Версія для друку

Жарких М.І. Храми Поділля

Список скорочень

KSB Krzyżanowski S. Skorowidz miejscowości byłego województwa Bracławskiego. – Kraków : 1869. Містить алфавітний перелік населених пунктів воєводста, обмеженого на сході р.Тикіч, з зазначенням наявності храмів. Ані назв храмів, ані дат тут нема. Тому за відсутності інших даних я умовно датував згадані тут храми 1793 роком – останнім роком існування воєводства.
LKLP Litak S. Kościół łaciński w Polsce około 1772 r. – Rzym-Lublin : 1991. – 172 s. Книга присвячена опису теріторіальної структури католицької церкви у Речі Посполитої перед її першим розбором. У тексті наведено тільки узагальнені сумарні дані (наприклад, для Кам’янецької єпархії, яка співпадала з Подільським воєводством, зафіксовано 59 парафіальних і 5 філіальних костелів – с. 20; у Брацлавському воєводстві, яке належало до Луцької єпархії, зафіксовано 23 парафіальних і 2 філіальних костели – с. 30, 34; кляшторів у Кам’янецькій єпархії було 23 – с. 58); натомість на великій карті, доданій до книги, позначено всі парафії. Я використав дані цієї карти як свідчення існування певних парафій у 1772 р.
ZDR Źródła do dziejów rozgraniczenia diecezji łacińskich w Cesarstwie Rosyjskim w połowie 19 wieku. – Lublin : 2000, t. 1, cz. 1 = 24, 183 s. "Джерела до історії розмежування латинських єпархій в Російській імперії в с.19 ст." Т. 1, ч. 1 : дієцєзія Кам’янецька; дієцезія Луцько-Житомирська (це передруки візитацій 1849 – 1850 рр., які були тоді ж надруковані, але дуже рідкісні). Основний текст джерел – латинською мовою; він містить назви населених пунктів, назви парафій та переліки населених пунктів, які віднесено до певної парафії. До цього тексту додано коментарі польською мовою, які містять відомості також про церкви.
Мушу застерегти, що ці відомості датуються 1870-1800-ми роками і часто суперечать даним інших, докладніших і надійніших джерел, використаних в даному довіднику. Я зауважив також, що ті церкви, які в цьому довіднику позначені як "панни Марії Рожанцової", насправді часто (але не завжди) бувають Покровськими, а позначені як "Вознесіння діви Марії" – Успенськими (православна церква, як відомо, не знає ані тої, ані другої посвяти).
АрхЮЗР Архив юго-западной России.
АТПУ67 Українська РСР : адміністративно-територіальний поділ.- К. : Політвидав, 1969 р., т. 1 = 542 с.; т. 2 = 632 с. За цим довідником простежено зміни назв і підпорядкування населених пунктів.
АТПУ73 Українська РСР : адміністративно-територіальний поділ.- К. : Політвидав, 1973 р. – 816 с. За цим довідником простежено зміни назв і підпорядкування населених пунктів.
АТПУ87 Українська РСР : адміністративно-територіальний устрій.- К. : ГРУРЕ, 1987 р. – 504 с. За цим довідником дано сучасний розподіл населених пунктів по районах.
ГБС Грушевский М.С. Барское староство. – К. : 1894 г. – 310 с.; 2 вид. : Льв. : 1996 р. – 624 с.
ГСК Гульдман В.К. Справочная книжка Подольской губернии. – Каменец-Подольский : тип.губ.правления, 1888 г. – 654 с. На с. 240 – 250 дано перелік православних парафій, який де в чому розбігається з переліком ПЦ (загальний обсяг розбіжностей 1..2 %); на с. 441 – 572 подано ширші відомості про назви й дати заснування храмів у містах та містечках губернії (ці відомості в основному запозичені з ГСС та довідника "Городские поселения в Российской империи" – Спб. : 1868 г.)
