Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Література / А / Богдан-Ігор Антонич / Три перстені / Праліто

Три перстені

Праліто

Богдан-Ігор Антонич

1

Впливаємо в соснове море,

в сосновий шум, сосновий спів.

Над нами небо неозоре,

над нами дах струнких верхів,

над нами віддихом глибоким

парують оліясті пні.

І чуєш, як під твоїм кроком

зростають зела запашні.

Тут не бажаєм більш нічого –

обкутатися мохом сну,

в прапервісний природи морок,

в прадавню впасти глибину.

Хай в нашім тілі, наче в соснах,

густа живиця закипить.

Хай в наші жили зелень млосна

і полум’я спливе й блакить.

2

Вростем у землю, наче сосни

(лопоче лісу коругов).

Наллється в наші жили млосний

рослинний сік – зелена кров.

Корінням вгрузнуть ноги в глину,

долоні листям обростуть.

А бджоли до очей прилинуть

і мед, мов з квітів, питимуть.

Уже не кров – важка олія

в затвердлих ядрах набряка.

Немов малина, спіє мрія

солодка, пристрасна й п’янка.

Кущем черленим край дороги

ростеш у шумі тишини.

Лиш олень – самець струнконогий

полохливой шука сарни.


Подається за виданням: Антонич Б. І. Три перстені. – Львів: 1934 р., с. 50 – 51.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2018 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 989

Модифіковано : 13.08.2015

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.