Київ: Мислене древо. – 2007.
Альманах «Євшан-зілля» випускався у Львові в 1987 – 1989 роках. Це був підпільний (або, як тоді було прийнято говорити, самвидавівський) збірник публіцистичних і науково-популярних статей на злободенні теми політичного та культурного життя України. Всього було випущено 5 чисел загальним обсягом понад 1500 сторінок.
На диску представлена електронна версія всіх п’яти випусків альманаху у вигляді PDF-файлів. Це дозволяє переглядати статті на екрані та друкувати їх у такому вигляді, як вони були підготовані в останні роки існування Радянського Союзу.
Увага ! Курсивом подано написання авторів так, як воно виглядало в оригінальних числах альманаху. Під час підготовки покажчика проведена робота по з’ясуванню авторства, розкриті псевдоніми та акроніми подано [в квадратних дужках]
Число 1 – листопад 1987 р., 294 с.
Ігор Калинець, Ірина Калинець (відповідальний редактор), Михайло Осадчий, Роман Фіголь, Андрій Цибко, Юрій Волощак.
Художнє оформлення – Стефанія Шабатура.
Передмова (звернення до читача) – с. 4 – 6.
«Відчуття власної гідності… Чи це не найцінніше з національних багатств ?»
[Ірина Калинець] Чужинецька легенда, що стала рідною. – с. 7 – 9.
Половецька за походженням легенда про траву євшан (полин), яка повертає пам’ять, викладена в Галицько-Волинському літописі (13 ст.).
Уляна Кравченко. Миколаїв над Дністром. – с. 10 – 17.
Спогади письменниці, яка народилась у Миколаєві у 1860 р., про своє рідне місто.
Роман Фіголь. Скарби Олени Кульчицької (до 110-річчя з дня народження і 20-річчя з дня смерті). – с. 18 – 21.
«Чекаємо альбому килимів Олени Кульчицької, чекає свого дослідження і видання унікальна картотека українського народного малювання на шклі, серія акварелей «Весілля в Лолині» тощо».
Олена Кульчицька. Причинки до автобіографії (подав Роман Фіголь). – с. 22 – 32.
Записи за липень – вересень 1940 р.
Михайло Осадчий. Захалявний щоденник Остапа Вишні. – с. 33 – 34.
Остап Вишня. Виписки із записної книжки-щоденника за 1934 р. – с. 35 – 36.
Два записи (за 25 і 31 серпня 1934 р.).
Ярослав Дашкевич. Східні джерела іконографії «Козака Мамая». – с. 37 – 46.
Припускається, що джерелом іконографії були буддійські картини, які побутували серед калмиків (у 2 пол.17 ст.).
Василь Столецький [Ярослав-Микола Гнатів]. Йосип Лозинський. – с. 47 – 56.
Нарис життя галицького просвітителя Й.Лозинського (1809 – 1889 рр.) (+фотографія могили Й.Лозинського у Яворові).
Ганна Кос. Місцями Маркіяна Шашкевича у Львові. – с. 57 – 64.
Домініканська гімназія. Університет. Осолінеум. Шпиталь св.Лазаря. Семінарія (+ рисунок Святодухівської семінарії у Львові).
Роман Головин. Юрій Кульчицький – національний герой Австрії. – с. 66 – 78.
Ю.Кульчицький (1640 – 1692 рр.) народився в с.Кульчиці Самбірського району Львівської області. Уславився подвигом під час оборони Відня від турків (1683 р.). Провадив першу у Відні кав’ярню (+ портрет Ю.Кульчицького в турецькому одязі (зі старої гравюри); сучасне фото села Кульчиці).
Ірина Калинець. Дві розвідки про «Слово о полку Ігоревім». – с. 80 – 94.
1. Золоте слово князя Святослава; 2. Карна і Жля. Статті 1983 – 1986 рр.
Василь Стус. Поезії (із збірки «Палімпсести»). – с. 95 – 109.
Верни до мене, пам’яте моя…; Здається, чую : ляскають каштани…; Я ще не знав, що є двійня…; Зрадлива, зраджена, отчизна в серці дзвонить…; Пахтять кульбаби золоті меди…; Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…; І віщий голос подали вітри…; Наді мною синє віко неба…; Пройди крізь сто дверей, устяж прочинених…; Втечу від світу й дамся самоті…; Зелене багаття дібров…; Той білий виквіт рідної землі…; Немов крізь шиби, кроплені дощами…; Довкруг – обрізано жалі, обтято голосіння…; О, не дивуй, о, не дивуй мені!.. Яка нестерпна рідна чужина…; Украдене сонце зизить схарапудженим оком…; Тільки тобою білий святиться світ…; Коли б, коли б ви мали, голуби…; Ярій, душе! Ярій, а не ридай…; Дивлюсь на тебе – і не пізнаю…; О, земле втрачена, явися…; Ніч блукає, ніби кінь стривожений…; То вже не я – лише жива жарина…; І що кигиче в мертвій цій пустелі?..; Уже тоді, коли пірнувши в ліс…
1972 – 1977 рр., Мордовія – Колима
Ігор Калинець. Поезії (із збірки «Ладі і Марені», 1979 р.). – с. 110 – 134.
Італьянське подвір’я; М.Березовський Концерт соль мінор, 1766; Григорій Плугатар; Лада. Пектораль (за археологом Б.Мозолевським); Івикові журавлі. Зізнання.
Ірина Стасів. Повернення (оповідання). – с. 135 – 147.
Від редакції. – с. 149.
Роман Фіголь. Твори О.Архипенка у Львові (маловідомі матеріали і факти). – с. 150 – 155.
