Версія для друку

Твори Лесі Українки

Прозові твори

Така її доля (1888 р.)

Святий вечір! (1888 р.)

Метелик (1889 р.)

Весняні співи (1889 р.)

Біда навчить (1890 р.)

Чашка (кінець 1880-х рр.)

Лелія (1890 р.)

Жаль (1893 р.)

Волинські образки. І. Школа (1895 р.)

Щастя (1895 р.)

«Місто смутку» (1896 р.)

Голосні струни (1897 р.)

Пізно (1897 р.)

Над морем (1898 р.)

Ein Brief ins Weite (1899 р.)

Мгновение (кінець 1890..початок 1900-х рр.)

Сліпець (1902 р.)

Примара (1905 р.)

Приязнь (1905 р.)

Розмова (1908 р.)

Враги (кінець 1900-х рр.)

Публіцистика

[Лист до товаришів] (1895 р.)

«Безпардонний» патріотизм (1895 р.)

Релігійний дур на Україні (із Полтавщини) (1895 р.)

«Беседа» – часопис баптистів (1895 р.)

La voix d'une prisonnieri russi (1896 р.)

«Не так тії вороги, як добрії люди» (1897 р.)

Додаток від впорядчика до українського перекладу книжечки «Хто з чого жиє» (1899 – 1900 рр.)

Стаття, надіслана до газети «Zeit», не пізніше 16 лютого 1903 р. Стаття, напевно, не була надрукована, і доля її невідома. Більше…

Замітка, надіслана до журналу «Ruthenische Revue». Про неї довідуємось з листа Лесі Українки до Ольги Кобилянської з 15.08.1903 р. Замітка не знайдена.

Публіцистична стаття у справі автономії України для газети «Русь». Леся Українка згадувала про неї в листі до сестри Ольги з 25 жовтня (7 листопада) 1905 р. З листа Лесі Українки до Агатангела Кримського з 3 (16) листопада 1905 р. видно, що стаття була надіслана до петербурзьких газет, але не була надрукована. Доля її невідома.

Літературна критика

Два направления в новейшей итальянской литературе (1899 р.)

Писателі-русини на Буковині (1899 р.)

Малорусские писатели на Буковине (1900 р.)

«Про основні мотиви творчості Г. Гейне». Реферат на цю тему Леся Українка читала на ювілейному вечорі до 100-річчя з дня народження Г.Гейне 23.03.1900 р. Оскільки інші її реферати лягли в основу відповідних критичних статей, то слід думати, що і ця доповідь була записана (принаймні конспективно). Але цей текст невідомий. Виклад змісту доповіді друкувався, зокрема, в газеті «Киевское слово» від 25 березня 1900 р. (замітка «Вечер в память Гейне»).

Новые перспективы и старые тени (1900 р.)

Заметки о новейшей польской литературе (1900 р.)

«Михаэль Крамер». Последняя драма Гергарта Гауптмана (1901 р.)

Стаття про творчість М.Конопніцької з нагоди її 60-річного ювілею. Стаття була закінчена і надіслана до журналу «Мир божий», але безбожна редакція її відхилила, і її текст досі не знайдений. (1902 р.)

Відповідь Лесі Українки на статтю С. Ефремова «В поисках новой красоты». Стаття була відхилена редакціями журналів «Киевская старина» та «Мир божий», і її текст досі не знайдений. (січень – лютий 1903 р.)

Незакінчена стаття про В.Винниченка, яка друкувалась у 12-томному зібранні 1920-х років.

Утопія в белетристиці (1906 р.)

Навчальні посібники

Історія давніх народів Сходу. Зложила Леся Українка по Менару, Масперо і інших Назву твору подаємо згідно волі Лесі Українки, вираженої в листі до сестри Ольги з 14.10.1911 р. (1890 р.)

Бібліографічні праці

Каталог українських перекладів з європейських літератур. Над таким каталогом Леся Українка працювала з 1901 р. Його план докладно описаний в її листі до сестри Ольги з 19.09.1911 р. Рукопис не зберігся. (1901 – 1911 рр.)

Незакінчені твори

Чотири казки зеленого шуму (1889 р.)

Жаль. Додаткові розділи (1891 р.)

[Про козаків] (1893 р.)

Одинак (1894 р.)

[Джон Мільтон] (1895 р.)

[Родина Бажаїв] (1897 р.)

Іфігенія в Тавріді: драматична поема в двох діях (1898 р.). Ця незакінчена драма була вперше опублікована в 1951 р. і чомусь не увійшла у видання 1975 – 1979 рр. Згадка про неї є в листі Лесі Українки до матері з 21.01 (2.02) 1898 р. Ми розмістимо цей твір, як тільки здобудемо згадану публікацію.

Державний лад (1898 р.)

Спогади про Миколу Ковалевського (кін. 1898 р.)

«От вона, тая жадана рівність…» (кін. 1899 р.)

З людської намови (кін. 1899 р.)

Спогади тітки Люсі (початок 1900-х рр.)

[Дімна Грачиха] (початок 1900-х рр.)

Новейшая общественная драма (1901 р.)

«Новейшая общественная драма». Реферат, прочитаний Лесею Українкою в Київському літературно-артистичному товаристві 26.09.1901 р. Його текст відмінний від одноіменної статті.

Європейська соціальна драма в кінці XIX ст. (1901 р.)

«Наше життя під царями московськими». Статтю під такою назвою Леся Українка писала в кінці 1902 – на початку 1903 рр. Доля рукопису невідома. Більше…

Замітки з приводу статті «Політика і етика» (1903 р.)

«Беруть у двір Євцю…» (1904 р.)

Помилка (1905 р.)

«Очі» (після 1906 р.)

«А все-таки прийди!» (1906 р.)

[Про театр] (1907 р.)

Бондарівна (1907..1910 рр.)

Interview (кінець 1900-х рр.)

Ненатуральна мати (кінець 1900-х рр.)

Турчин і вірменочка (кінець 1900-х рр.)

Утопія (кінець 1900-х рр.)

«Чисте рівне плесо моря…» (1911 р.)

[«…Яка ж дивна, яка ж дивна оця щаслива сторона!..»] (Кін. 1911 – поч. 1912 рр.)

[Сапфо] (1912..1913 рр.)

[«В неділю рано зілля копала…»] (1913 р.)

Екбаль-ганем (1913 р.)

[На передмісті Александрії живе сім’я грецька…] (1913 р.)