Писемність
Ольговський С.Я.
Пам’ятки писемності поділяють на декілька груп: лапідарні — написи на камені, графіті — написи продряпані на керамічних виробах або їх уламках, штукатурці, металевих предметах, свинцевих пластинках тощо. Третю групу становлять клейма на керамічних виробах, переважно, на амфорах і на черепиці. Крім того, цінним писемним джерелом є написи на монетах, написи фарбою на керамічній продукції, в основному, на амфорах архаїчного та римського часу. Писемних пам’яток на пергаменті, папірусі або інших матеріалах органічного походження в Північному Причорномор’ї не виявлено.
Лапідарні пам’ятки становлять державні декрети, посвяти від держави або товариств, окремих осіб та надмогильні написи. Зміст державних декретів різноманітний, серед них: закони, що стосуються державного устрою (херсонеська присяга), економіки (ольвійський декрет IV ст. до н.е. про внутрішньодержавний грошовий обіг), постанови про нагородження, визначні заслуги, надання громадянських прав або привілеїв іноземцям, договори з іншими державами. В демократичних полісах декрети видавались від імені законодавчих органів і починались словами „Рада і народ (народні збори) постановили”. Називалось ім’я громадянина, що вносив пропозицію, і дата. На Боспорі державні акти видавались від імені архонтів або царів.
|
|
| Фрагмент декрета на честь Каллініка. Ольвія | Присвята Зевсу. Мармуровий постамент з Ольвії |
Присвятні написи ставились з приводу важливих подій громадського або особистого характеру, наприклад, вступ на посаду нових магістратів, військові або спортивні перемоги. Починались такі написи з подяки богам або державним діячам.
Надмогильні написи — лаконічні і містять, переважно, відомості про заслуги покійного, посади, які він займав. Інколи зустрічаються епітафії, які дають уявлення про місцеву літературу цього жанру.
|
|
| Пам’ятки писемності з Північного Причорномор’я: 1 – лист на свинцевій платівці; 2 – напис фарбою на амфорі; 3-5 – графіті на уламках посуду (Херсонес) | Клеймо на черепиці римського часу |
Клейма на амфорах: 1 — Херсонес; 2 — Синоп; 3, 4 — Хіос; 5 — Косс; 6, 7 — Гераклея
Найдавніші графіті походять з Березанського поселення і датуються кінцем VII ст. до н.е. На відміну від лапідарних пам’яток графіті мають, переважно, особистий характер і містять багатий матеріал для пізнання побуту давніх греків, їх взаємин, вірувань, побутової мови. В них відображено життя у всій конкретності, простоті і безпосередності. Тут можна зустріти звернення до богів, жарт, іноді грубий і непристойний, заклик до любові, запрошення випити, побажання і навіть останнє слово самовбивці. З Березані і Ольвії походять декілька листів на свинцевих платівках. Це ділове листування грецького купця зі своїм контрагентом.
Окрему групу становлять чисельні серії стандартних клейм. Це, як правило, імпортна продукція — родоські, фасоські, гераклейські, синопські амфори. Клейма на них нанесені, зазвичай, на верхній частині ручок або на горловині. Такі клейма допомагають у вивченні економічних зв’язків античних полісів Північного Причорномор’я.