4. Як їхав святий Николай до Єрусалима
і як мертвого корабельника воскресив

Юрій Федькович

О, їде ж Николай до Єрусалиму,

До божого гробу, нема єму стриму.

Алеж бо діявол здув бурю на мори,

Кораблеви тому великоє горе.

Аж тут корабельник паде з карталука,

Вбиває ся на смерть, ломить ноги й руки.

Святий Николай же над ним помолився,

А мертвий сцілився, в живот воскресився.

О, бо превелика господня в воля,

І вірна молитва святого Николи.

Бо святий Николай як Богу ся молить,

То правдою ходить, а злого не творить.

Бо Бога хто молить, а зла ся не кає,

Той з Господа кпиться, гнів божий ззиває;

Гнів божий ззиває, а гнів то великий!

Волів би ся грішник на світ не родити.

Волів би ся грішник на світ не создати,

Ніж мав би гнів божий на себе ззивати.

А гнів же господній той кличе на себе,

Хто ближнього кривдить, не робить як треба.

А хто добре робить, а Господа молить,

Тому не доскулить ні нужда ні голод.

А хто добре творить, а рук докладає,

А Господа просить, той царства ззиває.

Той в Господа любий, як син єго рідний,

У божого столу не буде послідній.

Той в Господа Бога одесную стане,

Небесну корону від Христа дістане.

Єму по молитві Христос, Бог наш, вручить,

Так як Николаю в Єрусалим йдучи.

Примітки

карталук / кафталук – це власне, марс (площадка на вершині мачти корабля).

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 567 – 568.