Версія для друку

Микола Болкун Вiршi

До зір

Гримлять мости, і сонце вогнеоке

І знов і знов цілує тротуар.

І знов, і знов, мов велетні сторокі,

Проходять дні, окутані в пожар.

Кричать громи, мов вибухи на фронті,

Й киплять, клекочуть буряно моря.

А над усім встає на горизонті

Святої Волі Праведна Зоря.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