Версія для друку

Жарких М.І. Храми Поділля

Бучацький район

8 населених пунктів, 14 храмів.

Село Берем'яни

За адмін.поділом 16 ст. Кам'янецький повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. невідомо

За адмін.поділом 20 ст. Бучацький район

Коментар : згадується з 1785 р. [ІМСТр].

Церква св.Миколи

Храм засновано: ?

Коментар: В центрі села вівтарем на схід; дзвіниця; фігура св.Миколи [мої спостереження 19.06.1988 р.]

Берем’яни. Церква. Вид з позиції А4 (архів М.І.Жарких, негатека, № 405-20. 19.06.1988 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Село Броварі

За адмін.поділом 16 ст. Кам'янецький повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. невідомо

За адмін.поділом 20 ст. Бучацький район

Церква невідомої назви

Храм засновано: ?

Коментар: Мої спостереження 1988 р.

Броварі. Церква. Вид з позиції А4 (архів М.І.Жарких, негатека, № 412-37. 20.06.1988 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Село Дуліби

За адмін.поділом 16 ст. Кам'янецький повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. невідомо

За адмін.поділом 20 ст. Бучацький район

Церква невідомої назви

Храм засновано: ?

Коментар: Мої спостереження 1988 р.

Дуліби. Церква. Вигляд з півдня (архів М.І.Жарких, негатека, № 896-15. 1.08.1996 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Село Жнибороди

За адмін.поділом 16 ст. Кам'янецький повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. невідомо

За адмін.поділом 20 ст. Бучацький район

Костел невідомої назви

Храм засновано: 1550 р.

Коментар: Стоїть в центрі села на головній площі, дзвіниця С3, вівтарем на північ, гол. фасадом до площі. Дзвіниця надбрамна 5-пролітна [мої спостереження 19.06.1988 р.] Костел маленький однонефний; західний одвірок спирається на дві кам'яні розетки, які за розмірами і характером рисунку подібні до розеток в стінах Язловецького замку (в тій його частині, яка відноситься до другого будівельного періоду, середини 16 ст.). Отже, можна цей костел датувати також серединою 16 ст.

Жнибороди. Костел і дзвіниця. Вид з позиції А3 (архів М.І.Жарких, негатека, № 406-30. 19.06.1988 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Спеціальний веб-сайт присвячено селу Жнибороди.

Село Новосілка

За адмін.поділом 16 ст. Кам'янецький повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. невідомо

За адмін.поділом 20 ст. Бучацький район

Костел невідомої назви

Храм засновано: ?

Коментар: Мої спостереження 1988 р. Храм є [КТр].

Новосілка. Костел. Вигляд з південного заходу (архів М.І.Жарких, негатека, № 896-19. 1.08.1996 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Село Помирці

За адмін.поділом 16 ст. Кам'янецький повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. невідомо

За адмін.поділом 20 ст. Бучацький район

Церква невідомої назви

Храм засновано: ?

Коментар: Церква є [КТр].

Село Ріпинці

За адмін.поділом 16 ст. Кам'янецький повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. невідомо

За адмін.поділом 20 ст. Бучацький район

Коментар : згадується з 1785 р. [ІМСТр].

Церква невідомої назви

Храм засновано: ?

Коментар: Церква є [КТр].

Містечко Язлівець

За адмін.поділом 16 ст. Кам'янецький повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. невідомо

За адмін.поділом 20 ст. Бучацький район

Коментар : В 1570 р. було 3 священики [Грушевський М.С. Історія України-Руси. – К. : 1994 р., т. 6, с. 269]. В 1947 – 1990 рр. звалось Яблунівка [АТПУ67].

Література :

[Лянге А.] Lange A. Zbiór naypięknieyszych i nayinteresownieyszych okolic w Galicyi. – Lw. : P.Piller, 1823, № 1 = 35 il.

"Збірка найпрекрасніших і найцікавіших краєвидів у Галичині". …Замок в с.Язлівець…

[Анонім] Szczątki zamku Jazłowca w Galicyi. – Przyjaciel ludu, 1837, t. 3, № 27, s. 289 – 290.

"Залишки замку Язлівець у Галичині".

