Київ: Мислене древо. – 2008.
Розміщена на диску база даних «Мисленого древа» містить енциклопедичні відомості про Судак – стародавнє місто на південному сході Кримського півострова. Засноване візантійцями десь в 6 ст. н.е., місто прожило довгу бурхливу історію, яка відбилась у його пам’ятках. Найвищого розквіту Судак досягнув у 14 – 15 ст. за правління генуезців, коли найзаможніша і найшанованіша корпорація московських купців звалась «сурожанами», тобто купцями, які вели торгівлю із Сурожем-Судаком. Від цього часу до нашого часу досить добре збереглись оборонні споруди великої фортеці, яка є основною принадою Судака.
База даних містить 1006 документів, 12 авторських аркушів тексту, 851 зображення.
Республіка Крим
Судацький район
Судак м
Краєвиди Судака
Пам'ятки Судака
Генуезька фортеця
Зображення фортеці в цілому
Верхній ярус оборони
Зображення верхнього ярусу в цілому
Дозорна башта
Башта безіменна № 2
Башта безіменна № 1
Георгіївська башта
Консульський замок
Північно-східна башта
Нижній ярус оборони
Західний фронт
Зображення західного фронту в цілому
Наріжна башта
Башта безіменна № 3
Башта Гварко Румбальдо
Башта Джіованні Маріоне
Башта безіменна № 4
Головна брама
Зображення брами в цілому
Передмостове укріплення
Башта Якобо Торсело
Брама Батісто ді Зоальо
Башта Бернабо ді Франкі ді Пагано
Кордегардія
Північний фронт
Зображення північного фронту в цілому
Башта безіменна № 5
Фіртка між баштами Б.Ф.ді Пагано і безіменною № 5
Башта Паскуале Джудіче
Півкругла башта
Башта безіменна № 6
Башта Лукіні де Фліско Лавані
Башта Коррадо Чікало
Башта безіменна № 7
Башта безіменна № 8
Східна стіна
Споруди на території фортеці
Храм на консолях
Собор діви Марії
Мечеть (храм з аркадами)
Вірменська церква
Цистерна № 1
Цистерна № 2
Цистерна № 3
Північні казарми Кирилівського полку
Західні казарми Кирилівського полку
Могила мусульманського святого
Гармати часів Кримської війни
Гармата часів Кримської війни
Гармата часів Кримської війни
Портова частина
Зображення портової частини в цілому
Башта Федеріко Астагвера
Церква 12 апостолів
Приморське укріплення
Споруди за межами фортеці
Руїни монастиря
Церква св.Параскеви
Кірха
Церква на північний схід від фортеці
Фонтан
Плитовий могильник
Пам'ятник радянським воїнам-визволителям
Братська могила радянських воїнів і жертв фашизму 1941 – 1944 рр.
Особняк 19 ст.
Покровська церква
Пам'ятник В.І.Леніну
Бюст двічі Героя соціалістичної праці М.Д.Князевої
Стела на пам'ять про геноцид кримських татар
Особняк п.20 ст.
Споруда земської лікарні
Руїни лазні
Руїни монастиря в ур.Димитраки
Предмети з фондів музею "Судацька фортеця"
Візантійські піфоси на базі музею "Судацька фортеця"
Фрагмент кістяної обкладки візантійської скриньки 12-14 ст.
Кістяна обкладка візантійської скриньки 12-14 ст. Реконструкція
Наконечник списа та деталі поясної гарнітури
Сокира та навершя хоругви
Енколпіон 12 – 13 ст.
Енколпіон 13 – 14 ст.
Фрагмент стеатитової іконки 12 – 13 ст.
Фрагмент поливної посудини
Фрагмент посудини з монограмою
Поливне блюдо, майже ціле
Кістяні вироби 9 – 10 ст.
Металеві вироби 9 ст.
Знахідки з дна бухти біля фортеці
Накладка скриньки, 1 ст. до н.е.
Модель храму 12 – 14 ст.
Свинцеві печатки 9 – 12 ст.
Свинцеві печатки 9 – 12 ст.
Піфос 10 ст.
Пастові бусини 10 – 11 ст.
Хачкар 17 – 18 ст.
Турецькі монета і медаль 18 ст,
Таракташський скарб
Література про Судак
19 ст.
Кеппен П.І., 1837
Судак
Погодін М.П., 1844
О походе русов на Сурож
Караулов Г.Е., 1859
Капустін А.І., 1863
Серафимов С.А., 1865
Марков Б., 1871
Погодін М.П., 1872
Юргевич В.Н., 1875
Брун Ф.К., 1879
Кушнеров Х., 1885
Смирнов В.Д., 1887
Анонім, 1898
20 ст.
