Версія для друку

Кримське ханство / Архітектура Криму в цілому

Число записів 49

Сторінка згенерована 09.07.2003 р.

Асеєв Ю.С. Архітектурно-археологічні дослідження в Криму. – Вісник Академії архітектури УРСР, 1951 р., № 3, с. 23 – 30.

[Асеєв Ю.С.] Асеев Ю.С. Работы Алевиза Нового в Крыму. – Строительство и архитектура, 1959 г., № 12, с. 30 – 31.

Аргументи на користь припущення, що Залізні двері перенесені з якогось іншого палацу.

[Асеєв Ю.С.] Асеев Ю.С., Лебедев Г.А. Архитектура Крыма. – К. : Госстройиздат, 1961 г. – 239 с.

Шифр НБУ : ВО799526

Популярний нарис та альбом пам'яток.

[Башкиров О.С.] Башкиров А.С. Сельджукизм в древнем татарском искусстве. – Крым, 1926 г., № 2, с. 108 – 125, 10 илл.

2 вид. : "Забвению не подлежит : из истории крымскотатарской государственности и Крыма", Казань, 1992 г., с.

На прикладі мечеті та медресе у Старому Криму виявлено спільни риси архітектури сельджуків і татар.

[Бернштам О.Н.] Бернштам А.Н. Жилище крымского предгорья. – Известия государственной академии истории материальной культуры, 1931 г., т. 9, № 6-7 = 46 с.

[Бернштам О.Н.] Бернштам А.Н. О деревянных постройках Крыма. – Известия государственной академии истории материальной культуры, 1935 г., т. 117, с. 135 – 144.

Традиційне житлове будівництво.

Богданова Н.А., Лобода И.И. Бахчисарайский историко-археологический музей. – Сф. : 1964 г.

Є видання 1958, 1961, 1964, 1966 рр.

[Боданінський У.] Боданинский У. Татарские "дурбе" – мавзолеи в Крыму. – Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, 1927 г., т. 1, с. 195 – 201.

Описано 9 пам'яток.

[Боданінський У.] Боданинский У. Кърымда татар дюрбелери. – Акъмесджид : 1930.

"Мавзолеї кримських татар".

[Бонч-Осмоловський Г.А.] Бонч-Осмоловский Г.А. Свадебные жилища турецких народностей. – Материалы по этнографии [этнографического отдела Гос.Русского музея в Лениграде], 1926 г., т. 3, № 1, с. 101 – 110.

Шифр НБУ : ?

[Борисов І.] Иннокентий Записка о восстановлении древних святых мест по горам Крымским. – Херсонские епархиальные ведомости, 1861 г., № 3, с. 177 – .

2 вид. : Иннокентий Сочинения, т. 10, с. 408 – 417.

Власюк А.Н. О работе зодчего Алевиза Нового в Бахчисарае и московском Кремле. – Архитектурное наследство, 1958 г., т. 10, с. 101 – 110.

С. 102 – 103 : "Композиційна схема портала характерна поєднанням класичного ордерного начала зі східною, підкреслено килимовою декоративністю […] Місцеві особливості склали основу як загальної композиції порталу, так і його декору. Серед порталів Італії цього часу нема жодного, який би наближався до порталу Бахчисарайського палацу".

С. 110 : "Оцінюючи пам'ятки національної архітектури, виконані іноземними майстрами, треба виходити зі стану культури й архітектури країни, де працює зодчий, та умов його роботи у всій їх різноманітності".

[Дубровський М.І.] Дубровский М.И. Жилища крымских горных татар. – По Крыму (Сф.), 1914 г., т. 1, с.

[Засипкін Б.Н.] Засыпкин Б.Н. Обследование памятников архитектуры Крыма. – Новый Восток, 1927 г., № 18, с. 277 – 278.

Всього в експедиції 1926 р. зроблено 70 обмірів і 300 фотографій.

[Засипкін Б.Н.] Засыпкин Б.Н. Архитектурные памятники крымских татар. – Крым, 1927 г., № 2, с. 113 – 168, 14 чертежей, 25 фото.

Шифр НБУ : Ж6597

Дуже змістовна праця за матеріалами експедиції 1926 р. Дюрбе. Мечеті. Медресе. Караван-сараї. Лазні. Житла. Фонтани.

[Ігнаткін І.О.] Игнаткин И.А. Из истории городов Крыма. – Строительство и архитектура, 1962 г., № 8, с.

Проектування нових міст російською адміністрацією в к.18 ст.

[Калінін Н.Н.] Калинин Н., Земляниченко М. Исламские мотивы в творчестве архитекторов южного берега Крыма. – Творчество, 1991 г., № 9, с. 29 – 32.

Кашпар А.О. Об архитектурном искусстве татар по остаткам в ханском дворце и мечети. – "2-я учебная экскурсия Симферопольской мужской гимназии", Сф., 1888 г., с. 24 – 26.

[Кілессо С.К.] Килессо С.К. Архитектура Крыма. – К. : Будівельник, 1983 г. – 92 с.