[Анонім] Ustawa cechu szewców w Jazłowcu. – Dodatek miesięczny do Gazety Lwowskiej, 1861, №№ 10, 11.

"Статут цеху шевців у Язлівці".

[Баронч С.] Barącz S. Pamiątki jazłowieckie. – Lw. : 1862. – 6, 230 s.

Шифр НБУ : ІВ88501

"Язловецькі пам'ятки".

[Орда Н.] Orda N. Album widoków krajowych. – Warszawa : litografja M.Fajansa, 1875, t. 1 = 50 s.; 1876, t. 2 = s. 51 – 80; 1876, t. 3 = s. 81 – 110; 1880, t. 4 = s. 111 – 140; 1880, t. 6 = s. 171 – 200.

Шифр НБУ : каб.образотв.мистецтв (тт. 1-2, 6)

"Альбом видів краю". Т. 6, № 200 – руїни замку в Язлівці.

[Чоловський О.] Czołowski A. Dawne zamki i twerdze na Rusi Halickiej. – Teka konserwatorska (Lw.), 1892,

Окр. : Lw. : 1892. – 70 c.

Шифр НБУ : ІС868 (відб., 70 с.).

"Давні замки та фортеці Галицькій Русі". Язлівець – с. 21 – 23.

[Чоловський О.] Czołowski A., Janusz B. Przesłość i zabytki województwa Tarnopolskiego. – Tarnopol : 1894.

2 вид. : Tarnopol : 1926. – 8, 198 s.

Шифр НБУ : ?

"Минуле і пам'ятки Тернопільського воєводства".

[Федер М.] Feder M. Jazłowiec. – Nasz kraj, 1906, t. 1, № 6, s. 12 – 14, il.

"Язлівець".

[Зубрицький Я.] Zubrzycki J.S. Jazłowiec. – Przewodnik katolicki, 1925, t. 31, № 43, s. 542 – 544.

"Язлівець".

[Чоловський О.] Czołowski A. Zamek w Jazłowcu. – Kuryer literacko-naukowy, 1934, t. 11, № 35, s. 2 – 4.

"Замок у Язлівці".

[Анонім] Jazłowiec. – Warszawa : 1939.

"Язлівець".

[Жукевич К.М.] Żukiewicz K. Nasza pani jazłowiecka. – Lw. : 1939.

"Наша язлівецька пані".

[Мацієвський Ю.К.] Maciejewski J.K. Koronacja jazłowieckiej pani. – Wiarus, 1939, t. 10, № 30, s. 969 – 971.

"Коронація язлівецької пані".

[Маньковський Т.] Mańkowski T. [Praca] B.Gerquina pt. "Zamek w Jazłowcu". – Sprawozdania Pamiętnik Akademii umiejętności, 1946, t. 47, № 2, s. 43 – 45.

"Праця Б.Геркена під назвою 'Замок у Язлівці'."

[Геркен Б.К.] Guerquin B. Zamek w Jazłowcu. – Biuletyn historii sztuki i kultury, 1948, t. 8, № 3-4, s. 238 – 240.

Prace komisji historii sztuki (Kraków), 1948, t. 9, s. 180 – 181.

"Замок у Язлівці".

[Геркен Б.К.] Guerguin B. Zamek Jazłowiecki. – "Studia i materiały do historii i teorii architektury i urbanistyki", Warszawa, 1960, s.

"Язловецький замок".

[Обертинський З.] Obertyński Z. Die polnischen Armenier und ihre Erzbischof Andreas in Jazlowiec. – Wien : 1961.

Шифр НБУ : ?

"Польські вірмени та їх архієпископ Андреас у Язлівці".

[Обертинський З.] Obertyński Z. Legenda jazłowecka : przyczynek do krytyki podań ludowych w ww.16 – 18. – Studia żródłoznawcze, 1962, t. 7, s. 57 – 76; 1963, t. 8, s. 15 – 48.

"Язловецька легенда : причинок до критики народних переказів в 16 – 18 ст."

[Гайда М.П.] Гайда Н.П. Памятники армянской культуры Язловца, проблемы их реставрации и адаптации на современном этапе. – "Республиканская научная конференция по проблемам культуры и искусства Армении. ТД", Ереван, (5-я), 1982 г., с. 40 – 42, 280 – 282.