10 його скульптур експонувались у Львові на виставці в 1935 р. В 1950-х рр. вони були знищені російсько-комуністичною владою (разом з творами інших художників, 34 прізвища яких названі у статті). Випадково віднайдені деякі графічні твори.
Ігор Калинець. Васілій Любчик (із збірки «Відчинення Вертепу», 1970 р.) – с. 156.
Член Комуністичної партії Радянського Союзу Василь Любчик – організатор масового знищення експонатів у музеях Львова в 1952 р.
Андрій Цибко. Кілька думок про школу і освіту. – с. 157 – 166.
Проблеми гуманітаризації освіти.
І.Є. [Іван Гречко] Відновляючи, не нищити. – с. 168 – 172.
Не одні тільки реставратори, але тепер і діячі церкви докладають рук до нищення цінних інтер’єрів храмів.
Любомир Воробій. Вірити власним очам. – с. 173 – 182.
В Рогатинському районі Івано-Франківської області за вказівкою комуністичного керівництва 21 церкву перетворили на «музеї», знищивши при цьому ряд цінних речей (+3 фотографії пам’яток).
Юрій Волощак. Про вулицю Руську. – с. 183 – 185.
«Найактуальніше питання реконструкції вулиці Руської – це виведення з неї транспорту, перетворення її на пішохідну». [Вулиця починається від площі Ринок у Львові, практично всі споруди на ній є пам’ятками]
Оксана Бойко. Не переінакшувати, а берегти. – с. 186 – 189.
Радянізація топоніміки (наприклад, село Гадинківці перейменоване на Комсомольське) нищить історичну пам’ять.
В.С. [Юрій Волощак, Валентин Стецюк]. Печальний гуцульський детектив з пожежею наприкінці, але без плахи для палія. – с. 190 – 201.
В 1963 р. режисер С.Параджанов «позичив» із церкви св.Параскеви у с.Космач Косівського району Івано-Франківської області 24 ікони для зйомок кінофільму «Тіні забутих предків». Жителі села даремно домагались повернення цих ікон. В 1985 році церква була спалена.
[Ірина Калинець] Віктор Матюк (1852 – 1912). – с. 202 – 203.
Композитор В.Матюк похований в с.Карів Сокальського району Львівської області біля церкви, в якій він був парохом. В 1937 році на могилі встановлено мистецький скульптурний надгробок (+ фото надгробку).
Ст.Людкевич. Віктор Матюк. – с. 204 – 211.
Стаття, написана в 1912 р. з нагоди смерті композитора. Висвітлено життєвий шлях, проаналізовано музичну творчість (переважно сольні та хорові пісні), окреслено його місце в історії музики.
Коментар редакції. – с. 212 – 214.
С.Людкевич як музичний критик нині майже невідомий. У 1973 році було випущено великий збірник його статей (обсягом 515 сторінок), яке було знищене за наказом комуністичної влади. В 1976 р. збірник вийшов в урізаному складі (213 стор.). Треба видати його спадщину – як музичну, так і літературну, спорудити пам’ятник.
І.К. [Ігор Калинець]. «Мойсеєві» Корнила Устияновича – сто років. – с. 216 – 217.
«Був я і загину загальновідомим, але ніким не поважаним, не любленим щиріше, і дилетантом у всьому. Не захопив я нікого і так зійду зо світу, хоч бачиться мені, що так воно бути не повинно» (з листа К.Устияновича, 1903 р.)
Картина «Мойсей» написана у Відні в 1887 р., нині доступна для огляду в Преображенській церкві в центрі Львова.
[Ігор Калинець]. Іван Калинович (до 60-річчя з дня смерті). – с. 218.
Львівський бібліограф І.Калинович помер у 1927 р., похований на Личаківському цвинтарі. Нещодавно його могила була віднайдена і упорядкована.
[Роман Фіголь]. Графічна пісня Амвросія Ждахи. – с. 219 – 224.
А.Ждаха (1855 – 1927 рр.) – український художник-самоук, працював здебільшого як ілюстратор книг та поштових листівок (зокрема, зробив серію листівок на теми українських історичних пісень). Але досі нема ані монографій про нього, ані альбомів його творів.
Юрій Волощак. Вітер оновлення (до 50-річчя з дня смерті Б.-І.Антонича [1909 – 1937]). – с. 225 – 226.
Про необхідність популяризації творчості цього українського поета.
[Роман Фіголь]. Данило Фіголь (1907 – 1967). – с. 227 – 228.
Львів’янин Д.Фіголь відомий як фотограф і музейник. Варто виставити його твори в Музеї фотографії.
[Ярослав-Микола Гнатів]. «Чекання» (пам’яті Бориса Жданюка [1944 – 1977]). – с. 229 – 231.
Замітка про долю львівського художника (+ фоторепродукція картини Б.Жданюка «Чекання»).
Стефанія Гнатенко. Прощання… – с. 233 – 235.
Валерій Гнатенко (1947 – 1987) – львівський реставратор живопису і художник, автор понад 300 робіт.
В гостях у колекціонера. – с. 236 – 238.
Інтерв’ю з львів’янином І.Гречком веде А.Цибко. Про колекцію ікон на склі.
Богдан Горинь. Кривизна (з виступу на обговоренні персональної виставки Л.Медвідя [нар. 1942]). – с. 240 – 246.
Трансформація творчості художника під тиском комуністичної бюрократії.
Коментар редакції. – с. 246 – 251.
Б.Горинь трохи гостро узявся за Л.Медвідя, але на картині «Перші колгоспи на Львівщині» (1970 р.) таки сам автор замазав револьвера, що був на поясі в «уповноваженого».
