річчю Посполитою. Підготовка і хід воєнних дій на Україні навесні і влітку 1654 р. Відносини Росії і України з Кримським ханством і Туреччиною восени 1654 – навесні 1656 рр. (до початку російсько-шведської війни). Воєнні дії восени 1654 – 1656 рр. Відносини Росії і України з Кримським ханством і Туреччиною в 1656 – 1657 рр.

[Санін Г.О.] Санин Г.А. Отношения России и Украины с Крымским ханством в с.17 в. – М. : автореф.д.и.н., 1989 г.

[Санін Г.О.] Санин Г.А. Отношения России и Украины с Крымским ханством в с.17 в. – "Славяне и их соседи : международные отношения в эпоху феодализма", М., 1989 г., с. 59 – 61.

Шифр НБУ : ?

[Санін О.Г.] Санин О.Г. Внутренняя борьба в Крыму в 1701 – 1703 гг. и её влияние на русско-крымские отношения. – "Проблемы истории Крыма", Сф., 1991 г., т. 2, с. 44 – 46.

[Санін О.Г.] Санин О.Г. Антисултанская борьба в Крыму в н.18 в. и её влияние на русско-крымские отношения. – Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, 1993 г., т. 3, с. 275 – 279.

Повстання 1700 – 1704 рр. С. 278 : "По своїй суті ці події не носили характера антитурецького повстання за звільнення Криму, а були, напевно, великими феодальними ворохобнями […] Значно більшою мірою ці заколоти мали антиросійський характер. Їх невдача була викликана перш за все воєнною слабкістю Кримського ханства і твердою позицією османського керівництва, зацікавленого у збереженні мирних відносин з Росією".

[Сергеєв О.О.] Сергеев А. Посольство Амвросия Лодыженского и подъячего Петра Данилова в Крым в 1613 г. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1913 г., № 50, с. 7 – 19.

[Сироєчковський В.Є.] Сыроечковский В.Е. Пути и условия сношений между Москвой и Крымом. – Известия АН, 1932 г., № 3, с. 193 – 237.

На підставі актів СИРИО, тт. 41, 95. Основна тенденція ранніх посольських шляхів – прагнення максимально скоротити шлях відкритим степом. Використання рік з часом скорочувалось.

[Скальковський А.О.] Скальковский А.А. Занятие Крыма в 1783 г. : материалы для истории Новороссийского края. – Журнал министерства народного просвещения, 1841 г., № 4, с. 1 – 44.

2 вид. : "Памятная книжка Таврической губернии на 1867 г. ", Сф., 1867 г., т. 1, с. 1 – 39.

Шифр НБУ : ВО29623

Перше повідомлення про опис Криму Ігельстрома; опубліковано декілька таблиць з цього опису.

Смирнов В.Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты до н.18 в. – Спб. : 1887 г. – 35, 772 с.

Шифр НБУ : ВО32348; ДІБ : 9(С16) / С-50

На підставі праць кримських та турецьких істориків.

Смирнов В.Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты в 18 в., до присоединения его к России. – Записки Одесского общества истории и древностей, 1889 г., т. 15, с. 125 – 404.

Шифр НБУ : СИ7006; ДІБ : 9(С16) / С-50

[Смирнов М.О.] Смирнов Н.А. Включение Крыма в состав России и его прогрессивное значение. – Крымская правда, 1952 г., 1.06.

Сокуров В.Н. Из истории взаимоотношений Кабарды и Крыма в к.17 – н.18 вв. – Сборник статей по истории Кабардино-Балкарии, 1976 г., т. 10, с. 27 – 40.

Шифр ДІБ : Пр2518/10

Шлюби знаті. Аталицтво. Торгівля. Політичні зв'язки.

[Татарчевський О.] Татарчевский А. Путешествие и деятельность барона Тотта в качестве консула в Крыму в 1767 г. – Университетские известия, 1873 г., № 10, с. 1 – 24.

Виклад змісту 2-го тому записок Тота, присвячених Криму.

[Теодорчик Ю.] Teodorczyk J. Walki z tatarami w 1 p.17 w. – "Zarys dziejów wojskowości polskiej do r.1864", Warszawa, 1965, t. 1, s.

"Битви з татарами в 1 п.17 ст."

[Теодорчик Ю.] Teodorczyk J. Pogrom Kantemira. – Warszawa : 1972.

"Розгром Кантеміра".

[Толунай Б.С.] Tolunay Bedriye Sabit Kirimin Osmanli imparatorluguna eklenmesi meselesi. – Istanbul : Arkadaş Yayini, 1934. – 32 s.

"Проблеми приєднання Криму до Османської імперії".

[Фаїзов С.Ф.] Фаизов С.Ф. Эволюция дани-откупа во взаимоотношениях Русского государства и Крымского ханства в последней четверти 15 – 17 вв. : терминология, юридические и функциональные аспекты. – "Славяне и их соседи", М., 1992 г., с. 64 – 67.

[Фаїзов С.Ф.] Фаизов С.Ф. Участие России и Крымского ханства в польско-турецкой войне 1672 – 1676 гг. : обзор боевых действий. – Славянский сборник (Саратов), 1993 г., т. 5, с. 98 – 116.

[Фаїзов С.Ф.] Фаизов С.Ф. Поминки-"тыш" в контексте взаимоотношений Руси-России с Золотой Ордой и Крымским юртом. – Отечественные архивы, 1994 г., № 3, с. 49 – 55.

Багато істориків не визнають, що поминки – це данина; вважають, що спочатку вони були подарунками, а потім перетворились на данину. Але за 1474 – 1700 рр. "не спостерігається трансформації основного правового змісту поминок".

