На Шевченковому вечорі

Олександр Кониський

(26 лютого 1882 року)

І холодно, і тьмяно, і не дніє!

Коли ся довга, темна ніч мине,

Коли те сонечко ясне пригріє?

Коли той вітер хмари розжене?

Остило вже так довго в хаті спати,

Ждеш не діждеш, коли той буде світ,

Коли гукнуть: що сп’ящим час вставати,

Що ніч минула вже й надворі світ?

О, господи! коли б мерщій світало,

Коли б хоч в щілину мигнув промінь,

Коли б мерщій на світ займатись стало,

Коли б розвиднялось у нас мерщій!

Благослови ж, святий! Най ніч минає.

І теплий, ясний ранок нам подай;

І тихий світ нехай нас окриває,

Промінням волі нас благословляй!..

Вперше надруковано в зб.: Кониський О. Я. Порвані струни. – С. 56. Дата написання не зазначена.

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Кониський О. Оповідання. Повість. Поетичні твори. – К.: Наукова думка, 1990 р., с. 540 – 541.