Шифр ДІБ : 72 / К-391

[Клепінін Н.Н.] Клепинин Н.Н. Об охране памятников старины в Крыму. – Записки Крымского общества естествоиспытателей и любителей природы, 1912 г., т. 2, с. 167 – 178.

Шифр НБУ : Ж5921

Козлов В.Ф. Источники об охране и использовании памятников истории и культуры в Крыму. – М. : автореф.к.и.н., 1984 г. – 25 с.

[Колективна_праця] Государственный реестр недвижимых памятников истории и культуры Республики Крым. – Сф. : 1995 г.

[Крикун Ю.В.] Крикун Е.В. Архитектурные памятники Крыма. – Сф. : Таврия, 1977 г. – 56 с., 56 л.илл.

Шифр НБУ : ВА306622

Популярний нарис про всі періоди.

Крикун Ю. Пам'ятники кримськотатарської архітектури. – Сф. : Крымучпедгиз, 1998 р. – 112 с.

2 вид. : Сф. : Тавріда, 2001 р. – 167 с.

Шифр НБУ : ВА584230 (1 вид.)

З глибини віків. Солхат, Карасубазар, Кафа. Мавзолеї Азіза. Кирк-Єр. Ашлама-Сарай. Хан-Сарай. Ак Мечеть. Гезлевські старожитності. Палац в Коккозах та інші пам'ятники. Єні-Кале, Арабат, Ор-Капу.

[Куфтін Б.О.] Куфтин Б.А. Жилище крымских татар в связи с историей заселения полуострова. – М. : 1925 г. – 58 с., 19 л.илл.

Шифр ДІБ : 902.7(С168) / К-96; НПБ : В39588

Мета – розділити тюркський та готський елементи в культурі та антропології татар. Татарський будинок міста Бахчисарай. Бахчисарайський гірський район. Степовий район Карасу-Базара і Симферополя. Південнобережний район.

Рец. : Бонч-Осмоловский Г.А. – Этнография, 1926 г., № 1-2, с. 362 – 365; відповідь К. – Этнография, 1927 г., № 1, с. 255 – 259.

Лосицький Ю.Г. До питання типологічної еволюції монументальної архітектури середньовічного Криму. – Археологія, 1990 р., № 2, с. 33 – 45.

Християнські церкви 5 – 15 ст.

[Люсий А.П.] Люсый А.П. Оживёт ли крымская Эвридика. – Строительство и архитектура, 1990 г., № 3, с. 15 – 18.

Про охорону пам'яток природи та архітектури в Криму.

[Мордвінцев В.М.] Мордвинцев В.М., Кисиль И.А. Двухапсидные храмы Крыма. – "Сурож, Сугдея, Солдайя в истории и культуре Руси-Украины", К., Академпериодика, 2002 г., с. 187 – 191, 6 илл.

Відомо 4 таких храми в Криму. Міркування щодо походження такого типу.

[Мурзакевич М.Н.] Мурзакевич Н.Н. Поездка в Крым в 1836 г. – Журнал министерства народного просвещения, 1837 г., № 3, с. 625 – 691.

Огляд пам'яток архітектури та деяких археологічних знахідок.

[Опочинська А.І.] Опочинская А. Архитектурное наследие Крыма : его специфика и проблемы сохранения. – "Вопросы исследования и реставрации памятников архитектуры", К., 1992 г., с. 144 – 154.

Під охороною є 4785 пам'яток археології та 999 пам'яток архітектури. С. 145 : "Специфіка кримської спадщини – обширність представленого історичного періоду, множинність і різноманітність культур, значення пам'яток не тільки місцеве і загальнодержавне, але й загальнолюдське, наявність спадщини двох видів – археологічної та власне архітектурної".

С. 151 : "Доводиться констатувати, що руйнування спадщини, її деградація йде в Криму більш активно, ніж її відновлення".

[Петров М.І.] Н.П. Подарок Киевскому церковно-археологическому музею. – Киевская старина, 1882 г., № 5, с. 327 – 329.

Подарована колекція з 35 гіпсових моделей кримських старожитностей, виконана Д.М.Струковим. 25 моделей церков.

[Полканов О.І.] Полканов А.И. Крымохрис и крымская культура. – Педагогическая жизнь Крыма, 1925 г., № 1-2, с. 72 – 74.

[Полканов О.І.] Полканов А.И. Охрана памятников старины в Крыму за советский период. – Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, 1928 г., т. 2, с. 173 – 180.

С. 174 : "Велику участь в охороні пам'яток з самого початку приймали командні органи Красної Армії і ЧЕКА". Поточні ремонти пам'яток. В 1926 р. складено список 308 пам'яток архітектури.

Раллєв О.Б., Сющук Ю.Г. Пам'ятки східної архітектури Криму к.18 – п.20 ст. – Архітектурна спадщина України, 1996 р., т. 3, № 1, с. 169 – 178, 21 іл.

