Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

13

Степан Руданський

Варіанти тексту

Стань і ти, Мисливий сину,

З своїм даром з неба!

Чи той дар святий із неба

Ти ужив, як треба?

Тобі дав бог добрий розум

До розпізнавання,

І ти, сину, ще з дитинства

Любив полювання.

І, полюючи по лісі,

Зілля виучав-єсь,

І, полюючи за звіром,

Звірів пізнавав-єсь.

І як бігав через гори,

Скали і обвали –

Тобі думки і за землю

В голову впадали…

І як здобич попадалась,

Треба ж було бити, –

Треба ж було в ціль ціляти,

Луком не схибити.

Все то розуму бажало,

Щоб розміркувати,

Все то мало тобі, сину,

Розум розкривати.

І по мислі дав я землю

Для зізнання твого,

І на поміч, на підмогу

Коня вороного.

Но й ти, сину, мало, мало

Розуму учився!

Замість тихої науки,

Ти з ріднею бився!..

Стань і ти сюди, Причепо!

Стань передо мною,

Най розсуджу свою правду

І суд над тобою.

Сину мій! любив ти, сину,

Все покуштувати,

Лиш не хтів ти з-помеж злого

Доброго пізнати.

Ти допався до худібства, –

Душу затопив-єсь

І від батька замість всього

Лиш вина просив-єсь.

Правда, діти, що і того

Треба в вашім віку,

Тілько здержним в тому бути

Треба чоловіку.

Діти мої, любі діти!

От вам правда щира:

Не впивайтесь і не бийтесь,

Не соромте мира!

Жийте кожне свою силой,

Тілько-но кохайтесь,

І всі четверо збирайтесь –

Правди научайтесь».

Примітки

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1973 р., т. 2, с. 193 – 195.