Версія для друку

Вірші Лесі Українки

Невільничі пісні

Eternal spirit of the chainless mind!

Brightest in dungeons, Liberty, thou art,

For there thy habitation is the heart,

The heart, which love of thee alone can bind!

Byron. Sonnet on Chillon.

(Ти, вічний дух розкутого ума,

О Воля! найясніша ти в темниці,

Бо там в людських серцях твої світлиці,

В серцях, що полонила ти сама).

Байрон. Шільйонський сонет.

Мати-невільниця

«І все-таки до тебе думка лине…»

Ворогам (Уривок)

Північні думи

До товаришів

Поет під час облоги

Товаришці на спомин

Грішниця

Хвилина розпачу

«О, знаю я, багато ще промчить…»

Ангел помсти

Fiat nox !

На вічну пам’ять листочкові…

Єврейські мелодії

1. «Як Ізраїль діставсь ворогам у полон…»

2. «Єреміє, зловісний пророче в залізнім ярмі!»

Епілог

Забуті слова

Віче

«Завжди терновий вінець…»

«Слово, чому ти не твердая криця…»

Видавнича доля віршів Лесі Українки склалася так, що цей цикл опинився розірваним між двома збірками («Невільничі пісні» – 14 віршів – у збірці «Думі і мрії», «Із циклу Невільницькі пісні» – 6 віршів у збірці «Відгуки»). Окрім того, в журнальних публікаціях Леся Українка залічувала до нього вірші «Божа іскра» та «Slavus – sclavus», які були вилучені зі складу циклу в книжковій версії. Як бачимо, навіть назва циклу читається по-різному. Все це говорить, що цикл не пройшов остаточного редакційного опрацювання.

Тому я наважуюсь дати цей цикл у вигляді окремої стежки. Вірш «Слово, чому ти не твердая криця», який справедливо вважається одним із кращих, я ставлю як останній, як висновок з усього циклу.