«Хто-небудь в розпуці...»

Райнер Марія Рільке
переклад Б.-І. Антонича

Хто-небудь в розпуці де-небудь на світі,

Хто-небудь в розпуці без причини на світі

В розпуці ради мене.

Хто-небудь сміється де-небудь у ночі,

Хто-небудь в розпуці без причини у ночі –

Сміється із мене.

Хто-небудь мандрує де-небудь на світі,

Хто-небудь мандрує без мети на світі –

Мандрує до мене.

Хто-небудь вмирає де-небудь на світі,

Хто-небудь вмирає без причини на світі –

Глядить на мене.

Примітки

Подаємо за першопублікацією: Дажбог. – 1933. – Ч. 4, квітень. – С. 70. Примітка: «З німецької мови переклав Б. І. Антонич». У «Пісні про незнищенність матерії, 1967» помилково вказано: «друкується вперше за автографом».

Рільке (Rilke) Райнер Марія (повне ім’я – Рене Карл Вільгельм Йоган Йозеф Марія Рільке; 4.12.1875 – 29.12.1926) – австрійський поет, прозаїк, есеїст. Автор поетичних збірок «Часослов» (1905), «Нові вірші» (1907 – 1908), поетичних циклів «Дуїнянські елегії» та «Сонети до Орфея» (обидва – 1923), роману «Нотатки Мальте Лаврідса Брігге» (1910), монографій «Ворпсведе» (1903), «Роден» (1905) та ін. Див. також «Літературні записки» Б. І. Антонича у розділі «Статті» цього видання.

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 326 – 327.