Мудра жінка

Юрій Федькович

Казочка

Одна жінка понесла раз когута і чотири курці на продаж, а один мудрагель давай у неї торгувати:

– Що правиш, – каже, – за когута і за кури разом!

– Дасте, пане, три левки, та й беріть собі.

– Добре, – каже мудрагель, ухопив коєць з курьми, та й пішов.

Але жінка за ним:

– Що ви робите, пане? Платіть!

– Хіба ти ся мене боїш, чи що? – каже мудрагель, – таже я одного великого пана кухар!

– Чи великого, чи не великого, а за кури платіть; бо зараз кричатиму на поліцію.

– Та цур тобі, чи сказилась? Стій туть мінуточку, а я тобі гроші зараз винесу; бо дома забув.

– Коби я така дурна, пустому вітрові свої кури давати, а відтак жди на нього, хто знає доки.

– То ж на тобі когута в застав, коли ся мене так вже боїш! Я зараз з грішми прійду, лиш най кури віднесу.

На се мудра жінка зараз пристала, а коли не вмерла, то жде ще до сегоднішної днини на гроші.

Примітки

Друкуємо з автографу (власність тов. «Руська Бесіда» в Чернівцях.) Є се пів-аркуша такого самого паперу, на якому написана казка «Голодний чорт». При кінці казочки автором додана приписка: «З німецького переповів Ю. Федькович». Чужою рукою поміщено її під заголовком.

Надруковано в «Бібліотеці для молодіжи», 1886 р., с. 158 – 159.

Подається за виданням: Федькович Ю. Писання. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., т. 2, с. 390 – 391.