Серед об'єктів культурної спадщини Таврики найпомітніше місце займають популярні серед любителів туризму, але слабо вивчені археологами, унікальні пам'ятки епохи середньовіччя, так звані «печерні міста»: Бакла, Чуфут-Кале, Успенський монастир, Тепе-Кермен, Киз-Кермен, Качі-кальон, Сюйренська фортеця, Чилтер-коба, Мангуп, Ескі-Кермен, Чилтер-Мармара, Шулдан, Інкерман.

«Печерні міста» різняться за своїми розмірами, від мініатюрного Тепе-Кермена (1 га), до величезного Мангупа (90 га), за статусм (фортеці, міста, села, монастирі), історичною долею, але їх об'єднує одна особливість – наявність, поряд із залишками наземних будівель, вирубаних у товщі мшанкових і нумулітових скель приміщень – штучних печер.

«Печерні міста» Криму є унікальними пам'ятками не тільки для України, але і в розрізі світової культурної спадщини. Зовнішня загадковість споруд в скелях, їх незвичність для ока європейських учених і мандрівників ХVIII – ХІХ ст. породили безліч суперечливих, часом фантастичних гіпотез про походження «печерних міст», деякі з яких можна почути і зараз.

Автор не став слідувати принципам класичного путівника або наукової монографії. Він спробував показати пам'ятки крізь призму історії середньовічного Криму, при цьому читач отримує повну інформацію по кожному об'єкту. Огляд пам'яток представлений за наступним принципом – спочатку історична довідка про поселення, а потім інформація про його найбільш цікавих і важливих об'єктах.

Робочий екран е-видання

Новим є те, що дослідження виходить за рамки «класичних» «печерних міст» та знайомить читача також з пам'ятками, які традиційно не вважаються «печерними містами», однак там присутні приміщення в скелі. Це Херсонес Таврійський (середньовічний Херсон), Георгіївський монастир, монастирі на мисі Виноградний і в Сарандінакіній балці, Старе місто Бахчисарая. В останньому випадку, кажучи про печери Бахчисарая, автор не оминув увагою й інші середньовічні пам'ятники міста, зокрема колишній ханський палац. Крім того читач отримує інформацію про об'єкти, які також можна зарахувати до категорії «печерних міст», однак знаходяться за межами «історичної країни печерних міст», тобто гірського Південно-західного Криму. Це середньовічний вірменський монастир Бор-Кая, розташований в Білогірському районі і монастир біля підніжжя гори Сокіл у Судацькому регіоні. Останній розділ є своєрідною антологією описів «печерних міст», зроблених в XIV – ХІХ ст.

Робота забезпечена великою кількістю графічних та фото ілюстрацій загальним числом 447. Фотографії виконані відомим фотографом Н.В. Дніпровським.

Жанр: Історико-археологічна монографія; путівник.

Призначено: Для всіх любителів старожитностей Криму. Для туристів, що їдуть до Криму.

Обсяг: 58 цифрових аркушів