Стефанія Шабатура. Підняти шапку-невидимку. – с. 252 – 257.
В 1972 р. злочинна російська комуністична влада заарештувала львівську художницю С.Шабатуру і засудила на 5 років таборів суворого режиму + 3 роки заслання.
«Речовим «доказом» моєї «злочинної» діяльності служив мій знак на творчих роботах – ініціали прізвища та імені. Крамольною виявилась буква «Ш», яка видалась горе-слідчим «тризубом». На щастя, цю букву й подібну їй «Щ» не викреслили з алфавіту як крамольну».
Твори, які вона малювала в таборі, було вилучено і не повернено.
[Ірина Калинець]. Антонич теж з Бортятина. – с. 258 – 263.
Батько Б.-І.Антонича – Василь Антонич – з 1926 р. був парохом у Бортятині (Мостиський район Львівської області). Там він помер у 1947 р. і похований. Поруч похована його дружина Ольга (померла в 1953 р.) (+ 3 фото).
[Ігор Калинець]. Український Сопот-87. – с. 264.
В 1987 році відбувся 10-й фестиваль української пісні у Сопоті (Польща).
[Роман Фіголь, Ігор Калинець]. Віднайдено могилу Осипа Турянського. – с. 265.
Львівський письменник О.Турянський, автор повісті «Поза межами болю», помер у 1933 р. і похований на Личаківському цвинтарі. Тепер могилу віднайдено і впорядковано.
Про меморіальну дошку Ярославі Музиці [1894 – 1967]. – с. 265.
Доцільно встановити меморіальну дошку на будинку по вул. Радянській, 26, де вона мешкала. [Я.Музика – член ОУН, реставратор і художниця].
[Орест Друль]. Короткий реферативний огляд найновіших публікацій з питань української історії, археології, мови, етнографії (по матеріалах радянських видань). – с. 266 – 273.
Микола Вороний. Євшан-зілля (поема, 1899 р.). – с. 274 – 277.
Василь Пачовський. Євшан-зілля (поема, 1937 р.). – с. 278 – 280.
Іван Франко. Ор і Сирчан (уривок з поеми, 1899 – 1914 рр.). – с. 281 – 284.
Число 2 – березень 1988 р., 312 с.
Юрій Волощак, Ігор Калинець, Ірина Калинець (відповідальний редактор), Валентин Стецюк, Роман Фіголь, Андрій Цибко.
Обкладинка роботи Стефанії Шабатури.
Титульний аркуш роботи Тараса Лозинського та Любомира Яремчука
Передмова до 1 випуску. (Скорочено) – с. 1 – 2.
Передмова до 2 випуску. – с. 3 – 4.
З української духовної поезії. – с. 5 – 9.
Маркіян Шашкевич. Псалми Русланові (1837 р.); Пантелеймон Куліш. Псалом 127 (1871 р.); Уляна Кравченко. Різдво (1935 р.); Богдан-Ігор Антонич. Воскресення. Молитва. Дві дороги.
Ярослав Дашкевич. Русь і Вірменія. Конфесійні та культурні контакти 9 – 1 пол. 13 ст. – с. 10 – 23.
Вірменський прозелітизм на Русі. Толерантність чи ксенофобія ? Початки вірменської церковної організації на Русі. Культурні зв’язки. Інформаційні зв’язки.
Ірина Калинець. Віщий Боян. – с. 24 – 55.
Тлумачення сюжету зі «Слова о полку Ігоревім» (+ 2 рисунки О.Кульчицької : Сумерк богів; Боян).
Йосифа Бобикевич. Мої спомини. – с. 56 – 73.
Авторка народилась у с.Лисятичі Стрийського району Львівської області в 1869 р. Спогади записано в 1949 р., вони висвітлюють життя української родини в Стрию в кін.19 – на поч. 20 ст.
Юліан Редько. Українські високі школи у Львові (1920 – 1925 рр.). – с. 74 – 102.
Умови, в яких утворились українські високі школи (університет і висока технічна школа) у Львові. Професорсько-викладацький склад університету. Організація академічного року. Квестура. Кошти на утримання шкіл. Студентські організації та з’їзди. Конгрес українського студентства західних земель України та еміграції (1922 р.). Громадська праця студентів. Переслідування шкіл і студентства. Зв’язок українського студентства з високими школами західної Європи. Кінець українських високих шкіл у Львові (+ фото 1921 р. – сенат Українського університету; фото 1923 р. – викладачі і студенти медичного факультету).
Михайло Осадчий. Біла туга (поезії). – с. 103 – 109.
Все моє – у мені. Та – далеко !..; Схопивши чепіги часу…; Заметалися ріки і гори…; Папороті квіти на вікні…; На моєму полі…; Обступили буремні бентеги душу…; …До себе у двадцять два…; Мій дім – єдиний храм душі…; О волхве мій, заворожи…; Колючками дня, мов розп’яття…; І тягнутся стебла…; Полину в луки, із котрих…; І день і ніч – скільки сторіч…; Гляну в спрозорений ранок…; Дорогами полудневими…
Кость Москалець. Поезії. – с. 110 – 121.
Прости, мій Боже, суєту…; В білому лоні зорі…; Думи (1. Тоді мене назвуть ім’ям постійним…; 2. Слово «мир» – як вітряк…; 3. Ось ти і виріс, палаце…; 4. Не від люті спалахують очі…; 5. В осінню негоду серця опадають…; 6. Мерщій у зиму, в нетоптані сніги…; 7. Вже хата вистигає, вже ранок незабаром…; 8. Україно, земле непізнана…; 9. Легенда приваблює…; 10. Долі своєї не знає ні пес, ні поет, ні Зевес…; 11. Шляхетного не слава видає…)
(1986 – 1987 рр.)
