Джерела та історія дослідження Ольвії
Ольговський С.Я.
За свідченням Геродота і Діона Хрисостома, які у різні часи відвідали Ольвію, місто знаходилось на березі Гіпаніса (Буга) і це безперечний факт — рештки міста знаходяться біля сучасного села Парутино, Очаківського р-ну Миколаївської обл. Ці ж автори описують Ольвію відповідно V ст. до н.е. і І ст. н.е. Хоча деякі пізніші античні автори — Страбон, Пліній, Помпоній Мела, Марцелін поміщали Ольвію на березі Борисфена (Дніпра).
Епіграфічні пам’ятки доповнюють свідчення античних авторів. Крім присвят, які дозволили ототожнити один з храмів Аполлона, цікавий декрет Каноба з Малої Азії, в якому йдеться про правила обміну ольвійських грошей в інших грецьких центрах. Надзвичайно цінну інформацію про економічні труднощі та політичну боротьбу в Ольвії містять декрети на честь Протогена, Нікерата та синів херсонесита Аполлонія.
Цікаві також написи перших століть, які містять назви римських легіонів із гарнізону, який розміщався в Ольвії у ІІ–ІІІ ст. н.е. Про торгівельні зв’язки Ольвії свідчать клейма на амфорах, черепиці та нумізматичний матеріал.
Ще в кінці ХVIII ст. академіком Палласом було визначено розташування Ольвії і знято перші топографічні плани деяких ділянок городища, а у 1801 р. було покладено початок археологічним дослідженням міста. Це були розвідки Сухтелена, розкопки ж розпочав О.С. Уваров у 1832 р. До 1853 р. цим дослідником було розкопано декілька курганів навколо Ольвії, закладено декілька розкопів в самому місті, на періферії і на некрополі. Результатом цих досліджень стала праця О.С. Уварова “Дослідження про старожитності південної Росії і узбережжя Чорного моря” (1851).
Протягом 70–80 р. ХІХ ст. розкопки проводили Ф.К. Брун, І.Є. Забелін, В.Г. Тізенгаузен, І.К. Суручан. Підсумок дослідженням зробив В.В. Латишев у своїй праці “Дослідження про історію і державний устрій Ольвії” (1887), яка зберігає актуальність і в наш час.
В кінці ХІХ ст. дослідженням Ольвії займались В.М. Ястребов та Ю.А. Кулаковський, а у 1896 р. вперше провів розкопки Б.В. Фармаковський. Але систематичні розкопки грецького полісу за дорученням Археологічної комісії він проводив з 1901 по 1915 р., а потім за Радянської влади з 1924 по 1926 р. Розкопки Б.В. Фармаковського проводились цілеспрямовано, за наміченим заздалегідь планом, їх відрізняла методика і науковість. Цей автор вперше застосував метод розкопок житлових кварталів великими площами. В результаті було виявлено динаміку зміни кордонів міста, відкриті захисні споруди і римську цитадель, розпочато вивчення міського благоустрою, розкопано біля 2000 могил ольвійського некрополя. Заслуга Б.В. Фармаковського полягає і в підготовці цілої плеяди талановитих дослідників, які продовжили його справу. В різні роки розкопки Ольвії здійснювали І.І. Мещанінов, Є.І. Леві, О.М. Карасьов, Т.М. Кніпович, С.І. Капошина, Ю.І. Козуб, Л.М. Славін. Поселення ольвійської хори досліджували С.Д. Крижицький, А.С. Русяєва, В.І. Гошкевич, Ф.Т. Камінський, Ф.М. Штітельман, А.В. Бураков, В.М. Отрешко, С.Б. Буйських. Зараз в Ольвії працює експедиція Інституту археології НАНУ під керівництвом В.В. Крапівіної.