Халпахчьян О.Х. Сооружения армян в Язловце. – Архитектурное наследство, 1986 г., т. 34, с. 166 – 175.

Вірменські колодязі. Каплиця Аветум (Благовіщення). Церква Аствацацин (Богородиці) 1551 р. за обмірами 1983 р.

[Жарновський А.] Kresy wschodnie 2 Rzeczypospolitej : Jazłowiec. – Kraków : 1994. – 25 s., 2 tabl.

"Східні креси 2-ї Речі Посполитої : Язлівець".

[Вартальський А.] Wartalski A. Jazłowiec – zarys dziejów miasta. – Semper fidelis, 1996, № 3, s. 21 – 25.

"Язлівець – нарис історії міста".

[Денека А.] Deneka A., Żaboklicki A. Techniki budowlane na przykładzie zamków w Starym Siole, Pniewie i Jazłowcu. – "Conservatio aeterna creatio est", Kielce, 1998, s. 35 – 50.

"Будівельна техніка на прикладі замків у Старому Селі, Пневі та Язлівці".

Бойко О. Язлівець. – Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 2000 р., № 11, с.

Ковальський С. Язлівець : загублене історією місто.

Виставлено повний текст монографії англійською мовою. Автор стоїть на тій точці зору, що Язлівець – це польське місто, а українці тільки заважали справжнім людям, тобто поляками, робити цивілізацію. Про храми – небагато.

Каплиця невідомої назви

Храм засновано: ?

Коментар: на цвинтарі; мої спостереження 1988 р.

Язлівець. Католицька каплиця. Головний фасад. Вид з позиції А4 (архів М.І.Жарких, негатека, № 412-14. 20.06.1988 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Кляштор домініканців

Храм засновано: 1600 р.

Коментар: В 16 – 1 половині 17 ст. начебто був домініканський кляштор [ІМСТр]. Заснування кляштору пов'язують з діяльністю кам'янецького біскупа Павла Волуцького (1591 – рр.) [ІЦ2, с. 138]. У 1596 р. кляштор увійшов до новоствореної Руської провінції ордену [ІЦ2, с. 112].

Кляштор бенедиктинців

Храм засновано: 1474 р.

Коментар: Кляштор бенедиктинців поблизу містечка засновано у 1474 р. кам'янецьким біскупом Матфієм та подільським воєводою Вацлавом Язловецьким [ІЦ2, с. 131].

Кляштор сестер-непорочниць

Храм засновано: 1862 р.

Коментар:

Кляштор в Язловці заснувала Марцеліна Даровська з Котовичів, яка належала до багатої шляхетської сім'ї. Вона народилась на Україні, набувала освіту в Одесі. Але після одруження родинне щастя було не довгим – помирає син, а трохи пізніше й чоловік. Й щоб не замкнутися в собі, Марцеліна починає займатися громадсько-освітньою діяльністю, організовує сільське самоуправління.

Вона вирушає до Риму, де засновує громаду сестер непорочного зачаття пречистої діви Марії. Марцеліна прибуває у вересні 1862 року в Язловець й створює перший дім непорочниць та навчально-виховний заклад для дівчат, який згодом став осередком [польської !] культури і поглибленої [католицької !] релігійності. Мати Марцеліна закладала школи початкового типу для сільських дітей Поділля. В цих школах навчали дітей всіх віросповідань В 1911 році мати Марцеліна померла. Похована вона в місцевому склепі – гробниці, що частково врізаний в скелясту гору. Там зараз ціла галерея-усипальниця сестер, що померли в цьому монастирі. Ці катакомби підтримуються сестрами в доброму стані, й туди можна навіть зайти.

До Другої світової війни школи сестер непорочниць діяли в Польші, Україні, Білорусії. В 1946 році монастир і школу в Язлівці закрила радянська влада. Через 50 років сестрам вдалося повернути каплицю і частину кімнат у колишньому дворянському домі. Освячені відновлені катакомби, де спочивають померлі сестри. 6 жовтня 1996 року в Римі папа Іоан Павло ІІ проголосив Марцеліну Даровську блаженною, а 1 вересня 1999 року львівський митрополит Мар'ян Яворський проголосив каплицю сестер в Язлівці санктуарієм блаженної Марцеліни Даровської.