Григорій Комський. Дім (поетична новела). – с. 122 – 124.
(жовтень 1985 р., переклад з російської)
Валентин Стецюк. Математичні методи дослідження в мовознавстві. – с. 125 – 132.
Обгрунтовано графо-аналітичний метод, який дозволяє кількісно виразити ступінь спорідненості різних мов між собою.
[Валентин Стецюк]. Тільки в руслі процесу демократизації. – с. 133 – 137.
Проблеми поширення сфери вжитку української мови на сході України.
Василь Єдинак [Іван Гречко]. Наша забудькуватість або Програмне тлумлення болю. – с. 138 – 154.
Подробиці погромницьких зусиль комуніста Василя Любчика в Національному музеї у Львові. Перелік знищених творів живопису і скульптури (в т.ч. 40 творів О.Куриласа і 31 твір П.Холодного-старшого).
[Роман Фіголь]. Некролог через 42 роки. Іван Іванець [1893 – 1946 рр.]. – с. 155 – 157.
Український художник, заарештований в 1945 році. Помер 10 березня 1946 р. у таборі біля Солікамська. Могила невідома. Колекція його творів в Національному музеї у Львові знищена. Збереглась лише колекція в Національному музеї у Кракові. Вміщено лист з подробицями життя І.Іванця в ув’язненні.
Антін Нетутешній [Любомир Сеник]. Михайло Івченко [1890 – 1939 рр.]. – с. 158 – 168.
Український письменник, репресований у справі СВУ і викреслений з літературного процесу. Короткий нарис його творчості.
[Віктор Морозов]. З фотоапаратом по Кремінці. – с. 169 – 174.
Лихий стан пам’яток міста (+ 7 фото пам’яток).
Я.Лемик. Охороняється державою. № 685. – с. 175 – 176.
Лихий стан дерев’яної Успенської церкви (1635 р.) в Чорткові Тернопільської області (+ фото).
Документи історії. – с. 178 – 182.
15.12.1934 р. Вирок військової колегії Найвищого суду Союзу РСР у Києві в справі про терористів-білогвардійців (за цим вироком 28 чоловік було розстріляно, ще 9 – направлено на додаткове слідство).
5.11.1957 р. Довідка про реабілітацію Григорія Михайловича Косинки-Стрільця, розстріляного за тим вироком.
[Юрій Волощак] Слідами печального гуцульського детективу. – с. 183 – 184.
Додаткові бюрократичні відписки у справі реставрації церкви св.Параскеви у с.Космач Івано-Франківської області.
[Орест Друль]. Куп’юри у 50-томовому виданні творів І.Франка. – с. 185 – 190.
В академічному виданні викреслено ті місця, де І.Франко критично відзивається про Росію, російську літературу, з пошаною ставиться до католицької церкви та М.Грушевського. Ці викреслення мають характер політичної цензури.
Календар пам’ятних дат на 1988 рік. – с. 191 – 197.
Василь Столецький [Ярослав-Микола Гнатів]. Нова зоря на галичім небі (до 225-річчя з дня народження Михайла Гарасевича [1763 – 1836]). – с. 199 – 206.
Загальний біографічний нарис галицького просвітника, надісланий в 1983 р. до комуністичної газети «Культура і життя», але так і не надрукований нею (+ портрет М.Гарасевича).
Юрій Волощак. Архітектор Василь Нагірний (до 140-річчя з дня народження [1848 – 1921]). – с. 207 – 209.
Львівський архітектор, автор понад 400 проектів.
Ігор Калинець. 120 років товариства «Січ». – с. 210 – 213.
Короткий нарис історії українського студентського товариства (1868 – 1901 рр.).
Станіслав Людкевич. Василь Барвінський (до 30-річчя музичної діяльності). – с. 214 – 217.
Стаття 1940 р., з оглядом творчості композитора.
[Ірина Калинець]. Вшанування пам’яті Василя Барвінського у Львові. – с. 218 – 229.
У лютому 1988 р. комуністична влада заборонила святкувати ювілей композитора. Відзначення ювілею відбулось з ініціативи редакції альманаху «Євшан-зілля». Довідка від 25 березня 1964 р. про посмертну реабілітацію В.О.Барвінського (+ 3 фото і 1 рисунок). Лист учасників заходу до органів влади. Виступ Ірини Калинець. Виступ Романа Головина.
Михайло Осадчий. Василь Чечв’янський [1888 – 1938] (до 100-річчя з дня народження і 50-річчя з дня смерті). – с. 230 – 232.
В.Чечв’янський – рідний брат Остапа Вишні, теж письменник-гуморист. Розстріляний злочинною комуністичною владою.
Акад.Дмитро Багалій. Всеукраїнська Академія наук. – с. 233 – 238. (скорочений передрук з журналу «Нові шляхи», 1929 р., № 6).
Короткий звіт про діяльність академії, з нагоди її «зміцнення» за рахунок «обрання» академіків-комуністів у 1929 р.
Ірина Калинець. ВУАН і необхідність відродження. – с. 239 – 254.
Радянізація та індустріалізація ВУАН в 1930-і роки завдала великої шкоди науці. Необхідно перебудувати роботу Академії в напрямку збільшення ролі гуманітарних наук.
Роман Фіголь. До 60-річчя створення АНУМ у Львові. – с. 255 – 256.
Асоціація незалежних українських митців утворилась у Львові в 1929 р., припинила діяльність з приходом совітів у вересні 1939 р. Проводила виставки, видавала журнал.
