Версія для друку

Переклади

Джордж-Гордон Байрон. Каїн

Акт 1

Сцена 1

Країна поза раєм. Час – схід сонця. Адам, Єва, Каїн, Авель, Ада і Селла приносять жертву.

Адам

Боже! Премудрий, вічний, безконечний!

З тьми над безоднею створив ти світло

Над водами єдиним словом. Слава!..

Встає нам світло дня, Єгові слава!

Єва

Боже! ти дав імення дневі й одрізнив

Від ночі ранок, доти злиті вкупу;

Од хвилі хвилю одділив; назвав

Частину твору свого твердю. – Слава!

Авель

Боже! створив ти з елементів різних

Повітря, землю, океан, вогонь,

І вкупі з білим днем і темрявою ночі

Створінням дав життя, щоб утішались

І щоб тебе й твій світ любили. – Слава!

Ада

Боже одвічний! батьку всього світу!

Ти нам створив найкращії створіння,

Щоб їх любить над все, опріч над тебе.

Дай силу все любити! – Слава! слава!

Селла

О боже! ти – любов, творець, благословення,

І все-таки ти змія допустив,

Щоб він позбавив раю мого батька.

Рятуй нас від лихого. – Слава! слава!

Адам

Мій перший сину, Каїне, чого мовчиш?

Каїн

Що ж я скажу?

Адам

Молись.

Каїн

Хіба ви не молились?

Адам

Молились ми, і щиро.

Каїн

Як же! вголос.

Я чув.

Адам

І бог нас чув, я вірю в те.

Авель

Амінь.

Адам

А тільки ти, найстарший мій, мовчиш.

Каїн

Коли мовчу, то й добре.

Адам

Та чому?

Каїн

Бо нічого просити.

Адам

А дякувати?

Каїн

За що?

Адам

Хіба ти не живеш?

Каїн

Хіба не вмру я?

Єва

Лихо!

З заказаного дерева плід пада.

Адам

Ми мусимо його здійняти знову,

Навіщо дерево знаття зростив ти, боже?

Каїн

Чом з дерева життя ви плоду не зірвали?

Тоді б ви не боялись бога.

Адам

Сину!

Образа бога се, слова зміїні.

Каїн

Що ж?

Змій правду мовив: тії дерева

Були в раю. Коли життя добро візьметься

Й знаття добро, то звідки зло береться?

Єва

Мій синку! так і я казала, грішна,

Як ти ще не вродивсь, не відновляй

В собі мого гріха. Покаялася я.

Чи й поза райським муром мій нащадок

Вловитись має знов у тую пастку,

Що привела до згуби нас в раю?

Згодься тим, що єсть, – якби ми так зробили,

Ти б був тепер щасливий. Ох, мій сину!

Адам

Молитва скінчена, ходімо звідси,

Всяк з нас роботу має – не тяжку,

Хоч і потрібну. Новина дає нам

Плід рясний за малую працю.

Єва

(до Каїна)

Сину мій,

Корися щиро батькові і йди

За прикладом його.

Адам і Єва виходять.

Селла

Не підеш, брате?

Авель

Навіщо сяя хмара на чолі?

Дивись, коли б вона ще не збудила гніву

Одвічного!

Ада

Мій Каїне коханий!

Чи й я розгнівала тебе?

Каїн

Ні, Адо, ні!

Я хтів би сам лишитись на хвилину.

Я хворий, Авелю; та се минеться.

Ви, сестри, теж не гайтеся даремне,

Не слід, щоб ви були покарані за добрість.

Я йду за вами зараз.

Ада

Коли ні,

То я вернусь сюди.

Авель

Святий спокій, мій брате,

Твоєму духові!

Виходять Авель, Селла і Ада.

Каїн

(сам)

І се життя!

Роби! За віщо ж я робити мушу!

За те, що батько мін не втримався в раю.

А я що винен? Я тоді не жив.

І не просив життя, не хтів такої долі,

Яку мені принесло народження.

Навіщо батько слухав змія й жінки?

Ні, за що кара? що ж то був за гріх?

Зросло те дерево, то чом же не для батька?