[Фішер А.] Fisher A.W. Crimean separatism in the Ottoman empire. – "Nationalism in non-national state : the dissolution of the Ottoman empire", Columbus,

"Кримський сепаратизм в Отоманській імперії".

[Фішер А.] Fisher A.W. The russian annexion of the Crimea 1772 – 1783. – Cambridge : 1970.

Шифр НБУ : ?

"Анексія Криму Росією : 1772 – 1783 рр."

Хоменок О.С. Отделение Крыма от Турции : по документам Государственного архива Крымской области. – "Проблемы истории Крыма", Сф., 1991 г., т. 2, с. 52 – 54.

За документами В.С.Попова – секретаря ген.В.М.Долгорукова.

1. Документи про плани російського уряду щодо Криму в 1769 – 1770 рр. (спроба П.І.Паніна зав'язати переговори з Кримським ханством. Рескрипти Катерини_2 до П.І.Паніна від 16.10.1769, 2.04.1770 рр. – створити незалежне Кримське ханство під протекторатом Росії; до Росії повинні перейти 2 фортеці на Керченському півострові та Кафа. Був також план – створити незалежне ханство з буджацьких, єдисанських, джамбуйлуцьких та єдичкульських татар).

2. Документи про плани проголошення незалежного Кримського ханства в 1771 – 1772 рр. Посольство Є.О.Щербініна до хана Сагиб-Гірея. Інструкція Щербініну з 2.04.1772 р. – 25 пунктів (підтримувати визнання Кримського ханства як незалежної держави; добитись передачі Росії фортець Керч та Єні-Кале). В 07.1772 р. Сагиб-Гірей підписав акт про відділення від Туреччини та передачу фортець Росії.

[Чаплинський В.] Czapliński W. Sprawa najazdów tatarskich na Polskę w 1 p.17 w. – Kwartalnik historyczny, 1963, t. 70, № 3, s. 713 – 720.

"Справа татарських нападів на Польщу в 1 п.17 ст."

[Чоловський О.] Czołowski A. Rozprawa szczęśliwa z tatary. – Kwartalnik historyczny, 1892, t. 6, s.

"Щаслива [для поляків] битва з татарами".

[Чоловський О.] Czołowski A. Tatarzy w Karpatach w 1594 r. : epizod z najazdów tatarskich na Polskę. – Złoty szlak (Stanisławów), 1939, t. 1, № 4, s. 6 – 24.

"Татари в Карпатах в 1594 р. : епізод з татарських нападів на Польщу".

Шабульдо Ф. Україна в державотворчих процесах у Криму в к.14 – 1 п.15 ст. – Сучасність, 1996 р., № 5, с. 82 – 87.

Шифр НБУ : Ж14413

С. 82 : засади дослідження "1. Визнання пріорітету великого князівства Литовського та українських земель, що перебували в його складі, у боротьбі проти панування Золотої Орди. 2. Визнання певної самостійності київських князів з роду Ольгерда у зв'язках із сусідніми державними утвореннями. 3. Визнання особливої ролі Києва та всієї середньої Наддніпрянщини у взаєминах східноєвропейських країн із Золотою Ордою і Кримом у 14 – 1 п.15 ст."

[Шмідт С.О.] Шмидт С.О. Русские полоняники в Крыму и система их выкупа в с.16 в. – "Вопросы социально-экономической истории и источниковедения периода феодализма в России", М., и-во АН СССР, 1961 г., с. 30 – 34.

Період до собора 1551 р., коли система викупу полонених тільки складалась.

[Шмідт С.О.] Шмидт С.О. К характеристике русско-крымских отношений 2 ч.16 в. – "Международные связи России до 17 в.", М., и-во Архитектурное наследство СССР, 1961 г., с. 366 – 375.

Шифр НБУ : ВО715060

С. 367 : "Відомо, що внутрішня й зовнішня політика Кримського ханства в 16 ст. була продовженням золотоординської політики і що кримські феодали основне джерело доходу бачили не в розвитку виробничих сил, а в пограбуванні сусідніх країн й отриманні вимушених платежів ('поминків'). […] Феодальні угрупування постійно боролись за владу і вплив при дворі і в питаннях зовнішньої політики, точніше – у виборі напрямку для набігів, притримуючись часом різної орієнтації".

Зв'язки князів Сулешових з Москвою. С. 370 : "Призначення послом до Москви когось із Сулешових завжди свідчило або про бажання хана підтримувати добросусідські відносини з Московським великим князівством, або про його стремління добитись від російського уряду якихось особливо важливих поступок шляхом дипломатії".

[Юдін П.Л.] Юдин П.Л. К истории наших сношений с Крымом : посылка поручика Зубарева из Астрахани в Бахчисарай в 1747 г. – Русский архив, 1898 г., № 12, с. 457 – 467.

[Юргініс Ю.М.] Юргинис Ю.М. Посольство Михаила Литвина у крымского хана в 1538 – 1540 гг. – "Россия, Польша и Причерноморье в 15 – 18 вв.", М., Наука, 1979 г., с. 87 – 96.

С. 87 : "Трактат був складений з метою звернути увагу великого князя на небезпечне становище держави і штовхнути його на шлях суттєвих реформ […] Критику ладу великого князівства Литовського він викладає, порівнюючи звичаї, які існують в ньому, з ладом життя кримських татар та москвитян на користь останніх, не шкодуючи густих фарб для своїх співвітчизників".

Автор вважає, що М.Литвин – це Михайло Тишкевич, посол Литви до Криму в 1538 – 1540 рр. Викладено подробиці цієї дипломатичної акції. Всі висловлювання М.Литвина щодо порядків у Криму визнаються за достовірні.