Томкевич В.1, 1902
Коллі Л.П., 1905
Томкевич В.1, 1907
Васильєвський В.Г., 1915
Акчокракли О., 1924
Акчокракли О., 1924
Акчокракли О., 1924
Полканов О.І., 1926
Протасов Н.Д., 1926
Скржинська О.Ч., 1926
Якубовський О.Ю., 1928
Лапін М., 1928
Готьє Ю.В., 1928
Фомін А.А., 1928
Протасов Н.Д., 1929
Акчокракли О., 1929
Сироєчковський В.Є., 1935
Анонім, 1935
Протасов Н.Д., 1938
Карпович Є.Ф., 1951
Секиринський С.А., 1955
Якобсон А.Л., 1955
Скржинська О.Ч., 1958
Бартольд В.В., 1965
Новицька М.О., 1967
Фронджуло М.А., 1967
Висоцький С.О., 1968
Кресальний М.Й., 1969
Фронджуло М.А., 1972
Фронджуло М.А., 1973
Фронджуло М.А., 1974
Фронджуло М.А., 1974
Фронджуло М.А., 1975
Лопушинська Є.І., 1976
Баранов І.А., 1978
Айбабін О.І. та ін., 1979
Баранов І.А., 1979
Секиринський С.А. та ін., 1980
Баранов І.А., 1981
Баранов І.А., 1982
Баранов І.А., 1982
Баранов І.А., 1983
Секиринський С.А., 1984
Баранов І.А., 1984
Баранов І.А., 1985
Баранов І.А., 1985
Опочинська А.І., 1986
Наследова Р.А., 1986
Баранов І.А., 1986
Баранов І.А., 1988
Баранов І.А., 1988
Главные ворота средневековой Солдайи
Литература
Фото 1. Вид на Главные ворота со сторожевой башни
Рис. 2. План Судакской крепости [с. 82]
Рис. 3. План раскопок участка Главных ворот.
Фото 4. Жилище ремесленника XII—XIV вв., перекрытое восточной привратной башней
Рис. 5. Фасады восточной привратной башни (обмеры 1946 г. с корректировкой автора) :
Рис. 6. Южный фасад Главных ворот и фасады башни Якобо Торселло. [с. 86]
Фото 7. Церковное навершие из раскопок башни Якобо Торселло
Фото 8. Изразец из раскопок башни Якобо Торселло
Рис. 9. Фрагмент фрески из раскопок башни Якобо Торселло. [с. 87]
Рис. 10. Реконструкция ворот Санта-Элиа 1389 г. [с. 89]
Фото 11. Стратиграфия западного участка дворика барбакана
Рис. 12. Позднесредневековая керамика из барбакана. [с. 91]
Рис. 13. Кладки стен барбакана XVII-XVІІІ вв.:
Рис. 14. Реконструкция барбакана третьей четверти XVIII в.
Фото 15. Эспланада и ступени к гласису у ворот барбакана XVIII в.
Рис. 16-1. Реконструкция барбакана XVIII в. [с. 95]
Рис. 16-2. Реконструкция барбакана XVIII в. [с. 95]
Баранов І.А., 1989
Баранов І.А., 1989
Лопушинська Є.І., 1991
Крепость в Судаке
ИСТОРИЯ ФОРМИРОВАНИЯ АНСАМБЛЯ
Рис. 1. Общий вид крепости (до реставрации). Нижний оборонительный пояс:
Рис. 2. Выявленные исследованиями оборонные сооружения разных периодов : а – 6-8 вв.; б – 10-12 вв.; в – 13-14 вв.; г – 14-15 вв. [c. 7]
ГЛАВНЫЕ ВОРОТА И БАРБАКАН
Рис. 3. Комплекс Главных ворот:
Рис. 4. Крепостные стены барбакана. Огнестрельная бойница подошвенного боя. [c. 13]
Рис. 5. Башня Якобо Торселло. Бойница X—XI вв. [c. 15]
Рис. 6. Башня Якобо Торселло. В первом ярусе — бойница XIII в. [c. 16]
Рис. 7. Общий вид крепости с севера. Гравюра второй половины XVIII в. [c. 17]
Рис. 8. Барбакан. Археологический раскоп.
Рис. 9. Западная стена барбакана с фрагментами подлинного парапета с зубцом.