Ігор Гулей [Ірина Калинець]. Ідея і народне мистецтво. – с. 257 – 262.
Міркування з нагоди виставки гаварецької кераміки у Львові.
Андрій Цибко. Колекція Ярослава Лемика. – с. 263 – 269.
Колекція дерев’яних різьблених трійчастих свічників з Гуцульщини (+ 4 фото свічників).
Степан Сорока. Життя на Землі та долунарні клімати. – с. 270 – 283.
1. Про геологічне життя нашої планети. 2. Прадавні клімати і всесвітній потоп.
[Орест Друль]. Факти нашого «благоденствія». – с. 284 – 286.
Аналіз забезпечення України культурною продукцією, співвідношення російськомовних та україномовних продуктів.
Реферативний огляд. – с. 287 – 290.
Нова література з мовознавства, етнографії, історії.
[Ігор Калинець (за матеріалами української редакції радіо «Свобода»)]. КУДТ. Що це таке ? – с. 291 – 292.
Корпус української досекулярної творчості – проект видання творів української літератури до кінця 18 ст., розрахований на 122 томи. Проект розроблено Українським науковим інститутом при Гарвардському університеті (США). Перші кроки його реалізації.
[Ярослав-Микола Гнатів]. Із книги «Уже неопубліковані оповідання Ник.Тарського». – с. 293 – 304.
1. Мистецька лепіліана і г[а]ласність. 2. Конфронтація на Хрещатику. 3 Великомасштабні перетворення.
Поза Нектарська [Ірина Калинець]. Непідслухані пісні. – с. 304 – 306.
3 гумористичні вірші.
Микола Чернявський. Євшан (1918 р.). – с. 307 – 308.
Тадей Карабович. Тайна євшану (1987 р.). – с. 309 – 310.
Зеновій Флінта (1935 – 1988) : некролог. – с. 311.
Львівський художник.
Число 3 – 1988 р., 347 с.
Ігор Калинець, Ірина Калинець (відповідальна за випуск), Валентин Стецюк, Юрій Волощак, Іван Когрич [Іван Гречко], Остап Рест [Орест Друль], Роман Фіголь, Андрій Цибко.
Художники :
Стефанія Шабатура (обкладинка)
Петро Гуменюк (титульний аркуш)
Людмила Лобода (оформлення розділів, ілюстрація «Тисячоліття хрещення України»)
Любомир Яремчук (портрет В.Барвінського)
Ірина Калинець. Віщий Боян. – с. 3 – 17.
Закінчення розвідки, перша частина – у ч.2.
Валентин Стецюк. До питання про вивчення національних характерів українців і росіян. – с. 18 – 49.
Спроба кількісного визначення подібності / неподібності національних характерів на основі статистики приповідок.
Остап Рест [Орест Друль]. Кілька зауваг про працю В.Стецюка. – с. 50 – 51.
Меморіал української нації в Галичині для з’ясування її становища (1848 р.). – с. 52 – 64.
Документ ухвалено Головною руською радою у Львові 31.07.1848 р.
Йосифа Бобикевич. Мої спогади. – с. 65 – 100.
Закінчення спогадів (охоплено період з поч. 20 ст. до 1939 р.).
Борис Яр. Двозначність світу (поезії). – с. 101 – 108.
Холодні мури та й на чорнозем…; Так хто ж позбавив мудрість сили…; Спливали дні під всевидющим оком…; Сірий дощ-заморока, нудний і повільний…; Точка зору (диптих); М. (Спить заколисана вітром тривога…); 16.. (Богом даний Богдан, син Хмеля…); Сон Роксолани; Убогий розум не від Бога ?..; Мотиви людської вдачі…; Послідовність…; Пливуть хмарини, чудо-серафими…; Промайнуло твоє дитинство…; Холодне, малинове сонце…; Переконань не вибирають…
Світлана Жилінська. Я тут не чужа (поезії). – с. 109 – 117.
Вже зорі зотліли й засипали попелом ранок…; Ти підеш в дощ і будеш довго йти…; Триптих жоржин; Діждались ночі…; І стане сонце, тихо-божевільне…; Не оглядайся на зруйноване місто…; Соляріс; Єресь Христа; Пісенька грішників; Хор божевільних світлофорів; Іноді відображення в дзеркалі…; Згрібати попіл.
Сергій Ярошинський [Ярослав-Микола Гнатів]. Віра батьків (повість-ессе). – с. 118 – 161.
Біографічна повість про митрполита Андрея Шептицького (з 1914 по 1918 рр.). 1. Проповідь. 2. Царський в’язень (+ 5 ілюстрацій).
Доповнення до календаря 1988 р. – с. 162 – 163.
[о.] Кость Панас. Віктор Матюк у спогадах односельчан. – с. 164 – 166.
Андрей Шептицький. Чорний фортеп’ян. – с. 167 – 169.
Передрук із книги «Дванадцять листів о.Андрея Шептицького до матері», Філадельфія, 1985 р., с. 42 – 44.
Платон Горницький. Спогад про поета. – с. 170 – 175.
Спогади і міркування про Василя Пачовського, записані в 1964 р. (+ 4 іл.).
Юліан Редько. Український скаутінг (пласт). – с. 176 – 182.
Нарис історії пластунської організації в Галичині в 1911 – 1930 рр. (+ фото)
[Ірина Калинець]. Панахида на могилі Василя Барвінського 9 червня 1988 р. – с. 183 – 187.
Виступ Ірини Калинець. Виступ Івана Гречка.
Пам’яті Софії Федорцевої [1900 – 1988] (прощальне слово Михайла Косіва). – с. 188 – 193.
