Версія для друку

Микола Болкун Вiршi

Друг

З огнем у скованих зіницях

Стоїть він в гамі злих вітрів.

Його цілують блискавиці

Під гук розкотистий громів.

І чую я, що в серці в нього

Ревуть громи і грає кров…

Він буревію ждав нового –

І прийде він, як дивний зов.


Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