|
Пошук по сайту
|
Переклади Генріх Гейне. Із збірки "Romanzero" [20] Enfant perdu Стояв на чатах я в війні за волю аж тридцять літ забутим вартовим. Боровся без надії, гинув з болю; я знав – не вийду з боїська живим. Як день, так ніч я чатував. Не спалось мені, як товариству по шатрах, а ледве трошки і мені дрімалось, – вони схропнуть – і знов я на ногах! Нудьга бере було вночі на варті та й страх (не знають страху лиш дурні), щоб те розбити, зло зривав я в жарті; і свист і глум були мої пісні. Було не сплю та зброю все готую. Ось тільки йде який мерзенний шпиг – гарячим оливом так влучно почастую, що звалиться поганець миттю з ніг. Так чатував я невсипуще й збройно. Було дивлюсь – напевне щось іде – я й почастую оливом так гойно погане черево – аж загуде ! Та часом… треба щиро говорити… поганець був до бою теж готов і бив незгірш… Ох, ніде правди діти! я весь поранений… я трачу кров… Впав вартовий! на рани знемагає… Один упав, то другі прийдуть в час… Я неподоланий… глянь, зброя сяє… Се тільки серце розірвалось – враз! Варіанти тексту Примітки Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 2, с. 264. Вперше надруковано у журн. "Вільна Україна", 1906, № 3, стор. 39. Подається за першодруком. Датується орієнтовно 1900 роком. У чорновому недатованому автографі (ІЛІШ, ф. 2, № 882) четверта строфа перекреслена. Текст її відмінний від друкованого (щоб її побачити, клацніть кнопку "Автограф"). Стежки Переклади з Г.Гейне Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній Всі переклади Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній Всі твори Перший твір | Попередній твір | Перелік | Наступний твір | Останній твір Всі писання Перше писання | Попереднє | Перелік | Наступне | Останнє писання |