Версія для друку

Вірші / збірка "На крилах пісень"

FA (Сонет) [перша редакція]

Фантазіє! Ти сило чарівна,

Що збудувала світ в порожньому просторі,

Вложила почуття в байдужий промінь зорі,

Збудила мертвих з вічного їх сна,

Мету вказала буйній хвилі в морі, –

До тебе обертаюсь я сумна:

Скажи мені, фантазіє дивна,

Як помогти в безмірнім людськім горі?

Як світ новий з старого збудувати?

Як научить байдужих почувати?

Як розбудити розум, що заснув?

Як час вернуть, що марне проминув?

Як певную мету вказати розпачливим?

Фантазіє! Порадь, як жити нещасливим?

1890

Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 383.

Вперше надруковано у журн. "Життя і революція", 1928, № 2, стор. 154.

Датується 1890 р. за автографом в альбомі "Poesie", в якому дата [18]90 р. проставлена майже під кожною поезією циклу.

Основна редакція