10. Зозулька

Юрій Федькович

У гаю зозулька кує, кує,

А хлопчик зозульку чує, чує:

Ку-ку, ку-ку! Ку-ку, ку-ку!

Не чув я зозульки вже від року.

А де ж ти, зозулько, була, була?

Яке ж ти тривання вела, вела?

Ку-ку, ку-ку! Ку-ку, ку-ку!

Я краще тривала, як ти, друку!

Я в лісі збирала все жир та жир,

А ти си, паничу, лиш гандри бив.

Ку-ку, ку-ку! Ку-ку, ку-ку!

Злетіла зозулька: штуку-пуку!

Примітки

Співаник IІ. ч. 2. Друк. Бібліот. для мол. 1886, кн. 3.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 505.