Рис. 10. Раскоп перед воротами барбакана:
Рис. 11. Восточный пилон ворот барбакана. Слева — новая кладка второго откоса ворот [c. 21]
Рис. 12. Главные ворота. Вид изнутри барбакана. Рисунок середины XIX в. [c. 22]
Рис. 13. Проект реставрации ворот барбакана и участков крепостной стены, примыкающих к воротам:
Рис. 14. Остатки фонтана в восточной крепостной стене барбакана [c. 23]
Рис. 15. Главные ворота с фрагментом западной крепостной стены барбакана. Фото 40-х гг. 20 в. [с. 24]
Рис. 16. Главные ворота и барбакан. Проект реставрации. [c. 25]
КУРТИНА МЕЖДУ БАШНЯМИ ЯКОБО ТОРСЕЛЛО И БЕЗЫМЯННОЙ № 5. БАШНЯ БЕЗЫМЯННАЯ № 5. КОРДЕГАРДИЯ
Рис. 17. Куртина между башнями Якобо Торселло и Безымянной № 5, состоящая из кладок разных периодов, в том числе VIII в. (углубление — это выбранная кладка названного периода); в центре стены — кладка X—XIII вв.; справа — кладка генуэзского периода). [c. 26]
Рис. 18. Главные ворота. Вид изнутри крепости.
Рис. 19. Ядра для болист, раскопанные в кордегардии. [c. 28]
Рис. 20. Башня Безымянная № 5. План. Периодизация строительства:
Рис. 21. Башня Безымянная № 5. Разрез. Пол XIV в. перекрывает бойницы XIII в.:
Рис. 22. Квартал у главных ворот, раскопанный археологами.
КУРТИНА МЕЖДУ БАШНЯМИ БЕЗЫМЯННОЙ № 5 И ДЖИОВАННИ МАРИОНЕ. БАШНЯ ДЖИОВАННИ МАРИОНЕ
КУРТИНА МЕЖДУ БАШНЯМИ ДЖИОВАННИ МАРИОНЕ И ГВАРКО РУМБАЛЬДО. БАШНЯ ГВАРКО РУМБАЛЬДО
КУРТИНА МЕЖДУ БАШНЯМИ ГВАРКО РУМБАЛЬДО И БЕЗЫМЯННОЙ № 6. БАШНЯ БЕЗЫМЯННАЯ № 6
УГЛОВАЯ БАШНЯ
КУРТИНА МЕЖДУ БАШНЯМИ БЕРНАБО ДИ ФРАНКИ ДИ ПАГАНО И БЕЗЫМЯННОЙ № 4. БАШНЯ БЕЗЫМЯННАЯ № 4
КУРТИНА МЕЖДУ БАШНЯМИ БЕЗЫМЯННОЙ № 4 И ПАСКУАЛЕ ДЖУДИЧЕ. БАШНЯ ПАСКУАЛЕ ДЖУДИЧЕ
Рис. 26. Геральдическая плита, вмонтированная в кладку башни Паскуале Джудиче [c. 40]
Рис. 27. Башня Паскуале Джудиче. Сохранившийся зубец XIII в. с закругленным верхом, перехлестнутый кладкой башни генуэзского периода [c. 41]
КУРТИНА МЕЖДУ БАШНЯМИ ПАСКУАЛЕ ДЖУДИЧЕ И ПОЛУКРУГЛОЙ. БАШНЯ ПОЛУКРУГЛАЯ
Рис. 28. Куртина между башнями Паскуале Джудиче и Полукруглой. Вертикальным швом четко фиксируется место стыковки двух строительных периодов
Рис. 29. Куртина между башнями Лавани и Коррадо Чикало. Бойница в кладке периода X—XII вв. [c. 43]
Рис. 30. Башня Полукруглая. Кладки стен X—XII вв., перехлестнувшие стены VIII—IX вв. [c. 45]
КУРТИНА МЕЖДУ БАШНЯМИ ПОЛУКРУГЛОЙ И БЕЗЫМЯННОЙ № 3. БАШНЯ БЕЗЫМЯННАЯ № 3
Рис. 31. Фрагмент крепостной стены догенуэзского периода, сохранившейся у Полукруглой башни
Рис. 32. Нижний оборонительный пояс. На первом плане — башня Безымянная № 3, на втором — башни Лукини и Коррадо Чикало [c. 47]
КУРТИНА МЕЖДУ БАШНЯМИ БЕЗЫМЯННОЙ № 3 И ЛУКИНИ ДЕ ФЛИСКО ЛАВАНИ. БАШНЯ ЛУКИНИ ДЕ ФЛИСКО ЛАВАНИ
Рис. 33. Башня Лукини де Флиско Лавани. Вверху сохранившиеся каменные ребра над сводом, поддерживавшие каменные плиты покрытия яруса [c. 49]
