|
Пошук по сайту Розумний подарунок до Нового року та Різдва – наші е-видання (всі по 40 грн., до 10 січня 2009)
|
Іван Франко Мозаїка із творів, Моріц Розенфельд Пісня робітників Гребем ми роботу, Шваркочуть машини, Добра нагрібаємо много; Та що ми наробим, І що наспособим, І що назгрібаєм, Собі здобуваєм Лиш голод, і муку, і більше нічого. Шваркочуть машини Щодня, щогодини, Та що нам із того, дурним? Лиш мрії й надії На кращії дії, І праця без впину, Така ж до загину, І гнуться під ігом страшним. Весело гуркоче наш «Зінгер» доночі; Цей гуркіт приємний майстрам; Та в гуркоті тому Такому шпаркому Бренять наші сльози, Таяться погрози, Гуркочуть прокляття усім лихварям. Ми люди зарібні Співати нездібні, Лиш руки потрібні Для власті й хвали багачам; Гребем і гуркочем, Поки дотолочим До вічності темної брам. 1911 р. Примітки Уперше переклад опубліковано в «Неділі» (1911, 5 серпня). Подається за виданням: Франко І. Твори. 1929. Т.27. С.343. |