1. Проскурка
Юрій Федькович
Варіанти тексту
|
||
Свята проскурко пшенична,
Яка ти чесна та велична!
Бо як мав Спас іти на муки,
Тебе брав в пречисті свої руки,
І помолившись благословив,
Благословивши учням мовив:
«Ця проскура є моє тіло,
І всі церкви я нею обділю,
І всіх не вірних погодую,
І кров’ю свою участую!»
Тому дитинка в божім дому
Ісусу молиться святому,
Ручки свої до купки склавши,
І до Ісуса свого знявши.
Бо він є в церкві на престолі:
До нього це дитятко молить.
Примітки
Друк. Проскурка 1887, стор. 3.
Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 517.