Наука, література, театр

Ольговський С.Я.

На відміну від метрополії, про рівень наукових і науково-технічних знань в колоніях Північного Причорномор’я ми маємо лише опосередковані відомості. Можна лише припустити, що всі наукові досягнення античного світу були відомі в колоніях і широко застосовувались на практиці. Про це свідчить, насамперед, високий рівень інженерно-будівельного мистецтва, застосування оригінальних засобів та матеріалів. Використання великих ретельно оброблених кам’яних блоків, архітравів, колон, що могло бути можливим лише за умови застосування спеціальних механізмів.

Відомі в колоніях медичні інструменти, аналогічні знахідкам в метрополії. Вони були виявлені в ранніх шарах Березанського поселення, в елліністичному Пантікапеї, римському Херсонесі. Є відомості про застосування греками лікування грязями, а в Херсонесі у І ст. до н.е. практикував місцевий лікар Велій Фрепт, який трагічно загинув від рук таврів.

Можна говорити і про розвиток гуманітарних наук у Північному Причорномор’ї. У ІІІ ст. до н.е. в Херсонесі мешкав історик Сіріск. Він зібрав і опрацював розповіді про чудеса богині Діви і одночасно висвітлив політичну історію міста. Сіріск був увінчаний золотим вінком і удостоєний почесного декрету. На Боспорі був відомий філософ Смікр, а у І ст. н.е. — філософ і письменник Стратонік. Деякі лапідарні написи свідчать про існування в грецьких містах традиції фіксувати визначні історичні події. Відомий, наприклад, список переможців на змаганнях із Горгіпії, який містить 226 імен і охоплює період близько 50 років.

Про діяльність вчених, які походили з Північного Причорномор’я, відомо у метрополії. З Ольвії походив філософ ІІІ ст. до н.е. Біон. Боспоритом або ольвіополітом за походженням був Сфер — філософ стоїчної школи і автор політичних творів „Про лаконську політику” і „Три книги про Лікурга і Сократа”. Ольвіополітом в Греції називали софіста і історика Посідонія, що говорить, звичайно, про його походження. А в політичному житті Епідавра відігравав велику роль боспорит Ісіл.

Велика кількість написів на посуді, в тому числі й на ліпному, предметах туалету, черепиці, свинцевих пластинах свідчить, що основна маса грецького суспільства у Північному Причорномор’ї була знайома з грамотою. А це означає, що в колоніях існувала, принаймні, початкова освіта, доступна населенню. Зі слів Діогена Лаертського відомо, що Біон Борисфеніт, який був рабом ритора, згодом став вільновідпущеником і дістав пристойну освіту.

Досить частими знахідками в античних шарах є кістяні стила для письма. На посуді зустрічаються набори літер, розташовані в безсистемному або алфавітному порядку — можливо, тренування у письмі. На Боспорі юнаки старшого віку — ефеби — проходили спеціальний курс навчання в однорічних або дворічних школах. Керівники таких шкіл називались косметами. Почесна посада космета зафіксована у Фанагорії.

Про розвиток літературної творчості в північно-причорноморських державах свідчать лише лапідарні написи, переважно надмогильні епітафії. Їх автори були знайомі з ліричною і епічною поезією. Діон Хрисостом — автор І ст. н.е. відзначає, що ольвіополіти шанували Гомера і майже всі знали „Іліаду”. Він же згадує і місцевих поетів, які читали свої вірши перед битвами. На чорнолаковій солонці з Пантікапея є напис про те, що вона є нагородою Гігенту і Патайку за перемогу у виконанні епічних поем, а з Херсонесу походить список, який містить імена переможців у змаганнях виконавців епіграм і поховальних пісень. Тут же згадуються комічні актори або комедіографи.

З танаїського та пантікапейського некрополів походять амфори, на яких зображено змагання в грі на кіфарі і флейті. Можливо, в цих похованнях поховані саме переможці таких конкурсів. А у списку учасників музичного змагання у Дельфах ІІІ ст. до н.е. фігурує боспорит Ісіл, син Хрисолая, вчитель музикантів — учасників цього змагання. Про любов греків до музики свідчить розповідь Полієна про хитрість, застосовану Мемноном у війні з Пантікапеєм. Разом із послом він послав у місто відомого кіфариста, сподіваючись, що в театр зійдеться майже все населення міста, яке буде легко підрахувати. Зображення музикантів досить часто зустрічаються в розписах склепів і саркофагів, а на монетах Ольвії і Тіри є зображення ліри.

Музика під час спортивних занять. Сюжет на червонофігурній вазі поч. VI ст. до н.е.	Урок гри на кіфарі. Малюнок на червонофігурному скіфосі 475 р. до н.е.

Про існування театру в античних містах свідчить вже згадана розповідь Полієна, а також ольвійський декрет на честь Каллініка. Вже було згадано про змагання комічних акторів в Херсонесі, а у 1954 р. руїни херсонеського театру були відкриті. А з Ольвії походять різні за розмірами і технікою виготовлення трагічні і комедійні теракотові маски, які, мабуть, прикрашали стіни помешкань любителів театральних вистав.

Ще на початку ХХ ст. було висловлено припущення про існування в грецьких колоніях гладіаторських груп, що підтверджувалось зображенням гладіаторських боїв на стінах боспорського склепу, відкритого у 1841 р., серед яких є і зображення боїв зі звірами. А в Ольвії були знайдені кістки лева і леопарда.