С. 171 : "Будівництво медресе, текіє, дюрбе, караван-сараїв та громадських лазень у 19 ст. зовсім припинилось". Виділено 3 напрямки неомусульманського стилю : наслідування татаро-турецької архітектури, наслідування інших стилів мусульманської архітектури, "колоніальний стиль".

[Сеферов Е.А.] Сеферов Э.А. О состоянии памятников мусульманской культуры в Крыму и проблемы их исследования. – "Проблемы истории Крыма", Сф., 1991 г., т. 1, с. 110 – 111.

Пам'ятки архітектури; цвинтарі.

Сидоренко В.А. Декоративный стиль памятников средневековой армянской архитектуры Крыма. – "Республиканская научная конференция по проблемам культуры и искусства Армении. ТД", Ереван, (5-я), 1982 г., с. 395 – 396.

Сидоренко В.А. Исследование архитектурных стилей памятников юго-восточного Крыма. – "Архитектурно-археологические исследования в Крыму", К., Наукова думка, 1988 г., с. 115 – 128.

Шифр НБУ : ВС26054

[Стевен О.Х.] Стевен А. Дела архива Таврического губернского правления, относящиеся до разыскания, описания и сохранения памятников старины в пределах Таврической губернии. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1891 г., № 13, с. 33 – 54; 1891 г., № 14, с. 84 – 94.

Історія урядових заходів; зокрема, записка 1827 р. про старожитності Таврійської губернії.

Сющук Ю.Г. Исследование типологии мусульманской архитектуры Крыма 13 – 19 вв. – Информационный листок Одесской академии строительства и архитектуры, 1995 г., № 153-95.

Сющук Ю.Г. Архитектура крымских хаммам [= лазень]. – "Проблемы и опыт. Художественный образ и эстетическое воспитание", Од., 1996 г., № 4, с.

Тизенгаузен В.Г. О сохранении и возобновлении в Крыму памятников древности и об издании описания и рисунков их. – Записки Одесского общества истории и древностей, 1872 г., т. 8, с. 363 – 403.

Листування розпочав В.В.Капніст в 1820 р. Збірка документів 1820 – 1822 рр. з архіву АН.

[Тиманович Є.В.] Тыманович Е.В., Трегубова Т.А. Итоги изучения архитектурно-градостроительного наследия Крымского Южнобережья. – "Проблемы реконструкции городов и сёл УССР", К., 1989 г., с. 20 – 28.

Шифр НБУ : ВА511259

[Фадеєва Т.М.] Фадеева Т.М. По горному Крыму. – М. : Искусство, 1987 г. – 173 с.

Шифр НБУ : АО246338

Халпахчьян О.Х. Архитектура родников крымских армян. – Архитектурное наследство, 1990 г., т. 37, с. 234 – 248.

Халпахчьян О.Х. Архитектура притворов армянских храмов Крыма. – "Проблемы истории Крыма", Сф., 1991 г., т. 2, с. 50 – 52.

1. Притвор церкви монастиря Степаноса біля Старого Криму – 13 ст., в руїнах.

2. Притвор монастиря Ованеса в Феодосії 13..14 ст. – розібраний в 19 ст., є креслення.

3. Притвор ц.Іоана Богослова в Феодосії 14 ст.

4. Притвор ц.Саркіса в Феодосії – збудовано в 12..13 ст. (не в 18 ст. !), з галереєю та дзвіницею. Зруйнований, імовірно, в 17..18 ст., в 18..п.19 ст. коштом його руїн розширено молитовний зал. Вціліла частина дзвіниці.

5. Притвор монастиря Сурб-Хач 14 ст. (не 16 ст. !).

6. Притвор ц.Іоана Хрестителя в Феодосії 2 п.14 ст.; на п.20 ст. під час переробки на православну ц. став молитовним залом.

7. Ц.Гавриїла та Михаїла в Феодосії. Притвор прибудовно до західного фасаду десь в 17..18 ст., після переходу ц. у відання григоріян.

[Ширяєв С.Д.] Ширяев С.Д. Усадебная архитектура Крыма в 1820 – 1840 гг. – Крым, 1929 г., № 2, вып. 2, с. 72 – 102.

Шифр НБУ : Ж6597

На початку 1830-х рр. вплив Сходу змінюється романтизмом (псевдоготикою та еллінізмом).

Якобсон А.Л. Из истории средневековой архитектуры в Крыму. – Советская археология, 1946 г., т. 10, с.

Якобсон А.Л. Армянская средневековая архитектура в Крыму. – Византийский временник, 1956 г., т. 8, с. 166 – 191.

Монастир Сурб-Хач та ц.Іоана Предтечі 1348 р. в Кафі – "вірменська архітектура у специфічно кримській провінціяльній призмі" (с. 181). Натомість ц. Михаїла та Гавриїла 1408 р. в Кафі – вірмено-уніатська споруда, що не має жодної вірменської риси в архітектурі.

Якобсон А.Л. Сельджукские отклики на темы армянской средневековой архитектуры. – Историко-филологический журнал, 1983 г., № 4, с.