|
Пошук по сайту
|
Переклади
Генріх Гейне. Із збірки "З поетичної спадщини" [17] Ткачі Вже очі смутнії не плачуть сльозами, Ткачі за станками цокочуть зубами: "Країно! тобі смертну одіж ми тчем, Потрійний проклін у тканину вплетем! Ми тчемо, ми тчемо! Проклін тому ідолу, богу безодні, Йому ж ми молились голодні й холодні, Даремне з нас кожний до нього зорив, – Він з нас насміявся, він нас одурив! Ми тчемо, ми тчемо! Цареві проклін, що панує з панами, Чому він не зглянувсь над бідними нами? Остатню копійку бере у ткачів, А потім ще каже стрілять, наче псів. Ми тчемо, ми тчемо! Проклін отій нашій-ненашій країні, Де сором та ганьба панують єдині, Де гинуть дочасно хороші квітки, Де в цвілі та в гною живуть робаки… Ми тчемо, ми тчемо! Літа прудкий човник, тріщать наші кросна, Вдень мучить нас праця, зрива навіть зо сна… Державі старій смертну одіж ми тчем, Потрійний проклін у тканину вплетем! Ми тчемо, ми тчемо!" Примітки Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 2, с. 266. Вперше надруковано у "Записках Ніжинського Інституту народної освіти", 1926, кн. 7. Чорновий автограф перекладу (ІЛІШ, ф. 2, № 13) без дати і підпису. Тут же знаходиться копія, зроблена невідомою рукою (ІЛІШ, ф. 2, № 899). Датується орієнтовно 1899 роком, коли Леся Українка працювала над перекладом драми Гергарта Гауптмана "Ткачі". Подається за автографом. Стежки Переклади з Г.Гейне Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній Всі переклади Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній Всі твори Перший твір | Попередній твір | Перелік | Наступний твір | Останній твір Всі писання Перше писання | Попереднє | Перелік | Наступне | Останнє писання |