Версія для друку

Вірші / збірка "Думи і мрії"

Відгуки

Пролітав буйний вітер над морем,

По безмірнім, широкім просторі;

Білі хвилі здіймались високо,

І знялися од вітру ще вище,

Загукали, як військо вороже,

Заглушили вони буйний вітер.

Пролітав буйний вітер в пустині,

По безкрайому, мертвому полі.

Закрутились пісковаті вихри,

Простяглись геть під небо високе,

Наче велети люті, страшнії,

І розсипались, впавши звисока;

Смерть покрила слід буйного вітру.

Пролітав буйний вітер край вежі,

Що стояла самотно на кручі,

Там знайшов він Еолову арфу.

Він шарпнув її довгії струни,

І всі струни озвалися співом,

Лагіднішим од вітру дзвінкого.

Буйний вітер замовк, пролетівши,

Але арфа ще довго бриніла…

1896

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 145.

Вперше надруковано у збірці "Думи і мрії".

Автограф – ІЛІШ, ф. 2, № 633.

Датується за автографом.

Подається за збіркою "Думи і мрії", с. 85.

Стежки

Думи і мрії

Перший вірш | Попередній вірш | Зміст | Наступний вірш | Останній вірш

Всі вірші

Перший вірш | Попередній вірш | Перелік | Наступний вірш | Останній вірш

Всі твори

Перший твір | Попередній твір | Перелік | Наступний твір | Останній твір

Всі писання

Перше писання | Попереднє | Перелік | Наступне | Останнє писання