Версія для друку

Кримське ханство / Образотворчі та ужиткове мистецтва

Число записів 21

Сторінка згенерована 09.07.2003 р.

[Айбабіна О.А.] Айбабина Е.А. Резные камни из раскопок армянских церквей Феодосии. – "Республиканская научная конференция по проблемам культуры и искусства Армении. ТД", Ереван, (5-я), 1982 г., с. 11 – 12, 241 – 242.

[Айбабіна О.А.] Айбабина Е.А. Некоторые заметки о каменной резьбе Каффы. – Херсонесский сборник (Севастополь), 1999 г., т. 10, с.

[Айбабіна О.А.] Айбабина Е.А. Декоративная каменная резьба Каффы 14 – 18 вв. – Сф. : Сонат, 2001 г. – 280 с.

Шифр НБУ : ВС36204

Історіографічний нарис. Класифікація пам'яток. Аналіз матеріалу. Мотиви різьби. Характеристика та стильові особливості.

Айналов Д.В. Живопись бахчисарайского дворца. – Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, 1927 г., т. 1, с. 1 – 4.

Існуючий живопис походить не раніше як з часів реставрації 1784 – 1787 рр.

[Асанова Ф.] Кримськотатарське декоративне мистецтво 19 – 20 ст. : альбом. – Сф. : Сонат, 2001 р. – 120 с.

Шифр НБУ : СО24611

Гаврилова А.Н. Феодосийские хачкары 14 – 17 вв. – "Республиканская научная конференция по проблемам культуры и искусства Армении. ТД", Ереван, (5-я), 1982 г., с. 43 – 45, 278 – 280.

[Гінзбург М.Я.] Гинзбург М.Я. Омер : придворный живописец и декоратор крымских ханов Селамет- и Крым-Гиреев. – Среди коллекционеров, 1924 г., № 1-2, с. 22 – 27.

Шифр НБУ : Ж8030

Твердо відомий його твір – мечеть Єшиль-Джамі в Бахчисараї; він не архітектор, але декоратор. Припущення щодо інших його робіт.

[Домбровський О.І.] Домбровский О.И. Фрески средневекового Крыма. – К. : Наукова думка, 1966 г. – 110 с.

Шифр НБУ : ВО998706

[Крамаровський М.Г.] Крамаровский М.Г. Чаша со сценой пира из Солхата. – "Древние памятники культуры на территории СССР", Лг., 1991 г., с.

[Малиновська Л.Н.] Малиновская Л.Н. Семантическое поле бахчисарайского фонтана ("слёз") в контексте исламской традиции. – "История и археология средневекового юго-западного Крыма", Сф., 1993 г., с. 174 – 187.

Міляєва Л.С., Логвин Г.Н. Унікальна пам'ятка. – Образотворче мистецтво, 1970 р., № 1, с. 31 – 33.

Різьблена з дерева ікона "Георгій з житієм" 12 – 13 ст. [дата не обгрунтована] з Балаклавського монастиря [нібито]. В 1778 р. митр.Ігнатій вивіз її до Маріуполя; нині – в Держ.музеї українського образотв.мистецтва.

Навроцький В. Козацька пам'ятка на кримській горі. – Пам'ятки України, 1993 р., № 1-6, с. 72.

Металевий кований хрест 17 ст. на г.Ай-Ніколі.

[Новицька М.О.] Новицкая М.А. Орнаментальная вышивка средневекового Крыма. – Записки Одесского археологического общества, 1967 г., т. 2, с. 284 – 288.

Три зразки з поховань (Херсонес, 11 – 12 ст.; Судак, 10 – 12 ст.; Мангуп, 14 – 15 ст.). Походження їх визначити зараз неможливо.

[Саковець Т.М.] Саковец Т.М. Крымские орнаменты в рисунках В.В.Контрольской : из фондов БГИКЗ. – Бахчисарайский историко-археодогический сборник, 1997 г., т. 1, с.

[Спаська Є.Ю.] Спасская Е.Ю. Старо-крымские узоры. – Известия общества обследования и изучения Азербайджана, 1926 г., т. 3, с. 181 – 184, 20 рис.

За колекцією О.М.Петрової.

[Спаська Є.Ю.] Спасская Е.Ю. Татарские вышивки Старо-Крымского района по материалам А.М.Петровой. – Известия Азербайджанского университета, востоковедение, 1926 г., т. 1, с. 27 – 41.

Шифр НБУ : ВО806623/Крымск.

За колекцією О.М.Петрової. Біля Ст.Криму дуже популярний рослинний орнамент. Характеристика вишивок, постійні співставлення з українськими.

Чепурина П.Я. Орнаментное тканьё крымских татар. – Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии, 1929 г., т. 3, с. 72 – 77.

Чепурина П.Я. Татарская вышивка. – Искусство, 1935 г., № 2, с. 103 – 108.

Чепурина П.Я. О бытовом искусстве крымских народов. – Социалистическая экономика и культура Крыма, 1936 г., № 5, с. 83 – 85.

Чепурина П.Я. Орнаментное шитьё Крыма. – М. : 1938 г.