Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Література / Ф / Юрій Федькович / Співаники / Руський лірник / 14. Лучифер

Руський лірник

14. Лучифер

Юрій Федькович

1

Гой, сотворив Господь тьми ангелів тьмами,

І всім повелів він вклонитись Адаму.

Тогди всі ангелі єму ся вклонили,

І возвеличали Господную силу.

Лиш гордий Лучифер вклонитись не хоче,

Ще й згорда на Бога він вивірив очи.

«О, я сего, Боже, не вчиню во віки,

Я ж князь всіх ангелів, не раб чоловіка!

Бо я навіть, Боже, й Тобов не питаю,

Половина ангел мене послушає!»

Тогди рече Господь: «Проклят єси, враже,

І всі твої слуги во вік віков даже!

І в пекло пресподне, в огненнії ріки

Провалися з ними на віки і віки!»

Тогди ж їх сипнуло, як трави та листу,

У пекло огненне, у пропасть нечисту.

А святий Михайло взяв тяжкі кайдани,

І в ні заковав він пекельного пана.

Та ще й приковав го у саме пресподне:

«Сиди тут, Лучифер, во імя Господнє!

Не хотів носити корону від Бога,

То носи на главі ти кізлії роги!

Не хотів ходити в Господнім порфірі,

То ходи по віки в буйволовій шкірі!

Не хотів-єсь ясний як сонечко бути,

То чорній во віки чорніщий над круки!

Не хотів єси ти світлоносцем зватись,

То звися діявол, зви шайтан проклятий!»

Молім, христиане, Михайла святого,

Нехай нас заступить від шайтана злого!

2

Гой рикнув Лучифер у пеклі горящи:

«Гой де ви єcи ви, духи мої злящі?

Не тратьте часу ви, а руште по світі»,

Вести у погибіль Адамові діти!

Троюдьте ви брата на рідного брата,

В нещастє ’го впхати, життя єму взяти!

Троюдьте, тровіте на заповідь мою

Усіх до злодійства, усіх до розбою!

А прежде усего повсюду по світі

Лиш корчми на корчми ви установіте!

А в корчми поставте погані лиш люде:

Тогди ся не бійте, що наш верх не буде!

Бо всяке лукавство, усяке зле діло

Ме в корчмі творитись, ме коїтись сміло»

Тогди рече Господь: «Не твоя се воля,

Хоть звів чоловіка єcи на недолю.

Хоть завів-єс корчми у кождому краю,

То я за то школи скрізь позакладаю.

А хоть скрізь розсіяв погані єсь люде,

То я знов розсію учителів всюди.

І муть моє слово повсюду ширити,

І народ учити, як в світі прожити.

І твоє лукавство просвітов поборють,

І всі твої корчми самі ся розорють.

І всі твої слуги в жебри обрітяться,

В жебри обрітяться, по вік повстидяться!»

Амінь, святий Боже! Свята Твоя воля!

Ратуй, поратуй нас від пекла сваволі!


Примітки

(1) Друк. Бібліотека для молодежи 1888, стор. 162 – 16З.

(2) Друк. Бібліотека для молодежи 1889, стор. 1 – 2.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 601 – 603.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2017 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 12

Модифіковано : 30.10.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.