ГСС Географическо-статистический словарь Российской империи / Семёнов П.П. – Спб. : 1873, г. т. 4 = 867 с.; 1885 г., т. 5 = 1000 с. Наразі використано тільки томи 4 та 5; відомості щодо храмів Київської губернії в основному запозичено з книги Л.Похилевича "Сказания о населённых местностях Киевской губернии" (К. : 1864 г.).
ЄДМ Єфремов С. Про дні минулі. – Молода нація, 2002 р., № 1, с. 145 – 246; № 2, с. 174 – 282; 2003 р., № 1, с. 134 – 191. Спогади Сергія Єфремова про дитячі та юнацькі роки, записані у 1921 р., для нашої теми особливої цікавості не становлять; натомість примітки до цих спогадів, підготовані В.П.Плачиндою, містять цінні дані про церкви Звенигородщини. Оскільки примітки мають суцільну нумерацію, я подаю посилання у вигляді [ЄДМ, прим. № ХХ].
ІМС Історія міст і сіл УРСР :
ІМСВн Історія міст і сіл УРСР : Вінницька область. – К. : ГРУРЕ, 1972 р. – 780 с.
ІМСТр Історія міст і сіл УРСР : Тернопільська область. – К. : ГРУРЕ, 1973 р. – 640 с.
ІМСХм Історія міст і сіл УРСР : Хмельницька область. – К. : ГРУРЕ, 1971 р. – 708 с.
ІМСЧк Історія міст і сіл УРСР : Черкаська область. – К. : ГРУРЕ, 1972 р. – 788 с.
ІЦ2 Ульяновський В.І. Історія церкви та реліійної думки в Україні. – К. : Либідь, 1994 р., т. 2 = 254 с.
ІЦ3 Крижанівський О.П., Плохій С.М. Історія церкви та реліійної думки в Україні. – К. : Либідь, 1994 р., т. 3 = 335 с. В кінці книги подано перелік монастирів, але без дат існування, джерел і з рядом помилок.
КЕВО Киевские епархиальные ведомости. Официальная часть.
КЛКП Крикун М.Г. Люстрація Кам’янця-Подільського 1734 р. – Український археографічний щорічник, 1993 р., т. 2. Надруковано повний текст цього цінного документа, з числнними згадками про храми.
Сучасні карти : На цих картах нанесено символи U на позначення храмів. Попри деякі недокладності (опущено ряд храмів, які існують, і нанесено деякі храми, існування яких спірне).
КВн Карта Винницкой области : 1992 г. – 1 лист в масштабе 1:200000.
КТр Карта Тернопольской области : 1992 г. – 1 лист в масштабе 1:200000.
КХм Карта Хмельницкой области : 1992 г. – 1 лист в масштабе 1:200000.
КЧк Карта Черкасской области : 1991 г. – 1 лист в масштабе 1:200000.
ЛМУ Лобатынский С. Материалы для истории унии в Подолии. – ТПЕИСК, 1879 г., т. 2, с. 7 – 90. Наведено тексти типових документів, пов’язаних з переходом уніатських парафій на православ’я в 1794 – 1795 рр. (прохання громад; прохання священників; біографії священників). Основна маса документів у зв’язку з їх шаблоновістю дана у регестах. Територія, котрої стосуються документи – Балтський, Гайсинський, Ольгопільський повіти.
МПБ Малаков Д.В. По Брацлавщине. – М. : Искусство, 1982 г. – 174 с. Висококваліфіковані архітектурно-історичні характеристики споруд, в тому числі храмів, на території від Вінниці до Тульчина.
МУКГ Мицик Ю.А. Умань козацька і гайдмацька. – К. : КМ Академія, 2002 р. – 187 с.
НІА Нариси історії архітектури України : дожовтневий період. – К. : Держбудвидав, 1957 р. – 580 с. В додатку є список пам’яток архітектури, серед яких згадані й деякі зруйновані храми.
ОП90 Отчёт Подольского епархиального историко-статистического комитета за 1890 г. – Каменец-Подольский : 1891 г. – 25 с. – ПОДЕВ, 1891 г., № 11, оттиск.
ПА Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною : список. – К. : Держбудвидав, 1956 р. – 111 с. Перелік пам’яток архітектури з датами побудови.