Рис. 34. Сохранившийся пол нижнего яруса башни Лукини де Флиско Лавани [c. 50]
КРЕПОСТНАЯ СТЕНА МЕЖДУ БАШНЯМИ ЛУКИНИ ДЕ ФЛИСКО ЛАВАНИ И КОРРАДО ЧИКАЛО. БАШНЯ КОРРАДО ЧИКАЛО
Рис. 35. Башня Коррадо Чикало. Место геральдической плиты, частично скрытое кладкой генуэзского периода [c. 52]
Рис. 36. Раскоп изнутри крепости у башни Коррадо Чикало. Облицовка крепостной стены первого строительного периода, сложенной из квадров известняка (забутовка из бута выбрана) [c. 53]
Рис. 37. Крепостная стена у башни Коррадо Чикало с северной стороны. Вверху видно зубчатое завершение стены 13 в., надстроенной в генуэзский период [c. 54]
Рис. 38. Основание башни Х-ХІІ вв., раскопанное в 1970 г. на юг от башни Безымянной № 2 [c. 55]
КУРТИНА МЕЖДУ БАШНЯМИ КОРРАДО ЧИКАЛО И БЕЗЫМЯННОЙ № 2. БАШНЯ БЕЗЫМЯННАЯ № 2
ВОСТОЧНЫЙ ОБОРОНИТЕЛЬНЫЙ ПОЯС. БАШНЯ У МЕЧЕТИ
Рис. 40. Фрагмент Восточной крепостной стены. Калитка догенуэзского периода. Справа шов-примыкание к ранней кладке генуэзского периода [c. 59]
Рис. 41. Башня первой половины XIII в. у мечети:
Рис. 42. Фрагмент Восточной крепостной стены у мечети.
Рис. 43. Фрагмент Восточной крепостной стены у мечети после реставрации
МЕЧЕТЬ
Рис. 44. План мечети:
Рис. 45. Фонтан у входа в крепость. Фрагмент портала мечети второго строительного периода [c. 64]
Рис. 46. Справа — генуэзский герб, высеченный контррельефом на наличнике михраба. Слева — проект реставрации мечети с восстановлением минарета на начало XIV в. [c. 65]
Рис. 47. Портал мечети XVI в., заменивший ранний, фрагмент которого находится в кладке фонтана у входа в мечеть [c. 66]
Рис. 48. Рисунок мечети середины XIX в., до приспособления ее под армяно-католический храм. [c. 67]
Рис. 49. Мечеть до реставрации 1962 г.
Рис. 50. Мечеть после реставрации 1962 г. [c. 69]
ВЕРХНИЙ ОБОРОНИТЕЛЬНЫЙ КОМПЛЕКС
Рис. 51. Георгиевская башня. Вид с юго-запада. После реставрации [c. 70]
Рис. 52. Георгиевская башня. На западной стене — штраба, указывающая на перевязь с башней, находившейся рядом крепостной стены [c. 71]
КУРТИНА МЕЖДУ БАШНЯМИ ГЕОРГИЕВСКОЙ И БЕЗЫМЯННОЙ № 1
Рис. 53. Верхний оборонительный пояс. На первом плане раскопанный участок крепостной стены у Георгиевской башни [c. 73]
Рис. 54. Верхний оборонительный пояс. В глубине — башня № 1. Штраба на восточной стене башни указывает на отсутствие связи с примыкающей крепостной стеной
Рис. 55. Верхний оборонительный пояс после реставрации [c. 74]
БАШНЯ БЕЗЫМЯННАЯ № 1 (НАГОРНАЯ)
КУРТИНА МЕЖДУ БАШНЯМИ БЕЗЫМЯННОЙ № 1 И БЕЗЫМЯННОЙ № 7. БАШНЯ БЕЗЫМЯННАЯ № 7 И КУРТИНА НА ЮГ ОТ НЕЕ
КУРТИНА МЕЖДУ ГЕОРГИЕВСКОЙ БАШНЕЙ И КОНСУЛЬСКИМ ЗАМКОМ
КОНСУЛЬСКИЙ ЗАМОК
Рис. 58. Разрезы по дворику и донжону Консульского замка:
Рис. 59. Интерьер парадного зала донжона. Проект [c. 82]
Рис. 60. Бойница Консульского замка. Конец XIII — начало XIV вв.