Українська актриса, родом з Галичини.
Микола Данько. Вино і кров лились рікою. – с. 194 – 197.
Знищення Батурина російським військом у 1708 р.
О.А. [Олесь Ангелюк]. Останній вірш Григорія Чупринки [1879 – 1921]. – с. 198 – 201.
Антін Нетутешній [Любомир Сеник]. Михайло Івченко на суді нечестивих. – с. 202 – 207.
М.Івченко як звинувачений на процесі СВУ, 1930 р.
Віталій Мізинець. Трагічна доля (до 50-річчя з дня смерті Гната Хоткевича). – с. 208 – 215.
Г.Хоткевич – український письменник, етнограф, бандурист, розстріляний злочинною комуністичною владою в 1938 р.
Личаківський військовий меморіал у Львові (документи, з передмовою Ігоря Калинця). – с. 216 – 222.
Меморіал виник після польсько-української війни 1918 – 1919 рр. Документи походять з архіву Товариства охорони воєнних могил. Список зареєстрованих могил Української Галицької армії на території Галичини станом на 31.12.1934 р. Список похованих на колишньому Личаківському військовому меморіалі УГА.
Ірина Калинець. Пом’яніть і назвіть! – с. 223 – 236.
Факти масових розстрілів людей злочинними російськими комуністичними «органами НКВД» на початку німецько-радянської війни (червень – липень 1941 р.). Львів (катівня на вул.Лонцького, нині Миру); с.Піски Пустомитівського району (катівня була у стодолі польського священика) (+ 8 ілюстрацій)
Іван Когрич [Іван Гречко]. Рефлексії у Львівському музеї освіти. – с. 237 – 241.
Існуюча експозиція занадто політизована, в ній ігнорується освітня діяльність української громади в Галичині.
Василь Єдинак [Іван Гречко]. На цей раз про історичний музей. – с. 242 – 244.
У 1983 р. було складено акт про зникнення з Львівського історичного музею 235 експонатів (його наведено повністю). Бюрократичне листування з цього приводу.
Іван Швець. Обітниця (вірш). – с. 265 – 267.
Ганна Кос. Храм Івана Хрестителя у Львові. – с. 268 – 271.
Відомий з 1371 р. Під час «реставрації» розібрано прибудови 18 ст., які були частиною пам’ятки.
Український модерн у Львові. Подав Юрій Волощак. – с. 272 – 279.
Творчість архітектора Євгена Нагірного [1885 – 1951]. Список його споруд (135 поз., неповний).
Євген Нагірний. Історія Львова. – с. 280 – 285.
Княжі часи. Церква св.Миколи. Церква і монастир св.Онуфрія.
В гостях у колекціонера. Розповідь Тараса Лозинського, запис Андрія Цибка. – с. 286 – 287.
Колекція керамічних виробів 19 ст. з Гуцульщини.
[Ярослав-Микола Гнатів]. Сторінки гумору Ник.Тарського. – с. 288 – 304.
Три Івани коло Йвана на Івана; Вартість демократизації у Лепіллі; Підвела рідна мова; Сервіс; Великомасштабні перетворення (частина 2); Світить місяць; Сміхреалізм.
Українське друковане слово в СРСР. Подав Остап Рест [Орест Друль]. – с. 305 – 306.
Куп’юри у 50-томному виданні творів І.Франка (продовження). – с. 307.
Микола Зеров. Вороний (23.10.1920 р.). – с. 308.
Юрій Клен. Прокляті роки (уривок). – с. 309 – 310.
І.К. [Ірина Калинець]. Художниця і громадянка (до 50-річчя Стефанії Шабатури). – с. 311 – 315.
(+ репродукція гобелену «Кассандра»).
Число 4 – грудень 1988 р., 377 с.
Валентин Стецюк (відповідальний за випуск), Ігор Калинець, Ірина Калинець, Іван Когрич [Іван Гречко], Василь Столецький [Ярослав-Микола Гнатів], Юрій Волощак, Андрій Цибко.
Титульна сторінка художниці Людмили Лободи.
Художник – Стефанія Шабатура.
Ігор Мельник. Щоб лінії не перетнулись. – с. 1 – 14.
Демографічний розвиток України у 20 ст.
Микола Жарких. Демографічні втрати населення СРСР у 1914 – 1950 рр. – с. 15 – 38.
Математична модель розрахунку демографічних втрат і застосування її до населення СРСР.
Микола Жарких. Я не роблю жодного відкриття. – с. 39 – 44.
Застосування методів математичної статистики до таблиць приповідок, складених В.Стецюком (До питання про вивчення національних характерів українців і росіян, ч. 3), показує рішучу структурну відмінність українського і російського фольклору.
Олександра Криворучко. Вавілон (уривки з поеми). – с. 45 – 52.
Павло Галич. Кривда (етюд). – с. 53 – 61.
Сергій Ярошевський [Ярослав-Микола Гнатів]. Віра батьків. – с. 62 – 126.
3. Віра батьків. 4. Повернення. (+ 12 ілюстрацій)
Ірина Калинець. Пом’яніть і назвіть (частина 2). – с. 127 – 143.
Розстріли в Дрогобичі, в Нижанковичах, у Великій Горожанці. Свідчення з газет 1941 р.
Микола Жарких. Ви й самі не знаєте, що царики коять. – с. 144 – 160.
Вшанування пам’яті А.О.Жданова в Україні. Аналіз його діяльності показує, що він був ворогом народу і руйнівником держави.
Оксана Бойко. Про назви вулиць Львова (репліка). – с. 161 – 162.