ПГА Памятники градостроительства и архитектуры УССР : иллюстрированный справочник-каталог. – К. : Будівельник, 1983 г., т. 1 = 160 с.; 1985 г., т. 2 = 336 с.; 1985 г., т. 3 = 337 с.; 1986 г., т. 4 = 375 с. Кожна стаття його містить історичні дані про споруду, її архітектурну характеристику, креслення плану та фотографію зовнішнього вигляду споруди. Дуже багато з цього матеріалу введено в обіг вперше. Довідник містить дані тільки про ті споруди, які існують зараз і віднесені до категорії пам’яток архітектури.
ПИК Памятники истории и культуры Украинской ССР : каталог-справочник. – К. : Наукова думка, 1987 г. – 736 с. Для кожного населеного пункту подано список всіх його пам’яток, в тому числі й пам’яток архітектури. Щодо храмів дано тільки назви й дати заснування.
ПОДЕВ Подольские епархиальные ведомости.
ПЦ Приходы и церкви Подольской епархии. – ТПЕИСК, 1901 г., т. 9. Цей довідник покладено в основу даної праці. Якщо не зазначено інших джерел, відомості взяті з ПЦ. Одиницею обліку є православна парафія; для кожної в міру можливості дано історичні відомості про населений пункт, про церкву та її цінності (ікони, книги, дзвони). Значно менше уваги приділячється дочірнім церквам; храми інших визнань тільки названо, й то не скрізь. Слід мати на увазі, що працю тільки видано у 1901 р., а дані для неї збирались протягом довшого попереднього часу. Тому коли у мене написано "у 1901 р. …" з посиланням на ПЦ, то це спрощена формула; ці відомості можуть стосуватись кінця 19 ст.
СИТ Сецинский Е.И. Исчезающий тип деревянных церквей Подолии. – Каменец-Подольский : 1904 г. – 24 с. – ТПЦИАО, 1904 г., т. 10, оттиск. Досить багато ілюстрований фотографіями нарис про національний український тип трибанної церкви.
СКДЦ Слободян В. Каталог існуючих дерев’яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 74 – 159. Таблиця з назвами населених пунктів, назвами храмів і роками заснування, не без помилок (пропусків існуючих і включення зруйнованих церков).
СКУ Сецинский Е.И. Исторические сведения и приходах и церквах Подольской епархии. 1. Каменецкий уезд. – ТПЕИСК, 1895 г., т. 7. – 22, 611 с. Праця, за характером подібна до ПЦ, але з відомостями набагато ширшими й повнішими. Для 18 ст. використано візитації, що дають досить детальну інформацію про історію парафії, стан храму, кількість вірних і т.д. Для 17 ст. ніяких масових матеріалів Сіцінський не виявив. Для 19 ст. автор використав архів Подільської православної єпархії.
СУУ Сецинский Е.И. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии : Ушицкий уезд. – ТПЦИАО, 1916 г., т. 12, с. 145 – 208. Праця є продовженням попередньої, але не закінчена (всього опубліковано матеріали лише про 33 парафіях). Наразі використано лише другу частину публікації.
ТПЕИСК Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета.
ТПЦИАО Труды Подольского церковного историко-археологического общества.
УІЖ Український історичний журнал.
ЩЛ Щербатюк В. Історія регіонів України : Лисянщина. – К. : Логос, 2002 р. – 428 с.

Корисні веб-сайти

Для складання довідника я користувався інформацією з наступних веб-сайтів :

Сайт «Замки и храми України» – класика нашого веб-пам’яткознавства !

Сайт Національного природного парку «Подільські Товтри».

Персональний сайт краєзнавця Сергія Кифаренка.

В кожному разі я зазначав джерело цитування. Більше корисних сайтів – тут.

Я висловлюю щиру вдячність Тетяні Лютій, яка заініціювала роботу над довідником храмів Поділля і надала мені ряд цінних книг, якими я скористався; Олені Крушинській, яка надала мені цілю серію кольорових фотографій храмів Поділля.