Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Література / К / Микола Костомаров / Драми / Сава Чалый

Драми

Сава Чалый

Микола Костомаров

Драматические сцены на южнорусском языке

Действующие лица:

Петро Чалый, Павло Булюк, Андрий Гордий, Антин Гайдаревич, Ничипир Обизняк, Онисифор Чуркевич, Карпо Немирович, Грицько Лысый, Микита Завалченко, Мосий Дзыга – старшины козацкие

Сава Чалый, син Петра.

Игнат Голый.

Коронный гетман Конецпольский.

Лисецкий, польский офицер.

Параска Вапулиха, вдова в Трахтемирове.

Катерина, дочь ее.

Настя, девушка из Трахтемирова.

Xомка, слуга Савы.

Mотря, служанка Савы.

Козаки.

Жители Трахтемирова.

Действие в 1639 году в Малой, потом в Червоной Руси.

Действие 1 | Действие 2 | Действие 3 | Действие 4 | Действие 5


Примітки

Вперше надруковано окремим виданням: Сава Чалый. Драматические сцены на южнорусском языке. Сочинение Иеремии Галки. – Харьков, 1838. За автобіографією поета, драма вийшла з друку навесні 1839 p. [Костомаров Н. И. Исторические произведения. Автобиография. – К., 1989. – С. 449.].

Датується за «Автобиографией»: «В феврале 1838 года я принялся писать драматическое произведение и в течение трех недель сотворил «Саву Чалого»: лютий, 1838 р., Харків.

Передруковано у виданні: «Збірник творів Ієремії Галки». – Одеса, 1875. На шмуцтитулі зазначено: «Содержание взято из народной южнорусской песни. См[отри] в изд[ании] украинских песней Максимовича, в «Запорожской старине» Срезневского и в собрании галицких песней Вацлава с Олеска» (Йдеться про збірки: «Украинские народные песни, изданные Михаилом Максимовичем. Часть первая». (M. 1834); «Запорожская старина» (ч. I, кн. 1. – Харків, 1833. – С. 60 – 73. «Piesni polskie і ruskie ludu galicyjskiego. Zebrał і wydał Wacław z Oleska». – We Lwowie, 1833. – S. 502 – 504.

Подається за першодруком.

Чалий Сава (? – 1741) – полковник надвірного війська магнатів Потоцьких у м. Немирові (нині Вінницької обл.) з 1738 р. Родом з Комаргорода (нині – село Томашвільського району на Вінниччині). Був на Січі, але втік. Служив сотником надвірних військ князів Четвертинських. 1734 р. зі своїм загоном приєднався до повстанців Верлана – сотника надвірних козаків князів Любомирських. Коли наступного року загін Верлана був витіснений російськими військами, надісланими Катериною II на підтримку польського короля Августа III, Чалий залишив гайдамаків і перейшов на бік польської шляхти, склавши присягу на вірність. 1741 р. страчений загоном Г. Голого.

Голий Гнат (pp. нар. і см. невід.) – запорозький козак, один із ватажків гайдамацьких загонів на Україні у 1730 – 40-х pp. На початку 1730-х pp. у Чорному лісі, у верхів’ях р. Інгулу, зібрав гайдамацький загін, який діяв коло Немирова, Тульчина, Звенигородки. В 1741 р. стратив в с. Степашках під Тульчином С. Чалого. У березні 1743 р. здобув Звенигородку. Діяв до 1748 р.

Действие в 1639 году в Малой, потом в Червоной Руси. – Автор зазначив в «Автобиографии», що він взяв зміст із відомої народної пісні, але «сделал большую историческую ошибку, произвольно отнесши событие, воспеваемое в этой песне, к первой половине XVII века, тогда как оно относилось к первой половине XVIII».

Подається за виданням: Костомаров М.І. Твори в двох томах. – К.: Дніпро, 1990 р., т. 1, с. 166 – 216.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2017 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2141

Модифіковано : 12.03.2015

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.