Пропозиції часткового відновлення старих (дорадянських) назв.
Василь Єдинак [Іван Гречко]. Наша забудькуватість. – с. 163 – 171.
Продовження каталогу творів у Національному музеї у Львові, знищених В.Любчиком.
О.А. [Олесь Ангелюк]. Спогад про Василя Стуса. – с. 172 – 176.
З кінця 1960-х років.
Олег Бойкевич. Художник Юліан Панькевич [1864 – 1934]. – с. 177 – 179.
Короткий біографічний нарис. Вшанування його пам’яті в Рогатині.
Ігор Клех. Вимоги критики. – с. 180 – 209.
1. Як «дефіцит сповідальності» приводить до девальвації слова. 2. Про корені неофобії і про критерії критики. (1986 р.). Післяслово (1988 р.).
Ганна Кос. З історії колишнього українського кварталу у Львові. – с. 210 – 216.
Вул.Руська і довколишні будинки.
Євген Нагірний. Львів у польській неволі. – с. 217 – 233.
Латинська катедра. Вірменська катедра.
Перші лауреати премії імені Василя Стуса. – с. 234 – 235.
Премії присуджувала Українська асоціація незалежної творчої інтелігенції. Лауреати – поет Іван Світличний, художник Опанас Заливаха, Львівський український молодіжний театр.
Степан Сорока. Похід Дарія на Скіфію. – с. 236 – 245.
Валентин Стецюк. Жахлива експедиція. – с. 246 – 282.
Документальна повість про експедицію по Дністру, організовану Товариством Лева в 1988 р. (+ 7 ілюстрацій)
Ярослав Дерега. Проект нової школи ВІДА. – с. 283 – 293.
Декларація принципів вільної дитячої академії.
Лист протоєрея Володимира Яреми. – с. 294 – 302.
Надісланий 11.10.1988 р. до газети «Літературна Україна», у справі реабілітації греко-католицької церкви.
Відкритий лист до Спілки письменників України. – с. 303 – 305.
У справі вшанування пам’яті поета Б.-І.Антонича.
Історичний документ нашого часу. – с. 306 – 309.
Заява Товариства Лева від 23.10.1988 р. з приводу заборони комуністичною владою конференції Товариства.
Андрій Цибко, Ірина Калинець. Перебудова і преса. – с. 310 – 325.
Українській пресі бракує сміливості у висвітленні гостро наболілих питань. На основі програми Народного фронту Естонії запропоновано програмні положення для України.
Ник.Тарський [Ярослав-Микола Гнатів]. Сторінки гумору. – с. 326 – 333.
Коні не винні, або Чому оперний театр у Лепіллі поставили на капітальний ремонт; Кара за інтернаціоналізм; Аби тільки наперекір; Найвища стадія демократії; Супербюрократи, або Як нагорода віднайшла чоловіка; Пісенька бравого вояка, лепільського сільрадянина; Оголошення.
Вадим Стецюк. Новели з циклю «Країна диваків». – с. 334 – 340.
Скриня Пандори; П’ять злотих; Не черга.
Ірина Стасів-Калинець. Сірчан. – с. 341 – 346.
Число 5 – 1989 р., 359 с.
Над випуском працювали :
Юрій Волощак, Іван Гречко, Ігор Калинець (відповідальний за випуск), Ірина Калинець, Валентин Стецюк, Василь Столецький [Ярослав-Микола Гнатів], Андрій Цибко.
Титульний аркуш виконав художник Андрій Гуменюк, суперобкладинку – Стефанія Шабатура.
Ярослав Дашкевич. «Бібліологічні вісті» – ідеї та люди – с. 1 – 13.
Комуністична влада завжди таврувала цей журнал [1920-х рр.] як зловорожий і націоналістичний. Спогади Ю.Меженка про роботу в журналі. Насправді це один із найліпших українських книгознавчих журналів.
Ігор Мельник. Через дві до єдиної. – с. 14 – 19.
Кількісний аналіз співвідношення україно- і російськомовного населення в Україні.
Володимир Левинський. Драгоманов як ідеолог вільної України. – с. 20 – 32. (скорочений передрук з журналу «Нові шляхи», 1931 р., № 10, с. 122 – 134).
Юліан Редько. Учора… і сьогодні. – с. 33 – 80.
Спогади про львівське життя «вчора» (до 2 світової війни) і «сьогодні» (після війни). 1. Батьки і діти. 2. Панни і кавалери. 3. Інтелігентський жаргон. 4. «Пізнати пана по халявах». 5. Ще раз про дітей. 6. Про дах над головою. 7. Родина за столом. Гості. 8. Освіта. 9. Свята. 10. Подолання простору і часу. 11. Спорт. 12. Студенти.
Віра Павленко. Знищений талант. – с. 81 – 84.
Спогади про поетесу С.Малильо [нар.1926 р.]
Софія Малильо. Я ще вернусь. – с. 85 – 94.
Вірші, записані в 1951 р. у Хеніканджі Магаданської області: Прага; Клеопатра; Гіпогриф; Данте; Май; Устань і йди; Згадками про тебе живу я, мій краю…; Туга; Самотність; Львівський вересень; Фіалка; Львову; Молодість; + рисунок Ярослави Музики «Ув’язнені».
Василь Стус. Лист (з передмовою Михайлини Коцюбинської). – с. 95 – 115.
Лист до дружини, написаний 10.11.1975 р. в ізоляторі київського Комітету державної безпеки.
Віднайдені поезії Стуса (подала Михайлина Коцюбинська). – с. 116 – 122.