За статтею "Язловець" на сайті С.Кифаренка.

Більше про Марцеліну Даровську – на сайті сестер-непорочниць (польською мовою).

Язлівець. Склеп М.Даровської в парку біля замку. Головний фасад (архів М.І.Жарких, негатека, № 899-19. 2.08.1996 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Костел Успіння

Храм засновано: 1589 р.

Коментар: костел Успіння збудовано в 1589 – 1590 рр.; дві напівкруглі каплиці прибудовані в 17 ст., четвертий ярус дзвіниці – в 19 ст. [ПГА, т. 4, с. 59]. За іншими даними, костел присвячено св.Анні [НІА]. Парафіальний костел існував у 1772 р. [LKLP].

1589—1590 гг. Построен в ренессансно-готическом стиле из песчаника. Однонефный, с пятигранным пресбитерием и двумя низкими полукруглыми часовнями, симметрично пристроенными в XVII в. по обеим сторонам нефа. На главном фасаде — четырехярусная башня (четвертый ярус достроен в XIX в. в стиле романтизма). Пресбитерий укреплен ступенчатыми контрфорсами, перекрыт готическими нервюрными сводами, пяты которых декорированы резьбой. Резьбой украшен также портал бокового фасада, имеющий характерную позднеренессансную композицию. Портал главного фасада более сдержан.

Памятник — произведение ренессансного стиля подольской архитектурной школы. [ПГА, т. 4, с. 60]

Язлівець. Костел. Південно-західна стіна. Вигляд з південного сходу (архів М.І.Жарких, негатека, № 897-38. 2.08.1996 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Церква св.Петра і Павла

Храм засновано: 1904 р.

Коментар: Церква св.Петра і Павла, збудована 1904 р. [мої спостереження 1988 р.]

Язлівець. Вид на церкву св.Петра і Павла з гори (архів М.І.Жарких, негатека, № 412-09. 20.06.1988 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Церква вірменська св.Миколи

Храм засновано: 1551 р.

Коментар:

1551 г. (ул. Армянская). Построена как армянская церковь. Сложена из белого и красного песчаника, резные детали — из известняка. Прямоугольная в плане, трехчастная, состоит из прямоугольных, одинаковой ширины нефа, притвора и равновысокой с ними полукруглой апсиды. К южному боковому фасаду в первой половине XVII в. пристроена четырехъярусная прямоугольная оборонная башня-колокольня. К северному фасаду нефа примыкает небольшая прямоугольная в плане поздняя пристройка, перекрытая крестовых сводами.

Неф и притвор перекрыты полуциркульными сводами с распалубками, апсида — четвертьсферическим сводом с тремя распалубками. Три стены первого яруса башни прорезаны проемами на всю высоту до свода, благодаря чему образовались дополнительные помещения-камеры, с стены вследствие чрезвычайной их толщинь воспринимаются как мощные пилоны, несущие верхние объемы башни. Основное помещение перекрыто крестовым сводом с розеткой в центре, камеры — миниатюрными полуциркульными сводами. Вход на верхние ярусы башни осуществлялся по внутристенной винтовой лестнице. Вход в неф в первом ярусе башни оформлен сдержанным резным порталом в ренессансном стиле.

Членение объемов снаружи не выражено, в интерьере два пристенных пилона, несущие полуциркульную арку, разделяют внутреннее пространство, глубина которого перспективно усиливается аркой апсиды. Ренессансные черты интерьера составляет в настоящее время резной фриз с иониками, декорирующий пяты сводов и карниз пилонов; монотонность стенных плоскостей оживляют арочные ниши различных размеров. Западный фасад завершен треугольным фронтоном с глухой аркатурой и плоскорельефными волютами в тимпане. Портал имеет вид дорического пилястрового портика, ордерные детали которого дополнены розетками на цоколе, в метопах фриза и по углам над резным архивольтом.

Памятник относится к произведениям в стиле ренессанса. [ПГА, т. 4, с. 59 – 60]

Язлівець. Вірменська церква. Вид з позиції А2 (архів М.І.Жарких, негатека, № 411-28. 20.06.1988 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.