Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

Contra spem spero!

Леся Українка

Варіанти тексту

Гетьте, думи, ви, хмари осінні!

То ж тепера весна золота!

Чи то так у жалю, в голосінні

Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Жити хочу! Геть думи сумні!

Я на вбогім сумнім перелозі

Буду сіять барвисті квітки,

Буду сіять квітки на морозі,

Буду лить на них сльози гіркі.

І від сліз тих гарячих розтане

Та кора льодовая, міцна,

Може, квіти зійдуть – і настане

Ще й для мене весела весна.

Я на гору круту крем’яную

Буду камінь важкий підіймать

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать.

Я співатиму пісню дзвінкую,

Розганятиму розпач тяжкий, –

Може, сам на ту гору крутую

Підійметься мій камінь важкий.

В довгу, темную нічку невидну

Не стулю ні на хвильку очей,

Все шукатиму зірку провідну,

Ясну владарку темних ночей.

Я не дам свому серденьку спати,

Хоч кругом буде тьма та нудьга,

Хоч я буду сама почувати,

Що на груди вже смерть наляга.

Смерть наляже на груди важенько,

Світ застеле суворая мла,

Але дужче заб’ється серденько,

Може, лютую смерть подола.

Я не дам свому серденьку спати,

Хоч кругом буде тьма та нудьга,

Хоч я буду сама почувати,

Що на груди вже смерть наляга.

Буде погляд мій вельми палати,

Може, згинуть всі хмари сумні,

Може, зірка, як буде сіяти,

Ясний промінь пошле і мені.

Смерть наляже на груди важенько,

Світ застеле суворая мла,

Але дужче заб’ється серденько,

Може, лютую смерть подола.

Так! я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні!

[2 травня 1890 p.]


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 56.

Contra spem spero! 1890 р.

Вперше надруковано у збірці «На крилах пісень», 1893, стор. 13 – 14.

Автограф поезії (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 11, стор. 11 – 12) має дві строфи, відсутні у першодруку (щоб їх побачити, клацніть кнопку «Автограф»).

Для київського видання «На крилах пісень» Леся Українка скоротила твір ще на дві строфи – опущено сьому і восьму строфи першодруку (щоб їх побачити, клацніть кнопку «Першодрук»).

Датується за автографом.

Подається за збіркою «На крилах пісень», К., 1904, стор. 42 – 43.

«Може, сам на ту гору крутую / Підійметься мій камінь важкий» – ці рядки з автографа Леся Українка блискуче розвинула у драматичній поемі «Орфеєве чудо».

Дві строфи цього твору в дещо відмінній редакції Леся Українка надіслала братові Михайлу в листі з 30.05.1890 р. Автограф цього варіанта зберігається в архіві поетеси (ф. 2, № 11).

Олександра Бахчеван запрошує безкоштовно переглянути / прослухати її пісню на ці слова Лесі Українки, клацнувши тут .