Рис. 61. Угловая башня Консульского замка [c. 83]
ДОЗОРНАЯ БАШНЯ
Рис. 62. Сохранившийся фрагмент куртины на гребне скалы у Дозорной башни [c. 85]
Рис. 63. Дозорная башня. Остатки свода над цистерной [c. 86]
ХРАМ НА КОНСОЛЯХ
Рис. 64. Храм на консолях до консервации. Вид с востока [c. 88]
Рис. 65. Храм на консолях после консервации [c. 89]
БАШНЯ АСТАГВЕРА
Рис. 66. Храм Двенадцати апостолов и башня Астагвера. Вид с северо-востока
Рис. 67. Камни с резными крестами, вмурованные в кладку башни Астагвера [c. 90]
ХРАМ ДВЕНАДЦАТИ АПОСТОЛОВ
ЦИСТЕРНЫ МАЛАЯ, БОЛЬШАЯ И КРУГЛАЯ
Рис. 69. Фрагмент цистерны Круглой [c. 94]
Рис. 70. Фрагмент цистерны Круглой. Лоток и труба, по которым вливалась в цистерну привозная вода [c. 95]
СРЕДНЕВЕКОВЫЙ ХРАМ
ПРИМОРСКОЕ УКРЕПЛЕНИЕ
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ
Баранов І.А., 1991
Застройка византийского посада на участке главных ворот Судакской крепости
Литература
Рис. 1. Ситуационный план раскопок на участке Главных ворот Судакской крепости [с. 102]
Рис. 2-1. План склепа Х-ХП вв. под северо-восточной стеной барбакана [с. 104]
Рис. 2-2. Разрез склепа Х-ХП вв. под северо-восточной стеной барбакана [с. 104]
Рис. 3. Погребальный инвентарь из могилы № 1 (14) и склепа (1-13, 15-21) [с. 105]
Рис. 4. Керамика ХП-Х1П вв. с первоначального пола двора мастерской [с. 109]
Рис. 5. Керамика из слоя разрушения жилиша ремесленника (пожар 1380 г.) [с. 111]
Рис. 6. Тарелки и чаши из слоя разрушения жилища ремесленника (пожар 1380 г.) [с. 118]
Баранов І.А., 1991
Непомнящий А.А., 1991
Перхавко В.Б., 1993
Єфимов А.В., 1993
Байер Г., 1995
Шандровська В.С., 1995
Баранов І.А., 1996
Архитектурно-археологические исследования в портовой части Сугдеи в 1993 – 1996 гг.
Пономарьова Л., 1996
ГЕНУЕЗЬКА ФОРТЕЦЯ У СУДАКУ
Література
Перспектива. Обмір. Кресленик В.Отченашка 1970 р. [с. 206]
Перспектива. Проект. Кресленик П.Ткача 1972 р. [с. 206]
Консульський замок. Загальний вигляди з північного сходу у 1971 р. [с. 208]
Консульський замок. Загальний вигляд з півдня у 1982 р. [с. 208]
Донжон консульського замку. Залишки склепінчастого перекриття. Фото 1969 р. [с. 208]
Склепіння консульського замку після реставрації. Фото 1973 р. [с. 208]
Дворик консульського замку після реставрації. [с. 209]
Східний фасад мечеті. Малюнок 1882 р. (Скжинська О. Латинські написи Генуезьких колоній у Криму. – 1928) [с. 209]
Північно-східний фасад мечеті до реставрації [с. 209]
Північно-східний фасад мечеті після реставрації [с. 209]
Східна фортечна стіна до реставрації [с. 210]
Східна фортечна стіна після реставрації [с. 210]
Храм на консолях до консервації [с. 210]
Храм на консолях після консервації [с. 210]
Цистерна Велика. Вигляд на початку XX ст. [с. 212]
Цистерна Велика. Вигляд в 1975 р. [с. 212]
Джанов А.В., 1997
Кузьминов О.В., 1997
Баранов І.А. та ін., 1998
Джанов А.В., 1998
Баранов І.А. та ін., 1998
Баранов І.А., 1998
Джанов А.В., 1999
Джанов А.В., 1999а
Гончарные печи XIV-XV вв. на ремесленном посаде Сугдеи
21 ст.
Баранов І.А. та ін., 2001
Археологические исследования средневековой Сугдеи в 2000 г.
Фарбей О.М., 2001
Дослідження посаду середньовічної Сугдеї у 1999 р.
