Ой ти, дубе кучерявий

Запис С.Руданського

Ой ти, дубе кучерявий,

Лист на тобі рясний.

Ти козаче чорнобривий,

Слова ж твої красні.

Слова твої прекраснії,

Но чортова думка.

Поки-м тебе не любила,

Була-м, як голубка.

Була ж би я голубкою,

Полетіла в поле,

Сіла-м собі край дороги,

Горе ж мені, горе!

Найшла ж бо я кубелечко,

Де вутка несеться.

Чую ж бо я межи люди –

Вражий син сміється.

Смійся, смійся, вражий сину,

За сміх тобі буде –

Ізгинеш ти на пісочку,

Де води не буде.

Хоч я тобі не дам лиха,

То дасть моя тітка,

Ізісохнеш, ізів’янеш,

Як рутяна квітка.

Хоч я тобі не дам лиха,

Дадуть тобі люди,

Буде трясти сім літ трясця,

А смерті не буде.

Примітки

Ой ти, дубе кучерявий. Копа, № 39. Т. 1. Козацькі, № 6. Прим. Руданського «Зри: Юж. рус. песни, стр. 15; Вжинок рідного поля, стр. 172».

Подається за виданням: Народні пісні в записках Степана Руданського. – К.: Музична Україна, 1972 р., с. 126 – 127.