Осінь

Богдан-Ігор Антонич

Дозрівають довгі дні, як ярі яблука,

лине листя з лип,

плине воза скрип,

коло лісу колом ллється вигук зяблика.

Палиться під захід сонця неба палуба,

от отара в отаві,

сизі мряки сиваві,

в яслах яру ясний ястер ятрить яструба.

П’яне піяно на піяніні трав

вітер заграв.

Спіють дні все менші, нерівні,

піють по півночі півні

і

ості, осокори,

рій ос

і ось

вже осінь

і

о

осінь

інь

нь.

Подається за виданням: Антонич Б. І. Привітання життя. – Львів: Дажбог, 1931 р., с. 42.