Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Література / Х / Микола Хвильовий / Проза / Я (Романтика)

Я (Романтика)

Микола Хвильовий

«Цвітові яблуні»

З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія. Я виходжу на безгранні поля, проходжу перевали і там, де жевріють кургани, похиляюсь на самотню пустельну скелю. Я дивлюся в даль. – Тоді дума за думою, як амазонянки [26], джигітують навколо мене. Тоді все пропадає… Таємні вершники летять, ритмічно похитуючись, до отрогів, і гасне день; біжить у могилах дорога, а за нею – мовчазний степ… Я одкидаю вії і згадую:… воістину моя мати – втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків. Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна. (Це я добре пам’ятаю!). І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лямпаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом.

Мати каже, що я (її м’ятежний син) зовсім замучив себе… Тоді я беру її милу голову з нальотом сріблястої сивини і тихо кладу на свої груди… За вікном ішли росяні ранки і падали перлямутри. Проходили неможливі дні. В далі з темного лісу брели подорожники й біля синьої криниці, де розлетілись дороги, де розбійний хрест, зупинялись. То – молоде загір’я.

– Але минають ночі, шелестять вечори біля тополь, тополі відходять у шосейну безвість, а за ними – літа, роки і моя буйна юність. Тоді дні перед грозою. Там, за отрогами сизого боку, спалахують блискавиці і накипають, і піняться гори. Важкий душний грім ніяк не прорветься з Індії, зі сходу. І томиться природа в передгроззі. А втім, за хмарним накипом чути й іншил гул –… глуха канонада. Насуваються дві грози.

– Тривога! – Мати каже, що вона поливала сьогодні м’яту, і м’ята вмирає в тузі. Мати каже: «Надходить гроза!» І я бачу: в її очах стоять дві хрустальні росинки.

1 | 2 | 3


Примітки

Вперше друковано в альманасі «Гарт», Харків, ДВУ, 1924. Удруге – у збірці оповідань М. Хвильового «Осінь», Харків, в-во «Червоний шлях», 1924. Утретє – М. Хвильовий. Твори, т. 2, Харків, ДВУ, 1928. Вчетверте – М. Хвильовий. Вибрані твори, т. 1, Харків, РУХ, 1932. Вп’яте – в англійському перекладі Юрія Луцького у збірці оповідань Stories from the Ukraine by Mykola Khvylovy, Philosophical Library: N. Y., i960. Вшосте – в тому ж перекладі Юрія Луцького та за його редакцією, у збірнику: George S. N. Luckyj, ed. and pref. Modern Ukrainian Short Stories. Littleton, Colo.: Ukrainian Académie Press, 1973.

26. Амазонянки (гр. – безгруді) – за мітологічними грецькими переказами, було це войовниче плем’я жінок, які відзначались особливою відвагою, мали свою державу і нібито жили в Малій Азії, біля Чорного моря та в пониззі Дону. Праву грудь припалювали змалку для зручного метання стріл із лука.

Подається за виданням: Микола Хвильовий Твори в 5-и томах. – Нью-Йорк: "Слово" і "Смолоскип", 1984 р., т. 2, с. 33 – 53.

Попередня стаття | Перелік статей | Наступна стаття

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2017 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 906

Модифіковано : 26.01.2015

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.