Деперсоналізація душі…; Розспіваний сніг, розлінований лижами, ранній…; Це просто втома. Втома і смертельна…; Возвелич мене, мамо. А я ж бо тебе возвеличу…; Є дві надії : перша – білий світ…; Ну й сон – нападати не хоче, а никає, ніби мана!..; Ще й до жнив не дожив, ані жита не жав…; Блажен, хто тратити уміє, коли заходить час витрат…; Чи витримаєш ти найтяжчий іспит…; Вимріяна і жива донині…; Пригадуєш своє метро? Щит, вагонетки, шпали…; Спогад; Ця мить – як тріщина у камені, загусла на смолу пітьма…; Пірнаю в ночі, наче в сни (до ранку не прочахну)…
Календар на 1989 рік. – с. 123 – 162.
Видатні українські діячі, поховані на львівських цвинтарях (подав Юліан Редько). – с. 163 – 168.
І.Г. [Іван Гречко]. Поминальна панахида на могилі Павла Ковжуна. – с. 169 – 170.
П.Ковжун – львівський художник і графік. Панахида з нагоди 50-річчя його смерті (+ 4 фото).
Надія Суровцева. Їх ексцеленція. – с. 171 – 175.
Спогад про знайомство з митрополитом А.Шептицьким, записаний в Умані в 1983 р.
[Ярослав-Микола Гнатів]. Многая літа ! Іванові Гречку – 60 ! – с. 176 – 179.
Микола Данько. Замурована козачка. – с. 180 – 181.
Згідно переказу, сумський полковник Герасим Кондратьєв замурував у стіні свою рідну сестру (сер. 17 ст.).
Р.Р-к. [Роман Риф’як]. Зелені свята у Львові. – с. 182 – 186.
В цей день Товариство охорони воєнних могил вшановувало пам’ять загиблих вояків.
[Ігор Калинець]. Янівський стрілецький меморіал у Львові. – с. 187 – 189.
Цей меморіал зруйновано в 1970-і роки (територія відведена під нові поховання). В 1988 р. під час земляних робіт викопано 6 хрестів з нього (+ 6 фото).
Анна Кіт. Зустріч у неволі. – с. 190 – 192.
Спогад про зустріч з Василем Барвінським у 1955 р. у таборі Явас (Мордовія), записаний в 1988 р.
Василь Єдинак [Іван Гречко]. Наша забудькуватість (частина 4). – с. 193 – 194.
Розслідування злочину комуніста В.Любчика, який в 1952 р. знищував колекцію Національного музею, так і не зрушило з місця.
Каталог знищених творів Національного музею у Львові (продовження). – с. 195 – 201.
Подано каталог творів графіки з Національного музею у Львові, знищених комуністами.
«Обвинувачувальний висновок» із судової справи Ігоря Калинця (подав Ігор Калинець). – с. 202 – 220.
14.10.1972 р. І.Калинець винен у написанні наклепницьких антирадянських віршів. Вирок – 6 років таборів суворого режиму і 3 роки заслання.
Зіновія Зарицька. Сніги дитинства. – с. 221 – 224.
Спогад про дитячі роки, проведені на хуторах біля Зборова (до 1941 р.), записаний у 1989 р.
Жертвам Тбілісі 9 квітня 1989 року. – с. 225.
Того дня злочинна російська комуністична влада влаштувала «розгін демонстрації», під час якого російські чудо-богатирі багатьох людей зарубали саперними лопатками.
Євген Нагірний. Львівський замок і ратуш. – с. 226 – 232.
Перші лауреати премії ім.Василя Стуса. – с. 237 – 238.
(+ 6 фото)
Валентин Стецюк. Визначення місць поселення давніх індоєвропейців. – с. 234 – 256.
(Помилка в пагінації). Розроблений автором графо-аналітичний метод дозволяє вирахувати відносну географічну віддаль між поселеннями носіїв певних мов. Застосування цього методу до індоєвропейських мов дозволило припустити, що ці мови сформувались у східній Європі, в басейнах Дніпра, Західної Двини, Німану.
Володимир Мартинюк. У Москві – по українськи! – с. 257 – 258.
Перші кроки Українського молодіжного клубу в Москві.
Товариство ім.Кобільника у Самборі. Заява. – с. 259 – 262.
Пропозиції щодо вшанування пам’яті Т.Г.Шевченка у Самборі.
Група «За гідне вшанування пам’яті Т.Шевченка». Заява. – с. 263 – 264.
Про потребу спорудити пам’ятник Т.Г.Шевченку у Львові на проспекті Леніна [нині – просп.Свободи, де і споруджено цей пам’ятник].
Валентин Стецюк. Жахлива експедиція (частина 2). – с. 265 – 287.
Продовження повісті (початок у ч. 4).
Ник.Тарський [Ярослав-Микола Гнатів]. Властиво, то є опришок. – с. 288 – 294.
Володимир Перевозний. Романтика блюзнірства (поезії). – с. 295 – 301.
О.К. (США). Короткий перегляд дії Пласту від 1945 – 1988 рр. – с. 302 – 311.
Діяльність українських пластових організацій у США, Німеччині, Канаді.
З архіву Володимира Євстахевича. – с. 312 – 327.
1. Перемиська земля [історичний нарис]. 2. Товариство «Сільський господар» та агрономи-випускники української гімназії у Перемишлі. 3. Екскурсії учнів української гімназії у Перемишлі на Наддніпрянську Україну. 4. Медики – випускники української гімназії у Перемишлі. [статті 2 – 4 стосуються періоду 1896 – 1933 рр.]
Мирон Мастикаш. Україні. – с. 328.
Ігор Калинець. Місто. – с. 329.