Як ні, то нащо близько так росло

Таке хороше? І на всі питання

У них одна відповідь: «Божа воля,

Бог добрий». Хто се знає? Чи з того,

Що він всесильний, значить, що він добрий?

Я знаю тільки плід – а він гіркий, –

За гріх чужий я мушу плід сей їсти.

Хто йде сюди? До ангелів подібний,

Але суворіший, смутніший вид його,

Ніж інших духів. Та чого тремчу я?

Хіба для мене він страшніш ніж тії,

Яких щодня з огненними мечами

Я бачу коло брами, де я часто

Смерком скрадаюсь, щоб хоч раз поглянуть

На ті сади, на спадщину мою,

Поки ще ніч не вкрила огорожі

І верховіття тих дерев безсмертних,

Що їх пильнує херувимська варта.

Я не боюсь огненно-збройних духів,

Чого ж би мав тремтіти перед сим?

Від них здається дужчим він і кращим,

Так мовби не таким, яким він міг би бути.

Його безсмертя з тугою з’єдналось.

Невже нещасні є, окрім людей?

Невже? Іде він.

Ввіходить Люцифер.

Люцифер

Смертний!

Каїн

Хто ти, душе?

Люцифер

Я пан над духами.

Каїн

І ти лишив їx.

Для пороху?

Люцифер

Його думки я знаю,

І почуття ми маєм спільні.

Каїн

Як?

Мої думки ти знаєш?

Люцифер

То думки

Усіх, хто вартий думки, – се безсмертя

В тобі озвалося.

Каїн

Яке безсмертя?

Його нема в нас: дерева життя

Нам не дістав мій нерозумний батько,

Тим часом мати надто поспішилась

До дерева знаття; всяк плід нам смерть!

Люцифер

Мана то все, ти житимеш.

Каїн

Живу я,

Аби умерти. Й, живучи, не бачу,

Що робить смерть страшною, тільки се

Бридке, неподоланне, природженне

Бажання жить. Ненавиджу його.

Собою бриджуся, та побороть не можу.

І так живу. Бодай би не родився!

Люцифер

Живеш і вічно житимеш. Не думай,

Що в сій земній подобі все життя, –

Подоба зникне, ти ж і потім будеш

Не меншим, ніж тепер.

Каїн

Не меншим! Чом же

Не більшим?

Люцифер

Може, станеш ти, як ми.

Каїн

Які ж ви?

Люцифер

Ми безсмертні.

Каїн

Ви щасливі?

Люцифер

Ми сильні.

Каїн

Ви щасливі?

Люцифер

Ні, а ти?

Каїн

Чи я щасливий? Глянь!

Люцифер

Ти, бідна глино!

Ти, ти себе вважаєш нещасливим?!

Каїн

Так. Але ти хто, ти з владою такою?

Люцифер

Той, хто бажав буть тим, чим твій творець,

Але тебе створив би іншим…

Каїн

Ox!

До бога ти подібний, та…

Люцифер

Не бог я,

Я ним не став, нічим не хочу бути,

Як лиш собою. Пан, хто переміг.

Каїн

Хто?

Люцифер

Батька твого і землі творець.

Каїн

І неба, і всього. Про се я чув

Спів серафимів і – розповідь батька.

Люцифер

Говорять те, що мусять говорити,

Аби не статись тим, чим стався я

Між духами, а ти між людьми.

Каїн

Хто ж ми?

Люцифер

Ті, що хотять скористати з безсмертя;

Ті, що всесильному тиранові посміють

В лице одвічне глянуть і сказати,

Що зло не єсть добро! Як він створив нас –

Він каже так, а я не знаю і не вірю! –

Але як він створив, то знищити не може.


Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 2, с. 310 – 317.

Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Твори в п’яти томах. Т. 4. К., Держлітвидав, 1954, стор. 433 – 440, за незакінченим і недатованим чорновим автографом (ІЛІШ, ф. 2, № 880).

Датується 30 березня – 10 квітня 1898 р. Підстави…

Подається за автографом.


Стежки

Переклади

Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній

Всі твори

Перший твір | Попередній твір | Перелік | Наступний твір | Останній твір

Всі писання

Перше писання | Попереднє | Перелік | Наступне | Останнє писання