Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Піснь козацька

Тимко Падура

Іменам будущих

Греміт бубни, ревіт спижі.

Нуже, діти, в густий ряд!

Делявінь в Варшав’янці

Гей, козача, в божий час!

Вже голосит в церкві дзвін;

Кому слава мила з вас,

За проклятим на здогін!

Гей, козача, на врага,

Гурра-га, гурра-га!

Тутки гори, а там став,

Храбрий сину, куди схоч?

Через воду можна вилав,

Через гори перескоч!

Далій, діти, на врага,

Гурра-га, гурра-га!

Збирай, коню, копитом,

Хотяй піна потече:

Я заклявся корольом.

Що татарин не втече,

Що з’юшится рід врага –

Гурра-га, гурра-га!

Не бійтеся, ляцькі діти.

Пийте вино у стола:

Тепер можна вам сидіти,

Як під крилом ангела.

Бо спис хмара на врага.

Гурра-га, гурра-га!

Вниз ратища, очі в шлях!

Нім западе мрачна ніч.

Нім ворога схопит страх,

Ще уточит юхи Січ!

Далій, діти, на врага.

Гурра-га. гурра-га!

Годі тобі до нас гнати.

Тутки вічне пропадеш;

Годі тобі з нами грати:

Не уйдеш, не уйдеш!

В’яжи, коли, ріж врага.

Гурра-га, гурра-га!

Рожин при Раставиці. 1827.


Примітки Ю. Романчука

Ся пісня подана тут з видання варшавського (1844), тільки мотто взято з видання Вільда (1874). В варшавськім виданні она має надпис: Піснь козацька, а в подібнім але не цілком згіднім і довшім о дві строфи виданні Яблонського (1842) надпис: Рухавка козацькая 1579-ого года.

Важніші відміни сего тексту отсі. 5-а строфа звучит так:

Низом списи, низом списи,

Бо вже танець ся зачав:

Пропадете, чорні біси:

Козак кожух новий взяв.

Козак летит на врага,

Гурра-га! гурра-га!

До слів «кожух новий» додана така примітка: Козаки на битву, як на весілля, брали нові кожухи. (Автор.) Потім наступають ще отсі дві строфи:

Затрепетав орел з страху

І дивится з гори ласо:

Пожди, пожди, милий птаху.

Будеш їсти скверне м’ясо:

Бо з’юшится рід врага.

Гурра-га! гурра-га!

Не бійтеся, молодиці.

Не бійтеся, дівчата:

Можна справлять вечерниці.

Бо вже пропав рід врага.

Бо вже пропав рід врага,

Гурра-га! гурра-га!

В остатній строфі вірш 1: Годі тобі в Польщу гнати.

В виданні Вільда (1874) поданий двоякий текст; один з них, первісний (?), цікавіший і кращий.

Подається за виданням: Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького, з додатком творів Івана Вагилевича і Тимка Падури / ред. Ю. Романчук. – Льв. : Просвіта, 1913 р., с. 391 – 392.