Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

Гра в «бобра»

Запис Лесі Українки

Вибирають «бобра» і «мисливого». «Бобра» вибирають так, що беруть кийка (ціпка, паличку), держать правцем і кожне з дітей береться за нього одною рукою, а чия рука прийдеться зверху, на кінці кийка, той стає за «бобра». «Мисливого» вибирають так, що всі кладуть по одному пальцю на чиє-небудь коліно, всі пальці сходяться кінцями докупи («зірочкою»), тоді одна дитина «рахує» їх:

Котилася торба

з високого горба,

а в тій торбі

хліб та паляниця,

кому доведеться,

той буде жмуриться.

[Див.: Чубинский, т. 3, с. 101]

На чий палець прийдеться слово «жмуриться», той стає за «мисливого», а решта всі стають за «хортів» і вибирають собі кожне собаче імення (напр., Сірко, Рябко, Крутько, Бровко, Лиско, Лиска, Співка, Знайда, Жук). «Мисливий» з «бобром» відходять далі, щоб «хорти» не бачили «бобра», де він сховається. «Мисливий» сідає, «зажмурившись» (заплющивши очі або сховавши голову), і співає:

Гра в «бобра» – нотний запис

Ой ти, старий бобре,

заховайся добре,

бо я хорти маю,

на поле пускаю.

[Варіант з Дубенщини:

Ой ти милий бобре,

заховайся добре,

бо я хорти маю,

з лісу попускаю.

Як випущу хорти,

розірвуть до чорта.

(Подав В. Боровик)]

«Бібр» мусить сховатись, поки «мисливий» доспіває; часом «бібр» просить проспівати тричі або й більше, щоб мати час заховатись, то можна співати й більше, тільки «бібр» повинен просити, ще не починаючи ховатись. Проспівавши, скільки раз було вмовлено, «мисливий» гукає: «Хорти з лісу!». «Хорти» біжать на голос і шукають «бобра», коли той встиг сховатись, а знайшовши, ловлять його, бо він зараз кидається втікати, а коли він ще не встиг сховатись, то все одно за ним женуться, як тільки «мисливий» гукне. «Бібр» може і, втікаючи, ховатись по скілька разів, коли спритний, а «хорти» мусять його шукати. «Мисливий» сам не шукає і не ловить, тільки цькує, як бачить, що котре лінується: «Шукай, Сірко!» або «Лови, Бровко!», «Гуджа, хорти, гуджа його!». То знов завертає, як котре томиться: «На, сюди, Лиско! Не руш, Співко!» «Хорти», бігаючи, брешуть – «валують». Як хорти зловлять «бобра», то «мисливий» наміряється на нього кийком і кричить: «бабах!». «Бібр» падає додолу, «мисливий» гукає: «Хорти, в ліс!» і сам з ними біжить геть, а зостається «бібр» і той, хто перший торкнув його, ловлячи. «Бібр» стає за «мисливого», а той, хто зловив, за «бобра», і знов грають так само.

Місце запису: с. Жабориця, коло Звягля

Варіанти:

1) Свидницький. Великдень у Подолян. – Основа, 1861 р., № 11, ст. 37.

2) Moszyńśka. Kupajło i zabawy doroczne z okolic Białej Cerkwi. – Zbiór wiadomości do antropologii krajowej. Wydanie Akademii umiejętności w Krakowie, 1881, t. 5, s. 83 (Piżmurok).

3) Чубинский, т. 4, ст. 40.

4) Иванов, № 70.


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 104 – 106.

Примітка К. Квітки (Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядкував Климент Квітка. – К.: 1918 р., ч. 2, с. 219): «Бессараба. Херсон, № 29, 118, 119».