1. Молитва руського жовняра

Юрій Федькович

Сохрани, о світлий Боже,

Цісаря нам і наш край,

Стань йому перший на сторожі,

Славу й силу йому дай!

І святу його корону

Від напасті сохрани;

Ти будь кріпость його трону.

Ти по вік ’го борони!

Що плугатар запрацює,

Ремісничий справить труд,

Що купецтво уторгує, –

Оборонить руська грудь.

Наше право не пропаде,

Наша правда всім горов!

Бо за правду русин радо

Дасть і душу, дасть і кров!

Нехай ворог зрадов грає,

Хай нам броїть сто тривог. –

Руській жовняр не турає,

Бо з ним цісарь, бо з ним Бог!

З ними разом в брань він рушить,

І поборе вражу власть.

О! за край свій кров і душу

Руський жовняр радо дасть!

В нас Франц Йосеф імператор,

Да святиться його рід!

Він нам буде проводатор,

І за ним ми підем в слід!

За цісаря радо рушим

Хоч би й з пеклом ми у брань:

За цісаря кров і душу!

Він наш гетьман, він наш пан!

З ним отрок його хоробрий,

Покровитель світлих Муз,

Кронпрінц Рудольф наш предобрий,

Благ обручник і союз.

Сохрани го, вічний Пане!

Дай йому щастя, много літ!

Щастя в мирі, славу в брані,

Величество на весь світ!

Примітки

Друк. Пісні жовнярські, 1887, стор. 4 – 6.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 540 – 541.